Характеристика параметрів «джерело» та «мова» інформаційних ресурсів.

Джерело ідентифікує походження інформації і в певному сенсі виступає як частина параметра охоплення, лімітуюча зміст інформації.

У цьому сенсі джерело виступає як деяка умовна одиниця обсягу інформації з проблеми (її частини, або деяку підмножину проблем).

Джерело можна розглядати як одиничний елемент підмножини того чи іншого класу інформаційних ресурсів, доступного користувачу і володіє, як правило, деякою проблемної (змістовної) визначеністю.

Як джерело інформації може виступати:

одинична публікація (поточна документація фірми, енциклопедія, офіційні та наукові звіти, технологічна документація, стаття, книга, журнальна стаття, особиста справа й ін.);

зібрання документів (архів, бібліотека, інформаційний центр, база даних й ін.);

конкретна персона або організаційна одиниця, що володіє інформацією (інформаційними ресурсами) в конкретних проблемних областях або науковим інструментарієм, що дозволяє отримувати необхідну інформацію (створювати інформаційні ресурси з конкретних проблем).

Більш широке визначення джерела дано в описі довідкової системи про джерела інформації з навколишнього середовища.

Міжнародна довідкова система про джерела інформації з навколишнього середовища (МСС, інше найменування-INFOTERA) являє собою механізм для зв'язку споживачів інформації з навколишнього середовища з джерелами, які мали такою інформацією. Споживач, після направлення довідкового запиту в МСС, отримує перелік інформаційних джерел, які з великим ступенем ймовірності можуть задовольнити його інформаційні потреби і допомогти у вирішенні цікавлять проблем навколишнього середовища.

Джерело інформації в МСС є функціональним елементом, який має інформацію або знання з окремого питання або тем, що стосуються навколишнього середовища, і який може і бажає надати відповідну інформацію через МСС, коли його про це запитують.

В якості джерел МСС зареєстровані: інформаційні системи, бібліотеки, інформаційні центри, архіви, експерти, організації за рішенням довідково-інформаційних завдань, групи з впровадження наукових розробок у промисловість, консультативні фірми, окремі експерти та ін.

Для кожного джерела характерна певна проблемна орієнтація. Кожен джерело по-своєму унікальний. Це призводить до того, що втрата (знищення, ліквідація, злиття з іншими джерелами) джерела інформації може призвести до незворотних втрат інформації. Оцінка джерела завжди ведеться з двох сторін: оцінюється власне джерело інформації і якість одержуваної з нього інформації.

Одним з основних проявів суб'єктивності в інформаційному процесі є наявність у ньому прагматичного, цільового аспекту. Бо будь-яка інформація збирається, аналізується, узагальнюється для досягнення певних цілей, що веде до виникнення в будь-якому джерелі двох видів інформації - про об'єкт і суб'єкт. Виникнення в інформаційному процесі відомостей про суб'єкта, його цілі, принципи і методи отримання ним інформації відкриває шлях до встановлення ступеня її об'єктивності. Отже, при аналізі в описі інформації необхідно вказувати, хто, з якою метою і як її обробляв. Це дозволить виявити спотворення, що вносяться з «благими намірами», «дезінформацію установки» дослідника.

Особливо слід звертати увагу на давно встановлений джерелознавці факт великий суб'єктивності даних, які є результатом всякого роду витягів, зведень, переробок, оглядів, аналітичних (критичних) оглядів первинних відомостей.

Всі витягання і зведення не тільки ведуть до тієї чи іншої втрати первинної інформації, але і є двічі суб'єктивізованішим відображенням дійсності. До суб'єктивного фіксування первинної інформації тут ще додається суб'єктивність вилучення, зведення чи іншої переробки вихідної інформації. В принципі можна говорити про «багаторазової Суб'єктивізація». Навіть у тих випадках, коли послідовний відбір та узагальнення вихідних відомостей проводилися однією особою, кожен рівень зведення являє собою чергову Суб'єктивізація, бо кожен раз ставилося нова мета і застосовувалися відповідні методи відбору та обробки даних.

Важливі одночасно зовнішня і внутрішня критика джерела. Тільки при аналізі змісту джерела можуть бути розкриті як зовнішня сторона виникнення джерела (мета, місце, час виникнення, автор і його прийоми відображення дійсності і т.д.), так і достовірність і цінність міститься в ньому інформації.

Будь-яке джерело характеризує дійсність (у тому числі і накопичуються інформаційні ресурси) селективно і вибірково. Це веде до того, що зменшення кількості джерел з проблеми веде до зниження повноти і обсягу інформації про об'єкт і збільшення ризику прийняття неефективних рішень. Найважливішим засобом мінімізації ризику є аналіз можливих пропусків інформації (інформаційних ресурсів), істотною для реалізації поставленої мети.

Розглядаючи проблему використання джерел, особливо слід звернути увагу на наступну ситуацію: зазвичай навіть при рівної доступності джерел з них формується деякий підмножина, яке частіше за інших залучається для вирішення аналогічних (тотожних) завдань. Це веде до того, що деякі джерела вибувають з обігу, а разом з ними вибувають і які у них інформаційні ресурси (інформація, методи, підходи, проектні рішення, технології тощо).

