Фінансовий менеджмент та його місце в управлінні підприємствами

В умовах ринкової економіки особливого значення набувають питання фінансового менеджменту, тобто найбільш ефективного

 

Тема 4

Фінанси підприємницьких структур

Д2?

управління фінансовими ресурсами підприємств, корпорацій, інших підприємницьких структур для забезпечення їх конкурентоспроможності та збільшення ринкової вартості.

♦ Фінансовий менеджмент - це підсистема загального
управління комерційно-господарською діяльністю підприємства,
яка включає сукупність принципів, методів і форм організації
управління всіма аспектами його фінансової діяльності і
спрямована на реалізацію стратегічних і тактичних цілей
підприємства.

Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства.

# Фінансовий механізм підприємства нами розглядається
у вузькому (прикладному розумінні). Він являє собою систему
управління фінансами, яка включає організацію взаємодії
фінансових відносин і грошових фондів задля оптимізації їх
впливу на кінцеві результати діяльності підприємства.

Фінансовий менеджмент, залежно від завдань, які він вирішує, можна поділити на стратегічний і оперативно-тактичний. Перший, як правило використовується для управління інвестиціями, а другий спрямовується на управління готівкою.

З погляду прийняття управлінських рішень підприємницьку діяльність можна поділити на три взаємопов'язані сфери: інвестиційну, виробничу і суто фінансову. У кожній з цих сфер фінансовий менеджмент має свої специфічні завдання.

Так, в інвестиційній сфері завдання фінансового менеджменту полягають у:

> формуванні достатнього обсягу фінансових ресурсів для
забезпечення стабільної виробничої діяльності за мінімальних
витрат;

> виборі та здійсненні інвестиційної діяльності, базуючись на
. ґрунтовному економічному аналізі та менеджменті;

> здійсненні постійного контролю за використанням наявного
майнового комплексу.

Що стосується виробничої сфери, то завданням фінансового менеджменту є забезпечення прибутковості поточної діяльності через ефективне використання всіх наявних фінансових ресурсів. Завдання фінансового менеджменту у фінансовій сфері полягають в: 0 оптимізації розподілу отриманого прибутку;

Тема 4

© обережному фінансуванні бізнесу, яке базується на комер'- ційному розрахунку та визначенні співвідношення користь-ризик у використанні зовнішніх джерел фінансування.

На механізм прийняття рішень, який стосується управління фінансами підприємства, впливають внутрішні та зовнішні чинники.

es- До внутрішніх чинників можна віднести:

> стан фінансової звітності та бухгалтерського обліку на підприємстві;

> рівень ведення управлінського обліку;

> глибину та системність проведення фінансового аналізу;

> кадрове забезпечення реалізації завдань фінансового менеджмен
ту тощо.

ш" До зовнішніх чинників належать:

■=> стабільність законодавства;

=> рівень економічної активності країни;

О розвиненість фінансового ринку;

■=> рівень інфляції;

*=> рівень податкового навантаження;

■=> рівень конкуренції.

Як свідчить досвід фінансової теорії та практики, між основними управлінськими рішеннями, стратегіями, типами фінансової політики та рухом фондів існують численні динамічні взаємозв'язки. І саме фінансовий менеджмент має у своєму арсеналі значну кількість прийомів для вирішення складних проблем бізнесу.

Фінансову стратегію підприємства розробляють з врахуванням орієнтирів довгострокового розвитку підприємства і відповідно до основних аспектів його фінансової діяльності, і на їх основі формують його фінансову політику.

? Під фінансовою стратегією підприємства розуміють загальний напрям та засоби використання фінансових ресурсів для досягнення підприємством поставленої мети. (Авт.)

? Фінансова тактика підприємства - це конкретні прийоми та методи фінансового характеру, які використовує підприємство для досягнення поставлених стратегічних завдань. (Авт.)

