Методичні рекомендації для вчителів початкових класів

Методичні рекомендації для вчителів початкових класів

(1 клас)

У зв»язку із змінами в початковій школі, щодо організації навчання першокласників вчителям початкових класів (1 клас) рекомендуємо у своїй роботі використовувати наступне:

Ø навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей.

Ø Приймання дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 р. № 204. Неприпустимим є проведення іспитів, тестування, співбесід з метою перевірки знань дитини.

Ø Для зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка.

Ø Після зарахування дитини до 1 класу шкільний психолог та вчитель вивчають її індивідуальні особливості з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості у процесі навчання.

Ø У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, в т.ч. 1 класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Ø Для учнів 1 класу особлива увага має приділятися:
- організації гарячого харчування;
- облаштуванню кімнат для відпочинку (сну);
- приміщень для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів;
- обладнанню відокремлених туалетів (вбиралень);
- обладнання відокремлених гардеробів з обов’язковим виділенням секцій для кожного класу тощо (лист МОН України від 10.12.04 № 1/9-633).

Ø Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня.

Ø Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Ø Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику - доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи здоров’я", “Я і Україна” (ознайомлення з навколишнім), музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на четвертих уроках.
Середу або четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.

Ø Законом України "Про загальну середню освіту" визначено тривалість уроків для учнів 1 класу. Вона становить 35 хвилин.
Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу має бути не меншою 15-и хвилин, великої перерви після другого уроку – не менше 30-и хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроків. На великих перервах організовується харчування, активний відпочинок учнів.

Ø Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДсанПіН 5.2008–0)1 на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться фізкультхвилинка, що включає динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження зору, пальчикова гімнастика тощо.

Ø Навчання учнів першого класу здійснюється за робочим навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин (5 варіантів), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 №682.

Ø Домашні завдання учням першого класу не задаються.
Навчальні досягнення учнів 1 класу оцінюються вербально.

Ø Важливо на уроках створювати такі умови, коли б невдоволеність від невдачі спонукатиме дитину шукати кращі способи навчальної діяльності. Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Важливо навчити учня сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь, а також розуміти, що оцінюються його конкретні дії.

Ø У класному журналі та в зошитах оцінки в балах або в рівнях не виставляються.

Ø Ведення учнівських щоденників у 1 класі не рекомендовано.

Ø Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках, під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі-класні керівники, вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

«Організація навчально-виховного процесу

У першому класі загальноосвітніх навчальних закладів

Українська мова

Позитивною ознакою нової навчальної програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4класи) є те, що у ній задекларовано засади компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.

У пояснювальній записці до програми акцентується увага на тому, що основна мета курсу української мови полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Навчання української мови має бути спрямоване також на формування соціокультурної компетентності, яка охоплює загальнокультурний розвиток учнів, адаптацію їх до життя в певному соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання.

У процесі початкового навчання української мови повинна постійно проводитися робота над формуванням компетентності уміння вчитися. Важливо навчити молодших школярів організовувати свою навчальну діяльність, сформувати в них почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- вироблення в учнів мотивації навчання української мови;

- формування комунікативних умінь;

- гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);

- опанування найважливіших функціональних складників мовної системи;

- соціально-культурний розвиток особистості;

- формування в учнів уміння вчитися.

Відповідно до освітньої галузі "Мови і літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти розподіл змісту предмета "Українська мова" здійснюється, окрім мовної та мовленнєвої змістових ліній, за двома новими – соціокультурною та діяльнісною.

Мовленнєва змістова лінія залишається основною і передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу.

Мовна змістова лінія розроблялася з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати пенні види мовного аналізу є пропедевтичним.

Соціокультурна змістова лінія передбачає формування в учнів уявлення про мову як форму вияву культури українського народу.

Діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, яке дає їм змогу організовувати і контролювати свою навчальну діяльність і забезпечується послідовною мотивацією навчання, здатністю докладати власних зусиль для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Програму структуровано за такими розділами:

- "Навчання грамоти";

- "Мовленнєва змістова лінія";

- "Мовна змістова лінія":

- "Соціокультурна змістова лінія";

- "Діяльнісна змістова лінія".