Вибувають джерела умовно можна розділити на дві групи:

джерела з інформацією про методи, підходи, розробках і технологіях, що відрізняються від традиційно використовуваних при вирішенні такого роду проблем. Це, як правило, новітні досягнення, не освоєні основною масою виконавців з причини своєї недостатньої професійної підготовки і (або) через небажання змінювати сформовані стереотипи (методи) діяльності, та (або) внаслідок важкодоступність джерел. Сюди відноситься і інформація, відкидаємо по різних кон'юнктурних причин: невизнання нових напрямків, групові інтереси, різного роду психологічні бар'єри та ін.;

джерела, що містять застарілу, недостовірну та неправдиву інформацію.

Слід звернути увагу на те, що жодна з перерахованих груп джерел не може бути відкинута без серйозного аналізу.

Навіть джерела, що містять застарілу, недостовірну та неправдиву інформацію, можуть виявитися корисними для прийняття рішень, тому дозволяють виявити тупикові розробки, причини помилковості раніше прийнятих рішень, а також відфільтрувати невірну інформацію.

Різноманіття і безмежність взаємозв'язків, властивих явищам об'єктивного світу, зумовлюють те, що в джерелах, незважаючи на вибірковість відображення ними дійсності, міститься в сутності безмежний обсяг прихованої інформації, що характеризує взаємозв'язки реальних явищ. Аналіз цих взаємозв'язків на основі інформації безпосередньо вираженою дозволяє виявити інформацію приховану. Це створює можливість для необмеженого підвищення інформаційної віддачі джерел та подолання вибірковості безпосереднього відображення ними дійсності.

Отже, при використанні джерел необхідно виходити з принципу їх інформаційної невичерпності.

Процес взаємодії джерела інформації і дослідника включає в себе:

виявлення ступеня адекватності інформації;

аналіз достовірності;

принципи, шляхи та методи вилучення та використання прихованої інформації;

проблему класифікації джерел (в даний час відсутні загальноприйняті підходи, виходячи з яких, може проводитися класифікація: принципи поділу на групи, класи, види і т.п.);

виявлення нових форм фіксації і передачі інформації. Загальноприйнятих заходів, що визначають надійність інформаційних джерел і їх інформаційних ресурсів, не існує.

Істотним чинником, що знижує можливості створення документальних інформаційних ресурсів та обмежує доступ до них, є мовний бар'єр. Наприклад, в цілому європейські країни через мовного бар'єру втрачають доступ до 40-50% інформації, що надходить з інших країн. Так, середня кількість користувачів, здатних використовувати технічну літературу, становило: англійською - 77%, французькій - 55%, німецькою - 52%, італійській - 25%.

Перехід до національних мов (при цьому в ряді республік відбувається одночасна зміна алфавітів) призведе до наступних негативних наслідків:

різко знизиться інформаційний обмін між республіками;

відбудеться як мінімум 16-кратне збільшення витрат на процеси обробки інформації, пов'язані з перекладом;

відбудеться зниження якості наукових публікацій за рахунок різкого збільшення термінологічної невизначеності (так як у багатьох національних мовах відсутня значна кількість термінів сучасної наукової лексики, відсутні багатомовні словники);

в республіках, які змінили алфавіти, відбудеться різке зниження загальної грамотності, і, що більш істотно, фактично знеціняться раніше накопичені документальні ресурси, почнеться їх активне вибування з ужитку. Враховуючи, що за роки радянської влади в цих республіках були накопичені величезні фонди національних ресурсів на забороненому нині алфавіті, будуть створені передумови для різкого зниження загальнокультурного рівня населення. І, як це не парадоксально, найбільш націоналістично налаштовані республіки будуть змушені використовувати у себе який-небудь «чужоземний» мову (не національне) для виходу на міжнаціональний рівень. Наприклад, замість раніше добре освоєного російського використовуватиметься або англійська, або арабська, або ще який-небудь мову.

Переклад документів з однієї мови на іншу істотно уповільнює проходження інформації між користувачами, викликає додаткові спотворення в змісті, викликані особливостями мов, і вимагає додаткових трудових і фінансових ресурсів на здійснення обміну інформацією.

Ціна послуг перекладу науково-технічних текстів на ринку інформації зарубіжних країн залежить від складності мови, з якого або на який здійснюється переказ, і терміновості виконання роботи, за яку встановлюються надбавки до 50%.

Прагнення зменшити витрати на переклад призвело до широкого розвитку машинного перекладу та використання спеціального програмного забезпечення для складання підрядників або формалізованих текстів. Швидкість переказу в деяких системах становить близько однієї сторінки на хвилину. Наприклад, система SYSTRAN щорічно переводила в кінці 1980-х рр. близько 5 млн слів, або 624 тис. сторінок і 1337 документів. У США в 1989 р з'явилася можливість використання систем автоматизованого перекладу в режимі віддаленого доступу. У нашій країні були розроблені системи автоматизованого перекладу з англійської, французької та німецької мови на російську, деякі з них використовуються при вирішенні обмеженого кола інформаційних завдань.