У ринкових країнах найбільш поширеними є два погляди на
стратегічні цілі фінансового менеджменту. Перший полягає в тому,
що фінансовий менеджмент має спрямовуватися на максимізацію
ринкової вартості фірми, другий - це фінансовий менеджмент має
забезпечити максимальний добробут власників компанії в
поточному періоді й у перспективі.. -

Фінанси підприємницьких структур 131

Хоча для більшості українських підприємств ще тривалий час головною метою буде уникнення банкрутства і значних фінансових втрат, до стратегічних цілей їх діяльності можна також віднести нарощення власного капіталу, оптимізацію структури капіталу з позицій мінімізації ризику, підвищення рівня рентабельності власного капіталу, максимізацію прибутку чи мінімізацію витрат тощо. Система стратегічних цілей формує стратегічну модель розвитку підприємства.

У той же час, розробка і реалізація фінансової політики підприємства, яка базується на фінансовій стратегії, дозволяє розв'язувати конкретні задачі за відповідними напрямами діяльності господарюючого суб'єкта.

Для досягнення стратегічних фінансових цілей кожне підприємство має вирішувати чисельні задачі, які можна згрупувати за такими напрямами:

*" управління інвестиційною діяльністю організації на основі проведення ґрунтовного інвестиційного аналізу з використанням сучасних методів оцінки ефективності інвестицій;

■*" управління поточною сталістю розвитку підприємства, його ліквідністю та платоспроможністю. Це досягається за рахунок управління всіма складовими поточних активів, а також: управління короткотерміновими джерелами фінансування (короткотерміновими банківськими позиками, кредиторською заборгованістю тощо). Здійснюється оптимізація грошового обігу. Для цього аналізують склад, структуру та процес обігу оборотного капіталу, приймають доцільні рішення щодо прискорення обігу коштів. Вирішується завдання максимізаціїприбутку за припустимого рівня підприємницького ризику або забезпечення мінімізації фінансового ризику за необхідного рівня прибутку;

*" управління джерелами фінансування розвитку організації (прибуток, амортизація, залучені за допомогою емісії цінні папери, лізинг, довготерміновий кредит тощо). У межах цього напряму проводять детальне оцінювання потреби у фінансових ресурсах, форм їх надання, ступеня доступності і часу надання, вартості володіння окремим ресурсом, а також: ризику, пов'язаного з цим видом ресурсів. Для підвищення рівня фінансової сталості організації оптимізують структуру капіталу (в основі - мінімум ціни капіталу) зменшенням фінансового ризику за заміни зовнішніх джерел;

*" управління фінансами організації за кризового стану, загрози банкрутства, реорганізації та ліквідації. У межах цього напряму на основі ґрунтовного аналізу визначають заходи з фінансового оздоровлення (санації) фірми або, з урахуванням економічної та ліквідаційної вартості фірми, приймають рішення щодо подальшого її існування.

Підходи до вирішення управлінських завдань можуть бути найрізноманітнішими, тому фінансовий менеджмент має бути багатоваріантним. Головне у фінансовому менеджменті - це правильно встановити мету, яка відповідає фінансовим інтересам об'єкта управління. Фінансовий менеджмент є динамічним процесом, ефективність його функціонування багато в чому залежить від швидкості реакції на зміни умов фінансового ринку, фінансової ситуації, фінансового стану об'єкта управління. Тому фінансовий менеджмент має базуватися на знаннях стандартних засобів управління, на вмінні швидко і правильно оцінити конкретну фінансову ситуацію, на здатності негайно знайти правильний вихід із неї.

Рішення з управління фінансами фірми завжди приймають в умовах неповної визначеності з різним ступенем ризику, вони є компромісом між ризиком і прибутковістю.

Не менш важливе значення має фінансовий менеджмент для державних фінансів, включаючи бюджетну систему та позабюджетні фонди. Вміле управління цими фондами дозволяє:

Ф прискорити структурну перебудову економіки,

© запобігти неефективному використанню коштів,

® підвищити матеріальний та культурний рівень широких верств населення.

У міру розвитку ринкових відносин, стабілізації економіки, зменшення її тіньового сектору, впорядкування фінансового ринку потрібні будуть нові, більш глибокі знання з фінансового менеджменту, оскільки деякі, поки ще теоретичні проблеми, перейдуть у сферу реальної економіки.

