Основні напрямки зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування

Ринкові трансформації постсоціалістичних країн передбачають
реформування державних фінансів і зокрема їх складової - місцевих
фінансів. Докорінно змінюється сутність однієї з основних категорій
державних фінансів - бюджету, формування якого в умовах ринку
повинно відбуватися на основі концепції суспільних благ. Держава
надає своїм громадянам різноманітні суспільні блага, пов'язані з
організацією освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту,
оборони країни, управління, охорони правопорядку тощо. Потреба
в суспільних благах визначає обсяги головного фінансового фонду
держави - бюджету, основним джерелом якого стають податки.
Складові системи оподаткування, механізм справляння податків і
загальний рівень оподаткування багато в чому визначаються
сукупною потребою в суспільних благах, для надання яких держава
мобілізує необхідні кошти за допомогою податків.
Місцеві фінанси з 15

Ринковий механізм господарювання змінює акценти у витрачанні державних коштів. Соціальна орієнтація ринкової економіки передбачає спрямування більшої частки бюджетних коштів на задоволення потреб населення - утримання об'єктів соціально-культурної сфери та соціальної інфраструктури, надання допомоги незахищеним верствам населення. Відповідно, спостерігається зменшення як абсолютних, так і відносних розмірів коштів, що спрямовуються на розвиток народного господарства, утримання підприємств державного сектора, надання дотацій збитковим структурам.

Нові завдання у сфері державних фінансів, що постають з огляду на ринкові перетворення, потребують реформування бюджетної системи, яке передбачає відокремлення державного бюджету від місцевих, встановлення дійсної самостійності бюджетів усіх рівнів і видів, використання нових підходів у організації міжбюджетних відносин на основі бюджетного федералізму та фіскальної автономії місцевих властей. У процесі реформування бюджетної системи суттєво зростає роль найчисельнішої та найголовнішої її ланки -місцевих бюджетів. Поряд із державним, місцеві бюджети стають головним важелем перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу. В останні роки від 12 до 16% від валового внутрішнього продукту України акумулювалося в доходах місцевих бюджетів. У світлі останніх політичних подій ставиться питання про децентралізацію державних доходів та збільшення повноважень місцевих органів самоврядування, а отже це призведе до посилення ролі місцевих фінансів та місцевих бюджетів у фінансовій системі країни.

Місцеві бюджети відіграють важливу роль у фінансуванні державних видатків. За нинішніх умов спостерігається стала тенденція до збільшення ролі місцевих бюджетів у фінансуванні найважливіших державних видатків, спрямованих насамперед на задоволення потреб населення. Ця тенденція є закономірною, вона відповідає процесу активізації державного впливу на економічне та соціальне життя країни, сприяє зміцненню місцевого самоврядування.

Місцевим бюджетам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, визначених перспективною програмою розвитку українського суспільства "Україна-2010", а саме:

> поліпшення життя народу;

> підвищення конкурентоспроможності України в глобальній системі;

Тема 9

> зміцнення основ демократії.

Життєвий рівень народу багато в чому визначається розміром реальних доходів громадян, тривалістю та умовами життя, кількісним і якісним складом послуг, які населення одержує через мережу соціально-культурних закладів, рівнем зайнятості, станом довкілля тощо. Цільове спрямування коштів місцевих бюджетів підтверджує їхню безпосередню причетність до вирішення цих проблем. Майже 2/3 усіх видатків місцевих бюджетів, як було зазначено вище, спрямовується на соціальні потреби - соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання об'єктів, що належать до соціально-культурної сфери; 1/4 усіх коштів місцевих бюджетів використовується на розвиток економіки територій і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, транспорту, дорожнього, житлового та комунального господарства. До місцевих бюджетів надходять екологічні платежі, які цільовим спрямуванням використовуються на природоохоронні заходи.

У контексті перспективних цілей національного розвитку місцеві бюджети повинні відіграти вирішальну роль у зміцненні основ демократії. Невипадково Європейською хартією місцевого самоврядування зазначено, що місцева влада є однією з підвалин кожного демократичного режиму. Умовою їхньої діяльності та виконання покладених на них завдань є адекватні фінансові ресурси, основу яких в умовах України становлять доходи місцевих бюджетів. Не може бути міцної держави без міцного самоврядування.

