Судовий наказ: поняття, порядок видачі та скасування, набрання законної сили

 

Прийняття заяви про видачу судового наказу зобов’язує суд у триденний строк видати судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ - це особлива форма судового рішення про стяг­нення з боржника грошових коштів або витребування майна за за­явою особи, якій належить право такої вимоги (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику заявника та боржника для заслуховування їх пояснень (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

Особливості наказного провадження зумовлюють зміст судо­вого наказу, в якому обов’язково зазначаються: 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який ви­їли судовий наказ; 3) ім’я (найменування) заявника і боржника, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; 5) сума і ротових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунко­вий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість; 6) сума судо­вих витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника. Крім того, в судовому наказі необхідно роз’яс­нити право боржника вимагати його скасування, порядок і строки реалізації такого права.

Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого доку­мента, встановленим ст. 19 Закону України «Про виконавче про­вадження».

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примір­никах, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається заявнику після набрання ним законної сили (ч. З ст. 103 ЦПК України).

Видача судового наказу не означає, що він відразу ж набуває, законної сили, адже його копія одночасно з копією заяви заявника і а копіями доданих до неї документів негайно надсилається борж­нику рекомендованим листом із повідомленням.

У разі заперечення проти вимог заявника боржник протягом встановленого строку з дня отримання судового наказу може подати заяву про його скасування (ст. 104 ЦПК України).

Подана в установлений строк заява боржника про скасування судового наказу розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін. Про це по­становляється ухвала, якою скасовується судовий наказ.

З формальної точки зору, положення ст. 106 ЦПК України означає, що подача боржником заяви про скасування судового наказу вказує на наявність спору про право, а отже, така справа не підлягає розгляду в порядку наказного провадження і виданий судовий наказ підлягає скасуванню. Однак такий наслідок настає лише тоді, коли боржник, заперечуючи проти вимоги заявника, підтвердить спірність свого обов’язку відповідними доказами. Н іншому разі, на наш погляд, суд не повинен скасовувати судо­вий наказ.

Якщо боржник пропустив строк на подання заяви про скасування судового наказу, суд залишає її без розгляду, крім випадків, коли боржник заявить клопотання про поновлення такого строку і суд знайде для цього підстави.

В ухвалі про скасування судового наказу суд одночасно роз’яс­нює, що заявлені заявником вимоги можуть бути розглянуті в по­зовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову. Копії ухвали надсилаються заявникові та боржникові не пізніше трьох днів після її постановления (ст. 106 ЦП К України).

У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судо­вого наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її по­дання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу судовий наказ набирає законної сили і суд видає його заявникові для пред’явлення до виконання (ст. 105 ЦПК України).

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановлени­ми для виконання судових рішень у порядку, передбаченому Зако­ном України «Про виконавче провадження» (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).