Функціонування будь-якої системи управління фінансами здійснюється в рамках чинних законодавчих актів і нормативної бази. У вітчизняній теорії та практиці питання стратегічного управління діяльністю підприємством до цього часу недостатньо розроблені. Частково це пояснюється тим, що функція стратегічного управління тривалий час належала державі. Крім того, дається взнаки недосконалість правового, законодавчого, економічного

 

Тема 4

фінанси підприємницьких структур

регулювання в державі, а також нестабільність законодавчої бази, відсутність практичного досвіду у фахівців.

Враховуючи, що ринок передбачає роботу підприємства в умовах конкуренції, сьогодні ділова стратегія підприємств націлена на досягнення стратегічних конкурентних переваг. Таким чином, управління фінансами підприємств (фінансовий менеджмент) забезпечує його господарську діяльність фінансовими ресурсами, вирішує існуючі фінансові протиріччя у фінансових відносинах, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни, націлений на подальший розвиток підприємства, на досягнення його стратегічних цілей.

(?) Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення фінансам підприємств.

2. Розкрийте зміст та сутність фінансів підприємств

3. Які особливості функціонування фінансів підприємств існують?

4. Між якими суб'єктами можуть виникати фінансові відносини?

5. Охарактеризуйте систему зовнішніх фінансових відносин підприємства.

6. Що таке система внутрішніх фінансових відносин підприємства?

7. Дайте визначення та розкрийте зміст функцій фінансів підприємства.

8. Визначте сутність економічної категорії "фінансові ресурси
підприємства".

9. Розгляньте джерела формування фінансових ресурсів підприємства.

10. Проаналізуйте напрями використання фінансових ресурсів підприємства.

11. У чому полягає відмінність фінансових ресурсів від капіталу підприємства?

 

12. Що являє собою організація фінансової діяльності підприємницьких структур? >

13. Які принципи організації фінансів підприємницьких структур вам відомі?

14. Дайте визначення сутності та змісту фінансового менеджменту.

15. Чому впровадження фінансового менеджменту на українських
підприємствах є необхідним процесом?

16.Які фактори впливають на механізм прийняття рішень з фінансового менеджменту?

17.На які сфери можна поділити підприємницьку діяльність і якими мають бути завдання фінансового менеджменту за цими сферами?

18. Що таке фінансова стратегія, тактика і політика підприємства?

19.Які рішення має приймати фінансовий менеджмент для розв'язання стратегічних завдань підприємства?

Тема 4

V& Тестові завдання

1. Фінанси підприємств це:

а) форма фінансування та кредитування підприємницької діяльності;

б) система грошових відносин, які виникають у процесі розподілу й
перерозподілу виручки та прибутку господарюючого суб'єкта щодо
формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства з
метою забезпечення його функціонування та умов розширеного відтворення;

в) система грошових відносин з приводу руху грошових фондів;

г) економічні відносини, що пов'язані з формуванням та розподілом
грошових надходжень, утворенням і використанням фондів грошових коштів
для забезпечення неперервності господарської діяльності, виробничого та
соціального розвитку;

д) планомірний рух фінансових фондів, що виражають відносини з приводу
необхідного, обов'язкового вилучення вартості та їх використання в
інтересах суспільства на рівні господарюючого суб'єкта.

2. Фінанси підприємств мають такі специфічні ознаки:

а) функціонують у сфері товарно-грошових відносин;

б) відображають тільки ті відносини, які можна оцінити у вартісних
вимірниках;

в) обслуговують рух вартості створеного продукту на всіх стадіях
відтворювального процесу;

г) відображають товарно-грошові відносини з приводу купівлі-продажу;

д) мають матеріального носія - фінансові ресурси, які одночасно є
об'єктом фінансових відносин.

