Подвоєння літер на позначення подовженої вимови приголосних звуків 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Подвоєння літер на позначення подовженої вимови приголосних звуків



Подовження — це подовжена вимова однакових приголосних звуків [д], [т], [з], [с|, [ц], [л], [н], [ж], [ч], [ш] між голосними (на письмі позначаються двома літерами)

1. Перед я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): життя, знання, сторіччя, життю, знанню, сторіччю, у житті, у знанні, у сторіччі.

2. Перед є, ю у формах теперішнього часу дієслова лити: ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють.

3. Перед я, ю, і, є в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни: суддя, судді, суддю, суддів.

4. Перед я, юв прислівниках на зразок зрання, навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню.

5. Перед юв орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа закінчується на м'який або шиплячий приголосний: міць — міццю, ніч — ніччю

Увага! Умови подовження:

- в українській мові можуть подовжуватися лише м'які при­голосні: [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж'], [ч'], [ш'] ;

- подовження відбувається лише у позиції між двома го­лосними;

- подовження відбувається у деяких формах іменників, в окремих прислівниках, особових формах дієслова лити.

Виконання вправ.

Вправа 1. Від поданих слів утворіть нові лексеми, в яких би відбу­валося подвоєння літер між різними частинами слова. Складіть з 5 словами речення.

День, бігти, з'єднати, зброя, закон, стіна, змістовний, дякувати, звук, дати, туман, захищати, даль, машина, година, ділити, без імені, дзеркало, ціна, вина, шаблон, число, будень.

Вправа 2. Перепишіть слова, вставляючи замість крапок пропущені літери. Запишіть у три колонки слова із подовженням, подвоєнням літер та слова, в яких ці процеси не відбуваються.

Незбагнен...ий, підвікон...я, зібран...ий, від...ача, числен... ість, причин...ий, л...ється, сказан...ий, підніс...я, затиш...я, міськ...ом, розвинен...й, сто літ... я, буквен...ий, Запоріж..я, спросон...я, священ...ий, Прикарпаття, вис...ати, тверджен..я.

Вправа 3. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини, поясніть їх написання. З'ясуйте лексичне значення незрозумілих або невідомих слів за «Тлумачним словником».

Мазь, вісь, сіль, тінь, паморозь, розкіш, почесть, грань, велич, віддаль, масть, гнучкість, печаль, мить, повість, блакить, свіжість, любов, даль, кров, мідь, деталь, вірність, ненависть, подорож, світлотінь, пастораль, Керч, пасивність, державність, постать, галузь, пристань, міць, радість, честь, єдність, ртуть, гостинність, вічність.

4. Контрольні запитання.

1. Поясніть явища подовження і подвоєння літер.

2. Назвіть умови подовження приголосних:

а) в іменниках середнього роду II відміни;

б) в іменниках чоловічого та жіночого роду І відміни;

в) в іменниках жіночого роду однини III відміни;

г) у дієсловах;

д) у прислівниках.

3. Назвіть умови, за яких подовження приголосних не відбувається.

6. Назвіть основні випадки подвоєння приголосних:

а) за їх збігу на межі частин слова;

б) у суфіксах;

в) в окремих словах.

 

Література

Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Освіта, 2002. С. 42-46.


Тема. Складні випадки правопису слів зі спрощенням в групах приголосних.

План

1. Спрощення груп приголосних.*

2. Виконання вправ.**

3. Контрольні запитання.

 

Спрощення груп приголосних.

Мелодійність української мови зумовлюється її фонетичною приро­дою, закономірностями звукових сполук, чергуванням голосних і приголосних, іншими фонетичними явищами. До них належить і спрощення — властивість української мови уникати збігу кількох приголосних, що може з'являтися при словотворенні. Спрощення груп приголосних

Правила Приклади
1 . У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д і т. тиждень - тижня, проїзд - проїзний, щастя - щасливий, честь - чесний, але: кістлявий, хвастливий, зап'яст­ний, пестливий, хворостняк, шістна­дцять, шістдесят, шістсот
2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-. брязк - брязнути, писк - писнути, але: випуск - випускний, виск - вискну­ти, риск - рискнути
3. У групі приголосних -слн- випадає -л- масло - масний, мисль - навмисне, ремесло - ремісник
4. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, спрощення не від­бувається. контраст - контрастний, баласт - баластний, форпост - форпостний

 

Виконання вправ.

Вправа 1.Записати речення, знайти слова, в яких відбулося спрощення у групі приголосних.

