Теоретичні засади інформаційних систем

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ЗАВДАННЯ

до самостійної роботи

для студентів базового напряму 020105 «Культура»

спеціальності 6.020105

“Документознавство та інформаційна діяльність”

денної і заочної форм навчання

 

 

Луганськ 2013

УДК 007

 

Теоретичні засади інформаційних систем: Методичні вказівки і завдання до самостійної роботи студентів базового напрямку 020105 “Культура” спеціальності 6.020105 “Документознавство та інформаційна діяльність” денної та заочної форми навчання з навчальної дисципліни „Теоретичні засади інформаційних систем” / укладач: Ю. Ю. Полулях. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. - 41 с.

 

Методичні рекомендації містять науковий апарат, список рекомендованої літератури, у тому числі наукові праці, науково-популярні видання, публікації довідкового характеру та теми курсу «Теоретичні засади інформаційних систем».

 

Укладач Ю. Ю. Полулях

 

Відп. за випуск О. П. Воєводін

 

Рецензент Є. В. Скороварова

 

 

Пояснювальна записка

Тематика курсу «Теоретичні засади інформаційних систем» призначена для формування сучасних знань стосовно теоретично-інформаційних концепцій у підготовці фахівців та готує студентів до розуміння та оцінки сучасних інформаційних процесів у соціокультурній сфері.

Предмет навчальногокурсу «Теоретичні засади інформаційних систем» передбачає освоєння теоретичного і конкретно-історичного досвіду розвитку теорії інформації, усвідомлення основних інформаційних концепцій і парадигм, розуміння сутності інформаційних систем.

Оскільки об'єкт вивчення – інформація та інформаційні системи – визначений відображально-інформаційними процесами, відповідно курс «Теоретичні засади інформаційних систем» ґрунтується на концептуальному вичленовуванні теоретично-інформаціональних навичок і цінностей, світоглядних орієнтацій, знань та методологічно значущих понять і категорій.

Мета курсу «Теоретичні засади інформаційних систем» полягає у формування у студентів теоретичних і методичних системних уявлень про інформацію та інформаційні системи; набуття сучасних знань щодо місця і ролі інформації у світі та суспільстві, а також використання можливостей інформації в динаміці інформаційній діяльності в умовах наукової діяльності. Конкретизація мети припускає рішення наступних взаємозалежних завдань:

- формування здатності розуміти й оцінювати закономірності ґенези та історію становлення інформаційної парадигми;

- уміння використовувати основні принципи та знання інформаційної теорії у праці та житті;

- уміння свідомо використовувати сучасні можливості інформаційних систем;

- уміння критично ставитися до інформаційних концепцій та розуміти сутність інформаційних процесів у суспільстві.

Методичні рекомендації призначені студентам спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» денного і заочного (дистанційного) навчання університету.

Методичні рекомендації включають:

- характеристику навчальної дисципліни;

- загальні засади самостійної роботи студентів;

- програму лекційних і семінарських занять;

- тематику контрольних робіт;

- літературу за курсом в цілому і по окремих темах;

- питання для підготовки до екзамену;

- методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань.

 

Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Рік підготовки:
Семестр
Лекції
28 год.	6 год.
Практичні, семінарські
28 год.	4 год.
Самостійна робота
106 год.	152 год.
Вид контролю: екзамен

 

Загальні засади самостійної роботи студента

Самостійна робота студента є однією із важливих складових навчального процесу, яка безпосередньо впливає на глибину, неформальність та стійкість набутих знань і умінь.

Метою самостійної роботи студента (СРС) є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом свідомого закріплення, поглиблення і систематизації набутих теоретичних знань, а також опанування навичок роботи з навчальною і науково-методичною літературою, вміння вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота — це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в позааудиторний час. Мета СРС — сприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача.

СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи і його творчого застосування в майбутній професійній діяльності.

Розрізняють види самостійної роботи (самостійна робота, яка забезпечує підготовку до аудиторних занять, поточного і семестрового контролю знань; пошуково-аналітична робота; науково-дослідна робота; практика на підприємствах та в організаціях, участь в тренінгах) та форми (самостійне опрацювання або вивчення теоретичного матеріалу; виконання домашніх завдань; підготовка до контрольних робіт, тестів та інших форм поточного контролю; підготовка до семестрового контролю; підготовка рефератів; підготовка глосарію та презентацій Power Point, тощо) самостійної роботи студента.