І.Навчання грамоти

238 годин (7 годин на тиждень)

Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року не за семестрами, як у 2-4 класах, а за тижнями: на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному тижні — 3 години на читання і 4 години на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну.

У І класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин уроку навчання грамоти (один раз на 2тижні).

ІІІ. Мовна змістова лінія

Основна увага має приділятися практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів, збагаченню їхнього мовлення різними граматичними формами, розвитку вміння користуватись мовними засобами відповідно до норм літературної мови (орфоепічних, лексичних, граматичних); умінню аналізувати, оцінювати власну мовленнєву творчість, удосконалювати її.

У змістовому блоці «Правопис» (протягом року) до слів,значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти, порівняно з попередньою програмою, додано одне слово: гроно. У цьому ж блоці змінилися державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Так, замість норми для списування та письма під диктування тексту обсягом 15-20 слів, з’явилася норма - 20-30 слів.

 

Математика

Враховуючи вимоги сучасного етапу розвитку початкової освіти, змінилися цілі і завдання курсу математики, який спрямований на формування в молодших школярів ключових і предметних математичних компетентностей. Тому, базова програма побудована на нових методологічних засадах – компетентністній основі, що чітко прослідковується як у пояснювальній записці, так і у правій колонці основного змісту – державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Основу курсу математики становить вивчення арифметики цілих невід’ємних чисел й основних величин, навколо чого здійснюється формування вміння розв’язувати сюжетні математичні задачі та алгебраїчна і геометрична пропедевтика.

Програма структурована відповідно змістових ліній, визначених новою редакцією Держстандарту. Особливостями нової базової програми є те, що кожна змістова лінія розпочинається із узагальнення і систематизації знань та умінь учнів за попередній рік навчання. Розробляючи нову програму з математики для 1-го класу автори спиралися на ті надбання дошкільного віку, що визначені програмою розвитку «Впевнений старт», «Я у світі», Базовим компонентом дошкільної освіти. Це – ознаки і властивості об’єктів, геометричні фігури, взаємне розташування предметів на площині і у просторі, лічба; поняття множини і підмножини, як сукупності об’єктів.

На початку навчального року в 1-му класі передбачено узагальнення й систематизацію початкових математичних уявлень, сформованих у дошкільний період. Розширюються основні компетенції, пов’язані з ознаками предметів: спільні та відмінні ознаки, об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою, розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою тощо.

У програмі чітко визначені наукові засади курсу математики початкової школи – теоретико-множинну теорію. Лічба пов’язується із роботою з визначення кількості елементів множини. Конкретний зміст арифметичних дій вводиться через об’єднання множин або вилучення підмножини з множини. На відміну від попередньої програми, додавання розглядається як знаходження кількості елементів об’єднання множин, що не перетинаються. Віднімання як знаходження кількості елементів множини, які залишилися після вилучення її частини. Діти вчаться ілюструвати операцію додавання й віднімання за допомогою множин, схем, числового променя.

Більша увага зосереджена на розумінні та обґрунтуванні учнями способів додавання, віднімання, утворення та порівняння чисел.

Перед складанням таблиць додавання і віднімання в межах 10 передбачається формування відповідних обчислювальних прийомів: додавання і віднімання чисел 2-5 виконується частинами; додавання меншого числа до більшого – на основі переставного закону додавання; віднімання чисел – на основі взаємозв’язку між діями додавання і віднімання. Таким чином, наголошується на тому, що учні повинні володіти обчислювальними навичками, а не лише знати табличні результати.

В 1-ому класі вивчаються числа та арифметичні дії додавання і віднімання без переходу через розряд в концентрах «Десяток» і «Сотня». У зв’язку з вивченням концентру «Сотня», значно зростає об’єм предметної компетентності: діти знайомляться з десятком, як лічильною одиницею та назвами розрядних чисел; вчаться лічити десятками в межах 100, визначати кількість десятків та одиниць у числі, розуміти позиційне значення цифри в записі двоцифрового числа, записувати двоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків, порівнювати числа в межах 100 на основі порядку слідування чисел у натуральному ряді та на основі їх розрядного складу, додавати і віднімати розрядні числа.

