Поняття про стиль літературної мови.

Стиль (від латин. — паличка для письма). Стиль літературної мови — різновид мови (її функціонувальна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефек­тивного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах й обставинах. Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль — це власне слова на власному місці.

Кожний стиль має:

а) сферу поширення і вживання (коло мовців);

б) функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування,тощо);

в) характерні ознаки (форма та спосіб викладу);

г) система мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо). Функціональні стилі української мови: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфесійний. Поряд із функціональними стилями, ураховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний,сатиричний та інші.

Компоненти культури мовлення.

З огляду на три основних аспекти поняття культури мовлення: комунікативний, нормативний, етичний, розрізняють такі компоненти культури мовлення:

а) дотримання норм літературної мови;

б) здатність бути засобом спілкування;

в) мовний етикет (відповідність стилю, мовній ситуації, нормам поведінки загалом тощо). Вимоги до культури мовлення:

1. Змістовність. Слід продумати тему та основну думку вислов­лювання, не писати й не говорити зайве.

2. Послідовність. Стежити, щоб думки були викладені за певним планом (послідовно), робити узагальнення та висновки.

3. Точність. Старанно добирати слова, будувати речення відпо­відно до змісту думки, не вживати двозначних висловів.

4. Багатство. Уникати повторення тих самих слів та однакових за будовою речень. Урізноманітнювати їх у тих межах, які встановлені для кожного стилю.

5. Доречність. Зважати на мету, місце й адресата вашого мов­лення.

6. Правильність і чистота. Слід уживати слова та будувати речен­ня відповідно "до норм української літературної мови, уникати нелітературних елементів (недоречних іншомовних та діалек­тних слів, лайливих виразів, жаргонізмів тощо).

7. Виразність. Уживання слів і виразів, що найбільш яскраво виражають думки й почуття того, хто говорить.

Виконання вправ.

Вправа 1. Укажіть стиль і визначте за поданим текстом його ознаки. Чи до­тримано цьому тексті виразність мовлення?

Про мову точаться розмови, То трохи вщухнуть, то ізнов. Щоб не любити рідне слово — Такого світ іще не знав. Але не хочу я ганьбити Російськомовних земляків. За нашу мову стільки вбито... Хто жити й вижити хотів, Російську мусив вчити й знати. Без неї ходу не було

Ні до кар'єри, ні до влади,

Без неї — тільки у село!

Так з покоління в покоління

Свідомо сіялося зло,

Щоб наше знищити коріння,

Щоб українців не було.

Ми — не народ, а лиш народність!

У нас не мова — діалект!

Що український інтелект

Колись Москви підняв духовність —

То все забуто... Ми, хохли,

Самі зреклись своєї мови.

Хіба на доказ, що ніколи

Народом ми і не були!

Були! І є! І вічно будем!

І рідну мову не зведем,

Бо українці — мудрі люди,

їх більше буде з кожним днем! (В. Іващенко).

Вправа 2. Укажіть стиль і визначте за поданим текстом його ознаки. Чи до­речне вживання застарілих слів?

У Польщі вважають, що у них прийнято першу конституцію в Європі, але в Україні прийнято першу в світі конституцію!

Є таке Національне свято в Польщі — 3 травня (річниця при­йняття Конституції 1791 року, як кажуть поляки — першої в Європі) Але як відо­мо, першою офіційною конституцією в світі вважається Конституція Сполучених Штатів Америки, яка прийнята 1787 року. А насправді перша конституція в зарубіжній Європі — «Декларація прав людини і громадянина» — була прийнята в революційній Франції в 1789 році, а офіційна конституція з'явилася у Франції 3 вересня 1791 року.

Але ми повинні пам'ятати й пишатися тим, що першою в сві­ті (а не лише у Європі) була Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року, яка випередила американ­ську аж на 77 років. Тобто першим конституційним актом у світі був конституційний договір «Вивід прав України», прийнятий на козацькій раді в Бендерах і скріплений підписом гетьмана Пилипа Орлика. Він вперше розмежовував владу на гілки: законодавчу, виконавчу і судову — та встановлював відносини між ними. Най­вищим органом влади в Україні вважалася Загальна козацька рада, виконавчу владу представляла генеральна старшина на чолі з геть­маном, причому кожен старшина мав повноваження сучасного міні­стра (писар — Міністра закордонних справ, бунчужний — Міністра внутрішніх справ, підскарбій — міністра фінансів і т. д.).

