Конспект. Порядок складання конспекту та його види 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Конспект. Порядок складання конспекту та його види



Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів.

Порядок складання конспекту та його види

1) Уважно прочитайте текст. Під час читання відмічайте незрозумілі місця, незнайомі слова, нові імена, дати.

2) Запишіть на першій сторінці конспекту паспортні дані книги, над якою працюєте.

3) Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час першого читання складіть простий детальний план — послідовний пе­релік основних думок автора. Під час повторного читання відзначте, як автор доводить основні думки своєї роботи.

4) Прочитайте відзначені місця і коротко послідовно їх запишіть (складіть тези).

5) Помічайте на полях значення нових та незнайомих слів і понять, записуйте власні думки, коментарі, оцінки прочитаного.

6)Намагайтеся передати думки автора своїми словами.

7) Цитуйте лише те, на що можна буде посилатися як на автори­тетний виклад думки.

8) Під час конспектування великого тексту вказуйте на полях відповідні сторінки книги.

 

Щоб правильно конспектувати, потрібно перш за все навчитися складати план і тези твору, що вивчається. Можна сказати, що конспект — це тези, розширені, доповнені конкретним матеріалом, фактами (цифри, таблиці, схеми). Важливо, що конспект можна постійно доповнювати новими записами та узагальненнями. Розрізняють два види конспектів: текстуальний і вільний.

Працюючи над текстуальним конспектом, необхідно знайти у тексті твору текстуальну відповідь на поставлене питання. Такий конспект може бути як стислим, так і детальним.

Вільний конспект потребує вміння виразити основні думки своїми словами, опускаючи все другорядне і зупиняючись лише на найголовніших фактах.

Іноді виникає потреба законспектувати кілька творів, близьких за тематикою. Такий конспект називається тематичним. Будується він на основі спеціального плану, складеного під час вивчення певного теоретичного питання. Мета тематичного конспекту — глибше, всебічно вивчити проблему, підготувати матеріали для доповіді, лекції. Складанню його передує добір необхідної літератури. Після детального вивчення цієї літератури складається план конспекту, за яким пишеться тематичний конспект. Багато в чому він близький до реферату або до доповіді на певну тему. Звичайно, що тематичний конспект необхідно постійно доповнювати новими фактами, матеріалами,

Існують два основні способи оформлення конспекту: в зошиті і на окремих аркушах.

Конспект у зошиті має ті переваги, що його легше оформити, зруч­ніше брати з собою тощо. Але такий конспект важче поповнювати новими матеріалами, висновками й узагальненнями.

Конспект на окремих листках (картках) полегшує подальшу робо­ту над ним: його зручніше поновлювати, редагувати; у такому конспек­ті легше знайти і потрібний фрагмент запису, готуючись до виступу чи доповіді.

При конспектуванні лекції, якщо ви не встигли щось записати, залиште місце в конспекті. Після лекції з'ясуйте з товаришами, що ви пропустили, і допишіть цю частину тексту. Коли вам трапляють­ся незрозумілі слова чи вирази, зробіть позначку на полях, а після лекції запишіть тлумачення цих слів за словником.

Якщо лектор чи вчитель підтверджує якийсь із фактів цікавим при­кладом, цей приклад не обов'язково записувати повністю. Запишіть на полях опорне слово, фразу, речення, які допоможуть вам потім від­новити почуте.

Складання конспекту.

1) Бібліографічний опис книги має чітку послідовність:

а) прізвище та ініціали автора;

б) назва книги;

в) вихідні дані — місто, видавництво, рік, кількість сторінок.

Наприклад: Вихованець І. Р. У світі граматики.— К.: Освіта, 1987.— 191 с. (або — С. 11—14, або — Т. 14.— С. 19—78).

Якщо ви конспектуєте газетну чи журнальну статтю, посилання на неї оформляється так:

Вербич В. О. Час не жде // Українська мова і література в школі. 1987.— № 12.— С. 60—62.

Працюючи з матеріалами збірника, укажіть на полях вихідні дані всієї книги, а потім, на основному полі запису,— назву глави, статті, оповідання.

2) Скорочення, умовні позначення в конспекті.

У конспекті часто вдаються до скорочень окремих слів і словосполучень.

Основні вимоги до скорочення слів.