3. Відносини, що характеризують суть фінансів підприємства виникають

а) підприємством та його інвесторами (акціонерами, вкладниками,
власниками) з приводу формування та ефективного використання власного
капіталу, також: виплат дивідендів та процентів;

б) підприємством, постачальниками та споживачами з приводу
розрахунків за отриманий (або реалізований) товар;

в) державою та громадянами при сплаті ними податків та добровільних
платежів;

г) дочірніми та материнськими підприємствами з приводу внутрішньо
корпоративного перерозподілу коштів;

д) підприємством та найманими працівниками з приводу оплати праці
та виплат з фонду споживання;

є) окремими ланками бюджетної системи.

4. Фінанси підприємств виконують такі функції:

а) формування грошових надходжень та фондів;

б) розподілу та акумулювання грошових надходжень;

Фінанси підприємницьких структур ₁₃5

в) розподілу та використання грошових потоків і фондів;

г) обліку та контролю за використанням грошових надходжень та
фондів;

д) регулювання та контролю грошових потоків і фондів.

5. Фінансові ресурси підприємств -це:

а) сукупність фондів грошових коштів, що перебувають у розпорядженні
держави, підприємств і організацій; створюються в процесі розподілу і
перерозподілу сукупного суспільного продукту і національного доходу;

б) грошові кошти господарюючого суб'єкта, які є сукупністю власних,
запозичених та залучених грошових доходів та надходжень підприємства і
призначені для забезпечення безперервності процесу розширеного відтворення
й виконання інших поточних та довгострокових фінансових зобов'язань
підприємства;

в) сукупність доходів, відрахувань та надходжень, що перебувають у
розпорядженні підприємств, організації та держави і спрямовуються на
задоволення суспільних потреб з метою розширення виробництва і зростання

■" матеріального добробуту народу. \

6. До принципів організації фінансів підприємств належать:

а) децентралізації фінансових відносин;

б) плановості;

в) фінансового співвідношення строків;

г) взаємозалежності фінансових показників;

д) раціональності.

7. Фінансовий менеджмент - це:

а) система раціонального та ефективного використання капіталу;

б) механізм управління рухом фінансових ресурсів;

в) підсистема загального управління комерційно-господарською
діяльністю підприємства, яка включає сукупність принципів, методів і форм
організації управління усіма аспектами його фінансової діяльності і
спрямована на реалізацію стратегічних і тактичних цілей підприємства;

г) замкнена система, в якій працюють фінансові менеджери;

д) цілеспрямована система, що регулює капітал підприємства.

8. Сфери прийняття управлінських рішень такі:

а) виробнича та інвестиційна діяльність;

б) фінансування та інвестиційна діяльність;

в) виробнича, інвестиційна та фінансова діяльність;

г) виробнича та фінансова діяльність.

9. До внутрішніх факторів впливу на механізм фінансового менеджменту
належать:

а) якість фінансової звітності;

б) рівень ведення управлінського обліку;

в) глибина та системність проведення фінансового аналізу;

г) наявність підготовлених фахівців з фінансового менеджменту;

д) усі вище перераховані чинники.

10. Об'єктом управління фінансового менеджменту є:

а) фінансові ресурси та джерела їх формування;

б) обіг вартості;

в) фінансова інформація;

г) фінансові відносини;

д) прибуток і дивіденди.

Ш Додаткова література з теми

1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 526 с.

2. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. — 2-ге вид., доп і перероб. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с. С. 79

3. Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. - К.: Скарби, 2003. - 238 с. С. 10-21

4. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002.- 460 с. С.4-11

5. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій/ За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с. С. 5-32

6. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук.ред. проф. A.M. Поддєрьогін. - 4-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 571 с, іл. С 5-22

7. Филимоненков А.С. Финансы предприятий / Учебное пособие. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 280 с. С. 5-18.

8. Хелферт Э. Техника финансового анализа. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.

9. Шуляк П.Н. Финансы предприятия: Учебник. - 2-е изд. - М.:
Издательский Дом "Дашков и К", 2000. - 752 с. С.9-72.

