Опорний конспект з теми «Дискусія у навчанні історії»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Опорний конспект з теми «Дискусія у навчанні історії»



Терміни.Дискусія - це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Дискусією в дидактиці називають технологію навчан­ня, яка ґрунтується на обміні думками з певної проблеми.

Дискусія на занятті є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначи­ти власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Основні питання

I. Як вибрати тему, питання, що обговорюється.

II. Як учителю підготуватись до проведення дискусії.

III. Як учні готуються до дискусії. <

IV. Як провести дискусію на уроці.

V. Як узагальнити та оцінити результати дискусії.

І. Як вибрати тему, питання, що обговорюється

1. Шляхом пошуку в навчальному змісті дискусійних питань, які є важливими і актуальними для учнів, учителя і суспільства в цілому.

2. На основі результатів опитування учнів по темах досліджувано­го курсу.

3. На основі аналізу учнями певної кількості історичних джерел, які містять протилежні інтерпретації та погляди щодо значимих історич­них подій.

Питання, що обговорюється, має бути сформульоване проблемно, щоб підходи до його висвітлення були різновекторними.

II. Як учителю підготуватись до проведення дискусії

1. Підібрати літературу за темою дискусії (хрестоматійні джерела, статті і т. п.). Література має містити різноманітні точки зору з питан­ня, що обговорюється.

2. Познайомити учнів з питанням дискусії та переліком літератури, що має бути опрацьована.

3. Надати учням план дискусії, за яким вони можуть підготуватись до обговорення: попрацювати з літературою, довідниками, підготува­ти собі нотатки тощо.

/7/. Як учні готуються до дискусії

1. Ознайомитись із запропонованою літературою.

2. Зробити необхідні короткі виписки за запропонованим планом.

3. Отримати індивідуальні чи групові консультації.

IV. Як провести дискусію на уроці

1. Повторити з учнями основні правила участі в дискусії.

2. Сформулювати і пояснити тему та очікувані результати дискусії.

3. Сформулювати дискусійне питання.


 

4. Провести теоретичний аналіз дискусійного питання: визначити основні напрями обговорення.

5. Уважно відстежувати процес обговорення, робити проміжні уза­гальнення.

6. Якщо потрібно, задавати запитання для пожвавлення обгово­рення.

7. Слідкувати за дотриманням правил та часом.

8. Виділити достатньо часу для заключної частини і попросити са­мих учнів підвести підсумки за такою схемою:

а) якими були найбільш переконливі аргументи обох сторін? Пере­
рахуйте їх;

б) якщо під час обговорення виникли додаткові запитання, де мож­
на отримати інформацію.

V. Як узагальнити та оцінити результати дискусії

1. По ходу дискусії викладач та спостерігачі записують у спеціаль­но підготовлену таблицю з прізвищами учасників заохочувальні бали. Вони надаються за чітке дотримання теми, правил дискутування, за цікаву і вчасно подану інформацію, за вдале залучення до участі в дис­кусії інших членів групи.

2. Окремим учасникам можуть бути записані і штрафні бали. Вони нараховуються за перебивання виступу свого товариша, за відхилен­ня від теми обговорення, за намагання говорити лише самому і не слу­хати інших і т. п.

3. У процесі підготовки вчитель заготовляє листки оцінювання
роботи учнів. У них у вигляді таблиці записується вид діяльності, за
який можна давати заохочувальні та штрафні бали.

 

№ п/п Вид діяльності Кількість балів Прізвище
Визначення позиції учасника в дискусії + 2  
Формування сутнісного зауваження + 1  
Використання аргументів та джерел інформації + 2  
Залучення до дискусії інших учасників + 1  
Наведення уточнюючих питань з метою подальшого розвитку дискусії + 1  
Виявлення протиріччя в аналізі явища + 2  
Пасивність у дискусії -1  

 




Продовження таблиці


* Подумайте


 


 

 
 

 


По закінченні дискусії учитель підводить підсумки. З метою
закріплення одержаних знань у ході дискусії він може дати групі пись­
мове завдання за варіантами. ,

Література до конспекту. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний збір­ник. - К, 2004. - С 72-79.

Пометун Е., Фрейман Г. Дискуссии в обучении истории / В сб.: Современные методы в современном образовании. Тезисы научно-практической конференции. 23-24 марта 2004 г. - М., 2004. - С. 42-50.

Пометун О., Гупан Н. Методика проведення оцінювальної дискусії із студентами у вищих навчальних закладах / У зб.: Проблеми пенітен­ціарної теорії та практики // Щорічний бюлетень Київського інститу­ту внутрішніх справ. - 2002. - № 4. - С. 45-51.