Основні вимоги до скорочення слів

1) Скорочувати можна лише ті слова, які однозначно встановлюються за конспектом. Це насамперед часто вживані слова або терміни, які повторюються в тексті. Повторювані терміни рекомендується позначати в конспекті першою великою літерою слів, що входять до їх складу, наприклад: речення — Р, складне речення —

СР, складне синтаксичне ціле — ССЦ і т. д.

2) Для ряду слів української мови існують загальноприйняті скорочення, які можна використовувати у своїх записах. Це стосується і абревіатур. Ось деякі з цих скорочень:

напр.- — наприклад
млн - - мільйон
муз.— музичний
н. є.— нашої ери

акад.академік

вид-во видавництво

гл.глава

о.— острів обл.область оз.озеро пор.порівняй проф.професор р.рік, річка р-н район рр.роки с.село, сторінка смт селище міського типу ст.станція, сторіччя т.том та ін.та інші ф-т факультет хв —: хвилина ц. р. цього року ч.частина

год година

гр.громадянин

д.добродій

д-ва держава

див. дивись

довж.довжина

доц.доцент

заг.загальний

зб.збірник

з-д завод

ін.інші

ін-т інститут

і т. д.і так далі

і т. п.і тому подібне

літ.літературний

м.місто

м-во міністерство

мед.медичний

3)У кінці скороченого слова не повинно бути букв на позначення голосних та м'якого знаку; зберігається корінь слова (книжн., газетн., пригол. зв., скороч. тощо).

Не скорочуються власні назви. Крім наведених скорочень у конспекті використовують різні умовні позначення, символи, математичні знаки:

!, !!!, х — важливо, дуже важливо, звернути увагу;

? — сумнів, питання;

V, > — вставка, доповнення;

NВ! — звернути увагу;

РS — приписка, написано потім

Виконання вправ.

Вправа 1. Скласти конспект на тему: «Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного».

Вправа 2. Написати твір на одну з тем:

1) «Матеріальне і духовне в житті людини».

2) «Освіченість і висока мораль — ознаки інтелігентності».

3) «Обличчя моїх сучасників».

4. Контрольні запитання.

1. Дати визначення конспекту.

2. Що потрібно знати, складаючи конспект?

3. Назвіть основні вимоги до скорочення слів.

 

Література

Шабельник Т.М. Українська мова. 10 клас. Рівень стандарту: Плани-конспекти. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011.


Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Тези, конспект прочитаного, тематичні виписки, план.

План

1. Теза.*

2. Тематичні виписки.*

3. Конспект.*

4. Як складати план, тези, конспект.*

5. Виконання вправ.**

6. Контрольні запитання.

Теза

Існує багато видів запису прочитаного. Вибір того чи іншого з них визначається конкретною метою. Якщо зміст висловлювання нескладний, можна обмежитися складанням плану тексту. Якщо вас цікавлять лише окремі місця, то потрібно виписати саме їх (зробити виписки), а за ними скласти тези.

Тези — це стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого автором.

Види тез:

1) цитатні — відбір авторських тез із тексту;

2) вільні — основні положення тексту формулюються своїми словами;

3) змішані — цитати і вільний виклад авторської думки чергуються.

Тези можуть бути простими і складними. Проста теза подає головну думку частини тексту у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого. Складна теза, окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення її.

ПОРЯДОК РОБОТИ НАД СКЛАДАННЯМ ТЕЗ

1. Прочитайте весь текст, якщо він невеликий, або розділ, якщо твір великий за обсягом.

2. Продумайте зміст тексту, знайдіть і прослідкуйте основні по­ложення, висунуті автором.

3. Викладіть основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТЕЗ

1. Формулювання думок чітке й коротке, але самобутність фор­ми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

2. Кожне положення містить у собі лише одну думку.

3. Можна складати тези за абзацами. Іноді одна теза може об'єднувати декілька абзаців.

4. Записуючи тезу, нумеруємо кожну з них, пропускаємо рядок між ними, в кожній тезі бажано виділити головне слово чи позначити логічний наголос.

5. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказуємо номер сторінки тексту. Якщо текст невеликий за обсягом, то в кінці тез необхідно вказати джерело викладу.

2. Тематичні виписки

Тематичні виписки — це особливий спосіб запису змісту висловлю­вання, який ставить на меті підготовку матеріалу для повідомлення чи доповіді.

