Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії



Пізнавальні вміння, як й історичні факти, можна класифікувати на різних підставах. Аналіз структури вмінь підводить до їх розподілу на елементарні, прості і складні, що допомагає виділити етапи, дотрима­тись послідовності й наступності у формуванні навчальних дій. Посту­пове ускладнення прийомів навчальної роботи, на основі яких форму­ються пізнавальні вміння, показано на схемі 5.

Схема 5. Поетапне формування пізнавальних умінь на основі прийомів навчальної роботи


^Подумайте_______________________________________

На основі схеми 5 обговоріть у парах, як відбувається поступове уск­ладнення вмінь, якими є напрями (лінії) такого ускладнення від класу до класу.

Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. У са­мому загальному виді їх можна розділити на загальнонавчальні і і Пеціальні, предметні. До першої групи відносяться ті вміння, які фор­муються і застосовуються при вивченні всіх чи більшості предметів: шинувати свою навчальну діяльність, застосовувати найбільш раціо-Іцльні способи навчальної праці, здійснювати самоконтроль і самооцін-ку, складати план читання і шукати потрібну літературу, використову-|В ні різні типи усного і письмового мовлення, виступати з доповідями І короткими повідомленнями тощо59.

До спеціальних умінь належать ті, що потрібні у навчанні конкрет­ного предмета (споріднених навчальних дисциплін).

Усередині цієї категорії виділяють кілька видів. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні іс­торії є хронологічні і картографічні вміння. Вони присутні в кожній Історико-методичній класифікації, інші ж види вмінь варіюються за-ік/кно від цілей шкільної історичної освіти. Сьогодні однією з роз­повсюджених класифікацій є розподіл умінь на образні, логічні й оцінні. У групу образних умінь входять, зокрема, уміння образно опису­вати історичні факти, відтворювати образи і картини минулого, роз­повідати про яскраві та важливі події. У групу логічних умінь - уміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки, зіставляти об'єкти минулого, називати основні риси і характерні ознаки, пояснювати поняття, ро­бити порівняння і т. п. У групу оцінних умінь - уміння давати аргумен-Говані оцінки історичним фактам, розкривати своєрідність подій і и нищ, виявляти ієрархію причин і наслідків, а також новизну в розвит­ку соціально-економічних, політичних і культурних процесів60.

Від цього підходу до класифікації пізнавальних умінь трохи відріз­няється варіант класифікації за вимогами до рівня підготовки випуск­ників основної і повної середньої школи. Види діяльності й уміння, що повинні стати одним зі значимих результатів шкільної історичної ОСВІти, можуть бути розділені на 6 груп: L) хронологічні; 2) просторові (картографічні вміння); 3) інформаційні (уміння працювати з джерела­ми); 4) мовленнєві (усно та письмово описувати історичні події і явища); ■і) логічні (аналізувати, пояснювати історичні факти); 6) аксіологічні (формулювати версії та оцінки історичного руху і розвитку).

59 Пунский В.О. Азбука учебного труда. - М., 1981.

60 Вяземский Е.Е., Стрелова Ю.А. Теория и методика преподавания исто­
рии. - М.: Владос, 2003. - С. 140.


Цей варіант яскравіше за інші демонструє, як відповідно до цілей навчання з роками змінюється не тільки змістова (знаннієва) сторона історичної освіти, але й діяльнісна61.

*Подумайте____________________________________________

Обговоріть у малих групах, які вміння мали формуватись в учнів за радянських часів. Які підстави мають автори для висновку, що «від­повідно до цілей навчання змінюється не тільки змістова (знаннієва) сторона історичної освіти, але й діяльнісна»?

Характерно, що перегляд пізнавальних умінь, актуальних у навчанні історії, на рубежі століть відбувається не тільки в країнах колишнього СРСР, але й у західних країнах, які заявляють про свою прихильність цін­ностям плюралістичного і демократичного суспільства. Для того щоб жити у такому світі, школяреві, вважають зарубіжні методисти-історики, необхідно вміти:

- знаходити, трактувати й аналізувати різні види інформації й джерел;

- формулювати доречні питання і приходити до відповідальних і збалансованих рішень;

- бачити інші точки зору, визнавати і сприймати цю різноманітність;

- критично оцінювати історичні явища;

- формулювати незалежні і зважені судження, робити обґрунтовані висновки на основі аналізу наявних джерел і вивчення широкого спектра точок зору;

- оцінювати різні версії і думки про минулі історичні події, визна­ючи, що деякі джерела можуть бути необ'єктивними, пояснювати при­чини такої необ'єктивності і т. д.

