Сформувати уявлення про карту України, умовні позначки на ній та відповідні предметні уміння.

Кожна із тем включає назви рослинного і тваринного світу, визначення їх ознак, встановлення зв’язків між неживою і живою природою.

На нашу думку, при розробці календарного планування, учителям варто врахувати та розподілити години розділу «Запитання до природи» з розрахунку по 1 год. до відповідного розділу за пропонованою тематикою. Оскільки, автори програми пропонують застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності з учнями першого класу, учителям варто визначити місце у календарному плані час проведення навчальної діяльності та продумати застосування міжпредметних зв’язків.

 

Фізична культура

Програма з фізичної культури для 1-го класу передбачає реалізацію змісту обсягом трьох годин на тиждень у всіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу, підпорядкування та форми власності. У ній не подається точна кількість годин на вивчення тих чи інших розділів. Враховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їх інтереси та здібності, стан матеріально-спортивної бази навчального закладу, кліматичні умови, вчитель самостійно виділяє певну кількість годин на вивчення складових кожної «школи».

Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, до змісту базової програми допускається внесення навчального матеріалу, не передбаченого програмою але обсягом не більше 20–30 % від загальної кількості годин.

Тому розпочинаючи планування учитель повинен скласти сітку розподілу програмового матеріалу між розділами програми. Вправи передбачені в розділах «Школа сприяння розвитку фізичних якостей» та «Школа постави» виконуються на усіх уроках тому в сітці розподілу програмового матеріалу кількість годин на їх засвоєння не конкретизується.

Базовим змістом програми для учнів 1-х класів є вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, вивчення нових рухових дій та ігор, розширення рухового досвіду з метою використання його в повсякденній та ігровій діяльності. Поряд з цим важливе місце в програмі займають вправи для розвитку фізичних здібностей та оволодіння теоретико-методичними знаннями. Вивчення теоретичного матеріалу може здійснюватись на самостійних теоретичних уроках, але краще це робити у процесі рухових уроків фізичної культури.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

- Дотримання правил безпеки та забезпечення медико-педагогічного контролю в процесі занять фізичними вправами;

- забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості;

- забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання і виховання та здійснення міжпредметних зв’язків;

- забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної та інструктивної спрямованості;

- формування в учнів умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами.

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи наказом директора навчального закладу. Без такого наказу вчитель не має права застосовувати фізичні навантаження в повному обсязі, передбаченому програмою.

Також затверджується розклад занять групи і прізвище вчителя, який має відповідну фахову підготовку.

Група складається з 10-15 учнів. На тиждень проводиться не менше 2 занять у позакласний час по 40 хвилин. При несприятливих кліматичних умовах (при температурі до –10⁰С) тривалість уроку скорочується до 30 хвилин, щоб запобігти переохолодженню.(див нак. 128 від 20.0.2002 року

Учні, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи, повинні обов’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному спортивному одязі і взутті. Вони беруть участь у підготовчій і заключних частинах уроків, а при стійкому покращенні стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, струси, психоемоційне перенавантаження (з можливим виключенням елементів змагань, естафет тощо).

Перед початком навчального року, комісія створена наказом директора навчального закладу, повинна обстежити місця, де будуть проходити заняття з фізичної культури на предмет їх відповідності вимогам техніки безпеки та санітарії, змісту програми, віковим особливостям учнів. За наслідками обстеження складається відповідний акт, який затверджується директором. Без такого акту вчитель не може розпочинати рухових занять.

Перед вивченням кожного розділу програми вчитель зобов’язаний провести інструктаж учнів з техніки безпеки про що робиться запис у класному журналі та журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності (охорони праці) встановлено зразка (Див. «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти». Наказ МОНУ від 01.08.2001 року № 563).

До початку навчального року вчитель повинен вивчити «Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» строго дотримуватися його вимог під час проведення занять. (Наказ МОНУ № 518/674 від 20.07.2009 р. «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»). Це ж стосується пояснювальної записки та змісту навчальної програми.

Оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу здійснюється вербально. Навчальні нормативи і вимоги, представлені у програмі для першого класу, слугують тільки орієнтиром для вчителів і батьків, а також дозволяють вносити корективи у подальшу навчально-виховну роботу.

 

Трудове навчання

Нова програма трудового навчання, на відміну від попередньої,забезпечує наступність і перспективність у викладанні цього предмету: в дитячому садку, початковій школі, середніх класах.

Програма більше направлена на реалізацію практичних навичок як вчителів так і учнів і є однією з ланок неперервної технологічної освіти.

На відміну від структурного плану попередньої програми,яка включала такі узагальнені і дещо абстрактні розділи, як «Людина і природа», «Я сам та інші люди», «Людина і знаки інформації», «Людина і техніка», «Людина і художнє довкілля», сучасна програма для 1 класу включає конкретну сітку навчальних тем, як от: «Робота з папером» - 11 годин; «Робота з природніми матеріалами» - 3 години; «Прикраси з паперу» - 3 години; «Робота з пластиліном» - 4 години;

«Самообслуговування» - 2 години; «Комбіновані роботи» - 5 годин; «Екскурсії» - 2 години.

Відведено також 4 резервних години, які вчитель, залежно від регіональної специфіки та матеріально- технічної бази школи, може використати для введення в календарний план на вибір таких розділів: «Декоративно-ужиткове мистецтво» і «Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронні версії».

Нажаль, укладачі програми зменшили кількість годин на трудове навчання в 1 класі з 70 до 35. Разом з тим учителі 1-х класів області повинні бути обізнані з такою вимогою програми: «Отримані учнями знання, сформовані вміння і навички розвиваються на кожному уроці в школі, в позаурочній діяльності (гуртки з праці), зокрема на заняттях у групі продовженого дня та вдома. Для реалізації цих вимог необхідно кожному вчителю 1 класу, виходячи зі змісту навчального матеріалу Програми з’ясувати, яку роль в трудовому вихованні можуть зіграти батьки, бабусі і дідусі, і укласти для них рекомендований перелік робіт, які діти можуть виконати самостійно, або під керівництвом вдома.

Варто було б відновити роботу гуртків праці, а саме: «Виготовлення іграшок і прикрас з паперу», «Природа і фантазія» (робота з природніми матеріалами), «Техічне конструювання та моделювання», «Шиття і вишивання» та ін.

У бібліотеках і книжкових магазинах учитель може знайти необхідну методичну літературу для забезпечення цього напрямку у навчанні і вихованні першокласників.

Учителі мають пам’ятати, що реалізація орієнтовної сітки розподілу навчальних годин за темами програми має супроводжуватись поданням учням 1 класу знань про матеріали, як от: папір, пластилін та інші.

Уроки, позакласна та позашкільна робота з трудового навчання є першою сходинкою до ознайомлення з професіями своїх батьків і в майбутньому – до професійної орієнтації.

Разом з тим слід зазначити, що трудове навчання і виховання, починаючи з початкової школи є важливим фактором формування працелюбності і креативності майбутнього громадянина країни, тому недоступними є спрощений підхід до уроків праці, заміна їх читанням, чи іншою роботою.

Важливим фактором у трудовому навчанні є доцільність виготовлення виробів: дарування їх дітям дитячого садка, використання набутих знань і умінь у різних змаганнях, наприклад, з моделювання іграшок і обов’язкова участь класу у виставці робіт учнів 1-4 класів, яка має проводитись в кінці навчального року в кожній школі.

Довідка для вчителя: Видавництво «Ранок» - друкує альбом з трудового навчання для 1 класу «Вчуся все робити сам», а також детальні розробки уроків із повним інструктажем та малюнками, що ілюструють етапи виконання трудових операцій.