Економічна сутність та структура міжнародних фінансів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Економічна сутність та структура міжнародних фінансів



Міжнародні фінансові операції мають давню історію і пов'язані насамперед із розвитком міжнародної торгівлі, з піднесенням товарно-грошових відносин. Значного імпульсу зазнали міждержавні фінансові зв'язки в епоху становлення світового ринку,

Тема 14


великих географічних відкриттів, зародження індустріальної цивілізації.

Сьогодні міжнародні фінансові відносини є однією з визначальних підсистем світового господарства, яка здійснює вирішальний вплив на національну і світову економіку.

Міжнародні фінансові відносини являють собою досить складну систему руху грошових потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:

■=> взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн;

■=> взаємовідносини держави з юридичними і фізичними особами інших країн;

■=> взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями;

■=> взаємовідносини держави і суб'єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями.

У сфері міжнародних фінансів, крім національних суб'єктів -держави, підприємств і громадян, виділяються наднаціональні суб'єкти - міжнародні організації і міжнародні фінансові інституції. У зв'язку з цим міжнародні фінанси розглядаються у широкому і вузькому розумінні.

У широкому розумінні вони охоплюють усі міжнародні грошові потоки, а у вузькому - міжнародну централізацію коштів і фінансових ресурсів. Розглядаючи міжнародні фінанси у широкому розумінні, у них виокремлюють міжнародні фінансові відносини та дві ланки міжнародних фінансів у їх вузькому розумінні, фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інституції.

Міжнародні фінанси - це сукупність обмінно-пере-розподільчих відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між: окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів.

из- Відносини обміну пов'язані з міжнародною торгівлею. Вони характеризують валютні надходження та валютні платежі, які відображаються у торговельному балансі, стан якого характеризує взаємозв'язки міжнародних грошових потоків. Позитивне сальдо відображає перевищення надходжень над платежами, що є передумовою забезпечення стабільності національної валюти, і навпаки.

сэ= Відносини перерозподілу виникають у процесі формування і використання централізованих грошових фондів світових та

Міжнародні фінанси* 489


регіональних міжнародних організацій і фінансових інституцій. При ^ цьому існують країни-донори, у яких переважають внески до відповідних фондів, та країни-реципієнти, які отримують у різних формах фінансову допомогу за рахунок коштів централізованих фондів.

^гроШ^їЩгютт кРйЩ

—». між підприємствами;

ї між урядами країн;

у між: підприємствами й урядами;

—► між: громадянами й урядами.

Взаємовідносини між підприємствами складаються в процесі купівлі-продажу товарів. Ці взаємовідносини насамперед відображають фінанси суб'єктів господарювання. Однак, оскільки ці суб'єкти належать до різних країн, то дані взаємовідносини відображають рух грошових потоків між країнами. Забезпечення еквівалентності обміну досягається через установлення реального курсу валют. Відхилення курсу валют від реального співвідношення між валютами веде до міжнародного перерозподілу доходів і фінансових ресурсів.

Взаємовідносини між урядами різних країн виникають у сфері державного кредиту, коли одна країна є позичальником, інша -кредитором. Аналогічний характер мають взаємовідносини з урядом певної країни юридичних і фізичних осіб інших країн. За змістом ці всі відносини належать до державного кредиту, а за напрямом руху коштів - до міжнародних фінансових відносин.

Торговельні взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн охоплюють два грошові потоки: надходження підприємству валютних доходів від експорту товарів і послуг; оплата підприємством товарів та послуг, що імпортуються. Кредитні взаємовідносини є двосторонніми: з одного боку - надання позики позичальником кредитору, з іншого - погашення позики і сплата відсотків.

Здійснення міжнародних фінансових відносин потребує купівлі-продажу необхідної для розрахунків валюти та визначення валютного курсу. Ці операції забезпечуються через спеціальний фінансовий інститут - валютний ринок, який є базовою ланкою сфери міжнародних фінансів.


Отже,

міжнародні фінансові операції здійснюються"" на грошових, валютних та фондових ринках, економічна природа яких змінюється під впливом науково-технологічної революції, транснаціоналізації та глобалізації економічних процесів.

Міжнародний грошовий ринок - це ринок коротко
строкових зобов'язань, на якому купуються, продаються та
обертаються специфічні високоліквідні фінансові інструменти.

Міжнародний грошовий ринок характеризується паритетом відсоткових ставок, тобто форвардні й спотові курси і відсоткові ставки в різних країнах пов'язані між собою паритетами відсоткових ставок. Це значить, що в умовах досконалої конкуренції очікувана дохідність фінансових активів у різних країнах і на різних ринках має наближатися до однакової середньої (за умов елімінування ризиків). Найдосконалішою така система є на ринках евровалют.

? Паритет - ціна цінного папера, еквівалентна його номінальній вартості.

? Паритет валютний - законодавчо встановлене співвідношення між: двома валютами, яке є основою валютного курсу.

? Форвардний курс - курс за строковою валютною (форвардною) угодою. Його визначають співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку під час укладання угоди.