Характер взаємовідносин між бюджетами визначається принципами побудови бюджетної системи відповідними законами. Бюджетний кодекс України вводить загальноприйняту бюджетну термінологію, даючи точне визначення важливим бюджетним поняттям, і визначає основні принципи бюджетної системи України: єдність, збалансованість, повноту, обґрунтованість, ефективність, субсидіарність, цільове використання бюджетних коштів, справедливість і неупередженість, публічність і прозорість, відповідальність учасників бюджетного процесу. Таке розуміння вказує, що сукупність усіх видів бюджетів складає одне ціле. Наприклад, бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів обласного підпорядкування. Однак, такий зведений бюджет ніким не затверджується. Він використовується лише для аналізу з метою державного регулювання економічного і соціального розвитку. Аналіз бюджетів з такої позиції не може розкрити причин і факторів, які впливають на його формування, тому до аналізу місцевих бюджетів потрібно мати індивідуальний підхід, кожний місцевий

Місцеві фінанси з 17

бюджет слід розглядати як окрему одиницю єдиного цілого. Реальна єдність доходної бази є головною передумовою розподілу доходів бюджетів. Це дозволяє регулювати бюджетні відносини таким чином, щоб у необхідних випадках надавати допомогу бюджетам, які її потребують, і разом проводити заходи загальнодержавного значення.

Під самостійністю розуміється уособлене виділення державного республіканського, обласних, районних, селищних і сільських бюджетів. Вона забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напряму використання. Регулювання бюджетів здійснюється вищим рівнем влади і є втручанням у бюджетний процес. Тому і самостійність бюджетів є досить умовною й обмеженою. Фактично вона стосується другорядних питань, глобальні ж вирішуються на більш високому рівні.

Поєднання цих принципів веде до того, що бюджетна система стає погано керованою, немає повної єдності, яка б забезпечувала керівництво бюджетом із єдиного центру, і бюджет не може бути одночасно самостійним і підпорядкованим. Таким чином, закони містять взаємовиключні принципи бюджетного устрою. Але кожен із цих принципів має як переваги, так і недоліки. В умовах фінансової кризи центральне керівництво має можливість спрямовувати фінансові ресурси на найбільш важливі напрями й контроль їх використання. Однак єдність бюджетної системи підриває стимули до пошуку зростання доходів бюджету на місцях. В умовах єдності місцева ініціатива не тільки неможлива, а й шкідлива, оскільки порушує заплановані пропорції розподілу ВВП і реалізацію намічених завдань. Нам потрібно поступово переходи до автономії бюджетів і відмовитись від поєднання несумісного - єдності й самостійності.

Принцип субсидіарності досить поширений у зарубіжних країнах, головна його мета полягає в наданні фінансової допомоги і збалансуванні місцевих бюджетів тих територій, які мають менший податковий потенціал, а отже, є фінансово біднішими. Не можуть усі райони країни одночасно потребувати фінансової допомоги. Збільшення кількості дотаційних адміністративно-територіальних одиниць приведе до зменшення ефективності використання бюджетних коштів.

Отже, однією з головних проблем місцевих бюджетів в Україні є децентралізація управління. Буде справедливим твердження, що фінансовий бік економічної самостійності місцевих органів влади є визначальним. Саме від фінансових можливостей залежать у

кінцевому підсумку їхні реальні владні функції. Під фінансовою незалежністю слід розуміти: можливість самостійно вирішувати питання комплексного фінансового забезпечення економічного і соціального розвитку даної території, що входять до компетенції відповідного рівня місцевого управління. Не можна бути самостійним в управлінні, будучи залежним у фінансовому відношенні. Ступінь фінансової самостійності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватися і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності органам місцевого самоврядування.

На сьогодні держава мусить втручатися, регулювати та збалансовувати місцеві бюджети. У той же час кожний регіон повинен шукати свої індивідуальні шляхи поповнення місцевих бюджетів, тому що кожна область, район, місто мають свої специфічні особливості й відмінності в історико-краєзнавчому плані: наявність чи відсутність корисних копалин, різний природно-ресурсний і трудовий потенціал та економіко-географічне положення.

