Наслідки порушення правил підсудності. Передача справи з одного суду до іншого

При відкритті провадження у цивільних справах важливо пра­вильно визначати як підвідомчість справи, так і її підсудність. Однією з умов виникнення цивільно-процесуальних правовідно­син у конкретному спорі є вирішення суддею двох питань:

1) чи підпадає вирішення даного спору під цивільну юрисдик­цію суду, тобто чи підвідомча йому ця справа;

2) який конкретно суд зобов'язаний розглядати дану справу, тобто якому суду вона є підсудною.

Отже, підсудність цивільної справи цьому суду, як і її підвідом­чість, встановлюється суддею одноособово при прийняті позовної заяви або заяви, тобто при відкритті провадження у справі.

Якщо суддя встановить, що справа непідсудна цьому суду, він повертає позовну заяву позивачеві (заяву - заявникові) для подання до належного суду. Про повернення заяви суддя постановляє ухва­лу, яка також передається позивачеві (заявникові) (ст. 115 ЦПК України). Така ухвала може бути оскаржена в апеляційному по­рядку окремо від рішення суду (п. З ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Підлягає оскарженню окремо від рішення суду також ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недо­триманням правил підсудності (п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Прийнята суддею позовна заява (заява) повинна бути розгляну­та по суті в суді, до якого вона подана. Проте під час проваджен­ня у справі до судового розгляду або під час судового розгляду можуть з'ясуватися або виникнути обставини, що свідчитимуть про необхідність передачі справи до іншого суду для її розгляду і вирішення.

Законодавець встановив вичерпний перелік обставин, за яких мож­на передати справу з одного суду до іншого. При цьому забороняється передавати до іншого суду справу, яка вже розглядається судом, за ви­нятком випадків, встановлених ЦПК України (ст. 116 ЦПК України).

Отже, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його про­живання або місцезнаходження;

2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;

3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утво­рити новий склад суду для розгляду справи;

4) ліквідовано суд, який розглядав справу.

У першому і другому випадках зрозуміло, до якого суду потріб­но передавати справу (до суду за місцем проживання або місцезна­ходження відповідача та до суду, якому підсудна справа).

Якщо ж після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи або ліквідовано суд, який розглядав справу, справу потрібно передавати до суду, найбільш наближеного територіально до таких судів.

Суд, який вирішує питання про передачу справи до іншого суду, постановляє про це мотивовану ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 6 ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Сама ж передача справи здійснюється лише після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення.

При передачі цивільної справи з одного суду до іншого між су­дами можуть виникнути суперечки з приводу того, хто з них пови­нен розглядати справу. Щоб не допустити тяганини при передачі справи, забезпечити своєчасний та швидкий її розгляд і вирішення по суті, законодавець установив імперативне правило, згідно з яким справа, передана з одного суду до іншого в установленому зако­ном порядку, повинна бути прийнята до провадження судом, яко­му вона надіслана. Спори між судами про підсудність не допуска­ються (ст. 117 ЦПК України).

 

Питання до теми № 1. Цивільна юрисдикція і підсудність цивільних справ:

 

1. Співвідношення понять «цивільна юрисдикція» та «підвідомчість цивільних справ».

2. Значення інституту цивільної юрисдикції.

3. Виняткова цивільна юрисдикція.

4. Множинна цивільна юрисдикція.

5. Договірна цивільна юрисдикція.

6. Альтернативна цивільна юрисдикція.

7. Умовна цивільна юрисдикція.

8. Змішана цивільна юрисдикція.

9. Система судів цивільної юрисдикції.

10. Співвідношення понять «підвідомчість цивільних справ» і «підсудність цивільних справ».

11. Види підсудності цивільних справ.

12. Територіальна підсудність цивільних справ, її види.

13. Наслідки порушення правил підсудності.

14. Передача справи з одного суду до іншого.

 

Використана література:

 

1. Конституція України.-К.,2007 р.

2. Цивільний процесуальний кодекс України із змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р. http://rada.gov.ua

3. Сімейний кодекс України із змінами та доповненнями http://rada.gov.ua

4. Кодекс законів про працю із змінами та доповненнями http://rada.gov.ua

5. Гнєздов О. Спеціальна і персональна підсудність цивільних справ// Право України. – 1995.-№11.- С. 73-74.