Спотовий курс - поточний валютний курс. Розрахунки за
угодами на придбання валюти за спот-курсом здійснюється
наступного робочого (банківського) дня після укладання угоди.

Важливою формою отримання короткострокових позичкових інструментів є ринок комерційних цінних паперів, який відрізняється від традиційного банківського кредитування.

Головними ринками комерційних цінних паперів у Європі є ринки:

У '■ єврокомерційних паперів;

> стерлінгових комерційних паперів; t > французьких комерційних паперів;

> голландських комерційних паперів;

> комерційних паперів швейцарського ринку.


 



Тема 14


Міжнародні фінанси



Однією з новацій сучасного світового грошового ринку стала поява кредитних (відновлюваних) цінних паперів, забезпечених банківськими гарантіями. Вперше ці папери з'явилися на євроринку у вигляді пільгових євровалютних кредитних цінних паперів. Механізм отримання позичкових засобів на основі пільгового евровалютного цінного паперу полягає в емісії короткострокових (1-6 місяців) цінних паперів переважно у формі єврокомерційних векселів, які в міру збігання терміну їх дії автоматично поновлюються. Поява кредитних цінних паперів сприяла збільшенню банківських доходів за рахунок комісійних, диверсифікації банківської діяльності, більшій надійності та стійкості цих фінансових інструментів.

? Валютний ринок - система фінансово-економічних відносин, пов'язаних зі здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах.

? Ф'ючерс (угода ф'ючерсна) - вид угоди на товарних і фондових біржах, яка передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладання угоди за ціною, наперед визначеною в контракті.

Має на меті отримання різниці в цінах або курсах з моменту укладання угоди до моменту її реалізації.

Опціон -1) зафіксоване біржовою угодою (контрактом)
право (але не зобов'язання) купувати або продавати цінні
папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з
фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання
цінних паперів, товарів чи валюти (за рішенням сторін угоди) ;

2) одна з умов строкових біржових угод, за якою одній зі сторін надається право вибору між: альтернативними умовами угоди чи право зміни Ті початкових умов.

Сукупність валютних ринків охоплює: роздрібний ринок для спотової торгівлі за готівку; міжбанківський ринок для спотової й форвардної торгівлі; ринки для торгівлі ф'ючерсами та опціонами.

На міжнародному валютному ринку взаємодіють три найбільші учасники: державні центральні банки, корпорації та комерційні банки. Торгівля провідними світовими валютами здійснюється на спотовому та форвардному ринках. Торгівля на спотовому ринку передбачає негайну, тобто в день укладання угоди, поставку купленого. Виконання цих угод забезпечує асоціація 12 нью-йоркських банків, яка називається Міжбанківською кліринговою

Тема 14


системою. На форвардному ринку комерційні банки і корпорації домовляються обміняти певну суму в одній валюті на іншу за певною ціною у відповідний момент у майбутньому.

в& На міжнародному довгостроковому фінансовому ринку розміщуються облігації, що передбачає торгівлю цінними паперами. Такий ринок ще називають фондовим ринком або ринком капіталів.

Фондовий ринок (ринок капіталів, ринок цінних паперів) -

частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Корпорації емітують облігації за межами своєї країни в різноманітних валютах для інвесторів, які працюють у світовому економічному просторі. Емітується два типи облігацій: іноземні облігації та єврооблігації.

? Іноземні облігації - цеміжнародні облігації, емітовані іноземним позичальником і деноміновані у валюті країни розміщення.

? Єврооблігації - це міжнародні облігації, що емітовані міжнародним синдикатом і продаються замежами країни, у валюті якої вони деноміновані.

Переваги єврооблігацій полягають у спрощеному механізмі організації емісії, швидкості її здійснення, низьких витратах, відсутності оподаткування.

Диверсифікація міжнародних фінансових і валютних відносин на рубежі XX та XXI ст. пов'язана з необхідністю здійснення грошового забезпечення світогосподарських зв'язків, які значно розширилися й поглибилися під впливом інтернаціоналізації та глобалізації виробництва й обміну.

Також слід відмітити, що рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів опосередковують специфічні фінансові операції.

вэ= Фінансові операції'являють собою дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.

Фінансові операції (трансакції) можуть зумовлюватися як грошовими платежами (розрахунки, трансфери тощо), так і рухом капітальних ресурсів (лізинг, траст, кредит, франчайзинг та ін.). Об'єктами фінансових операцій є різноманітні фінансові активи, до яких належать національні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.

Міжнародні фінанси 493


Вирізняють такі види фінансових операцій (рис. 14.1.):

Ф операції з переказу грошей; © інвестиційні операції; ® спекулятивні операції; ® операції з капіталом.

Рис. 14.1. Класифікація фінансових операцій

Операції з переказу грошейохоплюють усі форми та види
розрахунків (операції з обміну "гроші-товар") та трансфери

(рух грошей в одному напрямі).

I

I% Інвестиційні фінансові операціїпов'язані з переміщенням ' капіталу з метою його приросту. Вони опосередковують середньострокові та довгострокові вкладення капіталу. До них належать кредит, лізинг, траст, оренда, франчайзинг, рента та інші операції тривалістю понад 180 днів.

