Особливості управління державним боргом

Існування державного боргу, його значний вплив на економіку та фінансове становище держави зумовлюють потребу чіткої системи управління ним.

Державний кредит і державний борг

♦ Управління державним боргом -щмомплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також; забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів:

Державний борг можнарщглядати з, двох позицій: з одного боку, як_державне запозичення, що сприяє економічному зростанню; з іншого - як борг, що збільшує навантаження на державний бюджет. А тому необхідно знайти оптимальне співвідношення між інвестиціями, економічним зростанням та внутрішнім і зовнішніми запозиченнями. Проблема управління державним боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держави та пошуку реальних джерел його погашення.

У процесі управління Державним^іздаХ!М-ШШ.ШІШХі£алакі завдання: " *> пошук ефективних умов запозичення коштів з точки зору мінімізації вартості боргу;"

> недопу^еитмеефективногота нецільового використання запозичених коштів;

> забезпечення своєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;

У визначення оптимального співвідношення між: внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови збереження фінансової рівноваги в країні;

> забезпечення стабтьності^алютніїшіщіщла фондово^
ринку країни,

Прдвовою основою управління Державним боргом є Конституція України, в якій передбачено, що виключно законами України встановлюються порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргів; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види та типи.

Згідно з Конституцією України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні і уповноважена затверджувати: Ч> Державний бюджет України та вносити зміни до нього в

частині зовнішнього та внутрішнього боргів;
*Ь рішення про надання Україною позики та економічної допо
моги іноземним державам та міжнародним організаціям, а
також: про одержання Україною від іноземних держав, банків
і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених
Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх;
____ використанням. _____

Тема 11

Управління державним боргом здійснюється при тісній взаємодії і співпраці різних міністерств та відомств, які несуть відповідальність за розробку та реалізацію ефективної боргової стратегії держави. В управлінні державним^боргом України беруть участь: Кабінет Міністрів України, Мдністерсхво. фішЩЖ УкШЇРи, Національний банк України, Державне кажачейств„о_України..

Ефективне управління державним боргом передбачає дотриман
ня таких принципів!"™ -—-•■•-—

ф безумовності- забезпечення режиму безумовного виконання державою всіх зобов'язань перед інвесторами і кредиторами, які держава, як позичальник, прийняла на себе при укладанні договору позики;. © зниження ризиків - розміщення і погашення позик таким чином, щоби максимально знизити вплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів і спекулятивних тенденцій ринку цінних паперів на ринок державних зобов'язань; (D оптимальності структури - підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань за термінами обертання і погашення; © зберігання фінансової незалежності - підтримка оптимальної структури боргових зобов'язань держави між інвесторами-резидентами і інвесторами-нерезидентами; (D прозорості - дотримання відкритості при випуску позик, забезпечення доступу міжнародних рейтингових агентств до достовірної інформації про економічний стан у державі для підтримки високої кредитної репутації і рейтингу держави-позичальника. Хггррцесі управління державним боргом необхідна„врахавувати: + економічну та політичну ситуацію в країні; + рівень інфляції;

+ ділову активність суб'єктів підприємницької діяльності; + ступінь ризику країни щодо неповернення боргу. Управління державним боргом складаєіься-з-трьох-етадій: © залучення державних запозичень; © використання коштів; ® погашення та обслуговування боргу.

Залучення коштів може здійшюватися.,іііімхдм^й Шіуску держа в-них цінних паперївГТа отримання позик. Кошт дід державних, запозичень можуть використовуватися на: ^к

•" підтримку інвестиційних програм та розвиток м атеріального
виробництва (фінансове розміщення); ' —<—-——————

Державний кредит і державний борг 393

** задозолення поточних пот реб бюджету, тобто покриття його дефіциту, у т. ч. обслуговування та погашення державного боргу (бюджетне використання);

*" покриття дефіциту, платіжного балансу.

У залученні та розміщенні коштів беруть участь Міністерство фінансів України та Національний банк України, а функцію погашення та обслуговування державного боргу безпосередньо виконує Державне казначейство України.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведеннялілахежів з виконання^боргових зобов'язань перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків та супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.

? Погашення боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів.

? Обслуговування боргу - це комплекс заходів держави з погашених позик, виплати процентів за ними, уточнення і змін умов погашених позик.

♦ Проценти - це дохід, що сплачується на користь
кредитора за умовами угоди про позику або про випуск
державних цінних паперів.

Погашення та обслуговування державного боргу може здійсню* ватися в грошовій формі, а за згодою кредитора - шляхом поставки товарів (послуг), заліку зустрічної вимоги та іншими шляхами відповідно до чинного законодавства України.