Самостійна робота студентів спрямована на досягнення поставленої мети через виконання відповідних завдань. Для ведення обліку та оцінювання виконаних завдань і їхньої якості необхідна стандартизація вимог до вмінь майбутніх спеціалістів та розроблення комплексу професійноорієнтованих завдань. Для цього ми пропонуємо такі типи завдань, які передбачають отримання матеріалізованого результату (продукту). Під час їхнього виконання формуються також особистісні риси студента. Підтримання постійного зворотного зв’язку зі студентами в процесі здійснення самостійної роботи, що є фактором ефективності навчального середовища.

Отже, самостійна робота студентів потребує чіткої організації, планування, системи й певного керування (обсяг завдань, типи завдань, методичні рекомендації щодо їхнього виконання, аналіз передбачуваних труднощів, облік, перевірка та оцінювання виконаних робіт), що сприяє підвищенню якості навчального процесу. Успіх цієї роботи багато в чому залежить від бажання, прагнення, інтересу до роботи, потреби в діяльності, тобто від наявності позитивних мотивів. Велике значення під час самостійної роботи студента мають його спрямованість, психологічна готовність, а також певний рівень бази знань, на який будуть нашаровуватися нові знання.

Для реалізації самостійної роботи в процесі вивчення навчального предмета студенти виконують комплекс завдань різних типів відповідних рівнів складності. У цілому, завдання для самостійної роботи студентів мають відповідати таким вимогам:

1. Професійна результативність — формулювання завдання, яке має гарантувати формування хоча б одного професійного вміння в термінах та поняттях майбутньої спеціальності студента.

2. Продуктивність — передбачає отримання професійного продукту навчальної самостійної праці студента після завершення всіх дій з вирішення цього завдання.

3. Конструктивність — наявність визначеної структури завдання-задачі (мета, вихідні дані, умови, що їх зв’язують).

4. Когнітивність — перевага розумових дій над психомоторикою в процесі вирішення завдання.

5. Самостійність — переважна кількість дій студента має бути самостійною, що забезпечується переліком вихідних даних, умовами задачі та необхідністю отримання різноманітних професійних продуктів.

Кожен з елементів завдання-задачі має спонукати студента до того, щоб він сам приймав рішення, порівнював умови, здійснював необхідний інформаційний пошук тощо.

Нормування завдань для самостійної роботи базується на визначенні витрат часу та трудомісткості різних їхніх типів. Це забезпечує оптимальний порядок навчально-пізнавальної діяльності студентів – від простих до складних форм роботи.

Самостійна робота з дисципліни «Теоретичні засади інформаційних систем» передбачена навчальним планом підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність».

Тематичний план

№	Назва тем
	Загальна теорія інформації як наука.
2-3	Теоретико-методологічні засади теорії інформації
	Синтаксичні виміри інформації.
	Семантичні виміри інформації.
	Прагматичні виміри інформації.
7-8	Семіотичні виміри інформації.
9-10	Біодинаміка інформації
11-12	Соціодинаміка інформації
13-14	Культуродинаміка інформації

 

 

Тема 1

 

План

 

1. Становлення загальної теорії інформації.

2. Предмет загальної теорії інформації.

3. Базові поняття загальної теорії інформації.

Література

 

1. Кузнецов А. Н. Информационное взаимодействие в технических и живых системах / А. Н. Кузнецов // Информа-ционные процессы. – 2001. – Т.1. – №1. – С. 1-9.

2. Мелик-Гайказян И. В. Методологические основания создания обобщенной модели коммуникации / И. В. Мелик-Гайказян // Вестник Томского государственного педагогического университета. Гуманитарные науки (философия и культурология). – 2006. – Вып. 7. – С. 37-42.

3. Соколов А. В. Информатические опусы. Опус 2. «Информационные очки» как эпистемологический инструмент / А. В. Соколов // Научные и технические библиотеки. – 2010. – № 10. – С. 5-22.

4. Шеннон К. Математическая теория связи / К. Шеннон // Работы по теории информации и кибернетике. – М.: Издательство иностранной литературы, 1963. – С. 243-246.

5. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко. – СПб.: Symposium, 2004. – С. 92-96.