Спекулятивні операції- це короткострокові фінансові дії
з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з
отриманих кредитів.

Сюди належать валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.

Операції з капіталом спрямовуються на управління ним в
умовах ризику та невизначеності економічної кон 'юнктури.

Тут переважають страхові операції, включаючи хеджування, операції застави, у тому числі іпотеку.

У той же час світові фінансові потоки обслуговують міжнародну
торгівлю товарами, послугами, перерозподіл капіталів та робочої
сили між країнами._______________________________________

Тема 14


—► валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг;

—► зарубіжні інвестиції в основний і оборотний капітал;

—► операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

—► валютні операції;

* фінансове сприяння іншим країнам та державні внески вміжнародні організації.

Фінансові потоки, забезпечуючи міждержавний перерозподіл грошових коштів, виконують такі головні функції:

У сприяють іноземному інвестуванню;

У активізують операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

У розширюють діапазон валютних операцій.

Рух фінансових коштів здійснюється через банки, спеціалізовані фінансово-кредитні установи, фондові біржі, які в сукупності формують світовий фінансовий ринок, що має валютну, кредитну та фондову складові. Механізми світового фінансового ринку забезпечують концентрацію, розподіл і перерозподіл тимчасово вільних грошових коштів між кінцевими споживачами. Спеціалізовані фінансові інституції обслуговують потреби урядів, фірм, юридичних і фізичних осіб, здійснюючи щорічно трансакції на суму до 150 трлн. дол.

Сукупність фінансових ринків та фінансових інститутів (установ), що функціонують у правовому й податковому середовищі міжнародного бізнесу, створюють світову фінансову систему.

т- Міжнародні фінанси (у вузькому розумінні) відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інституцій. Це наднаціональна надбудова, сутність якої полягає в концентрації доходів і фінансових ресурсів у певних узагальнених чи цільових фондах. Діяльність таких організацій, як і окремої держави, пов'язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами. Фінансове забезпечення виконання цих функцій здійснюється через фонди грошових коштів чи кредитних ресурсів, що формуються цими організаціями.

За своєю організацією фінанси міжнародних організацій подібні до державних фінансів, тільки їх головним суб'єктом є не держава,

Міжнародні фінанси 495


а міжнародна організація. Міжнародні організації вступають увзаємовідносини з урядами окремих країн з приводу формування бюджету чи інших фондів цих організацій. Отримані кошти використовуються на фінансування централізованих заходів, проектів і програм цих організацій, на утримання їх апарату та на фінансову допомогу окремим країнам. Отже, кожна країна може отримувати кошти від міжнародних організацій як у вигляді прямого фінансування (як правило, тільки в окремих випадках), так і в опосередкованій формі через різні централізовані заходи, проекти і програми, які стосуються даної країни чи поширюються на неї.

Міжнародні фінансові інституції мають взаємовідносини як з урядами, так і з суб'єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямами. Перший відображає процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн. Другий характеризує кредитні взаємовідносини - надання кредитів окремим країнам та їх погашення і сплату процентів. Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кредитний характер. Міжнародні фінансові^ інституції, здійснюючи фінансове забезпечення певних проектів, надають кредити окремим підприємствам, як правило, на конкурсній основі.

Міжнародні фінанси відображають світові інтеграційні процеси. Централізація певної частини фінансових ресурсів на світовому рівні забезпечує потреби світового господарства. Саме на ці потреби й спрямована діяльність міжнародних організацій та міжнародних фінансових інституцій. Вони фінансують окремі проекти і програми, керуючись інтересами саме світового господарства загалом, а не окремих країн, якими б важливими вони для цих країн не були.

Безперечно, порівняно з національними фінансовими системами міжнародні фінанси перебувають лише на початку свого розвитку. Однак поглиблення міжнародної політичної інтеграції та глобалізація економіки ведуть як до посилення ролі діючих організацій та інституцій, так і до створення нових. Це сприяє підвищенню рівня централізації фінансових ресурсів, збільшенню як їх маси, так і обсягів міжнародних фінансових потоків.

Фінансова система ринкової економіки досягла наприкінці XX -на початку XXI ст. надзвичайно високого рівня розвитку як унаціональному, так і в міжнародному масштабі. Це виявляється в таких процесах, як:

> високий ступінь концентрації фінансових ресурсів на макро-економічному рівні;

Тема 14


> висока мобільність та взаємозв'язок фінансових ринків на
. базі новітніх інформаційних технологій;

> багатоманітність фінансових інструментів макро- та
мікроекономічної політики;

> глобалізація фінансових відносин.
Підсумовуючи вищевикладене можна відзначити, що:

# Міжнародні фінанси як економічна категорія - це фонди
фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку
міжнародних економічних (ринкових) відносин і викорис
товуються для забезпечення безперервності й рентабельності
суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення
спільних потреб, які мають міжнародне значення.

Міжнародні фінанси з інституційної точки зору - це
сукупність банків, валютних та фондових бірж:, міжнародних
фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних
установ, міжнародних та регіональних економічних організацій
і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових
потоків.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 149; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.165.57.161 (0.012 с.)