Зловісна тінь пробігла по обличчях вражених учасників карнавалу. Минув мені рік шістнадцятий, сімнадцятий починаю. Серце у нас чесне, душу маємо щиру. Отак за світанком і день переходив, за тижнем тиждень, а там місяці. Грають радістю ріки і шумують гаї.

Вправа 2. Перекласти українською мовою і пояснити правопис слів.

Страстний, областной, проездной, праздничний, хвастливий, шестнадцать, счастливий, контрастний, радостний, участник, буревестник, завистливий.

Вправа 3. До поданих іменників доберіть однокореневі дієслова. Поясніть правопис утворених слів.

Шелест, тиск, брязкіт, блиск, тріск, свист, бризки, виск, писк, плюскіт.

Вправа 4. Перепишіть речення, вставляючи на місці крапок, де потрібно, літеру.

1.Селом пішла могутня хвиля півнячої симфонії — провіс...ник дня (В.Шевчук). 2. Садки стоять безшелес...ні (О. Гончар). 3. А що є на світі більш радіс...ного й приємнішого, ніж робота? (О. Довженко). 4. Бряз...нула ложка, — хай же їй лихо, — звіс...ка чи гості? (М. Данилевська). 5. Коли опадає листя, Ми стаємо мудрішими Ще на одну осінь, Наче листя дарує нам Час...ку думок своїх... (Л.Вахніна). 6.І тиха осінь, мрійна, яснолиста, Несла в сер...ця надію і тривогу (А.Малишко). 7. Степи, степи... Безлісний, трагічно беззахис...ний край, переповнений надмірою сон...ця і світла (О. Гончар). 8. Жили мирно і щас...ливо, аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди (Б. Заверуха). 9. З ніжним пес...ливим, мовби прощальним і потішаючим шелестом вербові гілочки пройшлися у неї по щоці (І. Волошин). 10. Розпечене со...нце на заході вже шубовс...нуло в Дніпро (О. Донченко).

3. Контрольні запитання.

 

1.Поясніть природу фонетичного явища спрощення.

2.Доведіть або спростуйте твердження: в українській мові у всіх сло­вах за збігу кількох приголосних в основі слова відбувається спро­щення.

3.Назвіть випадки спрощення в основі слова, які відбуваються:

а) завжди;

б) частково.

4.Назвіть випадки, за яких спрощення у словах не відбуваються.

 

Література

Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Освіта, 2002. С. 29-31.


Тема. Складні випадки правопису слів з чергуванням голосних, приголосних звуків.

План

1. Чергування голосних.*

2. Чергування приголосних.*

3. Виконання вправ.**

4. Контрольні запитання.

 

Чергування голосних

 

Правила Приклади
І. Голосні о, е у відкритих складах чергуються зі у закритих складах. 1. Чергування відбувається: а) при словозміні; б) при словотворенні. 2. Чергування не відбувається: а) коли ці звуки вставні або випадні; б) у групах -ор- -ер-, -ов- між приголосними; в) у групах -оро-, -оло-, -ере-, -еле- г) у родовому відмінку множини іменників середнього роду на –ення   II. Голосні е та о після ж, ч, ш, щ, дж, й: а) е пишеться перед м'яким приголосним та перед складом з е або и (що походить від дав­ньоруського и); б) о пишеться перед твердим приголосним та складами з а, о, у, и (що походить від давньо­руського ы. III. Чергування голосних у дієслівних коре­нях: а) о з а чергуються у коренях деяких дієслів, змінюючи їх значення; б) е з і чергуються у коренях дієслів доконаного і недоконаного видів. Київ - Києва, ніч - ночі, сім - семи будова — будівник, село - сільський день - дня, кінець - кінця вовк - вовка, хорт - хорта, шовк - шовку коловорот, очерет, шелест значень (значення), положень (положення)   мести, пшениця, учень, черниця   бджола, жонатий, його, копійок, учора, шостий   гонити - ганяти, котити – качати вигребти - вигрібати, мести - замітати

Чергування приголосних

Зміни приголосних

 