Працюючи над тематичними виписками, слід на окремі карт­ки виписати з тексту необхідний матеріал: цитата, ШБ автора, на­зва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка. Якщо із цієї сторінки беруться ще цитати, то пишемо «Там само»; коли цитата береться з іншої сторінки, то пишеться «Там само» і вказується сторінка.

Конспект

Конспект — універсальна форма запису почутого й прочитаного, в якій знаходять місце план, тези, виписки, цитати, самостійні спо­стереження та зауваження.

Види конспектів

Текстуальні. Знаходження в праці текстуальної відповіді на поставлене запитання

Вільні.Висловлення думки своїмисловами

Змішані. Вільний виклад змісту поєднується із цитуванням

Для написання якісного конспекту слід провести неабияку попередню роботу, а саме: виділити головне, встановити зв'язок між окремими положеннями роботи, визначити матеріал для цитування.

4. Як складати план, тези, конспект

Опрацювання пам'ятки.

ЯК СКЛАДАТИ ПЛАН, ТЕЗИ ТА КОНСПЕКТ

1. Прочитайте текст, визначте його тему та головну думку.

2. Поділіть текст на логічно-смислові частини.

3. Доберіть заголовок до кожної частини (вийде план).

4. Стисло запишіть тему кожної частини (своїми словами чи ци­тати — тези).

5. Доповнивши тези конкретним матеріалом, фактами, цитатами, отримаємо конспект.

6. Складаючи план, тези, конспект, обов'язково запишіть автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву часопису, в якому її надруковано.

7. Виділяйте в тексті розділи, параграфи, пункти.

8. Після кожної частини робіть інтервал для нових нотаток.

9. Можна використовувати кольорове чорнило.

Виконання вправ.

Вправа 1. Складіть тези статті.

САМ СОБІ СИНОПТИК

Кожного дня мільйони людей різних професій та віку із зацікавленням чекають на прогноз погоди. І це не дивно. Адже від по­годи залежать і врожаї, й улов риби, і своєчасна доставка вантажів, і похід до лісу по гриби чи ягоди, і стан хворого, і, звичайно ж, наш настрій. У що вдягтися, чи брати парасольку — цими запитаннями переймаються багато з тих, хто збирається вийти вранці з дому.

Що примушує небо бути то привітним і ласкавим, то суворим і загрозливим? Чому буває то холодно, то спекотно? Всі ці питання здавна цікавили людей, і вони намагалися дати на них відповіді. Отож, прогнозування погоди існує стільки, скільки й саме людство.

Нині прогнози погоди складають на науковій основі. В різних точках Землі ведуть спостереження синоптичні та зондуючі станції, науково-дослідні кораблі, комерційні судна та літаки. Різноманітна інформація оперативно опрацьовується метеоцентрами різних країн і через систему глобального зв'язку поширюється світом. Нову сторінку в прогнозуванні погоди відкрили метеорологічні супутни­ки, які постійно «чергують» у космосі.

Але не тільки технічні засоби допомагають людям прогнозу­вати погоду. Вони помітили, що на все те, що відбувається в атмо­сфері, реагують тварини й рослини, павуки, мурахи, бджоли, птахи і навіть деякі риби. Відчувають зміни і люди.

Наймудріша з мудрих — Книга Природи. Лише вмійте її читати. У горах, у лісі, степу, на ріках та озерах багато природних «живих барометрів». Спостерігаючи за ними, можна встановити тісний зв'язок між усім, що відбувається у світі природи.

календаря)

Робота в парах.

Зробіть конспект статті.

«БЛАГОДІЙНИК ЛЮДСТВА»

Цього року минає 215 років від часу винаходу способу консер­вування продуктів харчування.

Плануючи свій похід країнами Європи, Наполеон пообіцяв премію у 12 тисяч франків за винахід надійного способу тривало­го зберігання продуктів харчування для армії. Такий спосіб було вцнайдено 1795 року. Кухар, кондитер та продавець оцту Ніколя Франсуа Аппер довів таке: якщо скляні чи керамічні банки - заповнити варенням, бульйоном або смаженим м'ясом, наглухо їх закру­тити, а потім довго кип'ятити у воді, то вміст банок не зіпсується і залишиться цілком їстівним упродовж року.

Обіцяну винагороду Аппер отримав лише 1809 року. Чотир­надцять років йому довелося доводити переваги свого методу. За свій винахід він отримав не тільки премію Наполеона, але й титул «Благодійник людства», золоту медаль Товариства заохочення національної промисловості. Після цього Аппер видав книгу «Мистецтво зберігання впродовж кількох років тваринної та рослинної субстанції» та заснував у Парижі перше у світі консервне виробництво. Називалося воно «Дім Аппера», продукцією якого захоплювалася вся Європа.

