Національна програма інформатизації суспільства

З метою інтеграції України в світову спільноту як рівно­правного партнера, необхідно враховувати, що в даний час роз­винені країни переходять до інформаційного суспільства, в якому інформація, засоби і методи роботи з нею є найваж­ливішими ресурсами держави. У зв'язку з цим, питання інфор­матизації суспільства вимагають невідкладного вирішення.

У 1998 році в Україні біла прийнята Національна програ­ма інформатизації та відповідний закон⁵. Цей Закон визна­чає загальні засади формування, виконання та корегування Національної програми інформатизації.

Національна програма інформатизації визначає стратегію вирішення проблеми забезпечення інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-культурної та іншої діяльності у сферах загально-державного значення. Згідно Закону про Національну програму інформатизації, за­вданням є створення правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних і гуманітар­них засад регулювання процесу формування та виконання цієї Програми та окремих її завдань (проектів).

До суб'єктів, які беруть участь у відносинах, що регулю­ються цим Законом, належать:

1) замовники робіт з інформатизації;

2) виконавці окремих завдань (проектів) інформатизації;

3) організації, що здійснюють експертизу окремих за­
вдань та проектів інформатизації;

4) користувачі автоматизованих та інших інформаційних
..., систем і засобів інформатизації.

Головною метою Програми, згідно Закону, є створення необхідних умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпе­чення інформаційної безпеки держави. Органи державної влади, в межах їх компетенції, здійснюють такі функції:

⁵ Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 року N 74/98-ВР

ЯКІ

Міжнародна інформиція

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

- захист авторського права на бази даних і програм, які
створені для потреб інформатизації;

- встановлення стандартів, норм і правил використання
засобів інформатизації;

- забезпечення доступу громадян та їх об'єднань до інфор­
мації органів державної влади та органів місцевого са­
моврядування, а також до інших джерел інформації;

- визначення пріоритетних напрямів інформатизації з
метою подальшої її підтримки шляхом державного
фінансування та пільгового оподаткування;

-інформатизацію науки, освіти, культури, охорони довкілля та здоров'я людини, державного управління, національної безпеки та оборони держави, пріоритет­них галузей економки;

- підтримку вітчизняного виробництва програмних і
технічних засобів інформатизації;

- підтримку фундаментальних наукових досліджень для
розроблення швидкісних математичних і технічних за­
собів обробки інформації;

- забезпечення підготовки спеціалістів з питань інформа­
тизації та інформаційних технологій;

- організацію сертифікації програмних і технічних за­
собів інформатизації;

- державне регулювання цін і тарифів на використання
телекомунікаційних та комп'ютерних мереж для по­
треб інформатизації у бюджетній сфері;

- забезпечення інформаційної безпеки країни.

Взаємозв'язок основних завдань Національної програми інформатизації та системи планування економічного і соціального розвитку України здійснюється шляхом внесен­ня їх до відповідного розділу загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку України.

Національна програма інформатизації України, яка роз­роблена на 2001-2005 pp.⁶, так само як і перша програма інформатизації на 1998-2000 pp., схвалена Верховною Ра­дою України, не передбачає комплексних заходів захисту

> Закон Верховної Ради України від 13.09.2001 №2684-111

інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури. Це створює передумови для порушення: інформаційного суве­ренітету України, несанкціонованого доступу до інформації^ її пошкодження й знищення, блокування інформаційно-те­лекомунікаційних систем та інших негативних інфор­маційних впливів на особу, суспільство, державу. За відсутністю вітчизняних конкурентоспроможних інфор­маційних технологій, в Україні надається перевага програм­но-технічним засобам обробки інформації та засобам зв'язку іноземного виробництва. Переважає тенденція створення інформаційно-телекомунікаційних систем відкритого типу.

