Тема 2. Методика навчання табличного додавання та віднімання чисел з переходом через десяток

Наочні посібники та дидактичний матеріал

Демонстраційні: пам’ятки зі змістом прийомів обчислення, таблиці додавання та віднімання.

Індивідуальні: пам’ятки, картки з друкованою основою.

Сучасною наукою напрацьовано ряд методичних підходів до опрацювання теми „Табличне додавання і віднімання з переходом через десяток” в курсі початкової школи. За методичною системою М.В. Богдановича, складання і вивчення таблиць проводиться за сталим другим доданком або від’ємником, послідовно від найменшого до найбільшого другого доданка та відповідно від’ємника: спочатку таблиця додавання доповнюється новим випадком 9 + 2, а таблиця віднімання – 11 – 2. Таким чином, у таблицях додавання та віднімання числа 2 лише один новий випадок обчислення, а в таблицях додавання та віднімання числа 3 – вже два нові випадки і так далі...

За такої послідовності кількість результатів додавання і віднімання, що треба засвоїти напам’ять, зростає поступово. Отже, на перших уроках більше уваги приділяється прийомам обчислень.

Основним у процесі складання таблиць є прийом додавання частинами: другий доданок розкладають на такі два числа, одне з яких доповнює перший доданок до десяти (7+5=7+3+2=10+2=12).

Теоретична основа прийому – сполучний закон дії додавання (правило додавання суми до числа), але формулювання його учням не подається. На практичній задачі з’ясовують, що числа можна додавати частинами.

З метою підготовки до застосування прийому додавання числа частинами треба розвинути в учнів уміння доповнювати будь-яке одноцифрове число до 10 та подавати одноцифрове число у вигляді суми двох доданків, один з яких заданий.

Вивчаючи табличні випадки віднімання з переходом через десяток, застосовують такі прийоми обчислення: 1) віднімання чисел частинами (13-5=13-3-2=8); 2) віднімання числа від 10 з подальшим додаванням одиниць зменшуваного (12-7=..., 10-7=3, 3+2=5); 3) знаходження результату віднімання на основі знання складу чисел 2-го десятка (14-6=8, міркування: 14 – це 6 і 8, якщо від суми 6 і 8 відняти 6, то залишиться 8).

Теоретичною основою першого прийому є правило віднімання суми від числа, другого – віднімання числа від суми, а третього – зв’язок дій додавання і віднімання. Такі відомості учні розглядають у практичному плані. При складанні таблиць звертається особлива увага учнів на застосування різних прийомів обчислень.

За методичною системою Л.П. Кочиної передбачається інший методичний підхід до вивчення теми „Табличне додавання та віднімання з переходом через десяток”, а саме такий, де додавання і віднімання вивчаються окремо. Додавання будується в такий спосіб:

9 + 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

8 + 3, 4, 5, 6, 7, 8

7 + 4, 5, 6, 7

6 + 5, 6

Така послідовність засвоєння всіх випадків додавання в межах 20 від більшої кількості виразів до меншої дає змогу збільшити час на закріплення всіх випадків додавання. Але це лише формальна ознака методики вивчення даної теми. Найбільш значущою ознакою пропонованої системи є сам спосіб обчислення та його доступність для дітей. Наприклад: 9+2 9+3 9+4

11 12 13

Після знаходження значень кількох виразів учні починають міркувати узагальнено: "До 9 додаю 1, а потім решту одиниць". Під час розгляду кожного наступного випадку додавання ці узагальнення поглиблюються і поступово автоматизуються. Уже під час обчислення значення виразу виду: 7 + 6,- багатьом дітям не доводиться міркувати розгорнуто. У них уже сформувалося таке міркування: "До 7 додаю 3 і решту".

Аналогічно розроблено систему уроків на віднімання одноцифрових чисел з переходом через десяток: таблиці віднімання складено за сталим зменшуваним. Особливістю цієї теми є розкриття на одному уроці не одного, а трьох способів міркування. Розглянемо це на при­кладі віднімання чисел 2 — 9 від 11 –ти.