Цікаво, що єдиний відомий на сьогодні україномовний ори­гінал цієї Конституції знайдений у Російському державному архіві давніх актів лише у 2009 році київським істориком Олександром Алфьоровим. А латиномовна копія XVIII століття зберігається в Національному архіві Швеції (течка «Справи Козаччини»).

Вправа 3. Укажіть стиль і жанр поданого тексту, сферу його застосування. У якій мовній ситуації ймовірне використання цього тексту. Свою думку обґрунтуйте.

Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до пра­вильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.

Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапора він називається першим по черзі, зображу­ється вгорі і використовується для зображення Тризуба-Трійці), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображується внизу прапора і використовується на гербі як тло).

Із сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакит­ний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує акти­візації та одухотворення. Тому жовто-сонячний колір українського прапора позначає Творця і божественну активність, а блакитний — створену ним матерію, наш земний світ.

Якщо на прапорі вгорі зображується колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається головним, домінуючим — і це відповідає природному стану Всесвіту, створеного Творцем.

Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жов­тою (допоміжний колір). Тому, згідно із законами геральдики, на державному гербі мав би зображуватися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі — і це правильно. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі наглого прапора, а не навпаки.

Захисники синьо-жовтого прапора стверджують, що синє — це небо, а жовте — це пшеничне поле. Українці є хліборобською нацією, - тому її природним символом є синьо-жовтий прапор.

По-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже в со­нячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба і пшениці прапор мав би бути блакитно-зковтим). Насправді ж синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, а рудиментом червоно-синього прапора УРСР.

По-друге, українці є нацією не лише хліборобів, а також свя­щеників і воїнів. Більше того, дух священиків і священних воїнів (брахманів і кшатріїв) є домінуючим, адже навіть буденна сіль­ськогосподарська діяльність традиційно здійснювалась українцями як священнодійство, життєтворчий ритуал. Зведення українського світогляду до селянської праці є засобом інформаційно-духовної війни на послаблення української нації.

З точки зору християнства наш прапор відображає нині існуючий у державі стан перевертання природного порядку та домі­нування безбожності, об'єктивними проявами якого є вимирання українського народу (понад півмільйона щороку), зростання кіль­кості самогубств та абортів, поширення алкоголізму та наркоманії, генетичне і культурне виродження.

7. Контрольні запитання.

1. Що ми називаємо функціональною стилістикою.

2. Що ми називаємо стилем мовлення?

3.Які ви знаєте компоненти культури мовлення?

 

Література

Бутрин Л.В. Українська мова. 11 клас. Плани-конспекти. – Тернопіль – Харків: Вид-во «Ранок», 2012. С. 150-158.

Тема. Стилі мовлення: розмовний, науковий, офіційно-діловий, художній, публіцистичний та інші.

План

1. Стилістика.*

2. Стилі української мови.*

3. Зразки стилів.*

4. Виконання вправ.**

5. Контрольні запитання.

Стилістика.

Розділ мовознавчої науки, який вивчає стильові особливості мови, принципи і

способи добору мовних засобів для кожного стиля, називається стилістикою.

Стилі - це основні різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування.

Стилі української мови.

У сучасній українській, літературній мові розрізняються такі стилі:

· розмовно-побутовий (обслуговує спілкування людей у побуті);

· художній (переважно стиль художньої літератури,де слово не тільки щось

називає,а часто, будучи художнім засобом, є знаряддям естетичного впливу

на читача чи слухача);

· науковий (існує у писемній формі: наукові праці, дисертації, дослідження,

підручники, а також в усній - наукова доповідь, повідомлення тощо);

· публіцистичний (має дві форми: писемну (статті, нариси, фейлетони) та усну

(публічні виступи));

· діловий (наявний в указах, ухвалах, резолюціях,текстах законів, заявах, протоколах

та в інших офіційних документах).

