Чергування приголосних у дієсловах

При змінюванні дієслів у теперішньому і простому май­бутньому часах задньоротові г, к, х та зубні д, т, з, с перед закін­ченням можуть чергуватися із шиплячими ш, ч, ж, дж.

1. У дієсловах І дієвідміни чергування відбувається в усіх особах, наприклад:

берегти — бережу, бережеш... бережуть;

казати — кажу, кажеш... кажуть;

колихати — колишу, колишеш... колишуть;

гуркотати — гуркочу, гуркочеш... гуркочуть.

2. У дієсловах II дієвідміни чергування відбувається тільки в 1-й особі однини, наприклад:

ходити — ходжу, ходиш... ходять;

їздити — їжджу, їздиш... їздять;

мостити — мощу, мостиш... мостять.

У дієслові бігти звук [ж] виступає в усіх особах: біжу, бі­жиш... біжите, біжать.

3. Крім того, в дієсловах II дієвідміни, основа яких кінчаєть­ся на губний звук [б, п, в, м, ф], у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з'являється [л], наприклад:

робити — роблю, робиш... роблять;

ломити — ломлю, ломиш... ломлять;

терпіти — терплю, терпиш... терплять.

Якщо звук [л] з'являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш... сиплете, сиплють.

Часові форми дієслова.

У розмовному і художньому стилях можуть вживатися форми одного часу або способу замість іншого:

а) у ролі наказового способу можуть виступати форми дійсного: Ти прочитаєш це оповідання і перекажеш його зміст;

б) у ролі наказового способу часто вживається неозначена форма, що більш категорично виражає наказ: Встати! Суд іде! Не курити!

в) форми теперішнього часу замість форм минулого слугують для живого відтворення описуваних подій (художній, розмовний, публіцистичний стиль);

г) форми теперішнього часу замість майбутнього підкреслює, що дія відбудеться найближчим часом (у розмовному стилі): Закінчаться уроки — іду в басейн!

ґ) форма теперішнього часу замість форми майбутнього може підкреслювати категоричність (в офіційно-діловому стилі) і вживатися в наказах, оголошеннях, розпорядженнях: За­няття мовного гуртка розпочинається о 16:00;

д) форми майбутнього часу в сполученні з часткою «як» замість теперішнього й минулого часу для передачі відтінку раптовості дії, що відбулася чи відбуватиметься.
Відокремлені означення й обставини несуть більше смислове навантаження, ніж складні синонімічні речення, їх уживають тоді,

коли прагнуть зосередити увагу читача на ознаці. Іноді відокремлення зумовлене прагненням уникнути структурної одноманітності, нагромадження однакових граматичних форм.

Розглядаючи синоніміку дієприслівникових зворотів і підрядних речень, слід зрозуміти,за якої умови можлива така заміна. Якщо осно­вна частина конструкції становить безособове або неозначено-особове речення, то при перебудові легко помилитися: Прийшовши зі школи, мені захотілося подивитися телешоу. Оскільки дієприслівник озна­чає додаткову дію, яку виконує та ж особа, що й основну, то саме цей принцип необхідно дотримувати, будуючи речення з дієприслівнико­вим зворотом: Прийшовши зі школи, я захотів подивитися телешоу.

Для книжних стилів характерні дієприкметникові й дієприс­лівникові звороти, а синонімічні до них складні речення — для розмовної мови.

Виконання вправ

Вправа 1. Прочитайте, вкажіть часові форми дієслів. Усно замініть форму минулого на форму теперішнього часу. Простежте, якого відтінку в сприйманні тексту надає ця заміна.

Василько торкнув коней, коні знялися з місця і нешвидко по­брели по глибокому снігу... Але що це? Василько виразно побачив свою хату. Йому видалось, що в маленьких вікнах блимнув вогонь. Василько зрадів і повернув до хати. То був кущ, обсипаний снігом... Василько й руки опустив. Що тут чинити? (М. Коцюбинський).

Вправа 2. Відредагуйте речення за допомогою заміни граматичних конструк­цій. Укажіть стиль відредагованих речень.