Щоб швидко і правильно обчислювати значення виразів на віднімання чисел від 11, можна міркувати різними способами:

1-й спосіб: Відніміть 1, щоб дістати 10, а потім — решту одиниць

ОООООООООО

Ø 11 – 3 = 8

11 – 1 – 2 = 8

При знаходженні значень виразів першого стовпчика використовуй записи другого стовпчика.

11-2 11-1-1

11-3 11-1-2

11-4 11-1-3

11-5 11-1-4

11-6 11-1-5

11-7 11-1-6

11-8 11-1-7

11-9 11-1-8

2-й спосіб

11 = 9 + 2 11 - 9 = 2

11 = 8 + 3 11 - 8 = 3

11 = 7 + 4 11– 7 = 4

11 = 6 + 5 11 - 6 = 5

3-й спосіб

11-2 = □11-3 = □

10-2 = 8 10-3 = 7

1+8=9 1+7=8

Отже, вище було розглянуто три способи обчис­лення значень різниць із зменшуваним 11 чисел з переходом через десяток. Перший спосіб ґрунтується на виконанні віднімання числа частинами: відніміть спочатку 1, щоб дістати 10, а потім — решту одиниць. Другий спосіб по­яснюється на основі знань учнів про взаємозв'язок віднімання з додаванням. Діти міркують так: "11 — це сума чисел 9 і 2. Якщо від суми 9 і 2 відняти другий доданок 2 — дістанемо перший доданок 9; якщо відня­ти 9 — дістанемо 2".

Третій спосіб передбачає подання зменшуваного 11 сумою чисел 10 і 1. Від'ємник віднімається від 10, а потім додається другий доданок, тобто 1.

Усі ці способи використовуються в життєвій практиці не тільки учнями, а й дорослими, тому доцільно ознайомлювати учнів з ними на цьому етапі навчання.

Далі учні вчаться віднімати від 12, 13, 14, 15.... з переходом через десяток. Зазначимо, що основним результатом вивчення теми є: ознайомлення учнів з різними способами обчислення, формування вміння користуватися цими способами, оби­рання зручного способу для обчислення кожного конкретно­го випадку. Для цього вчителеві треба опрацювати з учнями достатню кількість тренувальних вправ, які містяться і в підручнику, і в зошиті з друкованою основою, де до кожного уроку пропонуються вправи різні за складністю, за фор­мою подачі тощо.

Методичний підхід до опрацювання додавання і віднімання в межах 20 з переходом через десяток, розроблений українською вченою Л.П. Кочиною заслуговує на увагу. Але, слід зазначити, що він спрямований на формування в учнів вузьких емпіричних узагальнень – способу додавання до кожного з чисел 9 … 6 та способу віднімання від певного числа 11 … 18 одноцифрового числа. Між іншим, психолого-дидактичною наукою, зокрема науковою школою В.В. Давидова, доведено, що найбільш ефективним є навчання шляхом змістовних узагальнень – навчання дітей загальному способу міркування для широкого кола випадків.

Розкриємо особливості реалізації саме такого методичного підходу, оскільки він відповідає вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та нової навчальної програми для учнів початкової школи.

Вивчення теми „Табличне додавання та віднімання з переходом через десяток” шляхом змістовних узагальнень розпочинається з формування обчислювальних прийомів: 1) додавання та віднімання по частинах на підставі правила віднімання суми від числа; 2) додавання на підставі переставного закону додавання; 3) віднімання на підставі взаємозв’язку дій додавання та віднімання; 4) додавання та віднімання способом округлення; 5) віднімання на підставі правила віднімання числа від суми. Лише після засвоєння прийомів додавання по частинах і на основі переставного закону вводяться одночасно всі таблиці додавання, а після формування обчислювальних навиків віднімання по частинах та віднімання на підставі взаємозв’язку дій додавання і віднімання – усі таблиці віднімання.