Правило Приклади
При творенні іменників сполучення приголосних -цьк- перед суфіксом -ин(а)- змінюється на -чч-; -ськ-, -ск- змінюеться на -ш-, -шч-   При творенні іменників та прикметників приголосні к, ц перед суфіксом -к- чергуються з ч і пишеться -чн-   Сполучення приголосних -ськ-, -зьк-, -шк- змінюється на -сч(щ)-, -жч- при утворенні українських прізвищ на -нко-, -ук-; але при творенні при­свійних прикметників ці суфікси не змінюються і слова пишуться за морфологічним принципом   Перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) змінюється прикінцевий приголос­ний основи: а) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) на -зьк-(ий), -зтв-(о) б) к, ц, ч + -ськ-(ий), -ств-(о) на -цьк-(ий), -цтв-(о)   в) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) на -ськ-(ий), -ств-(о)   г) інші приголосні перед -ськ-(ий),-спів-(о) не змінюються Донецький Донеччина, дрогобицький Дрогобиччина, віск вощина, плоский площина   вік вічний, молоко молочний, серце сердечний Винятки: рушник, рушниця, мірош­ник, соняшник, дворушник, сердеш­ний (у значенні бідолашний) та слова, утворені від прислівників:завтра завтрашній, торік торішній (але довіку довічний)   Кузько Кужченко, Кужчук, Терешко Терещенко, Терещук, Васька Васьчин, Параска Парасчин   Буг бузький, убогий убозтво козак козацький, козацтво, кравець кравецький, ткач ткацький чех чеський, товариш товариський, черкес черкеський студент студентський, студентство, люд людський, людство
         

Продовження таблиці

Правило Приклади
    5. д) у поодиноких словах, запозичених з інших мов, перед суфіксом -ськ-(ий) приголосні г, к, х, ш пе­редаються і у вимові, і на письмі   У вищому ступені порівняння прикметників та прислівників г, ж, з перед суфіксом -ш-(ий) змінюється на -жч-(ий), а с — на -щ-(ий) казах казахський, Іртиш іртишський дорогий - дорожчий, низько нижче, високо вище, красивий - краще    

Виконання вправ.

Вправа 1.Дібрати однокореневі слова і форми того самого слова, в яких відбулося б чергування приголосних.

Дорога, каталог, друг, фізика, історик, чоловік, колега, техніка, книга, колиска, луг, тайга, льох, епоха, райдуга, нога.

Вправа 2. Утворити від поданих слів нові за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-; пояснити правопис.

Ладога, німець, птах, Париж, товариш, студент, Сибір, молодець, Запоріжжя, ткач, убогий, Буг.

Вправа 3. Перекласти з російської мови на українську, пояснити правопис слів.

Амурский, казанский, запорожский, овручский, волжский, рижский, батрачество.

4. Контрольні запитання.

1. Назвіть випадки правопису слів з чергуванням голосних.

2. Наведіть правила правопису слів з чергуванням приголосних.

 

Література

1. Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998

2. Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк: ТОВ ВКФ « БАО»,2002

3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994


Тема. Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми.

План

1. Поняття про лексику.*

2. Лексичне значення слова.*

3. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.*

4.Омоніми. Пароніми.*

5. Синоніми.*

6.Антоніми.*

7. Виконання вправ.**

8. Контрольні запитання.

 

Поняття про лексику

Українська мова, як і будь-яка інша, складається зі слів. Тому провідною значущою одиницею мови є слово. Сукупність усіх слів мови складають його лексику, або словниковий склад.

Розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад мови, називається лексикологією (грецьке «словесний» + «вчення»).

Лексика описує й вивчає обсяг і зміни словникового складу мови. Досліджується також стан сучасної української літе­ратурної мови. Тобто предметом лексикології стає обсяг і характер словника української мови в її літературній формі на сучасному етапі розвитку й існування.

До завдань лексикології української мови належить дослі­дження словникового складу її з погляду на її походження, загальна стилістична характеристика лексики, можливостей її використання в текстах, у різних мовних ситуаціях і в різних сполуках. Важливим є визначення активних і пасивних ком­понентів в українській літературній мові, а також найваж­ливіших процесів, які відбуваються на сучасному етапі.

Лексичне значення слова

Слова у мові служать для визначення конкретних предмет­них реалій, ознак предметів, дій, ознак дій, кількості і т.д. Тому слово в українській літературній мові може характеризу­ватись наявністю одного або декількох лексичних значень. Лексичне значення слова - це реальний зміст окремого само­стійного слова, те, що слово називає своєю звуковою оболон­кою. Наприклад, є предмет «дім», який означає клас конкрет­них предметів. Лексичне значення слова дім таке: закрита споруда для повсякденного життя і праці людей.

Слід пам'ятати, що крім лексичного значення слово має також і граматичне значення.

Лексичне значення може бути у повнозначних слів - іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, форм дієслів, прислівників, оскільки значущі частини мови визначають різні явища об'єктивної дійсності й суб'єктивності.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 1353; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.172.135.8 (0.015 с.)