Вийшовши з машини, на гостя загавкали собаки. Одержав­ши кілька двійок, Учня викликали на батьківські збори. Столітній дуб зацікавив учнів, перебуваючи на екскурсії. Блукаючи лісом, милуючись красою весняних квітів, учнями було зібрано матеріал для твору. Оповідання, написане Петром, відпочиваючи, всім дуже сподобалося. Таким чином, механіка дуже великих швидкостей повинна будуватися, ураховуючи зміни маси тіл при зростанні їх швидкості. Повернувшись з далеких мандрів, вони розповідали знайомим про природу і людей інших країн. Захворівши, наш кращий артист не зміг узяти участь у прем'єрі. Поплававши в озері, мені захотілося по засмагати, читаючи улюблену книгу.

Вправа 3. Перепишіть, дієслова, що в дужках, поставте в потрібних особах теперішнього або простого майбутнього часів.

1. Ми (боротись) за мир і (прагнути) миру, трудящим щастя (зичити) усім. (М.Рильський.) 2. І чайкою в серце (вриватися) блискавка слова. (Н.Забіла.) 3. О слово дзвінке, (озиватися) в славі до нас ти крізь давні століття імглаві! (Л. Первомайський.) 4. Коні сердито (іржати). (М. Коцюбинський.) 5. (Вирости) ти, сину, (вирушити) в дорогу, (вирости) з тобою приспані тривоги. (В. Симоненко.) 6. Чого ти (стогнати), море синє, об скелю хвилями б'ючи? (В. Забаштанський.) 7. А вже березень (бродити) соком, (усміхатися) сонце звисока. (В. Лучук.) 8. Ми (сидіти) під кручею, поклавши вудочки на хиткі рогачики, і (гомоніти). (Григір Тютюнник.)

5. Контрольні запитання.

1. Які ви знаєте граматичні форми дієслова.

2. Розповісти про правопис НЕ з дієсловами.

 

Література

1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998

2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»,2002

3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994

Тема. Складні випадки правопису різних частин мови.

План

1. Правопис сполучників.*

2. Правила написання прийменників. Правопис прийменників.*

3. Правопис часток.*

4. Виконання вправ.**

5. Контрольні запитання.

 

Правопис сполучників

Правило	Приклади
Разом пишуться:
Складні сполучники, утворені поєднанням колишніх займенників із прийменниками або частками, чи сполучників з частками Окремо пишуться: Складні сполучники   Якщо частки то, ж, би (б) виконують підсилювальну функцію     Складні сполучники, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучних слів з частками або прийменниками. Сполучники виконують синтаксичну функцію поєднання членів речення або окремих речень. Однозвучні сполучен­ня слів виступають членами речення, і до них можна поставити питання	Зате, ніби, якби, якщо, аби, неначебто, проте, щоб, тощо   Так що, через те що, з тим щоб, дарма що Та й все ж таки, бо ж, хоч би, коли б то. Але: тільки-но, тому-то, тим-то Якби здоров'я, то ще й пожити можна. (Є. Гуцало.) (якби — допустовий сполучник підрядності) Як би я тепер хотіла У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти! (Леся Українка.) (як би — прислівник із допустовою часткою би)

Правила написання прийменників. Правопис прийменників

Правило

Приклади

Разом пишуться: Складні прийменники   Похідні прийменники прислівниково­го походження Окремо пишуться: При повнозначному слові   Складні похідні прийменники, утво­рені з іменників та прийменників і при­слівників з прийменниками   Примітка. На початку речення й абза­цу пишеться у; в пишеться, коли наступне слово починається на голосний Через дефіс пишуться:   Прийменники, першою частиною яких є з (із)

Понад (дорогами), навпроти (лісу), поміж (деревами) Наперекір долі, назустріч сон­цю, спочатку колони   На роботі, у тебе, в лісі   Згідно з, на чолі, залежно від Але: внаслідок У кожного люду, у кожній країні живе спогад В огонь, в Одесі Із-за, з-поміж, з-під (гаю)

