ТЕМА 10. Регіональна інформаційна політика країн Центральної Європейської Ініціативи

 

1. Концепція діяльності організації Центральна Європейська Ініціатива (ЦЄІ)

 

Концепція і програма діяльності міжурядової регіональної організації Центральноєвропейська Ініціатива, створеної у 1989 р. з метою багатостороннього співробітництва країн Центральної і Східної Європи, передбачає активну участь країн-членів у європейських інтеграційних процесах, зокрема, інтегрування до європейського та євроатлантичного економічного, політичного, правового та інформацій­ного простору, гармонійне входження до політичних та економічних структур ЄС. Реальними формами співпраці між державами регіону є спільні підходи країн ЦЄІ до вирішення проблеми міждержавних інформаційних обмінів, розвитку демократії і плюралізму вираження поглядів, забезпечення основних прав і свобод людини і засобів масової комунікації, створення об'єднаної центральноєвропейської інформацій­ної магістралі, становлення інформаційної економіки, впровадження нових технологій.у всі сфери життєдіяльності суспільства.

Інформаційні стратегії країн Центральної і Східної Європи спрямовані на уникнення бар'єрів і нерівності між країнами та спільнотами, ліквідацію диспропорцій в регіональних інформаційних потоках, консолідацію інформаційних ресурсів, збереження національ­ної самобутності та ідентичності.

 

2. Вплив ЄС на інформаційні стратегії ЦЄІ

 

Особлива роль належить Європейському Союзу, який прийняв програму становлення інформаційного суспільства та інформаційної економіки (1994-2001 pp.) і через країни-члени ЄС, що входять до ЦЄІ, впливає на політичні пріоритети та інформаційні стратегії організації та її учасників.

Ще в 1994 році Європейський Союз організував відкриті дискусії для країн-кандидатів та країн-партнерів із політичних, економічних, соціальних і культурних аспектів інформаційного суспільства під егідою незалежного консультативного органу ЄС «Форум інформаційного суспільства», який розробляє і впроваджує інформаційну політику в європейському регіоні. Головною метою Форуму інформаційного суспільства с гарантії збалансованого розгляду всіх аспектів і проблем, пов'язаних зі становленням інформаційного суспільства в Європі, забезпечення можливостей залучення до діяльності Форуму країн-членів ЄС, країн-членів ЦЄІ, представників фінансових, ділових кіл, громадськості Центральної і Східної.Європи для формування суспільного розуміння глобальних інформаційних процесів, визначення пріоритетних напрямів для діяльності та реалізації проектів.

Форум забезпечує регіональне співробітництво в реалізації програми становлення європейського інформаційного суспільства, сприяє інтегруванню телекомунікацій, мас-медіа, інформаційних мереж (Євронет), формує регулятивні норми, спрямовані на уніфікацію правових підходів до інформаційних суспільних відносин.

Європейська комісія ЄС та Форум започаткували програму підтримки країн-членів ЦЄІ для реформування телекомунікацій, розширення сфери інформаційних послуг, становлення інформаційної економіки, ефективного використання інформаційних ресурсів, комерціалізації системи зв'язку і створення ефективного інформаційного права (принципів регулювання інформаційних відносин).

Заходи ЄС та Форуму інформаційного суспільства щодо залучення країн ЦЄІ до європейської інтеграції базуються на пріоритетності ідеї інформаційного суспільства для нових незалежних держав як такої, що здатна поліпшити ефективність державного управління, конкуренто­спроможність виробництва інформаційних послуг, фінансування програм інформаційного розвитку. Зокрема, план дій ЄС і Форуму щодо країн-членів ЦЄІ передбачає:

1) фінансування національних і регіональних мультимедійних програм з метою інформаційної і комунікаційної інтеграції за проектами TEN-Telecom, TEN-SU; реалізацію програми Info-2010 та подібних до неї інформаційних програм у рамках ЄС для розвитку багатокультурності кіберпростору;

2) розширення ЄС за рахунок інтегрування країн-членів ЦЄІ (Польщі, Чехії, Угорщини, Румунії, Болгарії, Словенії, Македонії, Хорватії, Словаччини) до європейських структур, перш за все, за напрямами співробітництва у сфері телекомунікації!, інфо-інфраструктури, обміну масивами даних, електронної комерції, муніципального електронного управління;

