Суб’єкти інформаційних відносин і форми організації інформаційної діяльності



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Суб’єкти інформаційних відносин і форми організації інформаційної діяльності



Суб'єктами інформаційних відносин є:

o громадяни України;

o юридичні особи;

o держава.

Суб'єктами інформаційних відносин можуть бути також інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства.

Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.З метою задоволення цих потреб органи державної влади, місцевого й регіонального самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази й банки даних. Порядок їх формування, структура, права і обов'язки визначаються Кабінетом Міністрів України або іншими органами державної влади, а також органами місцевого й регіонального самоврядування.

Формально (юридично) визначення інформаційної дільності було зроблено у Закон України.

У редакції Закону Україні «Про інформацію» від 13 січня 2011 року було визначено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.

Вид інформаційної діяльності Ознаки
Одержання інформації придбання й накопичення, відповідно до чинного законодавства України, документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.
Використання інформації задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави
Поширення інформації розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації
Зберігання інформації забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв
Одержання, використання, поширення й зберігання документованої або публічно оголошуваної інформації здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та іншими законодавчими актами в галузі інформації

У іншій, аналітичні інтерпретації до інформаційної діяльності можна включити діяльність людини, пов'язану з процесами отримання, перетворення, накопичення і передачі інформації.

В Україні створюються умови для здобуття професійної освіти в галузі інформаційної діяльності через систему навчальних закладів відповідного

напряму (журналістики, статистики, бібліотечної і архівної справи, науково-інформаційної діяльності, інформатики, обчислювальної техніки тощо). Принципи їхньої діяльності регламентуються Законом України «Про освіту» і іншими законодавчими актами.

Ефективне проведення інформаційної діяльності передбачає розуміння кінцевого результату діяльності (мети діяльності), наявність суб'єкта — того, хто її виконує (суб'єкта інформаційної діяльності), об'єкта — того на кого спрямовано виконання завдання (об'єкта інформаційної діяльності); наявність джерел, форм, методів виконання завдання (процесів інформаційної діяльності) та результатів інформаційної діяльності (інформаційних продуктів).

Розрізняють інформаційну діяльність, яка є частиною розумової праці і включає операції із сприйняття, переробки і видачі інформації, що невіддільна від розумової праці фахівців науки і техніки, та інформаційне обслуговування (сервіс), котре є галуззю професійної діяльності, основні складові якої — процеси створення, оформлення, збирання, аналітико-синтетичної переробки, пошуку, поширення, зберігання й організації використання інформації. Ці процеси виконують професіонали — інформаційні працівники з метою підвищення ефективності праці фахівців різних галузей людської діяльності.Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення й зберігання інформації.

 

Види взаємодії користувачів з інформаційним середовищем.

Розглянемо тепер режими обробки даних, розрізняє за способом взаємодії користувача з програмно-технічним комплексом АІТ. При цьому передбачається мета задоволення потреби користувачів в максимально можливої ​​автоматизації вирішення різноманітних завдань.

Мережевий режим

Режим визначається необхідністю швидкої передачі інформації та оперативної взаємодії користувачів.

Будь мережа характеризується безліччю пов'язаних один з одним систем, вузлів, елементів.

Спочатку мережевий режим виник для передачі даних. Потім він став використовуватися як ефективний засіб розподіленої обробки даних. Особливості селевого режиму пов'язані з архітектурою мережі.

Мережеві режими організації інформаційних технологій дозволяють об'єднувати, гнучко і ефективно використовувати всі компоненти технологій і види ресурсів: апаратні, програмні, інформаційні та ін.

Вибір того чи іншого варіанту мережевого режиму, його поєднань з іншими режимами визначається об'ємними та інформаційними особливостями вирішення завдань, часу умовами взаємодії користувачів з комп'ютерами, функціональними можливостями технічних засобів.

2.5.4. Обробка даних в пакетному режимі Пакетний режим був найбільш поширений в практиці централізованого вирішення економічних завдань, коли великий питому вагу займали завдання звітності про виробничо-господарської діяльності економічних об'єктів різного рівня управління.

Організація обчислювального процесу при пакетному режимі будувалася без доступу користувача до ЕОМ. Його функції обмежувалися підготовкою вихідних даних по комплексу інформаційно-взаємопов'язаних завдань і передачею їх в центр обробки, де формувався пакет, що включає завдання для ЕОМ на обробку, програми, вихідні, нормативно-расценочние та довідкові дані.

Пакет вводився в ЕОМ і реалізовувався в автоматичному режимі без участі користувача і оператора, що дозволяло мінімізувати час виконання заданого набору завдань. При цьому робота ЕОМ могла проходити в однопрограмні або багатопрограмному режимі, що краще, так як забезпечувалася паралельна робота основних пристроїв машини. В даний час пакетний режим реалізується стосовно до електронної пошти.

Даний режим означає, що кожна порція нетермінової інформації (як правило, у великих обсягах) обробляється без втручання ззовні, наприклад, формування звітних зведень в кінці періоду. Цей режим називають ще фоновим. Фонової режим запускається, коли вільні ресурси обчислювальних систем. Він може перериватися більш терміновими і пріоритетними процесами і повідомленнями, після закінчення яких поновлюється автоматично.