Правопис часток

Правило	Приклади
Разом пишуться: Формотворчі частки що-, -ся (-сь), як-   Словотворчі частки аби-, де-, ні-, що-, -ся (-сь)   У складі інших часток і сполучників частки -би (б), -то, -же (ж) Окремо пишуться: Більшість часток, що надають слову різних смислових, емоційних, модальних відтінків Частки -бо, -но, -от, -то, -таки, каз- на-, хтозна-, якщо вони розділені зі словами іншими частками або прийменниками Частка таки-, якщо вона передує слову, до якого відноситься   Частка -що у постпозиції   Частки і займенники, якщо між ними знаходиться прийменник Частки би (б), же (ж), коли частка би (б) утворює умовний спосіб, а частка же (ж) виконує підсилювально-видільну функцію Через дефіс пишуться: Частки -бо, -то, -от, -но, -таки з різними частинами мови, якщо вони стоять у постпозиції Словотворчі частки казна-, хтозна-, будь-, небудь- з прислівниками та нео- значеними займенниками
Щось, будуватись(ся), щонай- кращий, якнайкращий   Абихто, деякі, ніскільки, якийсь   Мовби, нібито, тобто, отже, теж, авжеж   Ну, за, ще, хоч, ось Тому ж то, казна в чому   Таки знав, таки вона Хіба що, дарма що, поки що Ні з ким, де про когось Пішов би, знайшла ж Тільки-но, пішов-таки, співай-бо Хто-небудь, казна-який, хтозна- скільки

Виконання вправ

Вправа 1. Списати речення, розкриваючи дужки. Пояснити написання прий­менників.

1. Тече вода (з) під явора яром(на)долину. (Т. Шевченко.) 2. Блажен­ний муж на лукаву не ступає раду, і не стане (на) путь злого, і (з) лютим не сяде. (Т.Шевченко.) 3. Із (за) лісу, з (за) туману місяць випливає. (Т. Шевченко.) 4. Душа летить (в) дитинство, як (у) ви­рій, бо їй (на) світі тепло тільки там. (Л.Костенко.) 5. Є розгадка щастя (в) кожному селі. (П. Скунець.) 6. Жити раз, але (в) огні. (Д.Павличко.) 7. Живе лиш той, хто не живе (для) себе, хто (для) других виборює життя. (В. Симоненко.) 8. Життя і мрія (в) згоді не бувають. І вічно борються, хоч миру прагнуть. (Леся Українка.) 9. Життя росте лишень (з) любові, лишень краса людей навчає жить! (Д. Павличко.) 10. Життя — це шлях, що переходить (в) шлях, кінця не має ні одна дорога. (Д. Павличко.) 11. (За) все, що взяв од пирога життя, платити доведеться (по) рахунку. (Б. Олійник.)

 

Вправа 2. Скласти речення з прийменниками: з метою, під час, у напрямку, незалежно від, незважаючи на, понад, у справі, поперед, із-за, з-під,
крім, в ім'я, у галузі, поряд із, у напрямі.

Вправа 3. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що) дня, (що) години. (М.Рильський.) 2. Як знав (би) я ціну перепочинку, коли (б) утоми справжньої не знав? (П. Дорошко.) 3. Він (таки) попогрів тут чуба, чистячи колодязь. (О. Гончар.) 4. Добре скла­далось поки (що): і робота була йому до смаку, і люди милі.
(О. Гончар.) 5. Усяк до чого(небудь) вдався. Той робить те, дру­гий — друге. (Л.Глібов.) 6. Часом і досі здається мені, що (й) зараз поклепай хто (небудь) косу під моїм вікном, я зразу помолодшав (би), подобрішав і кинувсь до роботи. (О.Довжен­ко.) 7. (Ні) чого так я не люблю, як запах снопів тільки (но) ско­шеного і зв'язаного хліба. (7. Цюпа.) 8. — Не грайся хлібом, то(ж) бо гріх! — іще до немовляти, щасливий стримуючи сміх, бу­вало каже мати. (М. Рильський.)

5. Контрольні запитання.

1. Розкажіть про правопис сполучників.

2. Розкажіть про правопис прийменників.

3. Розкажіть про правопис часток.

 

Література

Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Освіта, 2002. С. 155-172.

Тема. Види простих речень і їх відтінки значень.

План

1. Види простих речень.*

2. Виконання вправ.**

3. Контрольні запитання.

1. Види простих речень:

а) двоскладні й односкладні;

б) поширені й непоширені;

в) прості й складні;

г) повні й неповні;

ґ) ускладнені й неускладнені;

д) окличні й неокличні.

Кожен вид простого речення може виконувати в мові певні стилістичні функції, речення різних видів можуть заміняти один одного в тексті, надаючи йому певного відтінку значення чи емо­ційного забарвлення.