Реалізуючі нову базову програму з математики, автори вважають доцільним використовувати методики розвивального навчання школярів. Так, вивчення прийомів обчислення доречно здійснювати на засадах теорії поетапного формування розумових дій і понять П.Я. Гальперіна (спочатку діти виконують завдання з опорою на вказівку чи алгоритм; на наступному етапі засвоюється дія голосного мовлення учнем всіх кроків виконання дії; далі йде етап «мовлення про себе», коли дитина мовчки промов­ляє всю послідовність необхідних дій; та етап «дій у при­хованому мовленні», коли здасться, що для виконання завдання вже нічого не потрібно: «подумав і розв'язав»). Таку послідовність дій П.Я. Гальперін назвав своєрідною «дисциплінованістю мислення», що призводить до розуміння прийомів, а не заучування їх.

Лише після того, як прийом обчислення буде засвоєно, вводяться таблиці додавання й віднімання відповідного числа. Відмінною особливістю нової програми є те, що при вивченні таблиць додавання і віднімання в межах 10 звертається увага на характер зміни суми в залежності від зміни одного з доданків та на характер зміни різниці в залежності від зміни зменшуваного, чого не було у попередній програмі. Новим є навчання учнів прогнозуванню результатів дій з числами при зміні одного із компонентів. Ці знання є важливими з огляду на пропедевтику функціональної залежності, розвитку функціонального мислення дитини.

Алгебраїчна пропедевтика. В 1-му класі відбувається ознайомлення з математичними виразами «сума» та «різниця»; читання і запис математичних виразів. Формується поняття про істинні та хибні рівності й нерівності, вводяться способи порівняння числа і математичного виразу та двох математичних виразів.

Геометрична пропедевтика. При вивченні елементів геометрії у 1-му класі розглядаються плоскі фігури та об’ємні тіла: куб, піраміда, куля, циліндр. З точки зору фузіоністського підходу до вивчення елементів геометрії у початкових класах, вивчення геометричного матеріалу слід розпочинати саме з об’ємних фігур, а від них йти до плоских фігур.

Задачі. У програмі для 1-го класу досить докладно прописана змістова лінія «Сюжетні задачі». Виділено типи простих задач; зазначено на необхідності формування поняття про задачу, моделювання під керівництвом учителя схематичних рисунків до задачі, обґрунтування вибору арифметичної дії розв’язання задачі. На пропедевтичному рівні вводиться ознайомлення учнів з поняттям «обернена задача», особливо, при формуванні умінь розв’язувати прості задачі на знаходження невідомих зменшуваного, від’ємника, доданка.

Інновацією програми є введення групи величин, що знаходяться у пропорційній залежності, тобто збільшення однієї з них викликає збільшення іншої у стільки ж разів (прямо пропорційна залежність) або зменшення іншої (обернено пропорційна залежність). У попередній програмі цього питання не було, але при розв’язанні задач вимагалося, щоб діти виділяли в умові задачі групу пропорційних величин.

Введено змістову лінію «робота з даними», яка є наскрізною, і реалізується в усіх інших змістових лініях програми. Основне завдання цієї змістової лінії – ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації; навчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб; використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач. В 1-ому класі вивчення цієї змістової лінії відбувається в рамках додаткової теми: «Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою відрізків, графів, таблиць».

Слід відмітити, що у програмі не прописано порядок вивчення тем та кількість годин на їх вивчення – це дає можливість використання варіативних підручників в математики та, враховуючи особливості підготовленості учнів, творчо підходити до реалізації програми.

Автори програми також зазначають, що у новій базовій програмі реалізовано принцип «ножиць» – даємо матеріал по-максимуму, а вимагаємо по-мінімуму.

 

Природознавство

У 2012-13 н.р. з 1 класу вводиться вивчення навчального предмету «Природознавство». Навчальна програма з природознавства реалізується як самостійна дисципліна. Загальний обсяг навчального часу у першому класі становить 68 годин на рік (по 2 год. на тиждень).

Програма навчального предмета «Природознавство», розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем відповідно до вікових особливостей дітей.

Головною метою «Природознавства» визначено формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих завдань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин "людина - природа";

Для досягнення зазначеної мети Держстандартом початкової загальної освіти передбачається виконання таких завдань:

· виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;

· формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

· розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

· забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

· засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;

· оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Програма природознавства реалізується через змістові лінії: «Об’єкти природи», «Взаємозв’язки у природі», «Земля — планета Сонячної системи», «Україна на планеті Земля», «Рідний край», «Охорона і збереження природи», «Методи пізнання природи».

Зміст природознавства в 1 класі складається із таких розділів: «Вступ», «Світ, у якому ти живеш», «Світ неживої природи», «Світ живої природи», «Рідний край», «Моя країна – Україна», «Запитання до природи» Кожен розділ поділяється на теми, сутність яких полягає в розкритті уявлення чи поняття про предмет, явище, способи виконання певних дій чи видів навчальної діяльності.Основною метою розділу «Світ, у якому ти живеш» є формування елементарних понять про природу, неживу і живу природу, рукотворні об’єкти, тіла, живі організми; уявлення про зовнішні ознаки об’єктів або явищ природи (відчуття, сприймання ознак, властивостей природничих об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків); про спостереження та досліди як методи вивчення природи.У процесі вивчення теми, учні оволодівають знаннями: що вивчає предмет природознавство, як розрізняти об’єкти неживої природи від об’єктів живої природи за їх ознаками, визначають рукотворні об’єкти серед об’єктів природи. Знають правила поведінки серед природи та дотримуються їх.У розділі «Світ неживої природи» формуються елементарні поняття про Сонце, воду, повітря, ґрунт, гірські породи. Ці знання є основою встановлення причиново-наслідкових зв’язків у природі. У процесі засвоєння знань про Сонце та його значення на Землі, воду у природі та значення її у житті людини, повітря та його властивості, гірські породи та їх значення для людини важливо, щоб учні зрозуміли значення та важливість даних об’єктів у природі. Під час вивчення розділу «Світ неживої природи» для визначення ознак і властивостей об’єктів, важливо застосувати досліди та спостереження. На основі сформованих знань про властивості води автори програми пропонують провести дослідницький практикум «Куди зникає вода з калюжі?»Зміст розділу «Світ живої природи» розкриває різноманітність рослинного та тваринного світу. Осмислення учнями на доступному рівні теоретичних положень через конкретизацію в темах: «Рослини, їх будова», «Дерева, кущі, трав’янисті рослини», «Листяні та хвойні рослини», «Дикорослі і культурні рослини», «Кімнатні рослини», «Тварини», «Дикі і свійські тварини», «Комахи», «Риби», «Птахи», «Звірі», «Тварини живого куточка». Щодо змісту цього розділу, то слід зазначити, що в ньому подано багато назв рослин і тварин (родові і видові поняття), визначення ознак, встановлення зв’язків між неживою і живою природою. На основі сформованих знань про властивості води автори програми пропонують провести дослідницький практикум «Як живуть комахи?» Розділ «Рідний край» розкриває знання про предмети і явища природи рідного краю, взаємозв’язки між ними та певні способи дій. Учні вчаться розпізнавати засвоєні загальні поняття і закономірності в конкретних ситуаціях з опорою на спостереження та шляхом виконання дослідів. Зміст програми побудований за принципом концентричності. Розширення знань дасть можливість учням втамувати природну допитливість та задоволення пізнавальних інтересів. Екскурсія до водойми (до лісу), міні-проект «Моє улюблене місце відпочинку на природі» дасть можливість уточнити та систематизувати знання учнів про неживу та живу природу, рослинний і тваринний світ, водойми рідного краю, працю людей у місті/селі.

Впродовж вивчення даного розділу учні застосовують методи пізнання природи як спостереження, дослідження, моделювання.

«Моя країна – Україна» є найскладнішим розділом у вивченні для першокласників. Головна мета розділу сформувати елементарні поняття про Україну – Батьківщину та державу; водойми України, гори України; природу Карпат та Кримських гір, значення їх для людини.

Фізична культура

Програма з фізичної культури для 1-го класу передбачає реалізацію змісту обсягом трьох годин на тиждень у всіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу, підпорядкування та форми власності. У ній не подається точна кількість годин на вивчення тих чи інших розділів. Враховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їх інтереси та здібності, стан матеріально-спортивної бази навчального закладу, кліматичні умови, вчитель самостійно виділяє певну кількість годин на вивчення складових кожної «школи».

Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, до змісту базової програми допускається внесення навчального матеріалу, не передбаченого програмою але обсягом не більше 20–30 % від загальної кількості годин.

Тому розпочинаючи планування учитель повинен скласти сітку розподілу програмового матеріалу між розділами програми. Вправи передбачені в розділах «Школа сприяння розвитку фізичних якостей» та «Школа постави» виконуються на усіх уроках тому в сітці розподілу програмового матеріалу кількість годин на їх засвоєння не конкретизується.

Базовим змістом програми для учнів 1-х класів є вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, вивчення нових рухових дій та ігор, розширення рухового досвіду з метою використання його в повсякденній та ігровій діяльності. Поряд з цим важливе місце в програмі займають вправи для розвитку фізичних здібностей та оволодіння теоретико-методичними знаннями. Вивчення теоретичного матеріалу може здійснюватись на самостійних теоретичних уроках, але краще це робити у процесі рухових уроків фізичної культури.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

- Дотримання правил безпеки та забезпечення медико-педагогічного контролю в процесі занять фізичними вправами;

- забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості;

- забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання і виховання та здійснення міжпредметних зв’язків;

- забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної та інструктивної спрямованості;

- формування в учнів умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами.

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи наказом директора навчального закладу. Без такого наказу вчитель не має права застосовувати фізичні навантаження в повному обсязі, передбаченому програмою.

Також затверджується розклад занять групи і прізвище вчителя, який має відповідну фахову підготовку.

Група складається з 10-15 учнів. На тиждень проводиться не менше 2 занять у позакласний час по 40 хвилин. При несприятливих кліматичних умовах (при температурі до –10⁰С) тривалість уроку скорочується до 30 хвилин, щоб запобігти переохолодженню.(див нак. 128 від 20.0.2002 року

Учні, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи, повинні обов’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному спортивному одязі і взутті. Вони беруть участь у підготовчій і заключних частинах уроків, а при стійкому покращенні стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, струси, психоемоційне перенавантаження (з можливим виключенням елементів змагань, естафет тощо).

Перед початком навчального року, комісія створена наказом директора навчального закладу, повинна обстежити місця, де будуть проходити заняття з фізичної культури на предмет їх відповідності вимогам техніки безпеки та санітарії, змісту програми, віковим особливостям учнів. За наслідками обстеження складається відповідний акт, який затверджується директором. Без такого акту вчитель не може розпочинати рухових занять.

Перед вивченням кожного розділу програми вчитель зобов’язаний провести інструктаж учнів з техніки безпеки про що робиться запис у класному журналі та журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності (охорони праці) встановлено зразка (Див. «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти». Наказ МОНУ від 01.08.2001 року № 563).

До початку навчального року вчитель повинен вивчити «Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» строго дотримуватися його вимог під час проведення занять. (Наказ МОНУ № 518/674 від 20.07.2009 р. «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»). Це ж стосується пояснювальної записки та змісту навчальної програми.

Оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу здійснюється вербально. Навчальні нормативи і вимоги, представлені у програмі для першого класу, слугують тільки орієнтиром для вчителів і батьків, а також дозволяють вносити корективи у подальшу навчально-виховну роботу.

 

Трудове навчання

Нова програма трудового навчання, на відміну від попередньої,забезпечує наступність і перспективність у викладанні цього предмету: в дитячому садку, початковій школі, середніх класах.

Програма більше направлена на реалізацію практичних навичок як вчителів так і учнів і є однією з ланок неперервної технологічної освіти.

На відміну від структурного плану попередньої програми,яка включала такі узагальнені і дещо абстрактні розділи, як «Людина і природа», «Я сам та інші люди», «Людина і знаки інформації», «Людина і техніка», «Людина і художнє довкілля», сучасна програма для 1 класу включає конкретну сітку навчальних тем, як от: «Робота з папером» - 11 годин; «Робота з природніми матеріалами» - 3 години; «Прикраси з паперу» - 3 години; «Робота з пластиліном» - 4 години;

«Самообслуговування» - 2 години; «Комбіновані роботи» - 5 годин; «Екскурсії» - 2 години.

Відведено також 4 резервних години, які вчитель, залежно від регіональної специфіки та матеріально- технічної бази школи, може використати для введення в календарний план на вибір таких розділів: «Декоративно-ужиткове мистецтво» і «Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронні версії».

Нажаль, укладачі програми зменшили кількість годин на трудове навчання в 1 класі з 70 до 35. Разом з тим учителі 1-х класів області повинні бути обізнані з такою вимогою програми: «Отримані учнями знання, сформовані вміння і навички розвиваються на кожному уроці в школі, в позаурочній діяльності (гуртки з праці), зокрема на заняттях у групі продовженого дня та вдома. Для реалізації цих вимог необхідно кожному вчителю 1 класу, виходячи зі змісту навчального матеріалу Програми з’ясувати, яку роль в трудовому вихованні можуть зіграти батьки, бабусі і дідусі, і укласти для них рекомендований перелік робіт, які діти можуть виконати самостійно, або під керівництвом вдома.

Варто було б відновити роботу гуртків праці, а саме: «Виготовлення іграшок і прикрас з паперу», «Природа і фантазія» (робота з природніми матеріалами), «Техічне конструювання та моделювання», «Шиття і вишивання» та ін.

У бібліотеках і книжкових магазинах учитель може знайти необхідну методичну літературу для забезпечення цього напрямку у навчанні і вихованні першокласників.

Учителі мають пам’ятати, що реалізація орієнтовної сітки розподілу навчальних годин за темами програми має супроводжуватись поданням учням 1 класу знань про матеріали, як от: папір, пластилін та інші.

Уроки, позакласна та позашкільна робота з трудового навчання є першою сходинкою до ознайомлення з професіями своїх батьків і в майбутньому – до професійної орієнтації.

Разом з тим слід зазначити, що трудове навчання і виховання, починаючи з початкової школи є важливим фактором формування працелюбності і креативності майбутнього громадянина країни, тому недоступними є спрощений підхід до уроків праці, заміна їх читанням, чи іншою роботою.

Важливим фактором у трудовому навчанні є доцільність виготовлення виробів: дарування їх дітям дитячого садка, використання набутих знань і умінь у різних змаганнях, наприклад, з моделювання іграшок і обов’язкова участь класу у виставці робіт учнів 1-4 класів, яка має проводитись в кінці навчального року в кожній школі.

Довідка для вчителя: Видавництво «Ранок» - друкує альбом з трудового навчання для 1 класу «Вчуся все робити сам», а також детальні розробки уроків із повним інструктажем та малюнками, що ілюструють етапи виконання трудових операцій.

 

Методичні рекомендації для вчителів початкових класів

(1 клас)

У зв»язку із змінами в початковій школі, щодо організації навчання першокласників вчителям початкових класів (1 клас) рекомендуємо у своїй роботі використовувати наступне:

Ø навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей.

Ø Приймання дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 р. № 204. Неприпустимим є проведення іспитів, тестування, співбесід з метою перевірки знань дитини.

Ø Для зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка.

Ø Після зарахування дитини до 1 класу шкільний психолог та вчитель вивчають її індивідуальні особливості з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості у процесі навчання.

Ø У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, в т.ч. 1 класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Ø Для учнів 1 класу особлива увага має приділятися:
- організації гарячого харчування;
- облаштуванню кімнат для відпочинку (сну);
- приміщень для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів;
- обладнанню відокремлених туалетів (вбиралень);
- обладнання відокремлених гардеробів з обов’язковим виділенням секцій для кожного класу тощо (лист МОН України від 10.12.04 № 1/9-633).

Ø Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня.

Ø Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Ø Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику - доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи здоров’я", “Я і Україна” (ознайомлення з навколишнім), музичне мистецтво, образот