 

Тема 4

Фінанси підприємницьких структур

ТЕМА 5

ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Q План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

5.1. Зміст та система державних фінансів

5.2. Державні доходи, методи їх мобілізації

5.3. Державні витрати, їх економічне та соціальне значення

5.4. Проблемні питання функціонування системи державних
фінансів

 

Ключові поняття та терміни
• Державні фінанси • Система державних фінансів • Державні доходи • Податки	* Збори та платежі * Емісія * Державні витрати * Поточні витрати * Витрати розвитку

Зміст державних фінансів

Державні фінанси є однією з найважливіших сфер фінансової системи країни, що покликана забезпечити державу необхідними фінансовими ресурсами для виконання її економічних, соціальних та політичних функцій.

Фактично державні фінанси є основою економічного життя
та розвитку держави, запорукою зростання матеріального
добробуту населення. За об'єктивну передумову виникнення
фінансів ми визначали наявність відносин, пов'язаних із
забезпеченням нормального функціонування держави, отже,
можемо зазначити, що державні фінанси є об'єктивноіснуючою
категорією. Крім того, наявність державних фінансів об'єктивно
зумовлена необхідністю розподілу і перерозподілу валового
внутрішнього продукту між різними верствами та прошарками
населення, підприємницькими структурами й окремими тери
торіями. У той же час, об'єктивний характер, функціонування
державних фінансів значною мірою залежить від суб'єктивних дій
політичних сил, які знаходяться при владі й домагаються
забезпечення власних економічних інтересів. __________________

Тема 5

Державні фінанси є провідною сферою фінансової системи, через яку здійснюється вплив фінансів на економічний і соціальний розвиток країни. Вона має свої особливі принципи організації та функціонування. Це зумовлено функціями і роллю держави у регулюванні та забезпеченні демократичних економічних і соціальних умов життя населення, створенні сприятливих умов для діяльності виробничих і невиробничих структур.

Як зазначалося у попередніх розділах, фінанси виникли й тривалий час розвивалися як система мобілізації грошових коштів та матеріальних ресурсів для задоволення потреб правлячої еліти, внутрішньодержавного управління та оборони певної території. Для реалізації зазначених завдань на території держави вводились різні форми (грошові, матеріальні, відробки) та види (прямі, непрямі тощо) податків, зборів і платежів. Використання їх не підлягало контролю з боку населення, тому дротягом майже шести століть поняття "фінанси" у свідомості людей асоціювалося з різноманітними формами зиску і несправедливого зменшення їх доходів.

Фінанси досягли свого найвищого розвитку в XIX столітті, коли функції держави значно розширились і удосконалились, а товарно-грошові відносини зайняли панівне становище в економічних Системах. Фінанси стали універсальним і дуже активним елементом економічного життя. Саме в цей час розпочинається П-й етап становлення фінансових відносин, набувають високого розвитку методи і форми мобілізації коштів та їх розподілу для задоволення потреб населення, удосконалення й розширення виробничих процесів у державі.

Наприкінці XVIII століття в результаті посилення процесів демократизації в суспільстві з'являється фінансове і насамперед бюджетне право. Мобілізація і використання фінансових ресурсів державою стають об'єктом контролю з боку законодавчих структур. Дані про державні фінанси оприлюднюються. Щодо питань мобілізації та використання державних фінансів ведеться жорстока боротьба між правлячими колами і різними соціальними групами населення. Набуває розвитку і відокремлюється в самостійну сферу знань фінансова наука.

Ці процеси супроводжуються розширенням меж державних фінансів. Збільшується частка державної власності, держава стає власником цілих галузей економіки, землі, природних багатств. Вона переймає на себе фінансування низки соціальних потреб населення. У сферу інтересів держави потрапляють майже всі її громадяни.

Державні фінанси

Сьогодні ми можемо вважати, що державні фінанси - це:

=> центральна підсистема фінансової системи країни, через яку

здійснюється вплив на економічні та соціальні процеси, що

відбуваються в країні; <> сукупність економічних відносин, пов'язаних з первинним та

вторинним розподілом ВВП з метою утворення грошових

фондів, необхідних для виконання державою властивих їй

функцій; => сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава

здійснює свою фінансову діяльність.

