ТЕМА 8. Інформаційна політика та інформаційні програми міжурядових європейських організацій

 

1. Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan)

 

Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994.

В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки.

Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки, що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією.

Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього міжнародного співтовариства.

Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому Інформаційному Суспільстві.

В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому, не слід зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати центральною частиною майбутнього Інформаційного Суспільства.

В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній, очевидно, лідерами є США та Японія.

Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і, особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати.

Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним аспектам розвитка Інформаційного Суспільства, передачі інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до Інформаційного.

Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та Документів, що стосуються Інформаційного Суспільства, узагальненням матеріалів, що були викладені в попередніх Програмах та Документах і являє собою план дій для світового співтовариства, а в першу чергу – для Європи щодо подальшого розвитку суспільства та його трансформування у Інформаційне.

 

2. Концепція побудови єдиного інформаційного простору СНД.

 

Поява транснаціональних економічних структур, інформаційних та телекомунікаційних систем свідчить про перехід від індустріальної до інформаційної орієнтації розвитку економіки і суспільства. Глобальні інформаційні системи зв!язують світ в єдине ціле і роблять всі держави інформаційно взаємозалежними, заставляючи проявляти максимум уваги до якості інформаційної взаємодії в різноманітних сферах життєдіяльності суспільства.

Вирішення проблем інформаційної взаємодії має випереджати за часом кожний наступний час в налагодженні співробітництва в тій чи іншій сфері.

Формування інформаційного простору СНД дозволить повніше координувати реформи, створювати належні умови для функціонування ринків товарів, послуг, капіталів та робочої сили, забезпечувати рівні права на придбання майна в приватну власність, володіння, користування та розпорядження ним на території країн-учасниць СНД, проводити «согласованную» політику в різних сферах.

Задачі, що стоять перед країнами-учасницями СНД в контексті формування інформаційного простору не обмежуються проведенням внутрішньої інформаційної політики, розвитком національного інформаційного простору. Ці задачі зв!язані також з виявленням шляхів та засобів розширення таких можливостей, які дозволили б країнам-учасницям отримати максимум «вигод» з розвитку світової інформаційної інфраструктури.

У сфері формування інформаційного простору СНД існують особливості, загальні для всіх країн Співтовариства і специфічні для кожної з держав. Причина цих специфічних особливостей полягає в тому, що не всі елементи інформаційного простору, як і суспільні структури окремих країн знаходяться в один і той же час на одній і тій же стадії розвитку. Процес розвитку країн-учасниць СНД не є лінійним і швидкість входження кожної з країн в світовий інформаційний простір може бути різною.

Виходячи з вищевикладеного, Концепція передбачає:

· етапи формування та розвитку інформаційного простору СНД;

· розвиток нормативно-правової бази взаємодії в інформаційній сфері;

· підвищення активності інформаційної взаємодії в погоджених сферах;

· розвиток соціальних та культурних зв!язків;

· захист національних інтересів у сфері інформації та інформатизації.

Концепція являється основою співробітництва країн-членів СНД в сфері інформації та інформатизації і буде запроваджувати в погоджених сферах дії через національні програми інформатизації та цільові програми міждержавного співробітництва.

Мета та задачі формування та розвитку інформаційного простору СНД

Основною метою робіт з формування інформаційного простору країн-учасниць СНД є забезпечення взаємодії національних інформаційних просторів країн Співтовариства на взаємовигідній основі, враховуючи національні та загальні інтереси у справі розвитку співробітництва в погоджених сферах діяльності.

У складі загальних інтересів країн Співтовариства можуть бути названі:

1) збереження та розвиток контактів громадян;

2) розповсюдження інформації про життєдіяльність країн-членів СНД та органів Співтовариства;

3) розвиток освіти, науки, техніки та культури;

4) забезпечення доступу громадян, підприємств та організацій, органів державного управління до національних та міжнародних інформаційних ресурсів;

5) забезпечення інформаційної безпеки;

6) взаємодія у сфері надзвичайних ситуацій, стихійних лих та катастроф, своєчасне інформування з цих питань та інформаційне супроводження під час їх ліквідації;

7) утворення умов взаємовигідного використання інформаційних ресурсів країн-учасниць СНД.