Основні поняття:

 

Інформація, теорія інформації, математична теорія інформації, інформаційні процеси, відомості, сигнал, знак, дані, повідомлення, джерело повідомлення, система зв’язку, передавач, канал передачі, шум, приймач, одержувач, код, лексикод, ентропія, кількість інформації, кібернетичні системи, відображення, синтактика, семантика, прагматика

 

Контрольні запитання

1. Що є предметом загальної теорії інформації?

2. Які етапи у розвитку інформаційної теорії можна виокремити?

3. Які існують основні виміри інформації?

4. Охарактеризуйте базові поняття загальної теорії інформації.

5. Порівняйте схему зв’язку К. Шеннона та схему комунікації У. Еко.

6. Порівняйте схему зв’язку К. Шеннона та схему комунікації Р. Якобсона.

7. Порівняйте схему зв’язку К. Шеннона та схему інформаційного процесу І. В. Мелік-Гайказян.

 

Індивідуальні завдання:

1. Інформаційні ідеї у епоху античності.

2. Інформаційні ідеї у епоху середньовіччя.

3. Інформаційні ідеї у новочасову епоху.

4. Становлення математичної теорії інформації.

5. Основні ідеї теорії інформації К. Шеннона.

6. Поняття сигналу у теорії інформації.

7. Поняття знаку у теорії інформації.

8. Поняття повідомлення у теорії інформації.

9. Концепція комунікації у теорії Р. Якобсона.

10. Концепція інформаційного процесу у теорії І. В. Мейлік-Гайказян.

 

Тема 2-3

 

План

 

1. Атрибутивний і функціональний підхід до інформації.

2. Сучасна філософія інформації.

3. Відображення та інформація.

4. Інформаційні процеси у кібернетичних системах.

5. Телеономні підстави інформації.

Література

 

1. Колин К. К. Философские проблемы информатики / К. К. Колин. – М.: БИНОМ, 2010. – С. 5-30.

2. Соколов А. В. Информатические опусы. Опус 3. Онтология информации. Типы реальностей и типы информации / А. В. Соколов // Научные и технические библиотеки. – 2010. – № 11. – С. 7-24.

3. Соколов А. В. Информатические опусы. Опус 5. Природа информации / А. В. Соколов // Научные и технические библиотеки. – 2011. – № 2. – С. 5-27.

4. Урсул А. Д. Отражение и информация / А. Д. Урсул. – М.: Мысль, 1973. – С. 14-60.

5. Фридланд А. Я. Информация: обзор современных представлений о сущности и подходов к определению / А. Я. Фридланд. – Тула: Изд-во ТГПУ, 2008. – 41 с.

Основні поняття:

 

Інформація, теорія інформації, інформаційні процеси, інформаційна взаємодія, інформаційні моделі, філософія інформації, атрибутивна теорія інформації, функціональна теорія інформації, відображення, теорія відображення, кібернетичні системи, телеономія, ціль, доцільність, керування, самокерування, самоорганізація

Контрольні запитання

 

1. Охарактеризуйте атрибутивний підхід у теорії інформації.

2. Охарактеризуйте функціональний підхід у теорії інформації.

3. Які основні ідеї інформаційної концепції Л. Флоріді?

4. Який інформаційний підхід розвиває К. К. Колін?

5. В чому особливість онтологічного підходу до інформації А. В. Соколова?

6. Що таке відображення?

7. Як відображення пов’язано із інформацією?

8. Яким чином функціонує інформація у кібернетичних системах?

9. Охарактеризуйте телеономні засади інформації.

 

Індивідуальні завдання:

 

1. Особливості атрибутивного підходу до інформації.

2. Особливості функціонального підходу до інформації.

3. Філософія інформації: становлення та розвиток

4. Концепція інформації В. М. Глушкова.

5. Концепція інформації І. Б. Новіка.

6. Концепція інформації И. Земана.

7. Концепція інформації Н. Вінера.

8. Концепція інформації С. Я. Янковського.

9. Концепція інформації У. Ешбі.

10. Концепція інформації Б. С. Українцева.

11. Концепція інформації В. С. Тюхтіна.

12. Концепція інформації Д. С. Чернавського.

13. Концепція інформації К. К. Коліна.

14. Концепція інформації А. В. Соколова.

15. Концепція інформації Г. Хакена.

Тема 4

План

1. Загальні принципи синтактики.

2. Синтаксичний підхід до інформації.

