Тема. Початковий курс математики як навчальний предмет

План

1. Освітні, виховні та розвивальні завдання навчання математики в початковій школі. Місце початкового курсу в системі шкільного курсу математики.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти. Характеристика освітньої галузі „Математика”. Мета і завдання вивчення початкового курсу математики. Характеристика змістових ліній.

3. Інваріативна і варіативна складові змісту початкової математичної освіти.

4. Характеристика базової навчальної програми з математики для учнів 1-4 класів.

5. Поняття „математична компетентність”. Структурування вимог до навчальних досягнень молодших школярів з математики як вияв компетентнісного підходу.

6. Математична підготовка дітей у дошкільних закладах.

Основна література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2011. – №7. – С. 1-18.

2. Базова навчальна програма для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (проект) – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/gr/pr/matemat.doc

3 Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-й рік життя) „Впевнений старт” – Київ, 2010. – 36 с. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average/vpevnenyi_standart.doc

4. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» /Наук. ред. та упор.О.Л. Кононко. – 20ге вид., виправл. – К.: Світич, 2008 – 430 с.

5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні– Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average

6. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математика, навколишній світ). Вашуленко М., Бібік Н., Кочина Л. // Початкова школа. – 2001. – №8. – С.24-30.

7. Савченко О.Я. Розвиток змісту початкової освіти в умовах Державного суверенітету України: методологічний, законодавчий, дидактичний аспекти // Початкова школа. – 2011. – №8. – С. 25-29.

8. Типові навчальні плани початкової школи // Початкова школа. – 2011. – №8. – С. 1 – 7.

Додаткова література

1. Белошистая А.В. Формирование и развитие математических способностей дошкольников: Вопросы теории и практики: Курс лекций для студ. дошк. факультетов высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. Узд. Центр ВЛАДОС, 203. – 400 с.

2. Киселева А.Ф. О построении преемственности в программах дошкольного образования и начальной школы // Начальная школа. – 2000. – № 10. – С.78-81.

3. Онопрієнко О.В. Предметна математична компетентність як дидактична категорія // Початкова школа. – 2010. – № 11. – С.47-49.

4. Листопад Н.П. Геометрична складова математичної компетентності молодшого школяра: сутнісна характеристика // Початкова школа. – 2011. – № 8. – С.47-49.

5. Тихоненко А.В. К вопросу о формированиии ключевых компетенций младших школьников // Начальная школа. – 2006. – № 4. – С.78-84.

6. Хуторской А.В. Технология проектирования ключевых и предметних компетенций / А.В. Хуторской // Интернет-журнал «Эйдос». – 2005. – 12 дек. – http: //www.eidos.ru/journal/2005/1212.htm.

Практичні завдання

1. Ознайомтесь з Державним стандартом початкової загальної освіти. Дайте стислу характеристику кожної змістової лінії (письмово).

2. Проаналізуйте кожну змістову лінію Державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь „Математика”) та зміст навчальної програми з математики для початкової школи, зробіть висновки щодо співвідношення цих двох державних документів.

3. Ознайомтесь зі змістом пояснювальної записки до базової навчальної програми з математики для початкової школі. Назвіть цілі, завдання, структуру та зміст початкового курсу математики.

4. Наведіть конкретні приклади, які свідчать про те, що зміст початкової математичної освіти включає інваріантну та варіативну складові.

5. Проаналізуйте навчальну програму з математики для початкової школи з позиції реалізації в ній компетентнісного підхіду до визначення навчальних досягнень учнів.

6. Проаналізуйте типові навчальні плани для різних типів початкових шкіл.

7. Наповніть змістом поняття „предметна математична компетентність”.

8. Познайомтеся з особливостями календарно-тематичного планування з математики на основі огляду журналів „Початкова школа”. Складіть свій варіант такого плану для 1 – го, 2 – го, 3 – го або 4 – го класів (на вибір).

