Методика формування пізнавальних умінь



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика формування пізнавальних умінь



Успішність формування пізнавальних умінь у навчанні історії зале­жить від цілого ряду умов. Методисти вважають, що найбільш важлива робота у цьому напрямі має проводитися у 5-7-х класах, бути систе-


 




матичною і послідовною. Учитель повинен чітко уявляти, яких при­йомів навчальної роботи відповідно до вікових пізнавальних можли­востей потрібно навчати школярів у конкретних класах, на яких темах і джерелах з давньої та середньовічної історії можна проводити таке навчання.

На початку кожного навчального року методисти радять учителям проводити в класах спеціальні самостійні роботи, які допомагають діагностувати рівень оволодіння основними пізнавальними прийома­ми. За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних.

*Подумайте____________________________________________

Порадьтеся в парах, якими мають бути умови успішного формуван­ня вмінь учнів з історії? Чому основна робота в цьому напрямі має відбутися в 5-7-х класах?

Робота над прийомом навчальної діяльності, як правило, почи­нається з його демонстрації. Педагог називає прийом, за допомогою якого був представлений історичний факт (у його викладі чи в навчаль­ному посібнику), розкриває зміст прийому і пояснює, чому в даному випадку був використаний саме цей прийом. При навчанні школярів більш складним прийомам учитель пояснює структуру і порядок дій: розкладає прийом на операції, частина яких уже знайома і використо­вується учнями. Наприклад, для того щоб навчити учнів 5-го класу ана­лізувати предмети побуту людей у минулому, послідовність діяльності вчителя може бути такою: вчитель пояснює, що аналіз - це виділення у визначеному тексті підручника, історичному документі, іншому дже­релі інформації окремих частин, ознак чи події явища. Аналіз дає мож­ливість виявити ознаки, тобто властивості, характерні риси явища. Істотна ознака - така важлива якість, без якого явище, предмет існу­вати не може, перестає бути собою (наприклад, наявність в олівця стрижня, у списа - наконечника). Далі учитель називає і пояснює основ­ні операції, які складають аналіз предмета і мають бути застосовувані учнями послідовно:

1. Виділіть складові частини.

2. Визначте, для чого служить кожна частина.

3. Поясніть, як вони взаємодіють між собою.

4. Виділіть істотні ознаки (основні властивості предмета).

На другому етапі формування вміння організується серія спеціаль­них вправ, у яких школярі спочатку впізнають відомий прийом, пояс­нюють його призначення і потім за зразком відтворюють у своїх роботах. Наприклад, пояснивши правила визначення по даті століття і тисячоліття, учитель потім регулярно пропонує школярам вправи на відпрацьовування відповідного вміння, включає це завдання в пере-


Нірочні роботи і тести. План усної розповіді учні вперше бачать на дошці при вивченні нового матеріалу. Учитель звертає їхню увагу на іг. що в формулюваннях, частково запозичених з історичних джерел, повніше відбивається і відкладається в пам'яті та чи інша історична Водія. Цей план учні переписують у зошит і по ньому стежать за роз­повіддю, а потім по пунктах намагаються відновити подію яскраво й емоційно.

У подальшому при вивченні тексту учні вже самостійно складають Такий план за зразком чи пам'яткою.

У 70-80-х роках XX ст. пам'ятки для учнів, що допомагають у визна-чопій послідовності образно відтворювати історичний факт чи роз­кривати його внутрішні суттєві сторони, активно розроблялися до всіх ш• її іавальних умінь, публікувалися в методичних посібниках.

Як правило, вони були переліком питань і завдань, що розчлено­вую і ь навчальний прийом на більш прості операції і допомагають учням виконати навчальне завдання. Наприклад, «Пам'ятка для по­рівняння історичних подій і явищ»:

1) Подумайте, за якими ознаками можна судити про подібність і відмінність даних подій (явищ).

2) У якому порядку краще розташувати ці ознаки? Чому?

3) Перелічіть риси подібності.

4) Перелічіть відмінності.

5) Зробіть всі можливі висновки.

6) Результати роботи можна оформити в порівняльно-узагальню-Ючій таблиці (дається зразок).

Учителям рекомендувалося збирати пам'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Сьогодні інте­рес до цих засобів формування пізнавальних умінь, на жаль, помітно шіпився. Проте в деяких підручниках і посібниках з методики історії ив гори намагаються відродити колишню традицію63.