Розглянемо методику формування обчислювальних навичок додавання та віднімання по частинах. Прийом додавання та віднімання по частинах не є новим для учнів. Ще в межах 10 ми додавали та віднімали числа першого п’ятка по частинах, але в цій ситуації не мало значення, на які доданки розкладати друге число (доданок або від’ємник), тому обчислення здійснювалися кількома способами. У межах 20 існує лише один варіант додавання чисел 3 – 9 по частинах: на підставі розкладання на зручні доданки, один із яких доповнює перший доданок суми до 10. Віднімаючи числа по частинах, ми розкладаємо від'ємник на зручні доданки так, щоб один з них зменшував зменшуване до 10, тому що з 10 легко відняти кілька одиниць.

Виходячи з цього, на етапі актуалізації слід пропонувати учням: доповнювати (або зменшувати) числа до 10; згадати склад чисел і випадки додавання і віднімання на підставі нумерації – на підставі десяткового складу числа; способи додавання і віднімання по частинах чисел першого п'ятка в межах 10.

Учні мають самостійно „відкрити” прийом обчислення. З цією метою пропонуємо дітям завдання на порівняння рівностей у кожному стовпчику:

– Обчисліть значення першого виразу. Чи можна при обчисленні значення другого виразу міркувати так само, як і при обчисленні значення першого?

8 + 2 10 – 4

9 + 2 12 – 4

– Як треба міркувати при додаванні числа 2? Застосуймо цей спосіб для другого виразу. Проілюструймо дії на намистинках:

 

 

При додаванні числа 2 до 9 ми спочатку додали до 9 одиницю і отримали число 10, а до 10 дуже просто додати ще 1 одиницю. А якби ми до 9 додавали не 2, а 3, то число 3 треба подати у вигляді суми із доданком 1, тому що 1 доповнює 9 до 10! При додаванні до 9 числа 4, число 4 слід замінити сумою зручних доданків: 4 = 1 + 3. А якби ми додавали до 8 число 4, то його слід подати у вигляді іншої суми: 4 = 2 + 2, тому що 2 доповнює 8 до 10.

Учні дістають висновку, що при додаванні по частинах з переходом через розряд треба другий доданок подати у вигляді суми зручних додатків, так, щоб доповнити перший доданок до 10. Можна сформулювати ООД: 1) подаю другий доданок у вигляді суми зручних доданків, так, щоб доповнити перший доданок до 10; 2) доповнюю перший доданок до 10; 3) додаю решту одиниць.

При додаванні по частинах ключовим моментом є доповнення до 10, тому що до 10 зручно додавати будь-яке число одиниць. Учні висувають припущення, що при відніманні ключовим моментом є зменшення двоцифрового числа до 10, тому що з 10 легко віднімати будь-яке число одиниць!

Наприклад. Треба від 12 відняти 4. Ставиться проблемне запитання: „Який з випадків складу числа 4 дозволить зменшити число 12 до 10?”. Дії ілюструються за допомогою намистинок. Далі обговорюються питання: „Якою сумою слід замінити число 4, щоб відняти його з числа 11? Якби з 11 треба було відняти число 6, то як це число треба було б подати?”. Школярі формулюють ООД: 1) подаю від’ємник у вигляді суми зручних доданків, так, щоб зменшити зменшуване до 10; 2) зменшую зменшуване до 10; 3) з 10 віднімаю решту одиниць.

Можна порівняти міркування при додаванні та відніманні по частинах з переходом через десяток. Спільним є подання другого числа (доданка або від’ємника) у вигляді суми зручних доданків; спільним є також одержання числа 10, з яким здійснюються наступні дії. Тому існує можливість узагальнити способи міркування.

 

 

Засвоєння нової дії здійснюється за допомогою карток з друкованою основою, на яких дія подана в розгорненому вигляді. Учні спочатку вчаться виконувати кожний крок пам’ятки, а потім і пояснювати виконувані дії, спираючись на текст пам’ятки, а далі – своїми словами.