Забезпечення інформаційної безпеки в інформаційному просторі СНД

Однією з найважливіших проблем формування інформаційного простору країн-членів СНД є забезпечення кожною з них власною інформаційною безпекою та захистом свого інформаційного суверенітету. Для своєчасного вирішення цих питань кожна країна-учасниця СНД здійснює своєчасний моніторинг “протиріч” в інформаційній політиці та загроз інформаційному суверенітету.

Автоматизована система інформаційного обміну між країнами-учасницями СНД (АСІО СНД)

АСІО СНД являється складовою частиною інформаційного простору країн Співтовариства і націлена на забезпечення інформаційних обмінів органів державної влади та управління держав Співтовариства між собою та органами Співтовариства.

Склад підсистем, що створюються в рамках АСІО СНД і автоматизовуваних ними функцій, визначається на основі прийнятих державами-членами СНД багатосторонніх договорів.

Інтеграція підсистем держав Співтовариства, що діють в рамках АСІО СНД, має максимально зберігати їх інформаційні та технічні основи і забезпечувати накопичення досвіда та науково-технічного співробітництва.

Нормативно-правове забезпечення і функціонування АСІО СНД має базуватися на національних законодавчих актах країн-учасниць СНД, міждержавних договорах країн Співтовариства.

Етапи формування та розвитку інформаційного простору СНД

Формування та розвиток інформаційного простору СНД являється масштабною та складною задачею, що вимагає від країн-учасниць СНД координації зусиль в процесі вирішення широкого кола нормативно-правових, технічних та фінансових проблем на національному і міждержавному рівнях.

В загальному вигляді стратегія діяльності з формування інформаційного простору має включати в себе наступні два етапи.

Перший етап 1996-1997 рр.

На першому етапі буде запроваджена обробітка правових, технічних та організаційних питань інформаційної взаємодії країн-учасниць СНД та органів Співтовариства. Результати цієї роботи мають бути представлені в погодженому на міжнаціональному рівні Перспективному плані підготовки документів міроприємств з реалізації Концепції формування інформаційного простору СНД.

Буде погоджено механізм інформаційної підтримки співробітництва на мієнаціональному рівні і на рівні прямих зв!язків суб!єктів господарської діяльності країн-учасниць СНД.

Другий етап 1998-2000 рр.

На цьому етапі передбачається забезпечити широкий доступ громадян країн Співтовариства, органів державного управління та суб!єктів господарської діяльності до національних інформаційних ресурсів в погоджених сферах та світовим інформаційним фондам.

Буде поглиблена взаємодія інформаційних систем, що забезпечуватимуть постійний розвиток міждержавних інформаційних обмінів за погодженими сферами діяльності.

Будуть утворені правові, політичні, економічні та технічні умови длдя міждержавної кооперації у сфері інформації та інформатизації.

Будуть в основному погоджені механізми здійснення міждержавного інформаційного обміну.

Конкретний зміст спільних міждержавних міроприємств держав Співтовариства з формування інформаційного простору будуть визначатися національними інтересами і пріоритетами держав-учасниць СНД, рішенням Ради керівників країн та Ради керівників урядів Співтовариства і відображатися в міждержавних програмах і проектах, що погоджуютьсся на багатосторонній та двосторонній основі.

 

3. "Європа і глобальне інформаційне суспільство, рекомендації Європейській Комісії"

 

Усвідомлення важливості інформаційної революції прийшло в Європу з введенням в дію інформаційних програм, таких як: IMPACT, ESPRIT, COPERNICUS. Але необхідність встановлення інформаційного суспільства прийшла з виходом в світ доповіді Бангемана.