*Подумайте____________________________________________

Обговоріть у парах, чому сьогодні актуальним є формування саме цих умінь і навичок. Навіщо такі вміння потрібні сучасній людині?

У працях видатного вченого-методиста П. Гори 1980-х pp. була все­бічно обґрунтована концепція адекватності прийомів навчальної роботи змісту різного за характером історичного матеріалу, освітньо-виховним цілям навчання і пізнавальним можливостям учнів62, доведено, що тіль-

61 Інший підхід до класифікації вмінь у статті: Фідря О. Чи можливо зро­
зуміти історію? (Методологія історії та формування хронологічних і просто­
рових компетенцій учнів) // Історія в школах України. - 2004. - № 5. - С. 2-7.

62 Гора П. К вопросу о системе методов и методических приемов обучения //
Преподавание истории в школе. -1966. - № 3. - С. 45-58; Гора П.В. Методичес­
кие приемы и средства наглядного обучения истории в средней школе. - М.:
Просвещение, 1971; Гора П.В. Подготовка учителя к уроку истории // Препода­
вание истории в школе. - 1984. - № 3. - С. 58-64; Гора П.В. Роль приемов учеб­
ной работы в формировании марксистско-ленинского понимания истории и раз­
витии познавательных возможностей учащихся // Пути формирования научного
мировоззрения на уроках истории: Сб. материалов международных конферен­
ций. - М.: Изд-во МГПИ им. В.И. Ленина, 1977. - С. 156-192.


ки адекватні історичному змісту прийоми навчальної роботи є ефек­тнішими способами формування історичних знань, історичного мис­лення учнів і розвитку їхньої пізнавальної діяльності. Розглядаючи прийоми навчальної роботи як складові елементи методів навчання і виходячи зі специфіки шкільного курсу історії, П. Гора розробив сис­тему прийомів навчальної роботи, адекватних змісту й освітньо-ви­ховним задачам шкільної історичної освіти. Відповідно до двох шля­хів історичного пізнання (емпіричного і теоретичного), він розглядав все різноманіття прийомів навчальної роботи через поєднання двох груп прийомів: прийоми емпіричного і теоретичного пізнання історії.

Прийоми емпіричного вивчення історичних фактів (картинний і аналітичний опис, образне і сюжетне оповідання, педагогічне малю­вання, макетування і т. д.), на його думку, детермінують застосування учнями прийомів образного мислення, відтворюючої і творчої уяви, образної пам'яті і мови, сприяють формуванню їх історичної свідомо­сті. У процесі навчання цим прийомам у школярів виховується вміння «бачити» і засвоювати історичні факти в образній формі.

Прийоми вивчення теоретичного матеріалу (пояснення, міркуван­ня, узагальнююча характеристика і т. д.) детермінують застосування таких прийомів розумової діяльності, як порівняння, аналіз, абстрагу­вання, синтез тощо і розвивають загальне і спеціальне історичне мис­лення учнів, озброюють їх методами пізнання явищ суспільного жит­тя, умінням самостійно здобувати історичні знання. Використання учителем і засвоєння учнями всієї сукупності прийомів з урахуванням особливостей історичного матеріалу забезпечує глибину історичної освіти, виховання і розумовий розвиток учнів.

Виходячи з даної методологічної концепції, ми вважаємо складо­вою змісту історичної освіти сукупність адекватних цілям і завданням навчання історії прийомів навчальної роботи і прийомів розумової діяльності, що є основою вмінь, якими мають опанувати учні.

* Подумайте____________________________________________

Працюючи в парах, обговоріть, у чому полягає концепція П. Гори, що но­вого вона додає до розуміння компонентів змісту історичної освіти, чо­му вона важлива для вчителя. Аргументуйте свою думку прикладами.

Перевірте себе_____________________________________________ -

1) Які варіанти класифікації вмінь існують у методиці історії?

2) На які групи розподіляють уміння?

3) Наведіть приклади вмінь кожної групи.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.132.225 (0.012 с.)