9. Знайдіть програми інтегрованих курсів для учнів початкової школи, проаналізуйте їх, визначивши провідну ідею інтеграції на основі огляду журналів „Початкова школа” та „Начальная школа”.

10. Чому проблема наступності між дошкільною та початковою освітою сьогодні особливо актуальна?

11. Виписати основні математичні поняття, які формуються у дітей старшого дошкільного віку, користуючись програмою „Впевнений старт”.

Методичні рекомендації

Звертаємо Вашу увагу на переваги компетентнісної моделі освіти над знаннєвою, оскільки перша вже набула суспільно визнаного статусу. Посилення діяльнісного компонента змісту освіти актуалізує необхідність формувати в молодших школярів ключові та предметні компетентності, небхідні для їхньої життєдіяльності.

Наше завдання – стисло познайомити майбутніх педагогів зі змістом предметної математичної компетентності.

Поняття „математична компетентність” на сучасному етапі розвитку педагогіки, зазначають науковці, визначається і як ключова, і як предметна.

Бачення математичної компетентності як ключової пов’язано з її функціональністю, яка полягає в готовності особистості застосовувати набуті впродовж життя знання, уміння та навички для розв’язання максимально широкого діапазону життєвих задач у різноманітних галузях діяльності.

Запровадження компетентнісного підходу в навчально-виховний процес зумовило доопрацювання змісту початкової математичної освіти. У зв’язку з цим метою та результатом навчання визначено математичну компетентність як предметну. Нині такої думки дотримується все більше дослідників теорії та практики початкової школи. Узгоджене бачення цієї дефініції, вироблене співробітниками лабораторії початкової освіти, подано в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти.

Математична компетенція й компетентність значною мірою визначають якість математичної освіти. Компетенцію можна розглядати як „повноваження” учня застосовувати досвід математичної діяльності, а компетентність – як відповідність таким „повноваженням”, успішність у досягненні цілей навчання. Оскільки компетентність особистості формується упродовж тривалого часу (навіть упродовж життя), то в контексті початкового навчання варто говорити про базові аспекти математичної компетентності. Міра їх сформованості визначається шляхом оцінювання рівня засвоєння відповідних предметних і загальнопредметних умінь.

Назвемо вміння та способи діяльності, які формуються в процесі навчання математики та які необхідні у повсякденному житті, а саме:

…уміння здійснювати обчислення;

…уміння користуватися інформацією, поданою в різних формах;

…уміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати дані;

уміння обчислювати довжини, площі, об’єми реальних об’єктів.

Згідно з цим переліком виокремлюють відповідні складові математичної компетенції: обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну. Це свого роду внутрішній ресурс предметної математичної компетентності.

Основу обчислювальної складової математичної компетентності утворює готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички в практичних ситуаціях. У змісті початкової математичної освіти до їх числа, відносять зокрема вміння порівнювати числа, виконувати арифметичні дії з ними; знаходити значення числових виразів; порівнювати значення однойменних величин і виконувати дії з ними тощо.

До інформаційно – графічної складової віднесено вміння, навички, способи діяльності, пов’язані з графічною інформацією: читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, на діаграмах; читати й записувати вирази зі змінними, знаходити їх значення; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу тощо.

Логічна складова компетентності забезпечується здатністю учня виконувати логічні операції в процесі розв’язування сюжетних задач, рівнянь, ребусів, головоломок; розрізняти істинні й хибні твердження; розв’язувати задачі з логічним навантаженням; описувати ситуації в навколишньому світі за допомогою взаємопов’язаних величин; працювати з множинами тощо.

Геометрична складова виявляється у володінні просторою уявою, просторовими відношеннями (визначати місцезнаходження об’єкту на площині і в просторі, розкладати і переміщувати предмети на площині); вимірювальними (визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності, визначати площину геометричної фігури) та конструкторськими вміннями й навичками (зображувати геометричні фігури на аркуші в клітину, будувати прямокутники, конструювати геометричні фігури з інших фігур, розбивати фігуру на частини).

Практичне заняття 2