Крім даних проблем формування місцевих бюджетів, існують проблеми міжбюджетного фінансування. Хід реалізації Бюджетного кодексу засвідчив, що реформа міжбюджетних відносин поки що завершилася на рівні областей, міст обласного значення, сіл і селищ; взаємовідносини районних органів влади з органами місцевого самоврядування сільського і селищного рівня та міст районного значення залишаються неврегульованими; не вдалося збалансувати доходи і видатки органів місцевого самоврядування, власна доходна база яких залишається досить слабкою. Крім того, лишається відкритою проблема порушення бюджетних прав місцевого самоврядування з боку органів державної влади. На сьогодні чітко не розмежовані повноваження між органами місцевого самоврядування і виконавчою владою. Виходячи із вищезазначеного необхідно, щоб наступним кроком бюджетної реформи була реформа на рівні: район, сільська та селищна територіальна громада, а також громада міст районного значення. Бюджетну реформу слід проводити паралельно із реформуванням адміністративно-територіального устрою, адміністративною реформою, реформою житлово-комунального господарства та прийняттям Податкового кодексу. Необхідно, щоб органи місцевого самоврядування були зацікавлені нарощувати власну доходну базу і значну частину місцевих бюджетів перевести на засади самофінансування.

 

Тема 9

Місцеві фінанси

(? ] Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність місцевих фінансів як системи фінансових відносин.

2. Які функції виконують місцеві фінанси у фінансовій системі?

3. Дайте визначення місцевих бюджетів.

4. Охарактеризуйте місцеві бюджети як основу місцевих фінансів України.

5. Які фактори мали визначальний вплив на становлення та розвиток

місцевих фінансів в Україні?

6. Які принципи покладено в основу організації місцевих бюджетів у

відповідності до міжнародних актів фінансового права?

7. Обґрунтуйте сутність місцевих бюджетів за положеннями Бюджетного

кодексу України.

8. Визначте місце та роль бюджетів місцевого самоврядування в забезпеченні соціально-економічного розвитку територій.

9. Розкрийте зміст доходів місцевих бюджетів.

 

10. Який склад місцевих податків і зборів? Дайте їм характеристику.

11. Дайте визначення видаткам місцевих бюджетів.

12. Обґрунтуйте вирішальну роль місцевих видків в задоволенні потреб соціально-економічного розвитку територіальних громад.

ІЗ.Розкрийте зміст понять "поточні видатки" та "видатки розвитку".

14. Охарактеризуйте зміст видатків місцевих бюджетів у відповідності
до положень Бюджетного кодексу України.

15. Назвіть основні напрями зміцнення фінансової незалежності
місцевого самоврядування.

$35* Тестові завдання

1. Місцеві бюджети включають:

а) бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети,
бюджети районів у містах;

б) бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети;

в) бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети,
бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування;

г) обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети
місцевого самоврядування.

2. Бюджети місцевого самоврядування:

а) бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети;

б) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

в) районні бюджети, бюджети районів у містах;

г) районні бюджети, бюджети районів у містах, бюджети терито
ріальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

3. Місцеві бюджети відповідно положень Бюджетного Кодексу України -це:

а) основа фінансової бази діяльності органів самоврядування;

320 Тема 9

б) це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій,
що покладаються на органи самоврядування;

в) надходження і витрати на виконання повноважень органів влади
Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів
місцевого самоврядування;

г) фінансові взаємовідносини органів місцевого самоврядування практично з
усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням
даної території у зв'язку з мобілізацією і витрачанням коштів цих бюджетів.

4. Доходи місцевих бюджетів поділяються на:

а) доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних
трансфертів та доходи, що не враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів;

б) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого
самоврядування та доходи, що враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів;

в) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого
самоврядування та доходи, що не враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів;

г) немає жодної правильної відповіді.

5. До доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів належать:

а) місцеві податки і збори;

б) відповіді в) іг);

в) прибутковий податок з громадян;

г) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва.

6. До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх
об'єднань зараховується прибутковий податок з громадян, що справляється
на території цих міст у розмірі:

а) 25 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян,
що справляється на цій території;

б) 100 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян,
що справляється на цій території;

в) 50 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян,
що справляється на цій території;

г) 75 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян,
що справляється на цій території.

7. До доходів міст республіканського та обласного значення зара
ховується прибутковий податок з громадян, що справляється на території
цих міст у розмірі:

а) 50 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території;

Місцеві фінанси 321

б) 100 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян,
що справляється на цій території;

в) 75 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян,
що справляється на цій території;

г) 25 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян,
що справляється на цій території.

8. До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного
значення та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

а) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

б) освіту (дошкільну освіту; загальну середню освіту (школи - дитячі
садки)) та первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та
стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-
акушерські та фельдшерські пункти);

в) сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки;

г) всі відповіді правильні.