Істотним є те, що нова дія вводиться для випадків додавання та віднімання чисел першого п’ятка, які діти вже звикли додавати та віднімати по частинах, а далі переноситься на додавання та віднімання чисел 6,7,8,9. Це можливо за умов співставлення цих випадків обчислення. Наприклад:

8 + 5 = 8 + = + = =   + 8 + 8 = 8 + = + =   +

11 – 5 = 11 - = - =   + 11 – 6 = 11 - = - =   +

Після усвідомлення учнями дії додавання та віднімання по частинах з переходом через розряд можна познайомити їх з теоретичною основою цих прийомів:

 

 

Правило додавання суми до числа Правило віднімання суми з числа

(а + в) + с (а – в) - с

а + (в + с) = а – (в + с) =

(а + с) + в (а – с) - в

 

 

Закріплення цих правил здійснюється через обчислення зручним способом: 7 + (3 + 6) 16 – (6 + 7) 6 + (8 + 4) 14 – (9 + 4) та застосування при додаванні та відніманні прийому по частинах.

9 + 8 = 10+_...______

 

+

 

11 - 5 = 10-_...______

 

+

Нарешті, дія ще більше скорочується, і фіксується лише розклад другого доданка або від’ємника на зручні доданки та кінцевий результат. Згодом учень відразу переходить до називання або запису результату. Це свідчить, що дія перейшла в розумовий план. Зазначимо, що перехід на вищий ступінь оволодіння дією відбувається в дітей не одночасно, тому слід здійснювати рівневу диференціацію.

Наступним кроком є перенос прийому додавання чисел другого п’ятка в межах 10 на підставі переставного закону додавання в нову ситуацію – на додавання чисел в межах 20 з переходом через десяток.

5 + 8 = + =

Результатом засвоєння прийомів обчислення при додаванні з переходом через десяток в межах 20 є складання таблиць додавання. Таблиці додавання можна скласти за сталою сумою, що спрощує запам’ятовування складу чисел другого десятка.

Таблиці додавання

 

 

Зазначимо, на поданих таблицях існує можливість дослідити зміну двох доданків так, щоб сума не змінилася.

Міцні знання складу чисел 2-го десятку є передумовою успішного виконання віднімання чисел з переходом через десяток на підставі взаємозв’язку між діями додавання та віднімання. На етапі підготовки до введення цього обчислювального прийому учні відтворюють склад чисел 2-го десятка, доповнюють числа до даного; актуалізують знання взаємозв’язку дій додавання і віднімання через виконання завдань на складання з рівності на додавання двох рівностей на віднімання, а також завдань на віднімання із суми двох чисел числа, що дорівнює одному з доданків.

Співставляючи нові випадки обчислення із раніш розв’язаними,

Згадуємо як виконували віднімання чисел другого п’ятка в межах 10.

 

-

=

(

.

+

.

)

-

=

.

+

-

=

(

.

+

.

)

-

=

переносимо відомий спосіб дії в нову ситуацію.

.

+

 

-

=

(.

+

.)

-

=

-

=

(.

+

.)

-

=

.

+

.

+

Віднімання чисел на основі взаємозв'язку додавання та віднімання.

Пам'ятка

1. Замінюю зменшуване сумою зручних доданків.

2. Міркую: якщо із суми двох чисел відняти один доданок, то залишиться інший доданок.

3. Читаю (записую) відповідь.

Наприклад: 11 – 6 = (5 + 6) – 6 = 5

5 + 6

Оскільки ця дія вже засвоєна дітьми на попередньому етапі навчання, існує можливість відразу перейти до скороченого її виконання:

-

=

-

=

-

=

+

+

+

Зазначимо, що міркувати можна інакше:

12 - 8 = тому, що + 8 = 12

+ 8

 

Тепер є можливість знаходити значення різниць двома способами. Після того, як ці обчислювальні прийоми засвоєні учнями, можна скласти таблиці віднімання з переходом через десяток у межах 20. Таблиці складені за сталим зменшуваним.