Що дає використання опорних конспектів даного типу? Такі опорні конспекти застосовуються як на лекціях, так і при самостійній підготов­ці до уроків учнів переважно старших класів. В основній школі вони по­винні мати спрощений вигляд. За наявності такого конспекту на лекції слухачі мають у своєму розпорядженні більше часу слухати лектора, мислити і міркувати разом з ним, брати участь в уявному і словесному діалозі при розв'язанні проблемних питань і задач, обговоренні вузло­вих ідей і положень. Наявність опорного конспекту звільняє слухачів від необхідності вести текстуальний запис лекції, оскільки її основні орієнтири в них уже є. У викладачів немає побоювань, що в зошитах не буде ніяких записів. Разом з тим, у ході лекції слухачі можуть внести в зошит найбільш важливу і цікаву інформацію. Для цього в опорному конспекті залишається вільне місце.

Обов'язкова умова успішної роботи учнів з опорним конспектом такого типу на лекції - попереднє ознайомлення з його структурою, щоб знати, де, у яких місцях буде потрібно внести необхідні записи, познач­ки. Оскільки опорний конспект за обсягом завжди буває невеликим, зробити це нескладно і не вимагає значних витрат часу. Якщо ж опор­ний конспект використовується у самостійній підготовці, роль лектора виконує книга. У конспекті зазначено, де можна знайти матеріал для пояснення тих чи інших положень. Звертаючись до рекомендованої літе­ратури, учень робить необхідні виписки.


Працюючи в парах, визначте основні складові та функціональні завдан­ня такого типу опорних конспектів.

Другий тип опорних конспектів (основний) є системою умовних позначень-сигналів, що містять необхідну для засвоєння інформацію, що «розкривається» при їхній розшифровці.

Такіеймволи і знаки виявляють сутність і взаємозв'язки історич­них процесів і явищ. Вони мають відповідати певним уявленням учнів. Наприклад, поняття «торгівля» може бути відображено як кораблик, що пливе, землеробство - мотика, монархія - корона. Сукупність та­ких символів утворює так звану блок-схему чи піктографічний лист.

Символи можна підрозділити на дві групи - інформативні і наскрізні. До першої групи відносяться ті умовні знаки, що позначають явища, конкретно-історичні поняття, несуть у собі інформацію про яку-небудь сторону, частину історичного процесу. До другої групи - символи, що позначають загальноісторичні поняття, зв'язки і тенденції історичного розвитку.

Початком роботи учителя є створення системи наскрізних і інфор­мативних символів за тим чи іншим курсом історії. Потім починається розробка блок-схеми до конкретного уроку, визначення ключового символу. Він має відбивати головне поняття, суть уроку, бути яскра­вим і таким, що легко запам'ятовується. Так, у темі «Господарство і життя стародавніх греків у ХІ-ІХ ст. до н. є.» таким наскрізним симво­лом економіки і господарства виступає візок (малюнок); у темі «Пое­ми Гомера "Іліада" й "Одіссея"» символом культури є розкрита книга; у темі «Релігія давніх греків» умовним символом може стати хрест. Лист з опорними сигналами і буде являти собою такий збільшений символ.

Відповідно до плану зміст уроку розбивається на значеннєві части­ни. Кожна з них позначається наскрізним символом, його доповню­ють інформативні символи, що відображають головні факти, явища, процеси. За допомогою стрілок і певного порядку розміщення сим­волів розкривається взаємозв'язок історичних явищ і процесів.

У змісті теми «Господарство і життя стародавніх греків у ХІ-ІХ ст. до н. є.» виділяються три значеннєві частини і визначається, що учні повинні засвоїти в кожній з них.

 

Землеробство і скотарство Ремесло, морепла­вання, торгівля Суспільний лад
Ґрунт - кам'янистий; потрібно 3-4 оранки перед посівом; основна с/г культура - ячмінь; залізне знаряддя праці - плуг, мотика; дефіцит пасовищ, розвиток дрібного тваринництва Ткацтво, гончарна справа, виготовлен­ня взуття; низький рівень кораблебуду­вання; торгівля про­дуктами с/г і ремесла Утворення сусідської общини; майнова нерівність; посилення влади вождів і старійшин

 




Потім виділяються ключові слова і разом з інформативними сим­волами складаються значеннєві частини схеми.

Тепер завданням є показати взаємозв'язки значеннєвих частин і розкрити головну ідею уроку (див. малюнок). У схему включаються також завдання і запитання, відповіді на які учні дають на основі змісту символів.

По темі «Господарство і життя стародавніх греків у ХІ-ІХ ст. до н. е.»:

1) ґрунтуючись на описі щита Ахілла, даного в поемі Гомера «Одіс­сея», доведіть, що в греків уже існувала нерівність;

2) поясніть, до яких змін у суспільному житті греків приводило вдосконалення знарядь праці і розвиток господарства;

3) доведіть, що в Греції в IX ст. до н. є. завершився перехід від пер­вісного суспільства до рабовласницького.

Схеми можуть по-різному використовуватися на уроках. Засто­совуються вони при вивченні нового матеріалу багаторазово, три-чотири рази. Перший раз учитель викладає матеріал, використовую­чи різні прийоми розповіді чи проводячи евристичну бесіду, залучаючи образотворчу і предметну наочність, технічні засоби навчання (15 хви­лин). У цей час схема, заздалегідь намальована на дошці, схована від учнів.