Якщо за формою присудка можна встановити особу підмета, то речення двоскладне заміняють на односкладне означено-особове чи неозначено-особове. Це практикують у художньому, розмовному й публіцистичному стилі. Безпідметові конструкції більш стислі, виразні, інколи й емоційні, відзначаються більшою широтою уза­гальнення. Наприклад: Усе, що накажеш, зробимо; Ходжу, роз­глядаю картини, захоплююся (пропуск підмета підкреслює динаміку). Також пропуск підмета може підсилювати наказ: Наказую іти в санбат! Проте якщо логічний наголос падає на підмет, його пропуск недоцільний: А я піду за волю проти рабства (Леся Українка); Хто візьметься за організацію свята?

У науковому стилі, особливо в науково-популярних його жан­рах, означено-особові речення є засобом вираження логічної по­слідовності, зосередження уваги читача на певних явищах. Користуючись цими реченнями, автори наукових праць домагаються чіткості викладу, переходу від одних явищ до інших, концентрації зусиль читача або слухача на головному.

Безособові речення акцентують на дії, яка відбувається не­залежно від особи, в окремих випадках вказуючи на причину дії: Студент допізна не спить. — Студенту допізна не спиться (його стан не залежить від його волі).

Узагальнено-особові речення виражають ставлення людини до чогось, побажання, настанови, тому ці речення емоційно-експресивні і вживаються відповідно в художньому, публіцистич­ному й розмовному стилі.

Називні речення вживають в описах, спогадах, вони передають швидку зміну вражень, надають тексту емоційності: Ніжна зелень перших листочків. Дзвінкі співи пташок. Називні речення змушують читача фантазувати, щоб домалювати картину, яка лише позна­чена, але повністю не зображена, збуджують його уяву. У худож­ньому стилі такі речення слугують для створення статичних описів.

Неповні речення характерні для діалогічного мовлення, тому їх найчастіше вживають у розмовному й художньому стилі. У неповному речення найчастіше зберігається той член, на який у повному падав би логічний наголос. Але й він у відповіді може бути пропущений, і т.оді замість речення маємо його еквівалент — слова-речення — так, ні, еге ж, авжеж.

Окличні речення підкреслюють емоції, тому їх не вживають в офіційно-діловому й науковому стилі. Окличні неповні речення підсилюють категоричність наказу: Вогонь! (Відкрити вогонь!); Ма­шину! (Подайте машину!).

Виконання вправ.

Вправа 1. Виділіть двоскладні й односкладні речення, поширені й непоширені. У якому стилі синтаксична будова тексту характеризується різноманітністю речень і чому?

І. Знання — це духовне багатство людини. Учені — великі трудівники. Вони відкривають світ знань для щастя людства, для багатьох поколінь. Нелегкий шлях до вершин науки. У школі ти робиш тільки перші кроки на ньому. Навчання — це серйоз­на праця. Можливість учитись, оволодівати знаннями — велике благо. Дорожи ним, будь наполегливим, допитливим, невтомним розвідником на шляху знань, будь трудівником і шукачем. (За В. Сухомлинським).

ІІ. Вода чиста і прозора. Сонце її пронизує зверху аж до самого дна. Вас так і потягло до чистої хвилі. Шубовсь! Заклекотіла — потемніла прозора товща. Широкі круги знялись по верху, розходячись на всі боки. Покотили один за другим, здіймаючи не­великі бульки. Поперечні хвилі захиталися, подалися назад, стукаючи одна об одну. Пішли собі вистрибом, попереджаючи одна одну.

Посеред того кип'ятку тільки біліє ваше тіло, подаючись під водою посеред ріки. Ви виринаєте з-під хвилі. Раді та веселі, струшуючи воду, розплющуєте очі. Перевівши дух, обдивляєтесь кругом себе. Вам стає гарно серед тієї рідкої прохолоди. Ви починаєте бавитись серед води. То ляжете на спину і колишетесь на тихій хвилі, задивляючись у синє небо. Перекидаєтесь на груди, і, вимахуючи руками, пливете проти течії. (За Панасом Мирним).

Вправа 2. Скласти опис фізичного досліду (або хімічного), використовуючи означено-особові речення.

Вправа 3. Скласти 5-6 означено-особових речень, аналізуючи художній твір, уживаючи дієслова-присудки: розглянемо, зверніть увагу, вдумайте­ся, зіставмо, зробимо висновок.

Вправа 4. Знайдіть неозначено-особові речення і визначте їх роль у тексті цього стилю.

