Інформаційне забезпечення стандартизації

НД складають значну і важливу частину нормативної бази економіки країни. Вони відіграють важливу роль при розв'язанні технічних, економічних і соціальних проблем країни, тому необхідно постійно підвищувати науково-технічний рівень чинних НД, оновлювати їх з метою заміни застарілих показників і своєчасного відображення вимог економіки.

Здійснюється гармонізація міжнародних стандартів, які є засобом ліквідування технічних бар'єрів у торгівлі та міжнародному співробітництві. За станом на 01.01.2006 р. в Україні прийнято 6295 НД, з яких 2679 НД згармонізовано з міжнародними чи європейськими стандартами. Упровадження таких НД дає змогу виробникові не тільки піднести якість вітчизняних товарів до рівня міжнародних вимог, але й забезпечити перебудову виробництва, його організацію, управління, технологію, упровадження систем якості відповідно до рів-" ня розвинених країн світу. Усе це сприяє розвитку стандартизації в Україні, прискорює вступ до Світової організації торгівлі (WTO) та інтеграцію до світової системи економіки.

З метою забезпечення ефективного доступу українських виробників (експортерів) до міжнародних, міждержавних і національних НД існує Національний еталонний фонд НД та Інформаційний центр міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO, які забезпечують користувачів необхідною інформацією в галузі стандартизації.

Національний еталонний фонд НД автоматизований, що дозволяє швидко отримати необхідну інформацію. Працює міжнародна бібліографічна електронна база даних PERINORM. У Національному фонді зберігається близько 200 тис. НД, які постійно поновлюються, в наявності 20 тис. НД, що мають статус національних, понад 13 тис. міжнародних стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), понад 19 тис. міждержавних стандартів країн СНД, близько 6,6 тис. європейських стандартів. Фонд містить національні стандарти Німеччини, Великобританії, Канади, Росії, Польщі, США, Франції, Японії та країн, які є партнерами України.

Інформація щодо чинних і прийнятих, а також міжнародних НД, є доступною для всіх зацікавлених суб'єктів, якщо вона не є державною таємницею. Інформаційні послуги надаються шляхом опублікування офіційних текстів НД, інформаційних та довідкових видань, а також їх розповсюдження інформаційними мережами в ініціативному порядку та на замовлення. Для інформаційного забезпечення користувачів Держспоживстандарт України формує бібліографічні та інформаційні видання — річні каталоги, щомісячні інформаційні покажчики "Стандарти".

Контрольні запитання

1. Яка основна мета, завдання та об'єкти Національної стандартизації України?

2. Дайте характеристику органам і службам стандартизації, назвіть їхні завдання та функції.

3. Назвіть види та рівні НД, дайте їхні характеристики.

4. Які НД регламентують відносини між постачальниками і споживачами?

5. Опишіть структуру НД, особливості побудови стандартів на продукцію і послуги.

6. Які правила розробки НД? Дайте характеристику етапів розробки.

7. Який порядок перевірки, перегляду, зміни і скасування НД?

8. Дайте характеристику позначення НД?

9. Які органи державного управління здійснюють державний нагляд за додержанням обов'язкових норм та правил НД?

10. Вкажіть мету, завдання, функції органів державного нагляду та відомчого контролю.

11. Назвіть об'єкти стандартизації, які підлягають перевірці, та види перевірок.

12. Розкажіть про інформаційну базу стандартизації.

Тема 7. Міжнародна і європейська діяльність України в області стандартизації

Перші національні організації зі стандартизації були утворені у Великобританії (1911 р.), Німеччині (1917 р.), Франції і США (1918 р.). Розвиток економічних зв'язків між країнами і розширення робіт зі стандартизації в промислово розвинених країнах вимагали їхньої координації.

У 1926 р. була створена міжнародна федерація національних асоціацій зі стандартизації – ISA, до складу якої ввійшло близько 20 національних органів зі стандартизації.

У 1946 р. 25 країн під егідою ООН утворили Міжнародну організацію зі стандартизації – ISO, що успішно працює і зараз. Ціль її утворення булла сформульована в такий спосіб: " …сприяти успішному розвиткові стандартизації в усім світі ".

Організаційна структура ISO

У 1904 р. була створена міжнародна електрична комісія – IEC, що з 1946 р. разом з ISO і її комітетами проводить активну роботу зі стандартизації. На першому етапі розроблялися посібники ISO/IEC зі стандартизації, надалі робота була спрямована на розробку стандартів до управління якістю і сертифікації. Результатом цієї роботи стало створення в 1987 році технічним комітетом ISO/ТК 176 "Управління якістю і забезпечення якості" стандартів серії ISO 9000, а в 1990-1995 р. – серії стандартів ISO 10000.