Однак були й окремі недоліки. Скляно-керамічну тару замінили на металеві банки англійського механіка Пітера Дюранда, які робили з листового металу завтовшки в кілька міліметрів. Відкривати такі консерви було вкрай складно. На банці з телячою печенею, виробленою 1824 року, був, наприклад, такий напис: «Відкрити за допомогою зубила й молотка, прорізавши верхню кришку по периметру». Пізніше з'явився спеціальний консервний ніж, який 1858 року запатентував американець Езра Уорнер.

(За публікаціями «Робітничої газети»)

Вправа 2. Запишіть тематичні виписки статті.

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ АНАНАСА

Батьківщина ананасів — тропіки Південної Америки, звідти вони розповсюдилися по світу, навіть вирощуються в теплицях.

Харчові й лікувальні властивості цього плоду відомі із сивої давнини. Микола Амбодик, український лікар, особистий лікар ро­сійської імператриці Катерини II, писав:

«Ананас своїм ароматом і благовонним смаком відновлює та бадьорить життєві духи; а найсолодшим соком своїм, якого дуже багато, розводить густоту крові та розріджує загуслі тілесні вологи; не тілько сприяє варінню їжі, що в шлунку знаходиться, але й гонить сечу, утамовує внутрішній жар, вгамовує спрагу, відвертає нудоту.

З великою користю дають смоктати кусочки ананаса тим, хто під час лихоманок потерпає від жару та лихоманкового нападу.

В Америці зі стиглих ананасів чавлять сік, ,з якого приготовляють досить смачне й приємне вино, котре, всередину будучи прийнятим, укріпляє шлунок, бадьорить ослаблі сили.

Стиглі ананаси варять у цукровому сиропі; це вариво вважають дуже корисними ліками для укріплення слабкого шлунка, а паче для людей слабосильного складу».

У китайській народній медицині ананаси вживають за сонячного удару, зниженого апетиту, запалення шлунка й кишечника, при грипі та кашлю, серцебитті, безсонні, головному болю, запамо­роченні, набряках.

М'якоть ананаса має у своєму складі до 15 % цукрів, кислоти, білки, жири, алкалоїди; вітаміни С, В1, В2, ВЗ, каротин; мікро­елементи (калій, кальцій, фосфор, залізо, мідь); біологічно активні речовини (бромелайн). Ананас допомагає в перетравлюванні білків, його можна використовувати в дієтах для очищення. Сік ананаса рекомендують при шлунково-кишкових захворюваннях та кардіо­логічним хворим, при лікуванні нирок, печінки, анемії, як вітамін­ний засіб. Однак він підвищує кислотність шлункового соку, тому слід бути обережним людям, що страждають на виразку шлунка, гастрити. Бромелаин, що міститься в ананасі, допоможе вам бути молодими і красивими якнайдовше. Він також є протизапальним за­собом, усуває фібринові пробки у венах, тому допомагає хворим на варикоз. Бромелаин, подібно до сажотруса, очищає кровоносні судини. Корисний ананас для людей старших за 40 років. Тому слід двічі на день між прийомами їжі вживати по склянці високоякісного ананасового соку.

Стиглість ананаса Легко перевірити, потягнувши його за зубці: як легко витягуються — плід дозрілий; про це ж свідчать оранжево-жовтий колір та чудовий аромат.

календаря)

6. Контрольні запитання

1. Які ви знаєте види запису почутого та прочитаного?

2. Які є види тезування?

3. Як працювати над тематичними виписками?

4. У яких ситуаціях людині потрібне вміння фіксувати по­чуте чи прочитане різними способами?

5. Що таке тези?

6. Чим, на ваш погляд, тематичні виписки відрізняються від конспекту?

7. Що таке цитата?

8. Сформулюйте правила оформлення цитат.

 

Література

Шабельник Т.М. Українська мова. 10 клас. Рівень стандарту: Плани-конспекти. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011.


Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Твір-роздум на морально-етичну тему.

План

1. Пам'ятка «Особливості твору на морально-етичну тему».*

2. Словникова робота.*

3. Практична робота.***

4. Контрольні запитання.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 2246; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.175.165.101 (0.018 с.)