3) створення умов для гармонізації законодавства ЄС і національного законодавства у сфері інформаційнйхгвідносин, зокрема законів, що регулюють захист даних (Директива 35/48/ЄС) і створення незалежних контролюючих органів у галузі охорони даних;

4) розвиток комп'ютерних та електронних засобів зв'язку між Європарламентом і країнами-членами ЦЄІ;

5) підтримку участі країн ЦЄІ в бізнесових проектах ЄС із впровадження інформаційних і комунікаційних технологій.

 

3. Інформаційна політика та стан інформаційної сфери країн-членів ЦЄІ

 

Програми становлення інформаційного суспільства Австрійської Республіки втілюють політичну стратегію уряду - нове об'єднання Європи на базі новітніх технологій, інформаційно-комунікаційної інфра­структури та інтелектуального потенціалу регіону. Реалізація зовніш­ньої і внутрішньої політики кра'їн включає принципи демократизації та плюралізму, дотримання основних прав і свобод, ефективне управління економікою, розуміння ролі Австрії як перехідної інституції в рамках ЦЄІ для інтеграції посттоталітарних держав у європейські структури. Значний вплив на інформаційну політику Австрії здійснюють міжнарод­ні організації, резиденції яких знаходяться у Відні і до програм діяль­ності яких складовим компонентом входить стратегія інформаційного суспільства. У Плані Дій уряду Австрії передбачено такі напрями інформаційної інтеграції країни, як: 1) економічний (координація транс­формації інформаційного сектору; створення відповідних державних інституцій з регулювання ринку інформаційних технологій; стимулю­вання виробництва інформаційних продуктів та послуг; підтримка лідерства Австрії у галузі електронних технологій, зокрема виробниц­тва мікрочіпів та інтегрованих електронних схем); 2) торговельний: (лібералізація торгівлі інформаційними продуктами і послугами; розвиток е-комерції; сприяння торгівлі новими технологіями з третіми країнами); 3) науково-дослідницький (створення об'єднаних мереж австрійських та європейських центрів прикладних досліджень інформаційного суспільства; використання потенціалу міжнародних організацій (ООН/ЮНЕСКО, МАРАТЕ, ГАТТ/ СОТ, ЄС, ЄАВТ) за програмами участі (EUREKA, TEMPUS, ESPRIT плані дій І-VI); наукова кооперація на двосторонній основі (Австрія-Чехія, Австрія-Угорщина, Австрія-Словаччина); 4) прикладний (розробка проектів для соціальної сфери, освіти, охорони здоров'я та навколишнього середовища; міжнародного співробітництва за гуманітарними напрямами).

В Угорщині реалізується національна"інформаційна програма розвитку інфраструктури, завдання якої полягає у формуванні і здійснен­ні національної стратегії інформатизації, координації поштового, теле­комунікаційного, електричного зв'язку, телерадіомережі і комп'ютер­них засобів обслуговування, що належать установам, організаціям, підприємствам та приватному сектору. У 1997 році уряд Угорщини заснував Державний комітет з інформаційних технологій і телекомуні-кацій, який сприяє створенню національних мереж передачі даних, державних баз даних, реєстрів (стандартів) інформаційних систем. Політичні засади урядової політики викладені у документах «Відповідь Угорщини на виклики інформаційного суспільства» (1997 р.) та «Шлях до інформаційного суспільства» (2000 р.), в яких висловлюється підтримка європейським стратегіям політичного та економічного розвитку та перспективи інтеграції країни до ЄС на основі доктрини інформаційної цивілізації.

Національна урядова комісія з інформатики Румунії прийняла план створення національної інформаційної інфраструктури як основи інформатизації державного управління (центральних та муніципальних органів влади); розвитку інформаційної індустрії. До 2005 року планується завершити інформатизацію Румунії і досягти рівня інформаційного розвитку суспільства, необхідного для інтеграції в «європейське інформаційне співтовариство».