3. Джерело повідомлень у статистичній теорії інформації.

4. Кількісна міра інформації.

Література

 

1. Винер Н. Кибернетика, или Управление и связь в животном и машине / Н. Винер. – М.: Советское радио, 1958. – С. 23-48.

2. Колмогоров А. Н. К логическим основам теории информации и теории вероятностей / А.Н. Колмогоров // Проблемы передачи информации. – 1969. – Т. 5, вып. 3. – С. 3-7.

3. Хартли Р. Передача информации // Теория информации и ее приложения. — М.: Физматгиз, 1959. — С. 5-35.

4. Шеннон К. Математическая теория связи / К. Шеннон // Работы по теории информации и кибернетике. – М.: Издательство иностранной литературы, 1963. – С. 243-269.

5. Эшби У. Р. Введение в кибернетику / У. Р. Эшби. – М.: Иностранная литература, 1959. – С. 171-228.

 

Основні поняття:

 

Інформація, математична теорія інформації, синтаксис, синтактика, парадигматика, синтагматика, кібернетика, кількість інформації, кількісна міра інформації, повідомлення, елементарне дискретне повідомлення, дискретне повідомлення, джерело повідомлення, алфавіт джерела повідомлення, сигнал, знак, репертуар поведінки системи, біт, байт

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте загальні принципи синтактики.

2. Що таке парадигматика?

3. Що таке синтагматика?

4. У чому полягає сутність синтактичного підходу до інформації?

5. Який вплив мала кібернетика на розвиток синтактичного підходу?

6. Які основні ідеї синтактичного підходу Шеннона?

7. Охарактеризуйте джерело повідомлень з точки зору синтактичного підходу.

8. Як співвідносяться група подій та алфавіт джерела повідомлення?

9. Що таке кількісна міра інформації?

 

Індивідуальні завдання

 

1. Основи синтактики.

2. Інформація як синтактична структура.

3. Концепція інформації К. Шеннона.

4. Синтактичний підхід до інформації у кібернетиці.

5. Теорія алгоритмів та синтактичний підхід до інформації

6. Критика синтактичного підходу до інформації.

7. Поняття кількості інформації.

8. Поняття кількісної міри інформації.

 

 

Тема 5

План

 

1. Поняття значення у сучасній науці

2. Логіко-семантичний підхід до інформації

3. Семантична міра інформації

 

Література

 

1. Фреге Г. Смысл и значение // Избранные работы / Г. Фреге. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1997. – С. 25-30.

2. Ветров А. А. Семиотика и ее основные проблемы / Ветров А. А. – М.: Политиздат, 1968. – С. 156-170.

3. Шрейдер Ю. А. Об одной модели семантической теории информации / Ю. А. Шрейдер // Проблемы кибернетики. – 1965. – Вып. 13. – С. 233-240.

4. Шрейдер Ю. А. О семантических аспектах теории информации. / Ю. А. Шрейдер // Информация и кибернетика. – М.: Сов. Радио, 1967. – С. 15-47.

5. Шрейдер Ю. А. Тезаурусы в информатике и теоретической семантике / Ю. А. Шрейдер // Научно-техническая информация. – 1971. – № 3. – С. 21-24.

6. Carnap R. An Outline of Theory of Semantic Information. Technical Report / R. Carnap, Y. Bar-Hillel. — Cambridge, Massachusetts: М. I. T., 1952. — 54 р.

Основні поняття:

 

Інформація, семантична теорія інформації, логіко-семантична теорія інформації, семантика, значення, предметна теорія значення, образна теорія значення, ідеалістична теорія значення, біхевіористська теорія значення, функціональна теорія значення, смисл, знак, референт, сигніфікат, денотація, коннотація, верифікація, підтвердження

Контрольні запитання

 

1. Що таке семантика?

2. Чим семантика відрізняється від синтактики?

3. У чому полягає різниця між значенням та смислом?

4. Охарактеризуйте теорію значення Л. Фреге.

5. Які основні ідеї концепції значення?

6. Охарактеризуйте логіко-семантичний підхід Л. Вінтгенштайна

7. В чому відмінність семантичного підходу до інформації від синтактичного?

8. Охарактеризуйте логіко-семантичний підхід до інформації Р. Карнапа та І. Бар-Хіллела.

9. Як проявляє себе значення у інформаційних процесах?