У рамках виконання зобов’язань національного члена ISO, забезпечується:

— ведення національного секретаріату ISO;

— участь в технічній роботі структурних підрозділів ISO (комітетах ISO CASCO, DEVCO, COPOLCO, технічних комітетах, підкомітетах, робочих групах). Українські технічні комітети зі стандартизації (ТК) беруть участь у діяльності структурних підрозділів (комітетів та підкомітетів) Організації в статусі активного члена (Р-член) або члена-спостерігача (О-член);

— ведення секретаріатів структурних підрозділів (комітетів, підкомітетів, робочих груп);

— систематичне отримання та опрацьовування текстів проектів стандартів ISO, щойно опублікованих стандартів, інших документів та пересилання їх за призначенням (формування Національного фонду нормативних документів міжнародними стандартами ISO, забезпечення ТК проектами стандартів, щойно опублікованими стандартами та іншими технічними документами в електронному форматі).

— отримання та опрацювання документів Центрального секретаріату ISO та комітетів ISO COPOLCO, DEVCO, CASCО (Національний секретаріат опрацьовує документи Центрального секретаріату ISO та керівних комітетів ISO: циркулярні листи, стратегічні та робочі документи тощо і передає їх за призначенням до національних ТК);

— запровадження міжнародних стандартів ISO як національних;

— участь в щорічних міжнародних заходах ISO.

 

До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет зі стандартизації – CEN, створений у 1961р., і Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці – CENELEC.

Діяльність CEN у напрямку стандартизації систем якості знайшла своє відображення в створенні європейських стандартів EN 29001, EN 29002, EN 29003, що аналогічні стандартам ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003.

Після одержання незалежності Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародні і європейські структури і співпрацює також із країнами СНД.

У 1992 р. у м. Москві Україною була підписана угода про проведення погодженої політики зі стандартизації, метрології і сертифікації. Відповідно до угоди утворена Міждержавна рада з цих питань, а також було передбачено, що державні стандарти колишнього Радянського Союзу є власністю всіх держав, що підписали угоду, і використовуються як державні до розробки своїх національних стандартів.

У січні 1993 р. Україна була прийнята в члени Міжнародної організації ISO, а в лютому цього ж року – у члени Міжнародної електротехнічної комісії IEC, що дає їй право нарівні з іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності більш ніж 1000 міжнародних робочих органах, технічних комітетах зі стандартизації і використовувати у своїй роботі більш 12 тис. міжнародних стандартів.

ІЕС є провідною організацією, яка розробляє і публікує міжнародні стандарти для електричних, електронних та споріднених технологій. Ці стандарти є основою для національної та регіональної стандартизації, а також посиланням для планування міжнародних тендерів і контрактів.

ІЕС охоплює всі електротехнології, включаючи електроніку, магнетизм та електромагнетизм, мультімедіа, телекомунікації, вироблення та розповсюдження енергії, а також об’єднані загальні дисципліни, такі як термінологія та символи, електромагнітна сумісність, вимірювання, випробування, проектування та розроблення, безпека і навколишнє середовище.

Багатосторонні системи оцінки відповідності ІЕС є єдиними світовими системами, які базуються на міжнародних стандартах. Їхня мета – допомогти усунути технічні бар’єри у міжнародній торгівлі. Усунення зайвих перешкод та зменшення витрат на випробування і сертифікацію дає можливість промисловості продавати свою продукцію значно швидше та дешевше.

ІЕС має три глобальні системи оцінки відповідності:

- IECEE - всесвітня система оцінки відповідності і сертифікації для електричного обладнання і компонентів;

- IECQ-IEC - система оцінки якості електронних компонентів;

- IECEx - система сертифікації стандартів обладнання, яке використовується в вибухонебезпечних атмосферах.

 

У своїй міжнародній діяльності Держспоживстандарт України проводить єдину технічну політику в таких основних напрямках:

▪ гармонізація національних стандартів з відповідними міжнародними і європейськими, або їхнє пряме впровадження;

▪ забезпечення як можна більшої відповідності національних стандартів вимогам ринку, включаючи вимоги Світової організації торгівлі (WTO), особливо в галузях, де Україна має визначений науково-виробничий потенціал, для забезпечення і посилення ринкових позицій у міжнародному поділі праці;

▪ забезпечення простого доступу експортерів до міжнародних стандартів шляхом розвитку національного інформаційного фонду стандартів і поширення необхідної інформації через засоби масової інформації і спеціальні видання.

У 1994 р. Україна подала заявку на вступ в GATT/WTO. Це повинно сприяти усуненню зайвих труднощів у зовнішній торгівлі, підвищенню якості і конкурентноздатності української продукції, підтримці вітчизняного товаровиробника, захистові прав споживачів і запобіганню реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна громадян і навколишнього середовища.

У 1997 році Україна була прийнята в Європейські організації зі стандартизації CEN.

Діяльність CEN спрямована на більш ефективне впровадження європейських стандартів національними органами стандартизації, полегшення гармонізації національних стандартів і розроблення нових узгоджених документів.

CEN тісно співпрацює з Європейським комітетом зі стандартизації в електротехніці (CENELEC), Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів (ETSI), а також ISO. Близько 27 % європейських стандартів є ідентичними до міжнародних стандартів ISO.