Основними джерелами-.Л9Гаш№ня__та. обслуговування боргу можуть бути:

> кошти, отримані державОШЛ процесі приватизації;

> державні запозичення;

> кошти бюджету;

> золотовалютні резерви.

Для ефективного управління державним боргом, розв'язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невиконання боргових зобов'язань держави використовують різноманітні методи. Одним із найпоширеніших е^ефінтсувщня державно го бо цгу, тобто погашення основної заборгованості і

Тема 11

процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових пши^7ТЯя"усТГішн0Г0 застосування механізму рефінансування необхідно, щоб держава мала високу репутацію держави-позичальника. її досягнення та підтримка є важливим фактором для успішного управління державним боргом.

З позиції інвесторів, найбажанішим варіантом є повне, безумовне і своєчасне виконання державою своїх зобов'язань. Однак за умови неспроможності держави через певні причини забезпечити погашення позик і виплат за ними відсотків, можуть прийматися рішень щодо новації, уніфікації, конверсії, консолідації, відстрочки погашення боргів або ж анулюванні державного боргу.

Ф Новація - домовленість між: позичальником і кредитором щодо заміни зобов'язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням.

? Уніфікація позик - об 'єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.

? Конверсія - одностороння зміна доходності позики, коли держава заявляє про зниженШШя кредиторів дохідності по позиках, отриманих державою.

? Консолідація - зміна умов обертання позик в частині терміну"їх погашення, тобто рішення про перенесення дати виплати по зобов'язаннях на пізніший термін.

? Обмін облігацій за регресивним співвідношенням - кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації. """ ~~~

? Відстрочення погашення позиктровадиться, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше випущених позик

? Анулювання боргу - відмова держави від усіх зобов'язань щодо раніше випущених позик. Може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави або політичними мотивами.

Слід мати на увазі, що застосування цих методів порушує перший принцип управління державним боргом - принцип безумовності. Тому їх використання вимагає глибокого попереднього вивчення та аналізу подальших економічних і політичних наслідків.

Одним із сучасних методів управління державним боргом є викуп боргу, тобто надання державі-боржникові можливості викупити свої боргові~зоІ5Шґязання на вторинному ринку цінних, паперів, з

Державний кредит і державний борг 395

дисконтом за іноземну в алюту. Для цього можуть використовуватися як офщіинТ валютні резерви держави, так і кредити міжнародних

фінансових організацій.

На сьогодні невідкладним завданням для України є зменшення боргового навантаження та вдосконалення системи управління державним боргом. Необхідно вжити заходів щодо вдосконалення управління борговими ризиками, поліпшення прогнозування боргової політики та її координації з бюджетною, податковою та грошово-кредитною політикою. Реалізація цих завдань передбачає: <=> вдосконалення законодавчого забезпечення формування і обслуговування державного боргу, зокрема прийняття Закону України "Про державний борг України"; "=> розробка обґрунтованої стратегії залучення позик, як

внутрішніх, так і зовнішніх; О проведення інвентаризації державного боргу; <=> зміни структури державного боргу і переведення його на

довгостроковіше обслуговування; О зменшення вартості позикових коштів і, відповідно, вартості обслуговування державного боргу; ■=> розвиток повноцінного сектора муніципальних цінних паперів (місцевих облігацій) з метою диверсифікації напрямів вкладення капіталу на боргових ринках; •=> продовження практики заборони надання державних гарантій при одержанні кредитів суб'єктами підприємницької діяльності, заборони реструктуризації або списання заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії; ■=> моніторинг і прогноз стану, підготовка проектів політич- ^ них рішень щодо обсягу, структури, вартості та інших параметрів державного боргу.

("?"") Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення "державного кредиту" як особливого виду фінансових відносин.

2. Чим відрізняється державний кредит від податків?

3. Яка відмінність державного кредиту від інших видів кредиту?

4. За якими ознаками можна охарактеризувати державні позики?

5. Чим відрізняється стратегічне управління державним кредитом від

оперативного?

6. Розкрийте зміст державного боргу та особливості його класифікації.

7. Яким чином здійснюється класифікація державного боргу згідно з

Бюджетним кодексом України?

8. Класифікація державного боргу за формою залучення коштів та"її

характеристика.

396 Теюіа 11

9. Розкрийте зміст та правові засади управління державним боргом.

10. Охарактеризуйте принципи управління державним боргом.

11. Вкажіть стадії та джерела погашення державного бору.

12. Дайте характеристику методів управління державним боргом.

13. Вкажіть напрямки вдосконалення методів управління державним боргом.