10. Що таке семантична міра інформації?

 

Індивідуальні завдання

 

1. Основні ідеї семантики.

2. Основні концепції семантики.

3. Становлення і розвиток психологічної теорії значення.

4. Становлення і розвиток логічної теорії значення.

5. Концепція інформації Р. Карнапа та І. Бар-Хіллела.

6. Концепція інформації Є.К. Войшвілло.

7. Концепція інформації Ю. А. Шрейдера.

 

Тема 6

План

 

1. Прагматичний підхід до інформації.

2. Прагматичні концепції інформації.

3. Аксіологія інформації.

Література

1. Акофф Р. О целеустремлённых системах / Р. Акофф, Ф. Эмерри. – М.: Советское радио, 1974. – С. 163-190.

2. Гавурин М. К. О ценности информации // Вестник ЛГУ. Математика, механика и астрономия. — 1963. — Вып. 4, № 19. — С. 27-34.

3. Полетаев И. А. К определению понятия «информация». II. Прагматический аспект. О ценности информации / И. А. Полетаев // Исследования по кибернетике. – М.: Советское радио, 1970. – С. 228-239.

4. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре / Генрих Риккерт // Науки о природе и науки о культуре. – М.: Республика, 1998. – С. 93-96.

5. Урсул А. Д. Информация: методологические аспекты / А. Д. Урсул. – М.: Наука, 1971. – С. 121-125.

6. Чапля Т. А. Аксиология информационного взаимодействия. Теоретико-методологический анализ / Т. А. Чапля. – Новосибирск: Наука, 2006. – С. 89-92.

 

Основні поняття:

 

Інформація, прагматика, прагматична теорія інформації, стимул, сигнал, знак, інтерпретація, інтерпретація інформації, комунікація, інструкція, мотивація, аксіологія, цінність, цінність інформації

Контрольні запитання

1. З чим пов’язані прагматичні виміри інформації?

2. Охарактеризуйте прагматичну теорію інформації Р. Акофа.

3. Охарактеризуйте прагматичну теорію інформації О. О. Харкевича.

4. Охарактеризуйте прагматичну теорію інформації М. М. Бонгарда.

5. Охарактеризуйте прагматичну теорію інформації І. А. Полєтаева.

6. Охарактеризуйте прагматичну теорію інформації Д. Харраха.

7. Що таке цінність?

8. У чому полягає цінність інформації?

9. Як виражає себе цінність інформації у суспільстві?

 

Індивідуальні завдання

 

1. Основні ідеї прагматики.

2. Основні концепції прагматики.

3. Концепція інформації Р. Акофа.

4. Концепція інформації О. О. Харкевича.

5. Концепція інформації М. М. Бонгарда.

6. Концепція інформації І. А. Полєтаева.

7. Концепція інформації Д. Харраха.

8. Основні ідеї аксіологічного підходу до інформації.

 

Тема 7-8

План

 

1. Основні принципи семіотичного підходу.

2. Семіотичний підхід до інформації.

3. Засади семіології інформації.

4. Характеристика знакових систем у семіології інформації.

 

Література

 

1. Крюковский Н. И. Кибернетика и законы красоты (философский очерк) / Н. И. Крюковский. – Минск: Изд-во БГУ, 1977. – С. 60-93.

2. Лосев А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство / А. Ф. Лосев. – М.: «Искусство», 1976. – С. 130-185.

3. Пирс Ч. С. Что такое знак? / Ч. С. Пирс // Вестник Томского Государственного Университета. Философия. Социология. Политология. – 2009. – № 3 (7). – С. 88-95.

4. Пирс Ч. С. Учение о знаках // Избранные философские произведение / Ч. С. Пирс. – М.: Логос, 2000. – С. 175-233.

5. Соломоник А. Очерк общей семиотики / А. Соломоник. – Минск: МЕТ, 2009. – С. 76-86.

6. Соломоник А. Позитивная семиотика: о знаках, знаковых системах и семиотической деятельности / А. Соломоник. – Минск: МЕТ, 2011. – С. 6-13.

7. Тодоров Ц. Теории символа. — М.: Дом интеллектуальной книги, 1998. — С. 36-48.

8. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко. – СПб.: Symposium, 2004. – С. 89-104.