Потім схема демонструється у короткому вторинному поясненні (5 хвилин). На цьому етапі вчитель ставить перед учнями запитання. Потім учні переносять символи в зошити (5 хвилин). Далі проводить­ся бесіда, під час якої учні словесно відтворюють основні положення схеми, дають відповіді на запитання, міркують, доводять, зіставляють елементи схеми з текстом підручника, документами.

 

Це ж завдання вони отримують як домашнє. Крім того, їм треба за­пам'ятати символи, уміти відтворити їх письмово і дешифрувати усно. Учням також пропонується розфарбувати окремі частини схеми у певні кольори, наприклад: явища, процеси розвитку господарства -зеленим; явища громадського життя - блакитним; прояви соціальної боротьби - рожевим. Оскільки такі схеми дозволяють засвоювати фак­ти стисло, охоплюючи зміст двох-трьох параграфів, то застосовують­ся вони-не на кожному уроці. У цьому випадку на інших уроках є час для розвитку інших умінь та компетенцій учнів.

На початку наступного уроку школярі по пам'яті відтворюють опорні сигнали в зошитах (10 хвилин). Для цього схема розбивається на значеннєві частини й учні отримують завдання по кожній з них. Завдання за варіантами включають самостійне формулювання питань за схемою і передбачають відповіді на них. Перевірка робіт прово­диться прямо на уроці сильними учнями, що першими закінчили ви­конання завдання.

Одночасно декілька учнів по черзі можуть відповідати вчителю біля столу, відтворюючи усно частини блок-схеми. За необхідності та­кий варіант перевірки знань замінюється поелементним відтворенням схеми декількома учнями на дошці, у той час як з класом організовуєть­ся вікторина, диктант понять, хронологічний чи географічний (з ви­користанням контурних карт) диктанти.

Використання схем на уроках дає бажаний ефект тільки в системі, тобто коли даний вид наочності застосовується з уроку в урок: від вступного до повторювально-узагальнюючого уроку кожної теми чи розділу. Для уроків узагальнення має бути розроблена спеціальна блок-схема, завдання якої сконцентрувати увагу учнів на головних провідних ідеях теми чи розділу. Це ті ж символи, але в нових сполу­ченнях і взаємозв'язках.

Досвід викладання з використанням блок-схем на уроках протягом ряду років, порівняння результатів навчання в експериментальних і контрольних класах, де викладання велося із застосуванням тра­диційної методики, показало, що цей вид навчання має переваги. За­стосування схем значно підвищує рівень розуміння учнями основних питань навчального змісту, складного матеріалу. Вони вільно оперу­ють знаннями, краще засвоюють причинно-наслідкові, хронологічні й інші зв'язки. Різноманітність форм і методів організації уроку підви­щує інтерес учнів до предмета, формує їхню історичну свідомість143.

143 Гупан Н.Н., Фрейман Г.О., Пометун Е.И. Преподавание истории Укра­ины XX века с использованием графической наглядности: Пособие по мето­дическому обеспечению курса истории Украины для вузов. - Луганск, ЛГПИ, 1994; Гупан Н.Н., Фрейман Г.О., Пометун Е.И. История Украины (1939 - пер­вая половина 90-х годов) с элементами графической наглядности. - Луганск: ЛГПИ, 1995.


 




 


Господарство та життя стародавніх греків у XI—IX ст. до н. є.

* Подумайте_______________________________________

Працюючи в парах, а потім в четвірках, порівняйте два типи опорних конспектів та визначте, який з них є, на вашу думку, більш ефектив­ним. Свою позицію обґрунтуйте.

Перевірте свої знання з теми

1) Які функції виконує наочність у навчанні історії та як вона класи­фікується?

2) Якими є види образної наочності та як організувати роботу з ни­ми на різних рівнях пізнавальної діяльності учнів?

3) Якими є види умовно-графічної наочності та як організувати ро­боту з ними на різних рівнях пізнавальної діяльності учнів?

4) Що таке опорний конспект та якими є його види? Як працювати з опорними конспектами на уроках?

Як провести практичне заняття з теми

Проведіть заняття у вигляді практикуму.

1) Працюючи в малих групах, виберіть 1 -2 засоби наочності до кон­
кретної теми одного з курсів історії в основній школі та підготуйте
фрагмент уроку з використанням цього засобу на різних рівнях піз­
навальної діяльності учнів.

Представте підготовлений фрагмент уроку в академічній групі та об­говоріть кожну з презентацій за запитаннями: на якому рівні пізнаваль­ної діяльності було організоване навчання; які результати навчання можна спрогнозувати у цьому випадку; які пізнавальні здібності дітей можна діагностувати за допомогою цього завдання?

2) Підготуйте до заняття переліки засобів образної наочності до окре­
мих курсів, що є наявними у посібниках та інших джерелах, та обмі­
няйтеся інформацією з іншими студентами групи.

192
Тема 11

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.024 с.)