Оцифрування бібліотечних фондів. Проблеми збереження цифрової спадщини. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оцифрування бібліотечних фондів. Проблеми збереження цифрової спадщини.



Світове співтовариство приділяє велику увагу збереженню культурної спадщини. За ініціативою ЮНЕСКО у 2003 р. підготовлено проект Хартії про збереження цифрової спадщини, який є великою міжнародною ініціативою, що має значний інтерес для всіх країн світової спільноти. За своєю природою Хартія – потужний каталізатор, що активно сприяє вирішенню одного з найважливіших завдань діяльності ЮНЕСКО: розвитку культури у світі та взаєморозуміння між країнами та народами.

Визначним для розвитку цифрових бібліотек був також опублікований ІФЛА та ЮНЕСКО Маніфест для цифрових бібліотек (IFLA/UNESCO Manifesto for Digital Libraries), який сформулював основні орієнтири щодо мети створення цифрових бібліотек. Відповідно до основних положень Маніфесту, місією цифрової бібліотеки є надання прямого доступу до інформаційних ресурсів у структурованому та авторитетному вигляді, на основі поєднання інформаційних технологій, освіти й культури в сучасному бібліотечному обслуговуванні.

Головними завданнями створення цифрових бібліотек є підтримка оцифрування, надання доступу та збереження культурної та наукової спадщини. Цифрові бібліотеки мають створюватися на основі сумісних цифрових стандартів. Цифрова бібліотека є середовищем для об’єднання колекцій, послуг і людей задля підтримки повного життєвого циклу створення, поширення, використання та збереження даних, інформації та знань. Цифрова бібліотека представляє собою інтернет-колекції цифрових об’єктів, гарантованої якості, які створено та якими керують відповідно до міжнародно прийнятих бібліотечних принципів формування фондів і надання доступу користувачам до інформаційних ресурсів.

Н. Соколова поділяє проекти створення цифрових бібліотек (електронних бібліотек оцифрованих документів) на два основні напрями: книжкові проекти в Інтернеті та цифрові проекти саме бібліотек. Найбільш відомим книжковим проектом Інтернету є Google Книги (Google books). Основна місія цього проекту була сформульована як необхідність систематизувати світову книжкову інформацію та зробити її загальнокорисною, засоби цього впорядкування базуються на бібліотечних підходах.

Проект «Пам’ять Америки». Цінний матеріал щодо практики створення цифрових колекцій та впорядкування метаданих електронної бібліотеки може надати один з найстаріших проектів (започаткований 1990–1994 рр.) оцифрування бібліотечних фондів, очолюваний Бібліотекою Конгресу США, «Пам’ять Америки» (American Memory). «Пам’ять Америки» – це портал, на якому розміщено найбагатші джерела оцифрованих матеріалів з історії Америки. Понад 9 млн документів, що відображають американську історію та культуру, упорядковано в понад 100 тематич-них груп, організованих за формою, предметом або авторством (хто вперше створив, склав або подарував матеріали бібліотеці).

Одним з найуспішніших проектів оцифрування архівних фондів і надання доступу до них є проект комп’ютеризації «Архів КОМІНТЕРНА», угоду про реалізацію якого було підписано 7 червня 1996 р. Федеральною архівною службою Росії та Міжнародною радою архівів. Реалізація проекту здійснювалася під патронажем Генерального секретаря Ради Європи, брали участь архівні служби Німеччини, Швейцарії, Іспанії, Франції, Італії, Швеції, а також архів Інституту «Відкрите товариство» (Будапешт) і Бібліотека Конгресу США. Під час роботи було створено колекцію з 1 млн відсканованих зображень документів, яка є частиною інформаційної системи «Архіву КОМІНТЕРНУ».

Європейська електронна бібліотека [The European Library (TEL), www.theeuropeanlibrary.org] – це інтернет-портал, що відкриває доступ до ресурсів національних бібліотек Європи. Портал дає можливість пошуку як бібліографічних записів, так і цифрових об’єктів (доступ до яких, за деякими винят- ками, безкоштовний) [428]. Найбільші бібліотеки країн, що входять до Ради Європи, надають через портал доступ до своїх ресурсів: електронних каталогів бібліотек, а також до повних текстів документів, аудіозаписів. З 2011 р. Європейська бібліотека керує проектом «Європеана» (Europeana, http://www. europeana. eu) [135], який зробив доступними понад 5 млн об’єктів з 19 наукових бібліотек. Ці наукові бібліотеки також є партнерами Європейської бібліотеки [371]. Всесвітня цифрова бібліотека (World Digital Library, http://www.wdl.org). Веб-сайт Всесвітньої цифрової бібліотеки створений для того, щоб спонукати користувачів до дослідження і вивчення світових історичних цінностей з різних країн. Вона надає безкоштовний доступ у мережі Інтернет у багатомовному форматі до великої кількості матеріалів, що представляють культури різних країн світу.