оэ* Отже, державні фінанси - це фінансові ресурси, зосереджені в руках держави і призначені для забезпечення виконання притаманних їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються. Слід зазначити, що держава розпоряджається не всіма фінансовими ресурсами, створеними в країні за певний період часу. У розпорядженні держави знаходяться лише централізовані фінансові ресурси:

> бюджетної системи;

> державних фінансових інститутів;

> централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення.

Джерелом формування фінансових ресурсів виступає валовий внутрішній продукт.

Розвиток державних фінансів має об'єктивний характер. Вони використовуються для розв'язання завдань, які цілком або частково фінансуються без використання ринкового механізму. До них поміж інших відносяться: регулювання економічних та соціальних процесів, проведення структурної перебудови економіки, захист довкілля, сприяння демонополізації, захист прав покупців, формування системи соціального забезпечення і соціального страхування, фінансування освіти, підготовка та перепідготовка кадрів, надання медичних та інших соціальних послуг населенню.

# За економічною сутністю державні фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподічу ВВП і національного доходу, що пов 'язані з формуванням фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні держави та її підприємств, і використанням цих ресурсів на розширене відтворення, управління, соціальні та культурні потреби, оборону країни.

Суб'єктами цих відносин виступає з одного боку держава (в особі відповідних владних структур), а з іншого - юридичні й фізичні особи.

Тема 5

З вищевикладеного можна зрозуміти, що в економічному житті держави фінанси виступають як доволі складне явище. За їх допомогою держава перерозподіляє значну частину валового внутрішнього продукту, який виступає головним об'єктом фінансових відносин. У зв'язку з цим фінанси прийнято розглядати як систему відносин, які склалися в суспільстві в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Для виконання своїх функцій держава повинна мати у своєму розпорядженні певну величину фінансових ресурсів, які створюються в її народногосподарському комплексі. Система фінансових відносин, які складають зміст державних фінансів, знайшла своє відображення у таких ланках:

US' 1.1. Бюджетна система:

1.1.1.Державний бюджет;

1.1.2.Місцеві бюджети.

в^ 1.2. Централізовані грошові фонди цільового призначення:

1.2.1. Пенсійний фонд;

1.2.2. Фонд соціального страхування;

1.2.3. Фонд сприяння зайнятості населення;

1.2.4. Державний інноваційний фонд;

1.2.5. Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

1.2.6. Інші фонди загальнодержавного та регіонального
призначення.

и®" 1.3. Державний кредит о®° 1.4. Страхування

«3^а 1.5. Фінанси державних підприємств

Державні фінанси функціонують на тих самих засадах, що й фінансова система в цілому. Так, усі ланки державних фінансів мають власну сферу функціонування, і водночас вони тісно пов'язані між собою. Основу державних фінансів становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Тут створюється майже 35 відсотків валового внутрішнього продукту, який є головним об'єктом фінансового розподілу. В умовах становлення ринкової економіки частка державного сектора постійно зменшується, однак ще тривалий час цьому сектору належатиме вирішальна роль у процесах формування, розподілу та використання фінансових ресурсів країни.

Державні фінанси j4i

Принципи побудови бюджетної системи держави регулюються бюджетним законодавством і залежать насамперед від її адміністративно-територіального поділу. Взаємовідносини між різними складовими бюджетної системи визначаються рівнем розвитку демократичних засад у державі. На сьогодні основні нормативно-правові засади функціонування бюджетної системи закріплені в Бюджетному Кодексі України.

+ Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Він охоплює всі сфери економічної діяльності держави. За своєю сутністю бюджет характеризує фінансове становище держави. Проте бюджет є дуже складною економічною категорією, до якої не можна підходити однозначно, як і використовувати показники державного бюджету без детального аналізу структури бюджетної системи держави.

+ Централізовані грошові фонди цільового призначення включають Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд сприяння зайнятості населення, Фонд конверсії, Валютний фонд, позабюджетні фонди місцевих органів самоврядування. Вони певною мірою доповнюють державний бюджет, проте специфіка їх полягає у тому, що ці фонди мають суто цільове призначення і на інші цілі не використовуються. За своєю сутністю перелічені фонди є новою складовою частиною фінансової системи України, яка перебуває на стадії становлення.