		18 – 9 = 9
		16 – 7 = 9 16 – 8 = 8 16 – 9 = 7

 

 

Такий спосіб створення таблиць дає можливість дослідити зміну різниці в залежності від зміни від’ємника. Спочатку з’ясовуємо характер зміни: від’ємник і різниця змінюються в протилежному напрямку. А потім можна піти далі і сформулювати правило: якщо від’ємник збільшиться (зменшиться) на кілька одиниць, то різниця, навпаки, зменшиться (збільшиться) на стільки ж одиниць.

Наступним кроком є формування прийому округлення при додаванні та відніманні з переходом через десяток. Але при цьому слід зазначити, що досягнення його засвоєння усіма учнями не є обов’язковим; цей спосіб буде застосований і в подальшому навчанні, що надає можливість „розтягнути” процес засвоєння в часі.

На підготовчому етапі опрацьовуємо: 1) доповнення числа до 10; 2) знання характеру зміни суми (різниці) в залежності від збільшення доданка (від’ємника).

Аналізуючи власні дії при виконанні завдань, діти переконуються в тому, що зручно додавати або віднімати число 10, а не будь-яке близьке до нього число. Таким чином, дістаємо висновку, що числа 5,6,7,8,9 при додаванні і відніманні зручно замінити на 10, а далі міркувати залежно від зміни результату дії, зумовленою зміною одного з компонентів.

Спосіб округлення

Якщо один з доданків (від'ємник) – 6, 7, 8, 9, то

1. Замінюю один з доданків (від'ємник) близьким круглим числом 10.
2. Додаватиму (відніматиму) 10. Дивлюся, на скільки більше додали (відняли)?
3. Віднімаю (додаю) стільки ж одиниць.
4. аписую відповідь.

Відтоді, як спосіб округлення засвоєний школярами, можна їм пропонувати виконання

Наприклад: 7 + 5=10 + 5 – 3=15 – 3=12 11 – 8=11 – 10 + 2=1 + 2=3

	+	8	=		+			-	.	=					=
		1	0
		-		=			-			+	.	=				=
		1	0

обчислень кількома способами.

Одержання однакових результатів непрямо свідчить, що результат дії знайдено правильно.

Віднімання на підставі правила віднімання числа від суми. На підготовчому етапі вводимо правило віднімання числа від суми:

 

Щоб відняти число із суми, достатньо його відняти з одного доданка і до одержаного результату додати інший доданок.

(а – с) + в

(а + в) – с =

(в – с) + а

 

Зазначимо, що правило вводиться на пропедевтичному рівні, тому не є обов’язковим його засвоєння і формулювання всіма дітьми.

Ознайомлення з новим способом віднімання можна здійснити через проблемне запитання: „Чи допоможуть вам попередні розв’язання визначити значення наступних різниць?”.

	Діти помічають, що 13=10+3, а 15=10+5. Тому для того, щоб знайти значення цих різниць, треба відтворити всі дії, що були виконані при розв’язанні

(

+

)

-

=

(

)

(

+

)

-

=

 

-

=

-

=

попереднього завдання.Аналізуючи власні дії, учні формулюють ООД обчислювального прийому.

Віднімання на підставі правила віднімання числа із суми

1. Замінюю двоцифрове зменшуване сумою десятків і одиниць.

2. Віднімаю з десяти одноцифровий від'ємник.

3. Додаю до отриманого результату решту одиниць.

4. Читаю (записую) відповідь.

Наприклад: 12 – 7 = 10 + 2 – 7 = 3 + 2 = 5

10+2

На наступному етапі навчання пропонуємо учням виконати додавання двома способами (по частинах та округленням), а віднімання – чотирма (по частинах, округленням, на підставі взаємозв’язку дій додавання і віднімання, на підставі правила віднімання числа із суми).