Основні поняття:

 

Інформація, утилітарна інформація, теоретична інформація, естетична інформація, семіотика, семіотична теорія інформації, знак, семіозис, означник, означуване, семантичне повідомлення, естетичне повідомлення, надлишковість, значуща форма, система означників, денотація, коннотація, код, лексикод, репрезентамен, об’єкт, інтерпретант, індекс, ікон, символ

Контрольні запитання

1. В чому полягає семіотичний підхід до інформації?

2. Охарактеризуйте теорію інформації А. Моля.

3. Охарактеризуйте теорію інформації М. Бензе.

4. Охарактеризуйте теорію інформації У. Еко.

5. Охарактеризуйте теорію інформацію Н. І. Крюковського.

6. Дайте визначення поняттям «знак» і «текст».

7. Охарактеризуйте типологію знаків Августина.

8. Охарактеризуйте новочасові типології знаків.

9. Охарактеризуйте типологію знаків С. Х. Раппопорта.

10. Охарактеризуйте типологію знаків О. Ф. Лосєва.

11. Охарактеризуйте типологію знакових систем А. Соломоніка.

 

Індивідуальні завдання

 

1. Основні ідеї семіотики.

2. Семіотичні ідеї у античності.

3. Семіотичні ідеї у середньовіччі.

4. Семіотичні ідеї у Новий час.

5. Семіотична парадигма Ф. де Сосюра.

6. Семіотична парадигма Ч. С. Пірса.

7. Концепція інформації А. Моля.

8. Концепція інформації М. Бензе.

9. Концепція інформації У. Еко.

10. Концепція інформації Н. І. Крюковського.

11. Концепція тексту Ю. Лотмана.

12. Типологія знаків у новочасовій філософії.

13. Типологія знаків С. Х. Раппопорта.

14. Типологію знаків О. Ф. Лосєва.

15. Типологія знакових систем А. Соломоніка.

 

Тема 9-10

БІОДИНАМІКА ІНФОРМАЦІЇ

План

 

1. Інформаційний підхід до живої природи.

2. Інформаційні процеси в одноклітинному організмі.

3. Інформаційні процеси в тваринному організмі.

4. Інформаційні процеси на надорганізменому рівні.

 

Література

 

1. Анохин П.К. Физиология и кибернетика // Вопросы философии. — 1957. — № 4. — 142-158.

2. Зорина З. А. О чем рассказали говорящие обезьяны: способны ли высшие животные оперировать символами? / З. А. Зорина, А. А. Смирнова.– М.: Языки славянских культур, 2006. – С. 35-101.

3. Иванов В. В. Об эволюции переработки и передачи информации в сообществах людей и животных / В. В. Иванов // Коммуникативные системы животных и язык человека. Проблема происхождения языка; сост. А. Д. Кошелев, Т. В. Черниговская. – М.: Языки славянских культур, 2008. – С. 173-192.

4. Стишковская Л. Л. О чем говорят животные / Л. Л. Стишковская. – М.: Лесная промышленность, 1980. – С. 19-58.

5. Шмальгаузен И. И. Кибернетические вопросы биологии / И. И. Шмальгаузен. – Новосибирск: Наука, 1968. – С. 14-33.

6. Kull K. On Semiosis, Umwelt, and Semiosphere // Semiotica. — 1998. — Vol. 120. — № 3/4. — Рp. 299–310.

 

Основні поняття:

 

Інформація, спадкова інформація, біотичні системи, адаптація, стабільна форма природного відбору, рушійна форма природного відбору, зворотний зв'язок, позитивний зворотний зв'язок, негативний зворотний зв'язок, самокерування, самоорганізація, доцільність, клітина, одноклітинний організм, рецептор, нервова система, мозок, внутрішнє відображення, моделювання, особина, тварина, надорганізмені системи, комунікація, сигнал

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте інформаційний підхід до живої природи.

2. Які основні ідеї інформаційно-біологічної теорії І. Шмальгаузена?

3. У чому виражає себе зв'язок між стабільною та рушійною формами природного відбору?

4. У чому особливість інформаційних процесів на рівні одноклітинних організмів?

5. Що таке ДНК?

6. Що таке РНК?

7. У чому особливість інформаційних процесів на рівні тваринних організмів?

8. Що таке рефлекси?

9. У чому особливість інформаційних процесів на надорганізменому рівні?

10. Які основні види комунікативної взаємодії існують у тваринному світі?