Створення «Золотої колекції Євразії» – ще один крок до зближення національних культур країн СНД і до соціальної інтеграції народів країн- учасників проекту. Основними завданнями проекту є створення інформаційної основи для збереження національної історичної пам’яті народів країн СНД; участь у формуванні єдиного інформаційного простору на території країнучасниць СНД; сприяння розвитку культури, освіти й науки країн-учасниць проекту; поширення знань про унікальні видання друкарського мистецтва; сприяння культурному, духовному розвитку й розвитку творчої активності суспільства; зміцнення й поглиблення взаємозв’язків і співпраці між бібліотеками та організаціями-учасниками проекту, а також привернення уваги до електронних колекцій бібліотек СНД.

Основним завданням державних проектів оцифрування в Польщі було визначено формування цифрового фонду національної культурної спадщини. У червні 2006 р. Міністерство культури й національної спадщини (Minister of Culture and National Heritage) Польщі створило Комітет з оцифрування (Committee for Digitisation). Комітет було створено з метою поєднати зусилля висококласних фахівців, які представляють різні інститути пам’яті, у створенні цифрових ресурсів. Важливу роль у роботі комітету відіграє Національна бібліотека Польщі (Biblioteka Narodowa) , яка має багатий досвід оцифрування і величезну Національну цифрову бібліотеку Польщі (National Digital Library of Poland, Polona DNL, http://www.polona.pl/dlibra).

Бібліотеки України теж розпочали освоєння технологій – оцифрування документів та формування тематичних електронних колекцій. Так, ДЗ «Національна парламентська бібліотека України» (НПБУ), здійснюючи свою пріоритетну функцію зі збереження культурного надбання держави, з 2004 р. реалізує проект зі створення страхових копій рідкісних і цінних видань з власного фонду та формування електронної бібліотеки.

Масштабний проект оцифрування архіву рукописів та довоєнної польської періодики проводить Львівська національна наукова бібліотека (ЛННБ) України ім. В. Стефаника та Національний заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві.

Проект «Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі», який реалізується спільними зусиллями працівників Національної історичної бібліотеки України (НІБУ) та компанії «Електронні архіви України» (ЕЛАУ), розпочався 4 липня 2011 р. і виконується в кілька етапів.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) також активно бере участь у міжнаціональних та міжнародних процесах створення історико- культурної та наукової цифрової спадщини. У НБУВ у 2010 р. створено групу з оцифрування документів на традиційних носіях, перед якою було поставлено два основні завдання: створення страхового фонду документів з фондів НБУВ та елек-тронного фонду користування (переважно на основі укладання та організації цифро- вих колекцій

Набутий досвід експлуатації автоматизованої бібліотечної системи та аналіз важливих стратегічних завдань, що постали перед науковими бібліотеками в сучасних інформаційних реаліях, дає можливість сформувати такі пропозиції щодо перспектив розвитку інформаційних сервісів НБУВ: поставити за мету ретроспективне оцифрування, а надалі – формування електронного репозиторію видань НАН Україн. Формування фонду забезпечити засобами автоматизованої інформаційної бібліотечної системи. Долучити до цього бібліотеки науково-дослідних інститутів НАН України з метою корпоративної каталогізації та поповнення електронного фонду виданнями НАН України, які відсутні в НБУВ; забезпечити формування електронних колекцій видань та документів, пов’язаних з діяльністю видатних особистостей української науки. Залучити до цього фонди інститутів рукопису та архівознавства НБУВ та бібліотеки мережі НАН України. Основи формування таких колекцій у НБУВ уже закладено на прикладі колекції оцифрованих документів В. І. Вернадського; для забезпечення поліпшення пошукового апарату створеного електронного архіву започаткувати на базі НБУВ створення авторитетних файлів установ НАН України та персоналій української науки. Залучити до формування цих файлів бібліотеки науково-дослідних установ НАН України на корпоративній основі. Створення такого електронного архіву на професійній бібліотечній основі сприятиме його інтелектуальному упорядкуванню та реалізації можливостей подальшого когнітивного аналізу. Електронний архів видань НАН України зможе стати ексклюзивним внеском бібліотеки до електронних інформаційних ресурсів Національної електронної бібліотеки України «Бібліотека-ХХІ».

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 205; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.007 с.)