Поступово учні починають застосовувати нові прийоми са­мостійно, без підказки вчителя, не користуючись пам'ятками і зразка­ми, що свідчить про сформованість умінь і здатності свідомо викорис-і онувати їх у роботі на перетворюючому і творчому рівнях. Такими є І н повні етапи формування пізнавальних умінь учнів.

'Подумайте____________________________________________

Працюючи в малих групах, оберіть одне із зазначених у таблиці умінь та сформулюйте послідовність операцій, які складають структуру відповідного прийому діяльності.

Незважаючи на те, що основна початкова праця учителя і учнів у ІШіі рямі формування умінь проводиться у 5-7-х класах, у більш старших

63 Фрейман Г.А., Белоногина Г.В. Учись познавать историю самостоя-Н -иі.ііо (полезные советы для школьников): Мет. пособие. -Луганск, 2001.


класах вона не припиняється і стає складнішою за рахунок зростання вимог до підготовки учнів з історії, ускладнення навчального матері-1 алу, зростання його обсягу, залучення нових історичних джерел, усклад­нення самих прийомів пізнавальної діяльності, зміни співвідношення прийомів емпіричного і теоретичного вивчення історії на користь ос­танніх, «згортання» початкових логічних операцій у внутрішню розу­мову форму (аналіз інформації, зіставлення, систематизація і т. п.) і «матеріалізації» тільки заключних дій в усних і письмових відповідях (узагальнюючі характеристики, оцінні висновки, есе, порівняльно-узагальнюючі і конкретизуючі таблиці, тезові плани і т. п.). У зв'язку з принциповим відновленням складу пізнавальних умінь актуальною є розробка методики навчання школярів прийомам самостійного і кри­тичного аналізу різноманітних історичних джерел, зіставлення проти­лежних версій і обґрунтованого вибору однієї з них, аргументації власних оцінок минулого тощо.

*Подумайте__________________________________________________

Працюючи в малих групах, оберіть одну з груп умінь. На основі даних таблиці визначте для цього уміння приблизну послідовність його фор­мування по класах основної школи.

Перевірте себе__________________________________________________

1) Якою є послідовність роботи вчителя над формуванням в учнів то­го чи іншого вміння?

2) Що включає в себе методика формування вмінь?

3) Що таке пам'ятка і як її використовувати?

Перевірте свої знання з теми

1. Дайте власне визначення поняттям «уміння» і «навичка» і наведіть приклади.

2. Поясніть, чому пізнавальні вміння і навички є важливим компонен­том змісту історичної освіти. Як вони пов'язані з предметними та ключовими компетентностями?

3. Визначте критерії класифікації пізнавальних умінь і поясніть. Чому такі знання є важливими для вчителя?

4. Охарактеризуйте шляхи та етапи формування пізнавальних умінь і навичок у навчанні історії. Наведіть приклади з конкретних уроків.

Як провести практичне заняття з теми

Працюючи в групах:

1) визначте, для відпрацювання якої групи вмінь учнів призначені на­ведені нижче завдання:

а) на контурній карті позначте князівства, пов'язані з діяльністю Во­
лодимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича,
Данила Галицького;

б) прочитайте текст пункту параграфа і визначте, які нові риси з'яви­
лись у житті російського суспільства після Лютневої революції? Чи


було суспільство готовим до переходу на демократичні позиції? Як­що ні, то чому? Спробуйте висловити передбачення: до чого могла призвести ситуація в країні, що склалася;

в) протягом хвилини прогляньте пари перелічених дат і визначте ті
які відносяться до одного століття і одного тисячоліття: 1584-1684
1781-1700; 1899-189; 189-200; 100-7; 1302-1399; 1000-1001
1299-1200; 1999-2000; 1600-1501;

г) прочитайте два історичних документи та складіть питання, за яки­
ми можна порівняти їх текст. Порівняйте зміст документів і зробіть
висновки щодо їх об'єктивності;

д) за схематичним малюнком «Реконструкція житла трипільців» під­
готуйте опис цього будинку, який свідчив би, що трипільська культу­
ра була культурою землеробів;

2) користуючись підручником з історії до одного з курсів основної школи, придумайте до кожної групи вмінь ще по два-три відповідних завдання.



Тема 5

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ

У НАВЧАННІ

1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у ме­тодиці навчання історії. 2. Пізнавальні процеси у навчанні історії. 3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії. 4. Пробле­ма диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.

Основні поняття теми: пізнавальні можливості учнів, типи сприйняття, види уяви, пам'ять, типи пам'яті, види мислення, критичне мислення, пізнавальний інтерес, пізнавальні здібності, диференційоване навчання.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.234.169 (0.011 с.)