З печі виглянуло із того дива заплакало ув'язане білоголо­ве, мов кульбабка, дитинча. Ви, певно, і не знаєте, як ото колись прив'язували малечу? Ненастанна праця навчила наших батьків робити це просто й хитромудро: у сволок увірчувалось кільце, до ного чіпляли мотуз, другий кінець його перекидали за комин і так ув'язували під пахи дитину, щоб вона могла гарцювати по всій печі, але не впасти з неї. (М. Стельмах).

Вправа 5. Двоскладні речення замінити неозначено-особовими. Як від цього зміниться стилістичне забарвлення речень?

Біля школи обладнаний спортмайданчик. Для учнів бібліо­текар виписав нові журнали. У вихідний день організована про­гулянка за місто. Для нас побудована нова школа. Про нашу самодіяльність написана замітка в газету. У суботу розпочався збір макулатури і металевого брухту.

Вправа 6. Замінити безособові речення двоскладними. Простежте, як зміниться стилістичне забарвлення внаслідок заміни.

Нам треба було працювати. Наше щастя тепер не відняти ні­кому. Дітям треба було скупатися в морі. Відкладати нараду далі неможливо. її рішення не змінити. Можеш все на світі вибирати, крім матері. Хіба можна порівнювати такі речі? Можна пишатися трипільською культурою. Слід відзначити необхідність радикаль­них змін.

 

3. Контрольні запитання.

1. Назвати предмет вивчення у синтаксисі, з яких частин він складається?

2. Схарактеризуйте речення як синтаксичну одиницю.

3. Дайте визначення головних і другорядних членів речення.

4. Назвіть типи односкладних речень.

Література

ІвановаІ.Б., Дейнека Н.П., Кондрашенко Г.П. Українська мова: навчальний посібник. _ Х.:Парус, 2005. – С. 197-264.

Тема. Ділові папери. Інформаційні документи. Протокол.

План

1. Протокол. Різновиди.*

2. Реквізити протоколу.*

3.Зразок протоколу.*

4. Виконання вправ.***

5. Контрольні запитання.

 

Протокол. Різновиди

Протокол — це службовий документ із записом ходу обговорення питань і рішень, ухвалених на зборах, нарадах, конференціях, інших засіданнях колегіальних органів. Проведенню таких заходів передує велика підготовча робота, у ході якої складають низку документів, що супроводжують протокол: порядок денний, списки учасників засідання, списки запрошених, тексти доповідей чи тези виступів, довідки" щодо обговорених питань, проекти рішень (постанов) із кожного питання порядку денного засідання.

Протокол ведуть під час засідання колегіального органу. Якщо засідання стенографують або записують на магнітну плівку, то протокол можуть складати після розшифрування записів. Веде протокол технічний секретар чи обрана особа. Призначення особи для протоколювання — важливий етап підготовки роботи колегіального органу, оскільки від її кваліфікації, уміння занурюватись у суть обговорюваних питань та обізнаності в них залежить якість запису виступів.

Протоколи можна оформляти від руки в спеціальному прошнурованому журналі або за допомогою оргтехніки.

Реквізити протоколу: назва документа (протокол), дата, порядковий номер засідання, місце складання, заголовок до тексту (засідання наради директорів), текст, підписи головуючого і секретаря.

Текст поділяють на дві частини: вступну та основну. У вступній частині зазначають прізвища та ініціали головуючого, секретаря, присутніх, порядок денний, в основній частині — фіксують перебіг засідання колегіального органу.

Протоколи бувають стислі та повні. У стислих протоколах зазначають прізвища доповідачів, теми доповідей, прізвища тих, хто виступив, рішення. Повний протокол містить записи всіх виступів. Коли обирають посадових осіб, то в протоколі зазначають результати голосування щодо кожної з кандидатур окремо.

Витяг з протоколу — це певна частина (уривок) протоколу, оформлена належним чином. Витяги з протоколів оформлюють на загальних, спеціальних бланках або чистих аркушах паперу.

 

2. Реквізити протоколу:

• назва виду документа і його порядковий номер;

• назва зібрання (колективу, організації, установи) із зазначенням його характеру (загальні збори, виробнича нарада, технічна рада, профспілкові збори, засідання Комітету солдатських матерів тощо);

• дата, місце проведення;

• кількісний склад учасників (додають реєстраційний лист багатолюдних зібрань — прізвища та ініціали);

• посади керівного складу зібрання (голови, секретаря, членів президії);

• порядок денний (поширені називні речення);

• текст протоколу з обов'язковими словами: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ;

• резолюція (ухвала) зборів;

• обов'язкові підписи керівників зібрання.