+ Державний кредит являє собою заборгованість держави перед своїми громадянами і господарськими структурами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політики держави та регулюється законодавством. Великий борг дає підстави для висновку, що держава живе за рахунок майбутніх поколінь. Він лягає тягарем на видаткову частину бюджету, оскільки вимагає витрат на обслуговування боргу.

+ Державне майнове й особове страхування є одним з методів створення страхових фондів для збереження майна громадян і господарських структур. Держава виступає страховиком і розпорядником страхових фондів. Останнім часом все більша роль щодо створення страхових фондів належить недержавним страховим компаніям, хоча вони й працюють за системою обов'язкового страхування (як-то страхування цивільної відповідальності).

За рівнями державні фінанси поділяються на загальнодержавні та місцеві.

+ Загальнодержавні фінанси призначені для забезпечення тих потреб суспільства, які мають загальнонаціональний характер і відображають інтереси держави в цілому. Вони, з одного боку, формують фінансову базу вищих органів державної влади та управління, а з іншого - виступають у їх руках інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни. Через загальнодержавні фінанси здійснюється територіальний перерозподіл ВВП з метою збалансованого розвитку окремих регіонів. За їх допомогою здійснюється також структурна політика, яка покликана забезпечити оптимальний галузевий розвиток країни.

+ Місцеві фінанси виступають фінансовою базою місцевих органів влади та управління. Вони забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах, їх внутрішньотериторіальний перерозподіл. Основне призначення місцевих фінансів - забезпечення відносної фінансової незалежності й автономності регіональних адміністративних формувань (областей, районів) та поселень.

Основна проблема структурної побудови системи державних фінансів - установлення оптимального співвідношення між її рівнями.

З одного боку, рівень державної* 'централізації має бути таким, щоб надійно" 'забезпечити загальнонаціональні інтереси. Нестача коштів*⁴ "у центральних органів влади й управління підриває їх фінансову, ^відтак і політичну силу, звужує можливості їх впливу, що може мати негативні наслідки для країни в цілому.

 

Рівні	Ланки
	Бюджетна система	Централізовані грошові фонди цільового призначення	Державний кредит	Страхування	Фінанси держ-підприємств
Загальнодержавні фінанси	Державний бюджет	Загальнодержавні фонди	Державні позики	Обов'язкове державне страхування	Фінанси загальнодержавного сектора
Місцеві фінанси	Місцеві бюджети	Регіональні фонди	Місцеві позики	Недержавні види страхування на місцях	Фінанси муніципального господарства

Рис. 5.1. Система державних фінансів

 

Тема 5

Державні фінанси

З другого боку, рівень загальнодержавної централізації не має підривати фінансову базу регіонів. Місцеві органи влади й управління потребують достатньої кількості фінансових стимулів для ефективної діяльності. Якщо цього немає, місцева влада перетворюється в звичайних виконавців, які лише отримують кошти, а не заробляють їх самостійно.

Слід зазначити, що розв'язання даного протиріччя покладено на Бюджетний кодекс, прийнятий Верховною радою України 10. 06. 2001 р. Про основи його запровадження та вплив на бюджетну систему України мова піде у наступних розділах посібника.

Головне призначення державних фінансів - сприяти через різноманітні фінансові інституції успішному економічному і соціальному розвитку держави, забезпеченню прав і свобод людини. Це можна досягти за допомогою системи методів і форм мобілізації фінансових ресурсів, що є у розпорядження держави, та використання їх на цілі розвитку економіки, забезпечення соціальних гарантій населенню, утримання армії, органів усіх ланок влади.

Сукупність зазначених форм і методів дістала назву фінансового механізму системи управління в державі. Від того, наскільки він досконалий, залежать темпи економічного й соціального розвитку, добробут громадян. Важливе значення має те, скільки фінансових ресурсів від загальної кількості створюваних у державі вона акумулює в своє розпорядження і на які цілі використовує. Проте ці загальні показники ще не дають повної характеристики ефективності фінансового механізму.