На жаль, сьогодні виконання Національної програми інформатизації втратило інтелектуальну складову і звелося переважно до впровадження систем транспортування інфор­мації, тобто систем зв'язку і телефонії. Рішення даного питан­ня дуже важливе, але, якщо звести все тільки до цього, людині залишається роль звичайних, певним чином — залежних ко­ристувачів, а не ідеологів і розробників інформаційних сис­тем. Тим паче, що Національною програмою «Освіта^ Україна XXI вік⁷» передбачено розвиток освіти на основі нових прогре­сивних концепцій, впровадження в навчальний процес новіт­ніх педагогічних і інформаційних технологій, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти.

Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки

Основним інструментом підтримки Європейським Співто­вариством (ЄС) досліджень в Європі є Рамкові Програми з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної ак­тивності. З 2002 по 2006 роки функціонує шоста рамкова програма (http://ip6.cordis.lu).

Головною метою шостої рамкової програми (РП6) є створен­ня реальнодіючого Європейського наукового простору (ЄШІ).

⁷ Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття». К.: Райдуга, 1994

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

 

ЄНП — це майбутнє науки в Європі, внутрішній ринок на­уки та технологій. Такий підхід стимулює науковий по­тенціал країни, його конкурентоспроможність, інноваційну діяльність шляхом сприяння координації та співпраці всіх учасників такого ринку на всіх його рівнях (згідно рішення голів Урядів ЄС на Лісабонському Самміті, березень 2000 р.) РП6 — фінансовий інструмент для здійснення цієї мети. Європейською Комісією (ЄК) був опублікований документ «Міжнародна значимість Європейського наукового просто­ру», який дає повне представлення про ЄНП, практичне створення якого є наскрізним принципом реалізації Шостої Рамкової Програми ЄС з досліджень, технологічного розвит­ку та демонстраційної активності на 2002-2006 роки.

Девіз РПб: «Європейський науковий простір має бути відкритим для всього світу». Виходячи з такого підходу, ос­новні принципи РП6 сформульовані таким чином:

- сконцентрувати зусилля на визначеній (меншій)
кількості пріоритетів, зокрема, на тих сферах, співпраця на
загальноєвропейському рівні в яких вже має чітко виражену
вартість/прибуток;

- просуватися шляхом інтегрування діяльності всіх учас­
ників на всіх рівнях;

- сприяти дослідницькій роботі, яка матиме довгостроко­
вий «структуруючий» характер;

- підтримувати діяльність, що зміцнюватиме європейсь­
кий науковий та технологічний базис;

- використовувати науковий потенціал країн-кандидатів
для підготовки та допомоги їм у вступі до ЄС задля загаль­
ноєвропейської користі науки в Європі.

План здійснення проекту ЄНП, розроблений Європейсь­кою Комісією в січні 2000 p., був затверджений Радою Євро­пи в березні того ж року на зустрічі глав держав і урядів країн ЄС в Лісабоні.

Завдання ЄНП — забезпечити максимально ефективне ви­користання наукового потенціалу та матеріальних ресурсів країн ЄС, з огляду на накопичений ними досвід і наявні досяг­нення, на основі тісного взаємозв'язку європейської і націона-

льної наукової політики, обміну знаннями й інформацією, а та­кож вільного пересування вчених по території країн ЄС.

Однак ЄНП не є замкнутим, його відкрито для всіх країн світу. Цей документ є свого роду докладним посібником з нала­годження, відповідно до нової політики, міжнародного науко­во-технологічного співробітництва, спрямованого на досягнен­ня стратегічних цілей. Особлива роль приділяється країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою.

Що стосується Росії і країн СНД, включаючи Україну, то тут переслідується подвійна мета:

- по-перше, стабілізувати науковий потенціал цих держав;

- по-друге, сприяти вирішенню проблем, що являють
взаємний інтерес, в галузі енергетики, нерозповсюдження
озброєнь, поліпшення охорони здоров'я й забезпечення еко­
логічної безпеки, включаючи ядерну.

