Онлайнові інформаційно-бібліографічні ресурси і сервіси.

Сьогодні найбільший інформаційно-документальний масив циркулює в середовищі глобальної мережі. Ці перевантажені інформаційні ресурси містять рядом з легковажною та масовою інформацією достатню кількість загальнодоступних якісних інформаційних джерел, які мають історико-культурну та наукову цінність. Інтернет-ресурси стали невід’ємною частиною джерельної бази багатьох наукових досліджень.

Вебліографія – це бібліографічні підходи до організації ресурсів Інтернету з метою полегшення пошукової діяльності користувачів Інтернету. Термін «вебліографія» вперше почав уживатися американськими бібліотекарями в 1990 р. у газеті «Нью-Йорк Таймс». У європейській пресі цей термін використовується з середини 90-х років, а в російській та українській – з початку 2000 р.

Завдання Бібліотекарів – відібрати й систематизувати найбільш цінні ресурси Інтернету, а потім уже рекомендувати користувачам. До професійних обов’язків інтернет-бібліотекарів також належить інформаційно-довідкова підтримка користувачів та навчання їх правильним способам інформаційного пошуку.

Дослідник В. Ша зазначає причини того, чому традиційні каталогізаційні методи мають застосовуватися до організації Інтернету: переваги MARC-формату щодо опису будь-яких документів, можливість інтеграції всіх типів інформаційних ресурсів у єдиний бібліотечний каталог, можливість розширити бібліотечні фонди ресурсами Інтернету.

Таким чином, каталогізація ресурсів Інтернету в електронних каталогах забезпечить можливість для користувачів бібліотеки знаходити всі релевантні джерела в одному місці, з використанням одних пошукових стратегій. Для відбору мережевих ресурсів основними рекомендаціями можуть бути якість ресурсів, відповідність профілю комплектування бібліотеки, їх стабільність у мережі Інтернет. Основною та очевидною перевагою розширення бібліотечного фонду за рахунок «віртуального» комплектування веб-ресурсами є відсутність фінансових проблем, за умов загальнодоступності каталогізованих ресурсів.

Представлення інтернет-ресурсів в електронних каталогах бібліотеки може реалізовуватись двома основними способами: створення мультиформатних бібліографічних колекцій, де поряд з бібліографічними описами друкованих документів каталогізовано інтернет-джерела; формування окремих каталогів, де представлені лише онлайнові ресурси. Перший спосіб зручний для створення тематичних бібліографічних або повнотекстових колекцій, другий – може бути застосо- ваний для укладання універсальних політематичних інтернет-навігаторів. Щодо використання форматів опису віддалених електронних ресурсів, то два основні підходи були апробовані в рамках двох корпоративних проектів OCLC із каталогізації інтернет-ресурсів: InterCat і CORC [337]. Проект InterCat передбачав опис ресурсів засобами MARC-формату, основою каталогізації проекту CORC стали метадані Dublin Core (Дублінського ядра), крім того, записи каталогу містять індекси ДКД (Десяткової класифікації Дьюї). Ці підходи відповідають основним стандартам опису електронних інформаційних ресурсів бібліотеки, які детально розглянуті у п. 4.1. «Метадані: нові стандарти та методи використання». Суттєвим у реалізації проектів OCLC було те, що вони із самого початку будува- лись на корпоративній основі, а описані ресурси Інтернету стали невід’ємною час- тиною пошукового апарату глобального бібліотечного каталогу WorldCat. Успіх каталогу веб-ресурсів CORC забезпечила систематизація ресурсів за розділами знань ДКД.

Важливим напрямом упорядкування ресурсів Інтернету є проекти створення путівників ресурсами Інтернету (інтернет-навігаторів), організованих відповідно до тематичних рубрик бібліотечних класифікацій.

На сьогодні система інформаційного обслуговування віддалених користувачів містить: інформування про бібліотеку, її послуги через сайт, включно з описами фондів і колекцій, інформацію про послуги, віртуальні виставки тощо; доступ до електронного каталогу як основного бібліографічного ресурсу; забезпечення доступу до електронних ресурсів власної генерації бібліотеки (локальні бібліографічні БД, бібліографічні покажчики та списки, фактографічні дані); доступ до повних текстів документів, що становлять електронні колекції біб- ліотеки; Інтернет-навігатори; ДБО віддалених користувачів; перенаправлення (переадресування) запиту в інші віртуальні довідкові служби, які можуть виконати запит більш оперативно та якісно.

Сервіси Інтернету, відповідно до технологічної реалізації та типу комунікаційної взаємодії, розподіляють на: інтерактивні (синхронні): ICQ, Skype, QIP, прямі та відкладеного читання (асинхронні): e-mail. Відповідно до цього виділяють два основні типи онлайнового ДБО. Перший позначається як асинхронний, він включає обслуговування користувачів через електронну пошту і веб-форми запитів. Другий тип, синхронний, включає обслуговування в режимі реального часу на основі чат- технологій, а також відео- і телеконференцій.

За формою надання відповідей віртуальні довідкові служби розподіляють на такі типи: Інтернет-орієнтовані служби – надають готову інформацію у відповідь на запити, переадресовуючи користувачів до мережевих ресурсів, мають аудиторію, орієнтовану на отримання винятково повнотекстової інформації як основної і єдиної форми відповіді на запит є гіперпосилання на розміщені в мережі ресурси, а основним інструментом пошуку є пошукові служби Інтернету.

Бібліографічно-орієнтовані служби – орієнтовані на надання не тільки повнотекстової, а й бібліографічної інформації, форми відповідей на запит у таких службах більш різноманітні і можуть бути представлені у вигляді готових тематичних бібліографічних списків, посилань на електронні адреси повнотекстових мережевих документів, комбінацій списку й адрес посилань, користувачі можуть отримати уточнений бібліографічний опис із зазначенням місця зберігання.

У більшості випадків джерелами формування довідки є електронні ресурси бібліотеки або Інтернету. Започаткована та впроваджена в НБУВ протягом 2011 р. служба віртуальної бібліографічної довідки належить до класу бібліографічно-орієнтованих сервісів, які ґрунтуються на використанні професійних знань та фахової підготовки бібліотечних спеціалістів високого рівня. Реалізовано онлайновий сервіс з використанням можливостей АБІС, що дало змогу реалізувати роботу автоматизованих робочих місць (АРМ) бібліотекарів віртуальної довідки в єдиному інтерфейсі з іншими бібліографічними сервісами НБУВ.

Віртуальні виставки. Виставкова діяльність бібліотек була і залишається важливою складовою бібліотечного обслуговування. Використання мультимедійних технологій дає змогу впровадити інновації в цю традиційну діяльність бібліотеки. Електронна виставка є синтезом традиційного (книжкового) і новітнього (електрон- ного) способів надання інформації. Мета такої віртуальної виставки – публічне інтернет-представлення різних документів з фондів бібліотеки. Віртуальна виставка мобільна, компактна, змістовна і є актуальним оперативним провідником у великому потоці інформації. Віртуальна книжкова виставка – це публічна демонстрація в мережі Інтернет за допомогою засобів веб-технологій віртуальних образів спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, рекомендованих віддаленим користувачам бібліотеки для огляду, ознайомлення і використання. Включення віртуальних виставок до комплексу інформаційних ресурсів бібліотеки виконує важливі функції презентації бібліотечного фонду та органічного входження інформаціних ресурсів бібліотеки до суспільного обігу знань на загальних принципах подання інформації в глобальній мережі (гіпертекстового, візуального, мультимедійного).