Доповідь була представлена 26 травня 1994 року в Брюсселі Мартіном Бангеманом на замовлення Європейської Комісії. Тема доповіді — "Європа і глобальне інформаційне суспільство, рекомендації Європейській Комісії". Доповідь складається з шести глав:

1) Інформаційне суспільство — нові шляхи співпраці і життя разом;

2) Революція, що прискорена ринком;

3) Повний порядок денний;

4) Складові інформаційного суспільства;

5) Фінансування інформаційного суспільства — завдання для приватного сектора;

6) Інформація до роздумів;

В першій главі

ведеться мова про те, що по всьому світі інформаційні та комунікаційні технології породили нову технічну революцію, яка, в свою чергу, більш видатна та далекосяжна, ніж ті, що були в минулому. Ця революція додала великі можливості для співпраці усього людства. Європа вже приймає участь у цій революції але, досить повільно, що може зменшити очікувану вигоду. Тому завдання ЄС прискорити становлення інформаційного суспільства.

Країни, що перші ввійдуть в інформаційне суспільство, отримають велику нагороду. Вони будуть встановлювати правила для всього світу, що відстає у розвитку.

Впровадження нового порядку підвищить рівень життя в ЄС, надасть можливість для створення ринку нових продуктів та послуг, підвищить рівень обміну культурою та традиціями центру та периферії.

ЄС має знайти найменш ризиковані шляхи для встановлення інформаційного суспільства, тому підготовка громадськості до цього є першочерговим завданням. Уряд повинен забезпечити здорову конкуренцію на ринку електронних послуг, тоді вони перетворяться з дорогих послуг, доступних тільки бізнесменам та крупним компаніям, на широко доступні.

Але досить великою проблемою є фінансова та організаційна слабкість європейської програмної промисловості. Не дивлячись на те, що європейці досить багаті та освічені люди, більшість програм та патентів належать неєвропейцям. Швидке зростання внутрішнього ринку Європи надасть можливість промисловості розвиватися та, навіть вийти на світовий ринок інформаційних (програмного забезпечення) послуг. Це також стосується аудіо-відео індустрії.

В другій главі

мова йде про зміни, які мають відбутися в економічній політиці Європи в зв'язку з технічним прогресом.

Головним чинником появи нового ринку стане вільна конкуренція, яка дасть можливість мобілізувати приватний капітал для розроблення нових технологій, їх подальшого розвитку та росту.

Для надійного функціонування ринку необхідно, щоб його нові учасники мали сучасне обладнання для вдалого ведення бізнесу, або, принаймні, не стикалися з серйозними перешкодами. Для всіх учасників будуть встановлені єдині правила ведення бізнесу і забезпечена вільна конкуренція.

Для здійснення цих планів необхідно усунути монополії. Всі ліцензовані оператори мають взяти на себе відповідальність за ту частину послуг, що їм належить.

Конкурентне середовище вимагає наступних дій:

1) ТО (телекомунікаційні оператори) мають бути звільнені від політичних обмежень, таких, як:

· підтримання громадських функцій;

· зовнішня діяльність у сфері R&D;

· співпраця у плануванні земель та управлінні ідеями;

2) ринкова регуляція для здійснення та підтримки конкуренції;

3)конкурентне середовище має бути передбачуваним для того, щоб робити стратегічні плани та інвестиції;

4) врегулювання тарифів;

Встановлення інформаційного суспільства вимагає правового регулювання ринкових відносин. Необхідно оцінити мінімум такого регулювання на всеєвропейському рівні для забезпечення подальшого розвитку інформаційної інфраструктури в Європі. Також необхідно введення загальних стандартів, які забезпечать всезагальний доступ до телекомунікаційної мережі та вихід на світовий ринок. Стандартизація європейських програмних та телекомунікаційних технологій підвищить їх конкурентоспроможність на аудіо-відео ринку.

Третя частина присвячена наступним питанням: