У 2012/2013 навчальному році»

У 2012-2013 навчальному році початкова школа починає перехід на новий зміст та структуру навчання. Навчання буде здійснюватися на основі оновленого Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова КМУ №462 від 20.04.11 року).

Державний стандарт нового покоління ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової вимог загальноосвітньої підготовки учнів у кожній освітній галузі по кожній із змістових ліній.

Впровадження ідей особистісно зорієнтованого навчання зобов’язує вчителів активно і послідовно застосовувати на уроках різні моделі співпраці дітей (парна, групова робота, ігрові прийоми, інсценізація, зміна ролей), завдання різної складності, залучання учнів до творчості, самооцінки тощо.

Компетентнісний підхід означає формування в учнів знань, уміння, навичок, досвіду, ціннісних ставлень, які можуть цілісно реалізуватися на практиці, тому компетентність не може бути зведена лише до фактичних знань.

Радою Європи запропоновано формувати в учнів середньої школи сім груп ключових компетентностей:

• грамотність (читання, письмо, арифметика);

• загальні навички (комунікація, уміння навчатися, лідерство);

• особистісні компетентності (вмотивованість, цікавість, креативність, чесність, наполегливість тощо);

• інформаційно-комунікаційні компетентності;

• володіння іноземними мовами;

• соціальні компетентності як інструмент підтримання стосунків для економічної і соціальної інтеграції в багатонаціональному та багатокультурному суспільстві;

• компетентності з науки і технологій, які передбачають володіння науковою грамотністю.

Ключові компетентності в українській школі:

• уміння вчитися (навчальна);

• громадянська;

• загальнокультурна;

• компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій;

• соціальна;

• підприємницька;

• здоров’язбережувальна.

Особливого значення надається формуванню загальнонавчальних умінь та навичок, так званих надпредметних компетенцій:

• навчально-організаційних(опанування школярами раціональних способів організації свого навчання);

• загальномовленнєвих(формування умінь висловлюватися, спілкуватися працювати загальнопізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати, відтворювати, застосовувати й перетворювати навчальний матеріал, прогнозувати);

• контрольно-оцінннних (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання здобутих результатів).

• рефлексивних (висловлювати емоційні, інтелектуальні, оцінювальні, рефлексивні судження).

з текстовою інформацією);

 

Основними результатами освіти в початковій школі, відповідно до вимог Державного стандарту мають стати:

-формування предметних та універсальних способів дій, які забезпечуватимуть можливість продовження освіти в основній школі;

-виховання уміння вчитися-здатність до саморганізації з метою вирішення навчальних завдань;

-індивівдуальний прогрес в основних сферах особистого розвитку-емоціцйної, пізнавальної саморегуляції.

Головним результатом навчання в початковій школі має стати досягнення учнями нових рівнів розвитку на базі засвоєння ними як універсальних способів дій, так і способів, що є специфічними для вивчення навчальних предметів. (За О. Я Савченко).

В основу систематизації матеріалів нової редакції Державного стандарту початкової загальної середньої освіти покладено освітні галузі:

«Мови і література», що реалізується у типових навчальних планах через навчальні предмети»Українська мова(мова і читання)», «Іноземна мова»;

«Математика» та «Природознавство» реалізується через однойменні навчальні предмети;

«Суспільствознавство» -через предмет «Я у Світі»

«Здоров»я і фізична культура»-«Основи здоров»я» та «Фізична культура»;

«Технології»-«Трудове навчання» «та «Сходинки до інформатики»;

«Мистецтво»-«Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво».

За наявності відповідного методичного забезпечення та належної підготовки педагогічних працівників за рахунок годин варіативної складової можуть вивчатися курси за Програмами курсів за вибором (частина І та ІІ) упорядники Л. Ф. Щербакова,Г.Ф. Древаль, Тернопіль, «Мандрівець»-2009 рік. Рекомендуємо впроваджувати в практику роботи з учнями курс варіативної складової «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета», 3-4 класи, авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.

Провідна ідея курсу полягає у реалізації в навчально-виховному процесі основних принципів стійкого розвитку — досягнення у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів змін, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети, їх свідоме заощадження.

Мета курсу полягає у формуванні в учнів сталих, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя.

Вивчення курсу здійснюється за навчально-методичним комплектом, який складається із: навчальної програми (журнал «Початкова школа», 2011, № 6); навчального посібника для учнів 3-4 класів «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета» (авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.); методичного посібника для вчителя (авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д., Сущенко І.М.).

Разом з тим години варіативної частини можуть бути використані на проведення індивідуальних та групових занять.

У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні української або іншої мови (мови і читання), іноземної мови відповідно до чинних нормативів(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. №128)

 

«Особливість нових Типових навчальних планів початкової школи»

 

 

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2011 року №572 затверджено Типові навчальні плани початкової школи (адреса сайту:

document.ua/pro-tipovi-navchalni-plani-po).

Передбачено поетапне введення їх у дію, зокрема:

-у 1-х класахЗНЗ-із 2012/2013 н. р.;

-у2-х класах-із 2013/2014н. р.;

-у3-х класах-із 2014/2015 н.р.;

-у 4-х класах-із 2015/2016 н.р.

Особливістю нових Типових навчальних планів початкової школи є перерозподіл часу між окремими предметами інваріантної складової.

Так у новому навчальному плані передбачено 7 годин української мови у 1 класі замість 8 годин у попередньому плані. Тому під час складання розкладу адміністрація повинна врахувати цей фактор для раціонального навчання дітей читанню і письму букв.

У галузі «Мови та література» у першокласників з’являється іноземна мова, якої не було в попередньому плані. Також у першому класі учні будуть вивчати 2 години природознавства замість однієї години ознайомлення з навколишнім світом. А години трудового навчання зменшаться до однієї на тиждень замість двох у попередньому плані.

Гранично допустиме навчальне навантаження у 1класі не змінилося і становитиме 20 годин. Сумарна кількість годи, що фінансується з бюджету становить 23 години як і попередньому плані.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем.

Із метою уникнення перевантаження та забезпечення адаптації учнів 1 класу до шкільного навчання рекомендується протягом першого місяця проводити щоденно один з уроків на свіжому повітрі або в іншій неурочній формі.

Упродовж навчального року для першокласників бажано визначити серед тижня один розвантажувальний день.

У мотивації учіння молодшого школяра велика роль належить контрольно-оцінній діяльності вчителя.

Недопустимим у шкільній практиці є надання переваг контролюючим функціям перевірки над навчальними і розвивальними, коли вчителі контролюють знання дітей раніше, ніж навчили їх.

Для постійної взаємодії між учителем та учнем у системі уроків доцільно своєчасно використовувати різні види перевірок відповідно до Методичних рекомендацій щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, рекомендованих листом Міністерства освіти і науки України від 30.08.2002 р. № 1/11-2927. До змісту перевірних робіт мають бути введені завдання, які за короткий час дають інформацію про якість підготовки кожного учня класу, а не “ловлять” зненацька дітей на незасвоєному матеріалі.

Добре, якщо вчитель не обмежується контролем результату, а вчить дітей операційному контролю. З цією метою корисними є різноманітні прийоми (співставлення зі зразком, опора на таблицю, схему, взаємоперевірка тощо), що виступає стимулом позитивного ставлення дитини до навчання.

Важливим є домінування у класі якісної змістової оцінки, коли в доступній для дитини формі аналізуються її досягнення та помилки. Таким чином учні поступово засвоюють, як слід здійснювати самоаналіз. Такий досвід утверджує школярів у позитивному ставленні до навчання. Коментувати оцінку роботи варто так, щоб учень був впевнений у її справедливості, у зацікавленості вчителя його успіхом.

Для того, щоб на уроці дати вихід енергії дітей, бажано використовувати хорові та групові відповіді, проговорювання, різноманітні форми коментування, роботу в групах за окремими партами, столами тощо. Таким чином знижується напруженість очікування відповіді, використовується сила мимовільної уваги учнів.

Відповідно до зазначених вище змін доопрацьовано навчальні програми для 1-4 класів. У структурі програми розмежовано зміст навчальної діяльності та рівні результатів навчання учнів. В описі рівнів навчальних досягнень відтворено наступність і послідовність оволодіння учнями матеріалом. Такий підхід сприяє більш якісній підготовці вчителя до уроків, баченню цілісності навчального матеріалу, вчасному виявленню прогалин у знаннях учнів.