 

Зразок протоколу.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОРАНТА»
ПРОТОКОЛ
18.09.13 Київ № 04

Засідання Ради директорів

Голова — Клименко Д. Н.

Секретар — Волощенко С.Г.

Присутні: ГромовА. В., Зайчик С.К., Коновалов В. Ш., Нурмухаме-дова С.Н.

Порядок денний:

1. Про організацію та відкриття філії Товариства «Оранта» в м. Львові (Доповідач — генеральний директор Громов А. В.).

2....

1 СЛУХАЛИ:

Громова А. В.— Текст доповіді додається.

ВИСТУПИЛИ:

Коновалов В. Ш. — необхідність відкриття філії нашого товариства постала вже давно. Для цього є всі умови, але немає відповідної документації. Над цим треба попрацювати й найближчим часом розглянути всі проекти.

Нурмухамедова С.Н.— Необхідно доопрацювати бізнес-план Товариства, враховуючи зміни в штатному розкладі, нових партнерів, а також зауваження, висловлені Громовим А. В.

УХВАЛИЛИ:

1.1.Підготувати необхідні документи для організації та відкриття філії Товариства «Оранта» в м. Львові до 29.09.99 (відповідальний — Зайчук С.К.).

1.2.Доопрацювати бізнес-план філії Товариства з урахуванням доповнень Нурмухамедової С. Н. і Громова А. В. до 29.09.99 (відповідальний — Коно­валов В.Ш.).

2 СЛУХАЛИ:

(пункт 2 оформлюють так само, як і пункт 1) Додаток: текст доповіді на 7 арк. в 1 прим.

Голова (підпис) Д. Н. Клименко

Секретар (підпис) С. Г. Волощенко

Виконання вправ.

Вправа 1. На загальних зборах групи вирішувалося питання про висування кандидатури від групи до коледжного центру самоуправління. Уявіть, що ви — секретар зборів і ведете протокол. Витяг з протоколу треба здати до центру самоуправління. Напишіть протокол та витяг з нього.

Вправа 2. Лексична робота. Як ви розумієте зміст виразів: протокольна мова, протокольна точність? Складіть речення з поданими словосполученнями.

 

 

5. Контрольні запитання.

 

1. Чому, на ваш погляд, саме для професійної реалізації людини потрібні знання щодо правил складання ділових паперів?

2. До яких книг ви будете звертатися, щоб перевірити правильність складання ділових паперів?

3. Дати визначення протоколу.

 

Література

Погиба Л.Г. Грибіниченко Т.О. Складання ділових паперів. Практикум. – К.: Либідь, 2004.

Тема. Пунктограми у складносурядному реченні

План

1. Складносурядні речення.*

2. Виконання вправ.**

3. Контрольні запитання.

 

Складносурядні речення

Складносурядне речення - це таке складне речення, частини якого рівноправні за змістом і граматично і поєднуються сурядними сполучниками.

 