Польський уряд прийняв «Політику розвитку телекомунікацій» та численні документи - «Мета та напрями становлення інформаційного суспільства в Польській Республіці» (1995р.), «Телекомунікаційна політика» (1996р.), «Стратегія розвитку телекомунікаційного сектору до 2000 року» (1997р.), «Про особливості приватизації Telecommunikacja Polska S.A. та демонополізацію телекомунікаційного сектору» (1997р.) щодо реалізації стратегії інформаційного суспільства, в яких визначаються пріоритети Польщі у галузі нових технологій. У них йдеться про розвиток ком-п'ютерних мереж (суспільних магістралей), приватних систем, супутникового і мобільного зв'язку, підтримку інформаційного бізнесу, використання національних терміналів для транспортування масивів інформації, розширення сфери інформаційних послуг, удосконалення традиційних медіа.

Урядова програма Чеської Республіки викладена в документах «Державна інформаційна політика - шлях до інформаційного суспільства» (1998р.), «Головні засади державної телекомунікаційної політики» (1998р.) та Плані дій Урядової Ради з національної інформаційної політики (2000р.), що відповідають директивам і рішенням ЄС та зовнішньополітичним стратегіям нової об'єднаної Європи. У документах визначаються проблеми приватизації та лібералізації телекомунікаційного сектору, участі Чехії у міжнародних заходах із реалізації політики інформаційного суспільства, розвитку електронної комерції, створення електронної мережі державного та муніципального управління, трансформації законодавчої бази, впровадження засад інформаційної політики як фактора економічного та політичного зростанню країни.

 

4. Співробітництво України в рамках ЦЄІ

 

Україна входить до І Центральної Європейської ініціативи з 1996 року і розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації зовнішньополітичного курсу держави і концепції стратегічного партнерства - інтеграції до європейських та євроатлантичних структур. Діяльність у рамках ЦЄІ створює для України можливості підготовки до набуття повноправного членства в ЄС, практичного оволодіння методами спільного напрацювання політичних рішень, співробітництва у сфері розвитку телекомунікацій, науки і нових технологій, засобів масової комунікації. Україна є членом робочих груп ЦЄІ з науки і технологій, міжнародних інформаційних обмінів, розбудови транспорт­них оптичноволоконних магістралей, які реалізують план дій ЦЄІ до 2010 року та програми і проекти пріоритетного значення.

Співробітництво України в рамках ЦЄІ активізує обмін інформацією в галузі зовнішньої політики, забезпечує національні інтереси в регіональних відносинах, нові напрями співпраці в інформаційній сфері. Таке співробітництво надає можливості для реалізації ініціатив щодо надання організації статусу спостерігача при Генеральній Асамблеї ООН, що дає можливість підвищити роль ЦЄІ як ефективного механізму європейського співробітництва та об'єднати можливості міжнародних організацій ООН та ЦЄІ для розв'язання актуальних проблем центральноєвропейського регіону. Україна вбачає своє завдання в ЦЄІ у посиленні присутності в регіоні, а також трансформування зовнішньополітичних зв'язків, пов'язаних із майбутнім вступом окремих країн ЦЄІ до європейських інтеграційних об'єднань.

Розвиток дво- та багатосторонніх відносин країн-членів ЦЄІ обумов­лює різноманітні форми співпраці в галузі інформації і комунікації. Україна зацікавлена в інтегруванні до європейського інформаційного простору, участі в інформаційному бізнесі (проект «Новий інформацій­ний канал» - 1999), у розвиткові інформаційної економіки як основи політичного та економічного зростання і стабільності. Водночас Україна виступає проти виникнення нових ліній поділу в Європі, блокового протистояння і нової «холодної» (інформаційної) війни. Близькість політичних і економічних проблем країн-членів ЦЄІ сприяє реформуван­ню національних господарських систем і впровадженню ринкових моделей, орієнтованих на національні спільноти. Усвідомлення належ­ності до європейської цивілізації обумовлює трансформацію внутріш­ньої політики України і менталітету нації, сприяє реалізації принципів, які становлять правовий та ідеологічний фундамент вільного громадян­ського суспільства: демократії, прав людини, верховенства закону, еволюційного руху до інформаційного суспільства.