Величезне значення в ЄНП приділяється зміцненню кад­рового потенціалу й поповненню його молодими вченими. ЄС вкрай заклопотаний проблемою відтоку молодих дослід­ників у США, де вони, здобувши науковий ступень, залиша­ються працювати, тим самим «знекровлюючи» Європу. То­му, відповідно до рішень, прийнятих Радою Європи на Самміті в Лісабоні в березні 2000 р. і резолюції Європейської Ради (червень 2000 р.) Європейська комісія заснувала Групу висококваліфікованих експертів (High-Level Expert Group), перед якою поставлено завдання щодо ліквідації перешкод, які заважають переїзду молодих вчених у країни Європи та їх пересуванню в межах ЄС. Група, що почала роботу влітку 2000 p., визначила чотири основних типи таких перешкод як для дослідників із країн ЄС, так і для вчених із третіх країн (до числа яких, за градацією ЄК, належать держави СНД), а саме: законодавчі й адміністративні, соціальні і культурні, міжгалузеві, пов'язані з кар'єрою.

Зауважимо, що пріоритетними напрямками в політиці інформації та комунікації Європейського співтовариства є:

- Створення інтегрованої кампанії, що покриває фунда­
ментальні основи Європейського Співтовариства.

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

 

- Розповсюдження цілей ініформаційної політики через
представництва кампанії, офіс::и і установи інформаційних
центрів у співпраці з націона.Ільними і регіональними ор­
ганізаціями.

— Розвиток нових послуг в області мас-медіа, особливо в аудіо-відео просторі, який є гоотовним джерелом інформації для більшості громадян.

- Постачання інформації, Ігаристосованої під культуру і
мову різних країн або навіть їщпих регіонів.

В структуру Шостої рамковчої програми входять три ос­новні блоки заходів, що відобраажають головні цілі РП 6 — «Інтеграційні дослідження», «ССтруктуризація Європейсько­го Дослідницького Простору» і ««Посилення основ Європейсь­кого Дослідницького Простору*». Як і в попередній, П'ятій рамковій програмі, вони об'єдннують пріоритетні тематичні напрями («вертикальні напрямні» — thematic priorities), a також діяльність, що належите до будь-якого з тематичних напрямів («горизонтальні проограми» — horizontal pro­grams). Структура Шостої рамккової програми представлена на малюнку 11.1.

Програма ЮНЕСКО в галузі! інформації і комунікації

Доступ до інформації і знаньь все більше визначає харак­тер засвоєння знань, культурнїих проявів і участі в житті суспільства і відкриває можливості для розвитку і збережен­ня миру. Знання стають головноїю силою соціальних перетво­рень. ІКТ відкривають нові перспективи будівництва суспільства знань за допомогою освіти, спільного викорис­тання знань і обміну ними, ствоорення умов для творчості і міжкультурного діалогу. З іншсого боку, ІКТ приводять до виникнення нових проблем щодоо свободи виразу думок, що є головною умовою стійкого розвиятку, демократії і миру.

ЮНЕСКО в рамках свого манддата сприяє політиці в галузі створення інформаційного сусгпільства на міжнародному і регіональному рівнях.

 

Програма «Інтеграційні дослідження»: тематичні пріоритети

Наукові дослідження, що фінансуються в РП6

«Науки про життя, геноміка та біотехнології для здоров'я

• * Інформаційні технології в суспільстві

• Нанонауки та нанотехнології,
багатофункціональні матеріали, нові
пристрої та процеси

• Аеронавтика та космос

• Безпека та якість харчування

» Сталий розвиток, глобальні зміни та екосистеми

Структурування ЄНП Дослідження та іновації Кадровий потенціал і мобільність Дослідницька інфраструктура Наука і суспільство

• Грамодяни та влада в суспільстві, що
базується на знаннях

Горизонтальні програми

Посилення основ ЄНП • Координація зусиль у сфері досліджень • Розробка політики в області досліджень і інновацій

 

• Дослідження на підтримку політики

• Проекти для середніх та малих
підприємств

• Спеціальні заходи з підтримки
міжнародного співробітництва