3. Зразки стилів:

1. То сідайте, сідайте, коли до нас на вчителювання збираєтесь... (розмовно-побутовий).

2. Висока, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний (художній).

3. Морфологія - це наука, яка вивчає частини мови (науковий).

4. Учасники пленуму закликають усіх політичних літераторів, незалежно від їхніх політичних поглядів, до єдності та взаєморозуміння... (публіцистичний).

5. Стаття 8. Захист мов

...Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення української або інших мов...тягнуть відповідальність... (діловий).

Виконання вправ.

Вправа 1. Укажіть стиль тексту, жанр тексту і його структурні особливості.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її тери­торію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недо­торканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед лю­диною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і сво­бод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство.. Підстави набут­тя і припинення громадянства України визначаються законом.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є на­род. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Вправа 2. Укажіть стиль і підстиль поданого тексту. Умотивуйте порушення правильності мовлення (вживання слів «мученства», «шарпать»). Чи можна вважати таке мовлення комунікативно доцільним?

Оптимістам

Ви думали, що наша доля

До нас прилине у квітках,

Немов весна з ясного поля,

Що нам ввижається у снах, —

Даремно! Прийде наша воля,

Немов поранений борець,

І на її змарнілім чолі

Побачать мученства вінець.

Уся в крові та воля буде,

По трупах прийде... І її

Ще будуть довго шарпать люди

Чужі, а гірш того — свої. Свої! (За М. Чернявським).

Вправа 3. Якого стилю пропонований текст? Доведіть це. Укажіть компоненти художнього стилю в складі поданого тексту.

«Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами...» (Леся Українка)

Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти, мій бід­ний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою трем­тячою рукою, — вона тремтить, як струна, — все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, — ох, у трив­ких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни...

Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди?

Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?

Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О, візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди!

Візьми мене з собою.

Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згуби­мось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже...

Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!

І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.

7.11.1900

Вправа 4. Укажіть порушення норм культури мовлення. Виправте знайдені помилки.

У Онєгіна було важко всередині, і він прийшов до Тетяни полегшитися.

Дубровський мав зносини з Машею через дупло старого дуба... (Андрій Волконський, до речі, часто їздив подивитися той дуб, на який він був схожий як дві краплі води).

Лєрмонтов народився у бабусі в селі, коли його батьки жили в Петербурзі.

Раптом Герман почув скрип ресор — це була стара княгиня.

У Ростові було три дочки: Наташа, Соня і Микола.

Кабаниха намацала у Катерини м'яке місце і щодня тиснула на нього.

З усіх жіночих принад у Марії Болконской були тільки очі.

Ганна зійшлася з Вронськттм зовсім новим, неприйв і для країни способом.

Улітку, ми з пацанами ходили в похід з ночівлею, із собою взяли тільки необхідне: картоплю, намет і Марію Іванівну.

Умер М. Ю. Лєрмонтов на Кавказу, але любив він його не тому!

У двір в'їхали два коні. Це були сини Тараса Бульби.

Онєгіну подобався Байрон, тому він і.повісив його над ліжком.

Герасим поставив на підлогу блюдечко, і став тикати в нього мордочкою.

Оскільки в мене скінчилися кошти, я хліба не купив.

На зустріч з тобою я запізнюся у зв'язку з тим, що мій ор­ганізм хоче зранку спати.

5. Контрольні запитання.

1. Стилістика - це...?

2. Що обслуговує розмовно-побутовий стиль?

3. Які ознаки характерні для наукового стилю?

4. Широке використання суспільно-політичних слів-термінів характерне для??? стилю.

 

Література:

1. Бєляєв О.М. Підручник для 10 кл.-11 кл. - К. «Освіта», 2002

2. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів, - К. «Вища школа», 1994

3. Олійник О.Б. Підручник для 10-11 кл. - К. Альфа, 1995

4. Правопис української мови - К. Наукова думка, 1995

Тема. Реферат на тему, пов’язану з предметами, що вивчаються, особливості його побудови і мовне оформлення.