9. До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні
обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на

а) позашкільну освіту;

б) місцеву пожежну охорону;

в) відповіді б) і а);

г) охорону здоров 'я.

10. З яких місцевих бюджетів здійснюються видатки на фінансування
бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове
надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані
найближче до споживачів.

а) з бюджетів міст республіканського А втономної Республіки Крим та
міст обласного значення;

б) з бюджету А втономної Республіки Крим та обласних бюджетів;

в) з бюджетів міст Києва та Севастополя;

г) з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Ш Додаткова література з теми

1. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року.-К.: Атіка,2001.-80с

2. Вишняков СВ. Місцеві бюджети // Фінанси України. - 2001.-№ 10.-с. 11-17

3. Державні фінанси в транзитивній економіці: Навчальний посібник/ Карлін М.І., Горбач Л.М., Новосад Л.Я. та ін. За заг ред д.е.н., проф.Карліна М.І. - К.: Кондор,2003. - 220 с

4. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 26червня 1996. - К.:Право. - 1996. - 42 с-

322 Тема'9

 

5. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник.- 2-ге вид., доп. І перероб. - К.:КНЕУ, 2001. - 240 с

6. Петленко Ю.В., Рожко О.Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. - К.: Кондор, 2003. - 282 с

7. Про місцеві податки і збори //Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993р.

8. Про місцеве самоврядування в Україні // Закон України від 21 травня 1997 року.

9. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. Посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 487 с

 

10. Кириленко О.П. Фінанси (теорія та вітчизняна практика): Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2002. - 212 с

11. Формування і функціонування бюджетної системи України [Монографія]/ С.О.Булгакова, О.Т. Колодій, Л.В.Єрмошенко та інші; за заг. Ред. А.А.Мазаракі. - К.: Книга, 2003. - 344 с

Місцеві фінанси

ТЕМА 10

ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

П План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

10.1. Система централізованих фондів цільового призначення

10.2. Пенсійний фонд

10.3. Фонд соціального страхування

 

10.3.1. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

10.3.2. Фонд соціального страхування від нещасних випадків

10.3.3. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

10.4. Фонд сприяння зайнятості населення

Ключові поняття та терміни

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків • Фонд соціального страху- вання з тимчасової втрати працездатності • Фонд сприяння зайнятості населення

• Державні цільові фонди

• Пенсійний фонд

• Фонд соціального страхування

• Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

10.1. Система централізованих фондів цільового призначення

Самостійною ланкою фінансової системи держави є фонди фінансових ресурсів цільового призначення, необхідність створення та функціонування яких викликана потребою в наданні певних соціальних гарантій населенню у випадку досягнення ним непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання стихійного лиха та інших непередбачуваних подій. В економічному аспекті - це створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення економічних і соціальних потреб держави, підприємницьких структур, окремих громадян.

♦ Державні цільові фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні

центральних органів влади та органів місцевого самоврядування, мають цільове призначення, яке втілюється в чітко визначених джерелах утворення та напрямках використання коштів.

Рис. 10.1. Класифікація цільових фондів

 

Тема 10

Державні иільові фонди

Існування цільових фондів є об'єктивним і доцільним та пов'язане:

> з концентрацією додаткових джерел для фінансування
потреб органів державної влади та управління понад бюд
жетні асигнування;

У з недостатністю одного централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення всіх державних потреб;

> з можливістю покриття бюджетного дефіциту у випадку перевищення доходів над видатками цільових фондів;

> з можливістю контролю за формуванням та цільовим використанням державних коштів.

Принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформулювати таким чином:

■=> розміри відрахувань до фондів визначаються централізовано

у відповідності до законодавства і є власністю держави; => відрахування до фондів є обов 'язковим платежами і можуть

стягуватися примусово; ^ витрати з фондів здійснюються лише за цільовим призначенням,

що визначено у чинних законодавчих актах України.

Фонди можуть класифікуватися за різними ознаками (рис. 10.1) и®" Державні цільові фонди поділяють на:

> соціальні;
У економічні.

ч&До найважливіших соціальних фондів в Україні належать:

> Пенсійний фонд;

> Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

> Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

> Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

> Фонд соціального захисту інвалідів.
вэ* До економічних фондів належать:

> Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

> Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України;

> Фонд охорони праці;

> Фонд розвитку та захисту конкуренції;

> Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств;..