З 2012-2013 навчального року набувають чинності 13 навчальних програм для 1–4 класів, затверджених колегією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у 2012 р. (:Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. – С. 331-385.):

“Українська мова”, авт. Вашуленко М.С., Гудзик І.П., Пономарьова К.І., Прищепа О.Ю.;

“Літературне читання ”, авт. Савченко О. Я., Мартиненко В. О.;

“Російська мова” для шкіл з навчанням українською мовою, авт. Лапшина І. М..;

“Математика”, авт.. Онопрієнко О. В., Скворцова С. О.;

«Сходинки до інформатики», авт..Морзе Н. В.,Ломаковська Г. В.;

“ Природознавство ”, авт.Гільберг Т. Г.,Сак Т. В., Біда Д. Д.;

“Я у світі», авт.Бібік Н. М.,Арцишевський Р. А..;

“ Музичне мистецтво ”, авт.ХлєбниковаЛ. О.,Дорогань Л. О.;

“ Образотворче мистецтво ”, авт.Шмагало Р. Т.,Марчук Ж. С.;

“Мистецтво”, інтегрований курс, авт. Масол Л.М., Гайдамака О. В..,

“ Трудове навчання ”, авт. Сидоренко В. К.,Мельник О. В..;

“ Основи здоров»я ”, авт. Бойченко Т. Є..;

“Фізична культура”, авт. Круцевич Т. Ю.

У 2012-2013 навчальному році учні перших класів працюватимуть за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України у 2012 - 2013 р.р. та зазначеними у Переліку навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2012-2-13 році. Д. Табачник зазначив, що нові підручники будуть абсолютного відрізнятися від тих, які використовуються зараз розвитком в учнів не абстрактного знання, а опредмеченого мислення. Рекомендуємо використовувати для навчання першокласників підручники, зазначені у додатку до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 07.02.2012 N 118 (адреса сайту: document.ua/pro-nadannja-grifa-navchalnii).

«Особливості вивчення навчальних предметів у 1 класі»

Українська мова

Позитивною ознакою нової навчальної програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4класи) є те, що у ній задекларовано засади компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.

У пояснювальній записці до програми акцентується увага на тому, що основна мета курсу української мови полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Навчання української мови має бути спрямоване також на формування соціокультурної компетентності, яка охоплює загальнокультурний розвиток учнів, адаптацію їх до життя в певному соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання.

У процесі початкового навчання української мови повинна постійно проводитися робота над формуванням компетентності уміння вчитися. Важливо навчити молодших школярів організовувати свою навчальну діяльність, сформувати в них почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- вироблення в учнів мотивації навчання української мови;

- формування комунікативних умінь;

- гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);

- опанування найважливіших функціональних складників мовної системи;

- соціально-культурний розвиток особистості;

- формування в учнів уміння вчитися.

Відповідно до освітньої галузі "Мови і літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти розподіл змісту предмета "Українська мова" здійснюється, окрім мовної та мовленнєвої змістових ліній, за двома новими – соціокультурною та діяльнісною.

Мовленнєва змістова лінія залишається основною і передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу.

Мовна змістова лінія розроблялася з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати пенні види мовного аналізу є пропедевтичним.

Соціокультурна змістова лінія передбачає формування в учнів уявлення про мову як форму вияву культури українського народу.

Діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, яке дає їм змогу організовувати і контролювати свою навчальну діяльність і забезпечується послідовною мотивацією навчання, здатністю докладати власних зусиль для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Програму структуровано за такими розділами:

- "Навчання грамоти";

- "Мовленнєва змістова лінія";

- "Мовна змістова лінія":

- "Соціокультурна змістова лінія";

- "Діяльнісна змістова лінія".

І.Навчання грамоти

238 годин (7 годин на тиждень)

Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року не за семестрами, як у 2-4 класах, а за тижнями: на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному тижні — 3 години на читання і 4 години на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну.

У І класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин уроку навчання грамоти (один раз на 2тижні).