Право Касаційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації

Суб'єктами права касаційного оскарження відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України є:

особи, які беруть участь у справі:

сторони, незалежно від їх особистої участі під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій;

треті особи, як ті, які заявляли самостійні вимоги щодо пред­мета спору, так і ті, які не заявляли самостійних вимог щодо пред­мета спору;

представники сторін і третіх осіб за умови, що право каса­ційного оскарження не обмежується правовою природою здійсню­ваного ними представництва (змістом довіреності, строком дії договору доручення тощо);

заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники у спра­вах окремого провадження;

органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи);

особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питан­ня про їх права та обов’язки. До цієї категорії суб’єктів права ка­саційного оскарження, зокрема, можна віднести осіб, які не брали участі у справі через відмову суду залучити їх до судового розгля­ду як суб’єктів з певним процесуальним статусом (потенційні треті особи, співвідповідачі та ін.).

Строк на касаційне оскарження становить два місяці з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. Відповідно ж до ст. 319 ЦПК України рішення та ухвали апеля­ційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Іноді трапляються ситуації, коли строк на касаційне оскаржен­ня виявляється пропущеним. Для цього випадку законодавець у ч. 2 ст. 325 ЦПК України передбачив процесуальну можливість його поновлення за таких умов:

подання письмової заяви потенційним суб’єктом касаційно­го оскарження. Ця заява подається до суду касаційної інстанції ра­зом із касаційною скаргою, в якій зазначається найменування суб’єктів оскарження, суду, а також викладаються причини пропус­ку процесуального строку на касаційне оскарження, підтверджені відповідними документами;

наявності поважності причин пропуску відповідного про­цесуального строку. Поважність причин пропуску строку на ка­саційне оскарження - категорія суб’єктивна. Як правило, поваж­ними причинами пропуску будь-яких процесуальних строків ви­знається: хвороба, тривале закордонне відрядження, стихійне лихо тощо.

Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається судом касаційної інстанції особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено (ч. З ст. 325 ЦПК України).

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і прийняття касаційної скарги до розгляду або повернення касацій­ної скарги вирішується суддею-доповідачем. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЦПК України про місце і час розгляду цього питання повідом­ляються особи, які беруть участь у справі, проте їх присутність не є обов’язковою. За результатами розгляду зазначеного питання постановляється відповідна ухвала, що набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в уста­новлені ЦПК України строки, але вона надійшла до суду касацій­ної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв’язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка по­дала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за загальними пра­вилами касаційного провадження. При цьому за наявності підстав може бути скасовано попередньо прийняті ухвалу або рішення су­ду касаційної інстанції (ст. 348 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 326 ЦПК України встановлено обов’язкову письмову форму для касаційної скарги, яка має бути складена як окремий документ з наявністю реквізитів, передбачених у ч. 2 зазначеної статті.

Отже, у касаційній скарзі має бути зазначено:

найменування суду, до якого подається скарга (повна назва, адреса та поштовий індекс Верховного Суду України);

ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце прожи­вання або місцезнаходження, тобто прізвище, ім’я та по батькові скаржника, його повну адресу, поштовий індекс, телефон та про­цесуальний статус під час провадження у справі у суді першої ін­станції;

ім ’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження, а саме: прізвище, ім’я та по батькові, повну адресу, поштовий індекс і телефон цих осіб, а та­кож їхній процесуальний статус під час провадження у справі у суді першої інстанції;

рішення (ухвала), що оскаржується, зокрема із вказівкою реєстраційного номеру цивільної справи, точним найменуванням суду першої або апеляційної інстанції, що ухвалив відповідне рі­шення (ухвалу), найменуванням сторін та інших учасників проце­су, суттю правовідношення, що розглядалося у суді нижчестоящої інстанції, та способами його вирішення відповідним судом;

у чому полягає неправильне застосування судом норм мате­ріального права чи порушення норм процесуального права. У ме­жах цієї частини касаційної скарги скаржник повинен чітко окрес­лити ті правові норми матеріального чи процесуального права, які були порушені судом першої або апеляційної інстанції при викла­денні судового рішення, визначити ті правові норми, що, на його думку, слід було б застосувати до спірних правовідносин, і як саме неправильне правозастосування вплинуло на вирішення спору. Зазначені факти є найсуттєвішим елементом змісту касаційної скарги і з метою найбільшого акцентування уваги, зазвичай, виділяються у тексті касаційної скарги графічним способом;

клопотання особи, яка подає скаргу. Такі клопотання мо­жуть бути як матеріально-правового, так і процесуального харак­теру.

Матеріально-правові клопотання - це вимоги скаржника, звер­нені до суду касаційної інстанції, з вимогою про скасування чи зміну судового рішення суду першої або апеляційної інстанції. Зміст матеріально-правових клопотань має обмежуватися повно­важеннями суду касаційної інстанції, визначеними у ст. 336 ЦПК України.

Клопотання процесуального характеру пов’язані із вирішенням поточних, процесуальних питань, наприклад, щодо забезпечення позову, зупинення виконання рішення суду;

перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. Відповідний перелік складається, як правило, у формі списку під найменуванням «додатки» і містить найменування таких докумен­тів, як-от: квитанцій про сплату судового збору і витрат на інфор­маційно-технічне забезпечення розгляду справи, копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі тощо.

Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

До зазначеної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження.

Крім цього, до касаційної скарги додаються її копії та копії доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій (частини 3-5 ст. 326 ЦПК Ук­раїни).

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.