Економічні завдання, які вирішуються в пакетному режимі, характеризуються такими властивостями:

1. алгоритм вирішення задачі формалізований, процес її рішення не вимагає втручання людини;

2. є великий обсяг вхідних і вихідних даних, значна частина яких

3. зберігається на магнітних носіях;

4. розрахунок виконується для більшості записів вхідних файлів; «Великий час вирішення завдання обумовлено великими обсягами даних;

5. Регламентна, тобто завдання вирішуються із заданою періодичністю.

Режим реального часу

Режим реального часу - це технологія, яка забезпечує таку реакцію управління об'єктом, яка відповідає динаміці його виробничих процесів.

У системах реального часу обробка даних по одному повідомленню (запиту) завершується до появи іншого.

Цей режим застосовується для об'єктів з динамічними процесами. Наприклад, обслуговування клієнтів у банку за будь-якого набору послуг має враховувати допустимий час очікування клієнта, одночасне обслуговування декількох клієнтів і укладатися в заданий інтервал часу (час реакції системи).

Режим поділу часу

Режим поділу часу - технологія, яка передбачає чергування у часі процесів вирішення різних завдань в одному комп'ютері.

У режимі поділу часу для оптимального використання ресурси комп'ютера (системи) надаються відразу групі користувачів (або їх програмами) циклічно, на короткі інтервали часу.

Виконання завдань (завдань) відбувається так швидко, що користувачеві здається, що він один працює з системою.

У режимі поділу часу можуть бути різні пріоритети. Одночасне використання ресурсів системи групою користувачів дає можливість максимального завантаження комп'ютерів і пристроїв, їх найбільш ефективного використання.

Діалоговий режим

Діалоговий режим - технологія взаємодії процесів вирішення завдань зі швидкістю, достатньою для осмислення і реакції користувачів.

Діалоговий режим є не альтернативою пакетному, а його розвитком. Якщо застосування пакетного режиму дозволяє зменшити втручання користувача в процес вирішення завдання, то діалоговий режим передбачає відсутність жорстко закріпленої послідовності операцій обробки даних (якщо вона не обумовлена предметної технологією).

Діалоговий режим відкриває користувачеві можливість безпосередньо взаємодіяти з обчислювальною системою в допустимому для нього темпі роботи, реалізуючи повторюваний цикл видачі завдання, отримання та аналізу відповіді. При цьому ЕОМ сама може ініціювати діалог, повідомляючи користувачеві послідовність кроків (подання меню) для отримання бажаного результату. Найбільш характерний приклад діалогу - взаємодія з базою даних.

Розрізняють активні і пасивні діалогові режими. Активний діалог - режим взаємодії користувача і програмної системи, який характеризується рівноправністю його учасників. Зазвичай для організації активного діалогу використовуються директивні (командні) мови, або мови, близькі до природних.

Діалог включає використання символьного, текстової, графічної інформації, вибору пунктів меню і т.д. Розвиток сучасної технології все більше розширює область мовного діалогу.

Інтерактивний режим

Інтерактивний режим передбачає безпосередню взаємодію користувача з інформаційно-обчислювальною системою, може носити характер запиту (як правило, регламентованого) або діалогу з ЕОМ.

Запитальний режим необхідний користувачам для взаємодії з системою через значне число абонентських термінальних пристроїв, у тому числі віддалених на значну відстань від центру обробки.

Обидва різновиди інтерактивного режиму (запитальний, діалоговий) грунтуються на роботі ЕОМ в режимах реального часу і телеобработки, які є подальшим розвитком режиму розподілу часу. Тому обов'язковими умовами функціонування системи в цих режимах є, по-перше, постійне зберігання в запам'ятовуючих

пристроях ЕОМ необхідної інформації та програм і лише в мінімальному обсязі надходження вихідної інформації від абонентів і, по-друге, наявність у абонентів відповідних засобів зв'язку з ЕОМ для звернення до неї в будь-який момент часу.

Така необхідність обумовлена рішенням оперативних завдань довідково-інформаційного характеру, якими є, наприклад, завдання резервування квитків на транспорті, номерів у готельних комплексах, видача довідкових відомостей і т.п. ЕОМ у подібних випадках реалізує систему масового обслуговування, працює в режимі поділу часу, при якому кілька незалежних абонентів (користувачів) за допомогою пристроїв введення-виведення мають у процесі вирішення своїх завдань безпосередній і практично одночасний доступ до ЕОМ.

Цей режим дозволяє диференційовано в строго встановленому порядку надавати кожному користувачеві час для спілкування з ЕОМ, а після закінчення сеансу відключати його.

Інтерактивний режим - це технологія виконання обробки або обчислень, яка може перериватися іншими операціями.

Час взаємодії або переривання є настільки малим, що користувач може працювати з системою практично безперервно.

Інтерактивний режим здійснюється в системах реального часу. Він може використовуватися для організації діалогу (діалоговий режим). Під час взаємодії обчислювальних процесів в мережі здійснюються транзакції.

Транзакції - це короткий у часі цикл взаємодії (об'єктів, партнерів), що включає запит, виконання завдання (або обробку повідомлення), відповідь.

Характерним прикладом транзакції є робота в режимі діалогу, наприклад, звернення до бази даних. Від одного, комп'ютера до іншого (сервера) направляється завдання на пошук і обробку інформації. Після цього в режимі реального часу слід швидку відповідь.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 531; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.011 с.)