1 січня 2005 року український національний орган у сфері технічного регулювання отримав у CEN статус Партнерського органу зі стандартизації (PSB). Такий статус надав право українським фахівцям брати участь у роботі трьох технічних комітетів CEN.

З 1 січня 2008 року - Україна представлена в CEN як афілійований член.

Національні ТК країн - афілійованих членів мають право брати участь у роботі технічних комітетів CEN у статусі спостерігача. Такий статус не передбачає участі українських ТК у роботі з розроблення проектів стандартів, зокрема у голосуванні за такими проектами, проте надає право своєчасно ознайомлюватись з усіма новими стандартами та проектами стандартів, а також, за бажанням, висловлювати свої зауваження та пропозиції щодо цих документів. Водночас, афілійований член має впроваджувати як національні нові європейські стандарти, розроблені технічними органами, в яких беруть участь національні ТК у статусі спостерігача; вилучати суперечливі національні стандарти та сповіщати Центральний секретаріат CEN про такі національні запровадження європейських стандартів.

Національні технічні ТК отримують технічні документи CEN, у тому числі опубліковані європейські стандарти, а також проекти європейських стандартів на електронних носіях, розроблених структурними підрозділами CEN, з метою актуалізації фондів нормативних документів та використання в роботі з розроблення стандартів.

Національний секретаріат має доступ до серверів глобальної директорії CEN (Global Directory II-PROD), електронної бази європейських технічних комітетів (CENTC Home) і PROJECT-Online. Доступ до CEN Global Directory надає можливість отримувати інформацію щодо усіх зареєстрованих у глобальній директорії організацій, експертів, технічних органів. CENTC Home та PROJECT-Online містять повну електронну базу стандартів і проектів європейських стандартів CEN, доступ до них надає можливість забезпечити українські ТК текстами європейських документів з метою прийняття їх як національних.

Представники афілійованих членів мають право брати участь у засіданнях Генеральної асамблеї CEN, а також у засіданнях інших органів відкритого типу без права голосу.

Україна представлена в Європейському комітеті зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) з 1 січня 2001 року у статусі афілійованого члена. Статус афілійованого члена відкритий для національних органів стандартизації країн-сусідів ЄС, які мають зв’язки з ЄС або Європейською асоціацією вільної торгівлі (EFTA) стосовно науково-технічних, політичних та соціальних вимог, а також є членами ISO або IEC.

Головним завданням CENELEC є розроблення добровільних стандартів в сфері електротехніки, які б сприяли розвитку європейського ринку електричних та електронних товарів і послуг, усуненню бар’єрів у торгівлі, створенню нових ринків збуту.

CENELEC забезпечує країни Європи якісними стандартами, сприяє формуванню внутрішнього європейського ринку, оскільки застосування єдиних стандартів не потребує проводити додаткові процедури випробувань чи сертифікації в залежності від країни продажу продукції, забезпеченню безпеки використання електротехнічної та електронної продукції та послуг, технологічному розвитку галузі електротехніки.

Статус афілійованого члена не передбачає участі в технічній роботі (розробленні стандартів, голосуванні по проектах стандартів Організації тощо). Згідно з Настановою 27 CENELEC афілійовані члени мають право брати участь в роботі технічних органів CENELEC як спостерігачі та зобов’язані при цьому запроваджувати європейські стандарти (EN) як національні державною мовою, або одною з офіційних мов CENELEC.

Національним ТК передаються технічні документи CENELEC через FTP-сервер CENELEC, на якому розміщено тексти стандартів, проектів стандартів (prEN), гармонізованих документів (HD), технічних специфікацій (TS), технічних звітів (TR), документів, розроблених та узгоджених тематичними семінарами (CWA) та деяких інших документів.

Таким чином участь у роботі CEN/CENELEC надає можливість національним ТК використовувати європейські стандарти та проекти стандартів у своїй роботі з розроблення національних стандартів, зокрема, під час розроблення гармонізованих стандартів, застосування яких може сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічних регламентів, розроблених на основі європейських директив Нового підходу.

Співпраця України з європейськими організаціями зі стандартизації сприяє розвитку та удосконаленню національної системи стандартизації відповідно до існуючої європейської практики, налагодженню конструктивних відносин з країнами-членами ЄС, використанню європейських стандартів як основи для розроблення національних гармонізованих стандартів, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції, що забезпечує спрощений доступ на європейський ринок.

 

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть значення сертифікації товарів у міжнародних економічних відносинах.

2. Назвіть міжнародні організації й системи стандартизації та сертифі­кації товарів (продукції) і послуг.

3. Охарактеризуйте міжнародне науково-технічне співробітництво у сфері стандартизації.

4. Проаналізуйте мету та завдання Міждержавної Ради зі стандарти­зації.

5. Поясніть роль міжнародних стандартів ISO серії 9000.

6. Чим зумовлено потребу в розробленні міжнародних стандартів?

7. Як впливає використання міжнародних стандартів на розвиток