Семантико-граматичні розряди (групи) прикметників

Якісні	Відносні	Присвійні
позначають виявлювані різною мірою ознаки, що властиві предметові природно, які не існують поза ним: світлий-світліший, найсвітліший (день)	позначають завжди виявлювані однаковою мірою ознаки, що властиві предметові внаслідок його відношення до: предмета: озерна (гладь) матеріалу: глиняний (глек) явища: дощовий (день) дії: слуховий (апарат) простору: космічний (пил) часу: вечірня (пісня) числа: потрійний (виток) абстракції: душевний (біль)	позначають завжди виявлювані однаковою мірою ознаки, що властиві предметові за його належністю: людині: тітчина (хустка) тварині: ведмежий (барліг) птахові: орлиний (дзьоб)

Лише якісні прикметники здатні утворювати ступені порівняння (сміливий — сміливіший — найсміливіший), приєднувати прислівники зі зна­ченням міри й ступеня вияву ознаки (повільний - дуже повільний), суфікси зі значенням пестливості

(-ісіньк-, -еньк-), згрубілості (-езн-) (милий - миленький), префікси зі значенням високого ступеня вияву ознаки (пре-, над-, за-) (малий - премалий), виступати твірними для іменників з абстрактним значенням (ніжний - ніжність), вступати в антонімічні відношення (білий - чорний).

Ступені порівняння якісних прикметників

2. Форми ступенів порівняння якісних прикметників

Якісні прикметники можуть утворювати форми ступенів порівняння.

 

Вищий	ступінь	Найвищий ступінь
проста (синтетична)		складена (аналітична)	проста (синтетична)	складена (аналітична)
прикметник + суфікси -ш-, -іш- дешевший		слова більш (менш) + прикметник без суфіксів -ш-, -іш- більш дешевий, менш дешевий	префікс най- + прикметник вищого ступеня порівняння найдешевший	слова найбільш (найменш) + прикметник без суфіксів -ш-, -іш- найбільш дешевий, найменш дешевий

Якщо в прикметниках є суфікси -к-, -ок-, -ек-, то при творенні вищого ступеня перед суфіксом -ш- вони зникають: короткий — коротший, рідкий — рідший, глибокий — глибший, далекий — дальший.

Перед суфіксом -іш- суфікси -к-, -ок-, -ек- зберігаються: стрункий — стрункіший, жорстокий — жорстокіший.

При творенні вищого ступеня приголосні основи [г], [ж], [з], [с] чергу­ються: дорогий — дорожчий, високий — вищий, вузький — вужчий.

Прості форми ступенів порівняння прикметників можуть утворюватися через зміну кореня: поганий — гірший — найгірший, малий — менший — най­менший, великий — більший — найбільший.

До форм найвищого ступеня порівняння можуть додаватися префікси (колишні частки) що-, як-, які посилюють значення найвищого ступеня вияву ознаки: щонайзручніший, якнайдорожчий, якнайкращий.

Не утворюють ступенів порівняння прикметники: 1) у лексичному значенні яких ознака виражена абсолютно: лисий, мертвий, сліпий, глухий, німий; 2) які позначають масті тварин: буланий, гнідий, вороний; 3) які мають словотвірні суфікси -есеньк-, -ісіньк-, -езн-, -ущ- та ін.: біднесенький, малюсінький, здоровезний, довгущий; 4) які мають словотвірні префікси й префіксоїди пре-, над-, за-, архі-, екстра-, ультра- та ін.: превеликий, надзвичайний, зарозумний, ультрасиній:, 5) присвійно-якісні й відносно-якісні: вишневий (капелюх), бузкове (плаття), лисячий (погляд); 6) складні: швидкий-швидкий, сивочолий, темно-синій.

Творення ступенів порівняння прислівників

Прислівники якісно-означального розряду, що утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, утворюють форми ступенів порівняння так само, як прикметники.

 

Вищий ступінь	Найвищий ступінь
проста (синтетична)	складена (аналітична)	проста (синтетична)	складена (аналітична)
прислівник + суфікси –ш- -іш-	слова більш (менш) + прислівник без суфіксів -ш-, -іш-	префікс най- + прислівник вищого ступеня порівняння	слова найбільш (найменш) + прислівник без суфіксів -ш-, -іш-
дешевше	більш дешево, меншдешево	найдешевше	найбільш дешево, найменшдешево

 

Виконання вправ.