Правила	Приклади
1 1. Розділяються комами частини складносурядних речень, з'єднані сполучниками і (й), та, а, але, проте, однак, зате, не то, або, чи, ні... ні, то... то, не то... не тота ін.	1 Ми йшли удвох, і вишні осипали Рожевий цвіт на трави й хвощі (К.) Хутенько казка кажеться, та не так-то хутко діло робиться (М.В.)
2. Кома не ставиться перед сполучником і (й), якщо він поєднує дві частини-еквіваленти: а) питальних речень; б) спонукальних речень; в) окличних речень; г) номінативних речень; д) безособових речень з однотипними головними членами.	До кого я пригорнуся і хто приголубить? (Котл.) Хай наше слово не вмирає І наша правда хай живеї (Р.) Які пісні складував Кармелюк і як він іх співав! (М. В.) Сльози і сміх. (Ол.) Але: І сон, і сосни... Тишина (С.) (сполучники повторюються) Тихо й безлюдно (Коц.) Але: Розведнілось, і стало тепліше.
1 3. Кома не ставиться перед сполучниками і (й), та(=і), якщо сурядні частини мають: а) спільну підрядну частину; б) спільний другорядний член	Ніщо не миле тепер Дмитрові й ніщо не може його розважити, бо сталася тяжка й зовсім не зрозуміла для нього подія і.. (Кащ.) І ноги тремгпіли, і серце билось...,як ліз малий Шевченко до дяка у вікно...(Вас), (сполучники повторюються) У неї тоді блищали очі й червоніли щоки(Д.). Але: У нас і хліб є, й скотинка прибуває, й захист безпечний (П.М.). (сполучники повторюються)
4. Крапка з комою ставиться між сурядними частинами, зв'язаними сполучниками а, але, проте, однак, абож таки(рідше і, та), якщо ці частини мають значний обсяг або в середині їх є коми.	Вітерець легенький дихнув; поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел, а там над шляхомпонеслась-полилась, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня(П.М.).
5. Тире ставиться, якщо сурядні частини, з'єднані сполучниками і (й), та(=і), тай, а, виражають швидку змину подій або різке протиставлення.	Може, квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна (Л. У.). Свій меч історія підносить - І долу падає ярмо (Р.).
6. Коми і тире ставляться, якщо в другій частині говориться про наслідок того, про що йдеться в першій частині.	Хтось ударив без жалю по серці моїм, - 1 забилося серце в вогні золотім... (О.). Всім любіть Україну свою, - / вічні мі будемо з нею (С).

 

Виконання вправ

Вправа 1. Поясніть уживання розділових знаків у поданих нижче реченнях.

Вчини раз не по правді, і цьому кінця не буде.

Рот тримай стуленим, а очі розплющеними.

Всяку їжу можна їсти, та не всяке слово можна казати.

За науку хоч і платиш, зате розум свій збагатиш.

Або коня виграти, або й сідло програти.

Працьовитість — права рука добробуту, а ощадливість — ліва.

Якір завжди в морі, але ніколи не навчиться плавати.

Гляди свого діла, і воно глядітиме тебе.

Після сварки як не мирись, а колишньої дружби не буде.

Доля мінлива, і це справедливо.

У великому гурті веселіш, але й у малому не сумніш

(Англійські народні прислів'я).

Вправа 2. Перепишіть поданий уривок, поставте потрібні розділові знаки. Знайдіть складносурядні речення. За допомогою яких сполучників пов'язані їх частини? Перевірте пунктуаційне оформлення складносурядних речень за наведеними схемами.

Було чудове весняне пообіддя. Латки почорнілого снігу можна було ще побачити де-не-де в ярках на нерівному обриві бугра але повітря було тепле й повне весняних пахощів. Над широким лугом залитим повінню з річки відбивався весняний переклик птахів ген-ген високо в безхмарному небі чулися звуки срібної флейти — струнко вишикувана фаланга журавлів прямувала на північ. Багато нижче понад верхами дерев що росли неначе з води стрілою пролітав бекас мов випущений з лука а круто спинившись у повітрі видавав свій мелодійний поклик бузинової сопілки і зовсім унизу над самою водою пристрасно крякали крижні а схований десь у торішній сухій траві невидимий «водяний бугай» час від часу таємничо гув свою басову ноту немов із порожньої бочки.

Нема весни над українську весну! (С. Домазар).

 

[ ], але [ ]

[],а[];і[],а[]

 

3. Контрольні запитання.

 

1. Які речення називаються складними?

2. Які речення називаються складносурядними?

3. Якими сполучниками поєднуються між собою частини складносурядних речень?

4. Які розділові знаки ставляться між частинами складносурядних речень?

Література

1. Козачук Г.О. Українська мова 10-11 кл. - К, «Вища школа», 1994.

2. Міляновський Е. Шкільний довідник з укр. мови 5-11 кл. - Т., «Підручники £ таблиці», 2000.

3. Олійник О. Б. Українська мова для абітурієнтів. - К. «Альфа», 1993.

4. Правопис української мови. - К. «Наукова думка», 1996.

Тема. Пунктограми у складнопідрядному реченні

План

1. Складнопідрядні речення.*

2. Розділові знаки в складнопідрядному реченні .*

3. Виконання вправ.***

4. Контрольні запитання.

Складнопідрядні речення.

Складнопідрядними називаються такі складні речення, частини яких нерівноправні за змістом і граматично і з'єднані підрядним сполучником чи сполучним словом.