11. Які основні види сигналів використовують тварини?

 

Індивідуальні завдання

 

1. Інформаційні ідеї у біології.

2. Інформаційні ідеї у зоології.

3. Інформаційні ідеї у етології.

4. Семіотична концепція біосфери К. Кулля.

5. Одноклітинні організми та інформація.

6. Тваринні організми та інформація.

7. Надорганізмені співтовариства тварин та інформація.

8. Акустична комунікація у тваринному світі.

9. Ольфакторна комунікація у тваринному світі.

10. Тактильна комунікація у тваринному світі.

11. Візуальна комунікація у тваринному світі.

12. Біотелелокація у тваринному світі.

13. Комплексна комунікація у тваринному світі.

14. Кооперативна комунікація у тваринному світі.

 

Тема 11-12

 

СОЦІОДИНАМІКА ІНФОРМАЦІЇ

 

План

1. Поняття соціальної інформації

2. Концепція соціальної інформації А. Д. Урсула

3. Суспільство й соціальна інформація

4. Інформаційні революції в історії суспільства

Література

 

1. Афанасьев В. Г. Социальная информация / В. Г. Афанасьев. – М.: Наука, 1994. – С. 6-15.

2. Воеводин А. П. Substantia Humana / А. П. Воеводин // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Философия. Культурология. Политология. Социология. –Том 24 (65), № 4. – С. 32-40.

3. Каган М. С. Человеческая деятельность. Опыт системного анализа / М. С. Каган. – М.: Политиздат, 1974. – С. 39-44.

4. Коган В. З. Основы теории информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки / В. З. Коган. – Новосибирск: Изд-во НГУ, 1991. – С. 24-35.

5. Пархоменко О. В. Соціальна інформація як чинник інноваційного розвитку / О. В. Пархоменко // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: збірник наукових праць. – Маріуполь: ПДТУ, 2010. – Т. 1. – С. 16-20.

6. Урсул А. Д. Понятие информации в современной науке. Философские очерки / А. Д. Урсул. – М.: Наука, 1975. – С. 184-243.

Основні поняття:

 

Інформація, соціальна інформація, матеріальна соціальна інформація, ідеальна соціальна інформація, політична інформація, економічна інформація, юридично-правова інформація, етична інформація, моральна інформація, естетична інформація, релігійна інформація, наукова інформація, філософська інформація, керування, комунікація, діяльність, опредметнення, розпредметнення, соціоперформація, соціальні регулятиви, імітація, інформаційна революція

 

Контрольні запитання

 

1. Що таке соціальна інформація?

2. Які існують визначення соціальної інформації?

3. Як співвідносяться соціальна інформація та біоінформація?

4. Що таке матеріальна соціальна інформація?

5. Що таке ідеальна соціальна інформація?

6. Які основні характеристики соціальної інформації в концепції А. Д. Урсула?

7. Охарактеризуйте основні види соціальної інформації.

8. Як пов’язані соціальна інформація й діяльність?

9. Що таке соціоперформація?

10. Як соціоперформація впливає на соціальну інформацію?

11. Що таке інформаційна революція?

12. Як вплинули інформаційні революції на суспільство?

13. Охарактеризуйте сучасну інформаційну революцію.

14. Які перспективи для розвитку суспільства надає остання інформаційна революція?

15. Які негативні наслідки для суспільства породжує остання інформаційна революція?

 

Індивідуальні завдання

 

1. Концепція соціальної інформації В. Г. Афанасьєва.

2. Основні ідеї концепції соціальної інформації А. Д. Урсула.

3. Політична інформація.

4. Економічна інформація.

5. Юридично-правова інформація.

6. Етично-моральна інформація.

7. Естетична інформація.

8. Релігійна інформація.

9. Наукова інформація.

10. Філософська інформація.

11. Перша інформаційна революція та її вплив на суспільство.

12. Друга інформаційна революція та її вплив на суспільство.

13. Третя інформаційна революція та її вплив на суспільство.

14. Четверта інформаційна революція та її вплив на суспільство.

15. П’ята інформаційна революція та її вплив на суспільство.

Тема 13-14

КУЛЬТУРОДИНАМІКА ІНФОРМАЦІЇ

План

 

1. Інформаційний підхід до культури.

2. Інформаційні концепції культури.