о^ Тестові завдання

/. Кредит - це:

а) акт передачі кредитором певної суми капіталу в тимчасове
користування позичальнику на умовах повернення та оплати;

б) мобілізація й нагромадження тимчасово вільних коштів і формування
з них позичкового капіталу;

в) це економічні відносини, що виникають між: кредитором і позичаль
ником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх
на умовах повернення й оплати;

г) процес передачі грошей чи матеріальних цінностей за договором позики
юридичній або фізичній особі на умовах повернення.

2. До функцій кредиту належать:

а) платності;

б) перерозподільча;

в) емісійна;

г) цільова;

д) контрольна.

3. За організаційно-правовими ознаками та умовами надання позичок види
кредитів поділяють на:

а) забезпечений і незабезпечений;

б) виробничий і споживчий;

в) прямий і опосередкований;

г) строковий і прострочений, пролонгований;

д) реальний, сумнівний.

4. Оформлення державних позик здійснюється такими видами цінних
паперів:

а) акціями;

б) облігаціями;

в) казначейськими зобов'язаннями;

г) ощадними сертифікатами.

5. Державний кредит - це:

а) відносини між: державою та іншими економічними суб'єктами з приводу мобілізації додаткових грошових коштів на умовах добровільності,

Державний кредит і державний борг

платності, строковості, в яких держава виступає в ролі як позичальника, так і гаранта;

б) це форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту;

в) зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через
Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі
на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж
Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах
строковості та платності;

г) загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх
випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові
зобов'язання держави, що вступають у дію у результаті виданих гарантій
за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або
договору

д) цінний папір на пред'явника, що розповсюджується тільки на
добровільних засадах серед населення, засвідчує внесення його власниками
грошових коштів до бюджету і дає право на одержання фінансового доходу.

6. За формою виплати доходів позики поділяються на:

а) процентні;

б) внутрішні;

в) виграшні;

г) дисконтні;

д) зовнішні.

7. Державний борг - це:

а) сукупність зобов'язань держави перед резидентами;

б) економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами
(резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості
валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та
повернення;

в) заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні
державні облігації;

г) сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті
запозичення держави на зовнішньому ринку.

8. Державний борг поділяється:

а) валютний та товарний;

б) внутрішній та зовнішній;

в) інвестиційний та неінвестиційний;

г) пільгові, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі.

9. Відповідно до Бюджетної класифікації України державний борг
класифікується:

а) на капітальний;

б) за типом кредитора;

Тема 11

в) за тилом боргового зобов'язання;

г) на поточний.

10. Управління державним боргом складається з таких стадій:

а) залучення державних запозичень;

б) покриття дефіциту платіжного балансу;

в) використання коштів;

г) погашення та обслуговування боргу.

11. Основними джерелами погашення та обслуговування боргу можуть
бути:

а) кошти, отримані державою в процесі приватизації;

б) відсотки за кредити;

в) державні запозичення;

г) кошти бюджету;

д) золотовалютні резерви.

12. Серед методів управління державним боргом виділяють:

а) рефінансування державного боргу;

б) анулювання державного боргу;

в) викуп боргу;

г) програмування боргу;

д) консолідації.

Додаткова література з теми

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник/ За заг. ред. Базилевич В.Д. - К.: Атака, 2002. - 368 с

2. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року. - К.: Атіка, 2001.-80 с

3. Бюдетний менеджмент: Підручник/ В.Федосов, В.Опарін, Л.Сафонова та ін.; За заг. ред. В.Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.

4. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник -К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 608 с

5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України:.Підручник -К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 608 с

6. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. -2000. - 416 с

7. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях. Навчальний посібник / За ред.. Б.Л.Луціва. - 2-ге видання, перероб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. -225 с.

8. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С.Івасіва. - Тернопіль. - Карт-бланш, 2000. - 510 с

9. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М.І.Савлука. - К.: КНЕУ, 2001.-602 с

^Державний кредит і державний борг 399

10. Державні фінанси в транзитивній економіці: Навчальний посібник/ Карлін М.І., Горбач Л.М., Новосад Л.Я. та ін. За заг ред д.е.н., проф.Карліна М.І. - К.: Кондор,2003. - 220 с

11. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 26червня 1996. - К.Лраво. - 1996. - 42 с

12. Кириленко О.П. Фінанси (теорія та вітчизняна практика):
Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2002. - 212 с

13. Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник/Херсон: Олді-плюс, 2002р. - 352 с

14. Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) - К.: КНЕУ, 2001.

15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 495 с

16. Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси (з елементами статистики фінансів). Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ. - 2002. - 300 с

17. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник. -Тернопіль: Карт-Бланш. 2002. - 590 с

ТЕМА 12