Державні доходи, методи їх мобілізації



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Державні доходи, методи їх мобілізації



Як було відзначено раніше, державні фінанси є специфічною економічною категорією, зміст якої проявляється у виконанні нею відповідних функцій.

Під функціями державних фінансів розуміють два тісно пов'язаних процеси:

Ф мобілізацію фінансових ресурсів у розпорядження держави;

© використання акумульованих коштів на різноманітні державні потреби.

Перший знаходить своє відображення в державних доходах, а другий - в державних витратах.

Форми мобілізації ресурсів можуть бути різні. Так, держава отримує фінансові ресурси для своїх потреб у формі податків і

J44 Тема 5


платежів. Витрачаються ж ресурси через асигнування на різні заходи загальнодержавного значення, тобто оборону, утримання органів влади й управління, забезпечення громадського порядку, збереження навколишнього середовища, надання громадянам безплатних послуг у сфері освіти, медичної допомоги, оволодіння професією, а також грошових виплат у формі допомоги.

На даний момент державі в нашій країні все ще належить значна частина власності на засоби виробництва, саме цим визначається провідна роль держави в системі фінансових відносин, які пов'язані з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Державні доходи представлені тією частиною фінансових відносин, яка з формуванням фінансових ресурсів залишається у розпорядженні держави та держпідприємств.

При цьому акумульовані державою фінансові ресурси ? централізованими, а ті, що лишаються в розпорядженні підприємств - децентралізованими. Перші формуються в основному за рахунок податків, доходів від зовнішньоекономічної діяльності, платежів населення, інші - за рахунок грошових доходів безпосередньо підприємств.

В складі централізованих державних доходів основне місце займають доходи держави. Централізація значної частини державних доходів у бюджетах різних рівнів дає можливість провадити єдину фінансову політику, забезпечувати перерозподіл коштів на користь прогресивних галузей та виробництв, що дає змогу задовольняти приблизно в однакових межах потреби невиробничої сфери, незалежно від території її функціонування.

Отже,

основна частина фінансових ресурсів являє" ''собою грошовий вираз вартості чистого доходу, створеного"" в державі. Це прибуток, відрахування до державних центра-^ ^лізованих фондів цільового призначення, доходи від^ зовнішньоекономічної діяльності.

Друга частина фінансових ресурсів являє собою частину фонду споживання, що перерозподіляється за допомогою фінансів. Сюди входять прямі й непрямі податки з населення, в їх числі прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки й збори.

Третю частину фінансових ресурсів становлять різні відрахування, що включаються до собівартості продукції. В їх числі.

Державні фінанси


амортизаційнівідрахування, відрахування на геологорозвідку, платаза воду, плата за землю тощо.

Таким чином, об'єктом грошових"

' відносин, що складають поняття державних'

'доходів, виступає вартість валового внутрішнього"

г продукту, яка на різних етапах та стадіях розподілу постає"

'в різних фінансових формах (на госпрозрахункових підприємствах-^"

виручка, прибуток, відрахування на соціальні потреби; об'єкт^

^бюджетних відносин - прибуток та заробітна плата; об'єкт^

^держкредитних відносин - вільні кошти під-^

приємств і населення).

Головним джерелом формування державних доходів є Національний дохід, але іноді, особливо в надзвичайних обставинах, і національне багатство (золотий запас, державне майно тощо)

из1 Всі джерела державних доходів можна поділити на внутрішні та зовнішні.

+ До внутрішніх відносять національний дохід та національне багатство, що створюється всередині країни.

У- До зовнішніх - національний дохід, як виключення, і національне багатство іншої країни, якщо вони отримуються у формі державних позик або надходять у вигляді репораційних платежів.

Основними методами мобілізаціїдержавних доходів є податки, позики та емісії.

Співвідношення між цими методами відрізняється в різні історичні періоди та визначається багатьма факторами (фінансовою політикою, господарською кон'юнктурою, ступенем загострення соціальних протиріч).

Між податками та держпозиками існує також взаємозв'язок, який визначається тим, що фінансовою базою погашення позик виступають податки. Зростаючі видатки держави, які пов'язані з погашенням позики та виплатою відсотків за ними, обумовлюються збільшенням податків, і навпаки, зниження податків, як правило, викликає потребу в нових позиках.

Емісія є останнім засобом, до якого звертається держава, коли перші два методи не дають достатньої кількості надходжень, оскільки вона провокує інфляцію.

Охарактеризовані методи мобілізації держава застосовує при формуванні бюджетів різних рівнів.

Централізовані урядові фонди створюються через податки та податкові платежі, емісія тут не застосовується. Широко

Тема 5


використовуються різноманітні внески, добровільні надходженнятощо. Останнім часом, у зв'язку з приватизацією дещо збільшилися надходження від продажу держмайна, атакож передачі йогов

оренду.

В цілому обсяг фінансових ресурсів держави залежить відвеличини валового внутрішнього продукту, його внутрішньої структури, динаміки складових його частин. Правильне й науково обґрунтоване прогнозування величини фінансових ресурсів, напрямів їх використання - одна з основних передумов активізації впливу фінансів на економічний і соціальний розвиток держави.

З цією метою щорічно розробляється баланс фінансових ресурсів та витрат держави. Це система показників, які характеризують величину створюваних і використаних фінансових ресурсів у державі за відповідний період. Головними функціями балансу фінансових ресурсів та витрат є:

■=> забезпечення узгодженості вартісних і натуральних показників ресурсів за джерелами створення і напрямами використання;

О виявлення можливостей зростання фінансових ресурсів на основі підвищення ефективності господарювання;

■=> посилення впливу фінансового механізму на підвищення раціонального використання всіх видів ресурсів;

<=> обґрунтування меж централізації фінансових ресурсів у державному бюджеті та інших ланках фінансової системи.

Зведений фінансовий баланс включає фінансові ресурси, що створюються й використовуються у всіх секторах економіки незалежно від форми власності, а також добровільні та обов'язкові платежі, сплачувані населенням, довгострокові кредити банків, доходи від зовнішньоекономічної діяльності. У видатковій частині балансу наводять загальну суму витрат, здійснюваних підприємницькими структурами, державою, а також іншими фінансовими інститутами. Однак основним призначенням балансу є забезпечення інформацією процесу розробки зведеного бюджету держави, державного бюджету й місцевих бюджетів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.191.104 (0.009 с.)