3. Семіосфера і культурна інформація.

4. Культурний код.

 

Література

 

1. Барт Р. Воображение знака / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика. — М.: Прогресс, 1989. — С. 246-252.

2. Лотман Ю. М. Культура и информация / Ю. М. Лотман // Семиосфера. – СПб.: Искусство – СПБ, 2000. – С. 394-396.

3. Лотман Ю.М. О семиосфере / Ю. М. Лотман // Избранные статьи в 3-х т. Т. 1. Статьи по семиотике и топологии культуры. – Таллин: Александра, 1992. – С. 11-24.

4. Лотман Ю. М. Проблема знака и знаковой системы и типология русской культуры XI-XIX веков / Ю. М. Лотман // Семиосфера. – СПб.: Искусство – СПБ, 2000. – С. 400-416.

5. Моль А. Социодинамика культуры / А. Моль. – М.: КомКнига, 2005. – С. 126-175.

6. Петров М. К. Язык. Знак. Культура / М. К. Петров. – М.: УРСС, 2004. – С. 84-125.

 

Основні поняття:

 

Інформація, культурна інформація, неспадкова інформація, структура, знак, знакова система, символ, символічна форма, комунікація, трансляція, трансмутація, код, соціокод, індивідуально-іменний соціокод, професійно-іменний соціокод, понятійно-універсальний соціокод, епістема, соціодинаміка, культурне повідомлення, культурема, семіосфера, відмежованість семіосфери, неоднорідність семіосфери, культурний код, синтактичний культурний код, семантичний культурний код, асемантично-асинтактичний культурний код, семантично-синтактичний культурний код

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність інформаційного підходу до культури?

2. Чим відрізняється культурна інформація від біоінформації?

3. Чим відрізняється культурна інформація від соціальної інформації?

4. Охарактеризуйте інформаційну концепцію культури Е. Кассирера.

5. Як знакові відношення визначають культурні відношення згідно з концепцією Р. Барта?

6. Яку функцію виконують символи у інформаційній концепції К. Гірца?

7. Як визначає культурну інформацію М. К. Петров?

8. Що таке соціокод?

9. Які існують основні види соціокоду?

10. Що таке епістема?

11. Які епістеми виділяє в історії культури М. Фуко.

12. Дайте визначення поняттю семіосфери.

13. Що таке відмежованість семіосфери?

14. Що таке неоднорідність семіосфери?

15. Охарактеризуйте концепцію культурного коду Ю. Лотмана.

 

Індивідуальні завдання

 

1. Поняття культурної інформації.

2. Мова як символічна форма у концепції Е. Кассирера.

3. Міф як символічна форма у концепції Е. Кассирера.

4. Релігія як символічна форма у концепції Е. Кассирера.

5. Наука як символічна форма у концепції Е. Кассирера.

6. Культура і природа у інформаційній концепції К. Леві-Стросса.

7. Інтерпретаційні виміри культури у інформаційній концепції К. Гіртца.

8. Епістеми в історії європейської культури.

9. Соціодинаміка культури у концепції А. Моля.

10. Концепція семіосфери Ю. Лотмана.

11. Синтактичний культурний код.

12. Семантичний культурний код.

13. Асемантично-асинтактичний культурний код.

14. Семантично-синтактичний культурний код.

15. Перспективи розвитку культурної інформації сучасного глобалізованого суспільства.

 

Теми рефератів і наукових досліджень (НДРС):

1. Когнітивні аспекти інформації.

2. Психіка як когнітивна система обробки інформації.

3. Пізнання як інформаційний процес.

4. Інформаційні ідеї когнітивної психології.

5. Інформаційні ідеї когнітивної епістемології.

6. Антропологія інформації.

7. Людина як канал передачі інформації.

8. Поняття антропологічної моделі.

9. Антропологічні моделі в античній культурі.

10. Антропологічні моделі в середньовічній культурі.

11. Антропологічні моделі у культурі Відродження.

12. Антропологічні моделі у культурі Нового часу.

13. Антропологічні моделі у культурі модернізму.

14. Антропологічні моделі у культурі романтизму.

15. Сучасні антропологічні моделі.

16. Інформаційна діяльність.

17. Інформаційна діяльність в управлінні.

18. Науково-інформаційна діяльність.

19. Інформаційне виробництво.

20. Інформаційний сервіс.

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