План

1. Реферат.*

2. Побудова реферату.*

3. Опрацювання пам'ятки.*

4. Орієнтовні теми рефератів.*

5. Контрольні запитання.

Реферат.

Реферат — це стислий точний виклад сутності певного питання на основі одного або кількох першоджерел; адекватний за смислом виклад змісту первинного тексту.

Основна мета реферату — передача цілісної інформації, одер­жаної з різних джерел. На основі кількох текстів відповідно до теми реферату потрібно створити один.

Щоб реферат був змістовним, необхідно приділити увагу до­бору матеріалу. А для цього рекомендується використати не одне джерело, а декілька. Перш за все потрібно з'ясувати, яка існує лі­тература з теми реферату, скласти її список, користуючись різними каталогами (алфавітним, систематичним, тематичним), бібліогра­фічними виданнями, довідковою літературою, ви знайдете необхід­ну літературу.

Працюючи з книгою, потрібно передусім настроїти себе, дати собі цільову установку: вивчити за книжкою те чи інше питання, яке потрібно висвітлити; критично проаналізувати зміст книжки; перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою ав­тора, інших авторитетних осіб; вибрати для реферату більш яскраві факти, приклади, цікаві положення та ін.

Подібні установки допомагають більш цілеспрямовано пра­цювати з книгою і передусім визначити вид читання: суцільне, вибіркове, комбіноване. Під час суцільного читання книга прочи­тується повністю, від початку до кінця, без будь-яких пропусків. Іноді для теми достатньо вивчити не всю книжку, а лише окремі її розділи, параграфи. Таке читання називається вибірковим. Ком­біноване читання — це суцільне читання одних частин і вибірко­ве — інших.

Побудова реферату.

Реферат, як і доповідь, включає три частини: вступ, основ­ну частину і висновок. У вступі розкривається актуальність теми, її зв'язок з важливими проблемами сучасної практики, історія пи­тання. Може бути поданий короткий огляд використаної в рефераті літератури. У висновку (заключній частині) формулюються основні підсум­ки всього сказаного, вказуються питання, які вдалося висвітлити більш-менш повно, та ті, які потребують подальшої роботи.

Під час оформлення реферату потрібно на титульній сторінці вказати назву установи, де виконано роботу, тему реферату, прі­звище та ім'я її автора, клас (групу, гурток), де він навчається, рік написання, прізвище керівника роботи.

Реферат має бути чітко написаним або віддрукованим. Текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи поля. Також вра­ховується загальний вигляд реферату, оформлення цитат, посилань у списку використаної літератури.

Опрацювання пам'ятки.

ЯК ПИСАТИ РЕФЕРАТ

1. Визначте адре.сата і мету спілкування.

2. Доберіть відповідну літературу.

3. Опрацюйте дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці.

4. Складіть план відповідно до обсягу реферату (його пункти роз­криваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

5. Оформіть яскравий, привабливий вступ.

6. Дайте перелік основних висновків, узагальнень та рекомен­дацій.

7. Оптимальний обсяг реферату — 10-12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хвилин.

8. Під час усного виступу краще розповідати, а не читати ре­ферат. Для цього складіть розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.

9. Під час добору мовних засобів для написання реферату необ­хідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.

Орієнтовні теми рефератів.

1. Духовний пантеон України

2. Історія освіти в Україні

3. Замки України

4. Лаври, собори та церкви твого міста (України)

5. Музеї народної архітектури України.

5. Контрольні запитання.

1. Що таке реферат?

2. Чим реферат відрізняється від повідомлення?

 

Література

Голобородько Є.П. Голобородько К.Ю. Українська мова. 11 клас. – Х.: Вид.група «Основа», 2012. – С.29

Тема. Культура мовлення. Мовлення правильне й комунікативно доцільне. Вимоги до правильного мовлення, їх основні ознаки.

План

1. Основні ознаки культури мовлення.*

2. Норми сучасної літературної мови.*

3.Причини помилок у логіці викладу.*

4.Виконання вправ.**

5. Контрольні запитання.