Ухвали та рішення апеляційного суду

 

Судові рішення апеляційного суду викладаються у двох фор­мах: ухвалах суду і рішеннях суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ЦПК України, розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у разі:

відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;

скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;

скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;

зміни ухвали суду першої інстанції;

скасування ухвали з направленням на новий розгляд або ви­рішенням питання по суті.

У ст. 315 ЦПК України містяться законодавчі вимоги щодо змісту ухвали суду апеляційної інстанції, яка відповідно до ч. 1 зазначеної статті структурно має складатися з чотирьох частин:

вступної. Особливість її змісту полягає в його виключно ін­формативному характері: зазначенні точних реквізитів і наймену­вань усіх учасників процесу;

описової, яка є найбільш змістовною, адже містить коротку інформацію про суть спірного правовідношення, правові наслідки його вирішення судом першої інстанції, а також доводи і запере­чення сторін щодо перспектив і правового підґрунтя його оскар­ження в апеляційному порядку;

мотивувальної. Ця частина ухвали апеляційного суду є зраз­ком юридичного обґрунтування процесуального документа, змістом якого вичерпні відповіді суду апеляційної інстанції на всі доводи і пояснення сторін, що супроводжуються правовим обґрунтуванням посиланням на норми матеріального та процесуального права;

резолютивної, яка є рішенням апеляційного суду, прийнятим у межах його повноважень за результатами розгляду апеляційної скарги.

У кожній частині ухвали апеляційного суду повинні бути повно і правильно відображені відомості, що входять до її складу, як-от:

у вступній частині:

час і місце її постановления;

найменування суду;

прізвища та ініціали головуючого і суддів;

прізвище та ініціали секретаря судового засідання;

найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

в описовій частині:

короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі;

встановлені судом першої інстанції обставини;

у мотивувальній частині:

мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали;

положення закону, яким він керувався.

У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі обов’язково за­значаються мотиви її відхилення;

у резолютивній частині:

висновок апеляційного суду;

розподіл судових витрат;

строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскар­ження.

У випадку скасування рішення суду першої інстанції з направ­ленням справи на новий розгляд у резолютивній частині ухвали апеляційного суду додатково зазначаються ті порушення закону, які були допущені судом першої інстанції.

Поряд із постановлянням ухвали як документа, у якому закріп­лено результат розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд у ви­падках і в порядку, встановлених у ст. 211 ЦПК України, може по­становити окрему ухвалу, а саме у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону і встановлення причин та умов, що

сприяли вчиненню цього порушення. Така ухвала направляється відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов.

Суд апеляційної інстанції також може постановити окрему ух­валу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали (ст. 320 ЦПК України).

Апеляційний суд ухвалює рішення у разі скасування судового рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рі­шення суду першої інстанції (ч. 2 ст. 314 ЦПК України).

Відповідно до ст. 316 ЦПК України рішення апеляційного су­ду складається з:

вступної частини із зазначенням:

часу і місця його ухвалення;

найменування суду;

прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

описової частини, яка містить:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

короткий зміст вимог апеляційної скарги;

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі;

мотивувальної частини, в якій вказуються:

мотиви зміни рішення, скасування рішення суду першої ін­станції і ухвалення нового рішення;

встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом, і визначені відповідно до них правовідносини;

чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свобо­ди чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

резолютивної частини, в якій зазначається: висновок апеляційного суду про зміну чи скасування рішен­ня, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

висновок апеляційного суду по суті позовних вимог;

розподіл судових витрат;

строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Як уже зазначалося, рішення та ухвали апеляційного суду на­бирають законної сили з моменту їх проголошення.

Правовими наслідками набрання законної сили судовим рішен­ням апеляційного суду є:

залежно від результатів розгляду апеляційної скарги - ска­сування, зміна судового рішення суду першої інстанції або на­брання ним законної сили;

початок перебігу строку на його касаційне оскарження;

неможливість його скасування самим апеляційним судом, за винятками, встановленими у ЦПК України, зокрема за наявності підстав для цього у разі надходження апеляційної скарги після закінчення апеляційного розгляду справи, при перегляді справи у зв’язку з нововиявленими обставинами;

неможливість повторного вирішення спірного правовідношення в апеляційному порядку, крім винятків, встановлених у ст. 318 ЦПК України;

необхідність чіткого, повного і безумовного його виконання всіма суб’єктами спірних правовідносин та іншими особами, пи­тання про права і обов’язки яких були вирішені під час апеляцій­ного розгляду справи.

У ст. 321 ЦПК України визначено процесуальний порядок ви­дачі та направлення особам, які брали участь у справі, судових рі­шень.

Так, копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їх вимогу не пізніше п’яти днів з дня проголо­шення рішення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення надсила­ються протягом п’яти днів з дня проголошення рішення рекомен­дованим листом з повідомленням про вручення.

 

Питання до теми № 1. Апеляційне провадження:

 

1. Суб'єкти апеляційного оскарження.

2. Об'єкти апеляційного оскарження.

3. Строки апеляційного оскарження.

4. Куди безпосередньо направляється заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга?

5. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду.

6. Чи має право суд апеляційної інстанції досліджувати нові докази?

7. Порядок розгляду справи апеляційним судом.

8. Повноваження суду апеляційної інстанції.

 

 

Використана література:

1. Цивільний процесуальний кодекс України із змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р. http://rada.gov.ua

2. Луспенник Д.Д. Настільна книга професіонального судді при розгляді цивільних справ (складання судових процесуальних документів за новим ЦПК України): Науково- практичний коментар.- Х.: Харків юридичний, 2005- 640 с.

3. Шевчук П.І., Кривенко В.В. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень (коментар цивільного процесуального законодавства).- К.: Юридична книга, 2003.- 80 с.

4. Штефан О.О. Порушення цивільної справи в суді на захист приватних прав// Методологія приватного права.- К.: Юрінком Інтер, 2003.- 480 с.

 

Модуль 4.