Вправа 1. Подані прикметники поставте у формі вищого і найвищого ступенів. З двома-трьома (на вибір) складіть речення і запишіть.

Дорогий, доступний, повільний, добрий, глибокий, потужний, тонкий, чистий, широкий, ясний.

Вправа 2. Випишіть складні прикметники, що пишуться разом, в один стовпчик, а через дефіс — у другий. Поясніть їх творення і правопис. 2-3 речення (на вибір) запишіть у зошити, розкривши дужки. Поясніть пунктуацію.
1. Жадібно всмоктувала земля (життє)дайне тепло, тяглась до сонця незчисленними голками прорості, (ясно)фіалковими гронами бузку, смолистим листом тополь і синюватими стрілками соснових паростків. (Біло)крилими кораблями пливли (сліпучо)білі хмари, громадились над обрієм димчастими гірськими кряжами (3. Тулуб). 2. На півдні, біля неспокійного Чорного моря, запломеніли буйним вогнем (рожево)блакитні квіти мигдалю. 4. (Двадцятип'яти)годинний політ Германа Титова блискуче завершив серію досліджень з важкими (багато)тонними кораблями-супутниками. 5. На сучасному етапі і вчителі, і учні ведуть (науково)дослідницьку роботу. 6. Якими тільки барвами не грає степ у жнива! То (попелясто)жовтою житньою, то (мідно)червоною пшеничною, то (зелено)темним полиском кукурудзи, то (біло)пінною ряснотою гречки. Кожний колос від подиху вітру міниться проти сонця, утворюючи (зелено) (голубовато) (синьо)сірі кольори (І. Цюпа).

 

5. Контрольні запитання.

1. Розкажіть про ступені порівняння прикметників

2. Розкажіть про ступені порівняння прислівників.

 

Література

1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998

2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»,2002

3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994

Тема. Написання складних слів.

План

1.Написання складних слів разом.*

2.Написання складних слів через дефіс.*

3. Виконання вправ.**

4. Контрольні запитання.

 

Написання складних слів разом.

Разом пишемо:

а) складні іменники, утворені поєднанням за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких — дієслівного походження: вертолі́т, лісоспла́в, самохід.

б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: білокрі́вці, синьоцві́ття, чорногу́з, чорно́зем;

в) складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: верболі́з, лісосте́п, носорі́г, зубробізо́н (але люди́но-день); сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник иншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника: автопробіг, велоспо́рт, радіокоміте́т);

г) складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: гори́цвіт, шиба́йголова, перекоти́по́ле, пройди́світ; Непийпи́во, Переби́йніс, Убийво́вк (прізвища);

ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятито́нка, п’ятирі́чка, сторі́ччя, стоп’ятдесятирі́ччя, шестиде́нка.

Примітка. У складних словах із числівником, який називає число двозначне, тризначне та ин., числівник звичайно пишемо цифрами й приєднуємо до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-рі́ччя, 16-поверхо́вий;

д) складні іменники з першою частиною напів-, полу-: напівавтома́т, напівбо́кс, напіввагови́к, напівімла́, напівмо́рок, напіво́берт, по́лудень, полу́кіпок, полу́мисок;

е) складні іменники з першою частиною пів, якщо наступний іменник — загальна назва, вжита у формі називного відмінка, на позначення єдиного поняття: піва́ркуш, півба́к, пі́вдень, півза́хист, півко́ло, півку́ля, півмі́сяць, піво́берт, півова́л та ин. Якщо іменник виступає у формі родового відмінка однини, то пів з ним пишемо окремо, бо він виражає значення іменника “половина”: пів а́ркуша, пів ві́ку, пів годи́ни, пів деся́тка, пів дороги, пів ю́рти, пів я́блука, пів я́ми, пів я́щика, пів Євро́пи, пів Ки́єва, пів Украї́ни;

ж) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурто́к, світловодолікува́ння, термогідродина́міка;

з) складні іменники, що виникли на основі сполук словоформ: Ейбо́женко, Нетудиха́та, Панібудьла́ска та ин.