> Державний фонд охорони навколишнього природного середовища та інші.

326 Тема 10

^Державні цільові фонди утворюються шляхом:

> відокремлення видатків Державного бюджету на певні цілі, що мають першочергове значення для країни в даний момент;

Р формування спеціальних фондів, які мають самостійні джерела доходів.

Цільові фонди бюджету включають бюджетні призначення виключно на конкретні цілі у таких випадках:

■=> якщо законом передбачене покриття видатків із конкретно визначеного джерела надходжень;

•=> у випадку одержання центральними, місцевими органами влади або безпосередньо розпорядником бюджетних коштів дотації, гранту чи дарунка у вартісному розрахунку на конкретну мету.

Рахунки цільових фондів Державного бюджету створюють у відповідності до законів України. Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень.

Рис. 10.2. Склад цільових бюджетних та позабюджетних фондів України

Державні цільові фонди

Порядок формування і використання коштів позабюджетних соціальних фондів визначається відповідними положеннями. Склад цільових бюджетних та позабюджетних фондів України, а також джерела їх фінансування подано на рис. 10.2.

10.2. Пенсійний фонд

♦ Пенсійний фонд - спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та використанням коштів пенсійного призначення.

вэ* Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системой загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Положенням про Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президенту та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

і Основними завданнями Пенсійного фонду УкрЩиї&ІЩЖ^

—► участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

—► забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

—► ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:

Тема 10

•=> бере участь у межах своєї компетенції у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України;

■=> планує доходи та видатки Пенсійного фонду України, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України;

■=> прогнозує і моделює надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та ефективний розподіл фінансових ресурсів Пенсійного фонду України для забезпечення соціальних виплат;

■=> розробляє і в установленому порядку подає пропозиції щодо встановлення або зміни ставок страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхових внесків);

■=> організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо:

> забезпечення додержання підприємствами, установами,
організаціями та громадянами законодавства про пенсійне
забезпечення;

> повного та своєчасного обліку платників збору на обов 'язкове
■ державне пенсійне страхування;

> забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків,
інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України
відповідно до законодавства;

Р стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

> призначення і виплати пенсій;

> забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

> проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

> обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності;

О здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України;

Державні цільові фонди 329

■=> здійснює перерозподіл коштів Пенсійного фонду України між регіонами з метою забезпечення фінансування виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок його коштів;

■=> організовує та забезпечує персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, автоматизовану обробку інформації у системі Пенсійного фонду України, проведення тендера для визначення організацій, які здійснюватимуть виплату та доставку пенсій;

О здійснює відповідно до законодавства та міжнародних договорів України переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно проживають в Україні;

■=> співпрацює в межах своєї компетенції з міжнародними організаціями, організовує міжнародне співробітництво у сфері пенсійного забезпечення, готує пропозиції та бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України у цій сфері;

■=> організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників органів Пенсійного фонду України, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

■=> інформує громадськість про свою діяльність;

■=> здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що перебуває в державній власності;

■=> здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

о®> Пенсійний фонд України має право:

"Ь отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності^ виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов 'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також: інші відомості, необхідні для виконання ним функцій, передбачених законодавством;

% проводити планові, а також; у передбачених законодавством випадках позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;

Ч> вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду України та порядок їх використання;

% вилучати в установленому законодавством порядку в підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності документи, що підтверджують приховування (заниження) розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України;

% порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозиції щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в разі систематичної несплати ними страхових внесків;

% застосовувати фінансові санкції, передбачені законом;

% стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків;

^> порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

% укладати договори про добровільну участь у системі за-гальнообов 'язкового державного пенсійного страхування;

% одержувати кредити в установах банків;

^> здійснювати інші права, передбачені законодавством.

Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, відповідними органами інших держав. Він в межах своїх повноважень на основі виконання актів законодавства видає накази, організовує та контролює їх виконання, а в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Органами місцевого самоврядування спільні акти.

 

ззо

Тема 10

Державні цільові фонди

Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Рішення, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

вз* Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є:

+ страхові внески;

+ кошти державного бюджету та державних цільових

фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у

випадках, передбачених законодавством; + благодійні внески юридичних та фізичних осіб; + добровільні внески на загальнообов язкове державне пенсійне

страхування; + банківські кредити;

+ інші надходження відповідно до законодавства. «з* Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:

+ фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

+ оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

+ формування резерв