Порівняльна характеристика моделей навчання

 

МОДЕЛІ НАВЧАННЯ (критерії порівняння)	ПАСИВНА МОДЕЛЬ (Суб'єкт - об'єктне навчання)	АКТИВНА МОДЕЛЬ (Суб'єкт- суб'єктне навчання)	ІНТЕРАКТИВНА МОДЕЛЬ (Суб'єкт - суб'єктне навчання)
1. Обсяг інформації, що подається і засвоюється	Великий обсяг ін­формації можна по­дати за короткий час у структурова-ному вигляді вели­кій кількості учнів	Високий рівень по­дання інформації. Велика кількість уч­нів, які можуть од­ночасно отримува­ти інформацію	На вивчення порів­няно невеликого об­сягу інформації ви­трачається значний час
2. Результати навчання (знання, уміння та навички, життєві компетенції)	Засвоєння знань, їх розуміння. Розвиток умінь слу­хати, записувати, конспектувати вели­ку кількість інфор­мації, уміння відтво­рювати її	Засвоєння знань, їх розуміння. Орієнтована на роз­виток широкого спектра пізнаваль­них умінь і навичок. Передбачає дифе­ренціацію навчання шляхом індивіду­альних програм та завдань	Засвоєння знань, їх розуміння. Розширення пізна­вальних можливос­тей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні ін­формації з різних джерел. Можливість пере­носу отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів. Можливість розвит­ку соціальної та гро­мадянської компете­нтності учнів на всіх предметах
3. Відсоток засвоєння інформації	Як правило, неви­сокий	Достатньо високий	Як правило, висо­кий
4. Контроль над процесом навчання	Викладач добре ко­нтролює обсяг і гли­бину подання ма­теріалу, темп діяль­ності, час і зовнішню сторону навчання. Результати роботи учнів непередбачені. Зворотний зв'язок учителя з учнями відсутній	Викладач добре ко­нтролює обсяг і гли­бину вивчення, час і хід навчання. Ре­зультати роботи уч­нів передбачені. Існує можливість співпраці учителя з кожним з учнів ок­ремо.	Контроль учителя за обсягом і глибиною засвоєння знань, ча­сом і ходом навчан­ня є опосередкова­ним. Результати ро­боти учнів, менш пе­редбачені. Значні можливості для самоконтролю і взаємоконтролю

Продовження таблиці

 

		Постійний зворот­ний зв'язок учителя з учнями	учнів. Є необхід­ність у подальшій корекції знань, умінь та навичок учнів
5. Роль особистості педагога	Безпосередній вплив учителя (або автора навчальних матеріа­лів) на учнів. Особисті якості пе­дагога залишаються в тіні, він виступає як «джерело» знань, організатор процесу навчання	Особисті якості пе­дагога та його про­фесійна майстер­ність є однією з умов функціонування да­ної моделі. Учитель є джерелом знань, організато­ром, контролером, консультантом. Високий рівень на­вантаження на вчи­теля	Педагог є організа­тором, координато­ром навчання, фаси-літатором дискусій, консультантом. Він сильніше роз­кривається перед учнями, виступає як лідер, наставник. Забезпечуються мож­ливості демократич­ного, рівноправно­го партнерства між учителем і учнями та всередині учнів­ського колективу.
6. Роль учнів	Відносно пасивна; учні не приймають важливих рішень щодо власного і ко­лективного процесу навчання	Забезпечена актив­ність частини учнів. Небезпека вилучен­ня іншої частини учнів з навчального процесу. Відсутність взаємо­дії всередині учнів­ського колективу	Надзвичайно актив­на. Учні приймають важливі рішення що­до процесу навчан­ня, здійснюють про­цес навчання знач­ною мірою само­стійно. Мають можливість спілкування між со­бою і розвитку ко­мунікативних умінь та навичок. Поєднання різнома­нітних видів діяль­ності учнів
7. Джерело мотивації навчання	Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, су­спільство)	Поєднання зовні­шніх (оцінки, педа­гог, батьки, суспі­льство) та внутріш­ніх (інтерес самого учня) мотивів	Глибока внутрішня мотивація (інтерес самого учня)

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємонавчання учнів у парах змінного складу дають разючі результати, однак мають і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію:

 

 

Позитивні сторони	Слабкі сторони
1. Учитель отримує можливість більш раціонально розподілити свій час, допомагаючи більш активно дітям зі спеціальними проблемами - особис­тішими та інтелектуальними	1. Важко налагодити взаємонавчання як постійно діючий механізм
2. Учитель менше часу змушений ви­трачати на подолання труднощів з дисципліною	2. Дорослим важко контролювати процес взаємонавчання, а результат не завжди ефективний
3. Учні, які мають свій досвід «вчите­лювання», ставляться до вчителів з більшою повагою	3. За невдалого навчання необхідно перевчати учня «школяра-вчителя» (і його самого), що потребує додатко­вого часу

Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерак­тивних технологій і перетворити їх слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

- Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя кла­су, а також значної кількості часу для підготовки як учням, так і педа­гогу. Починайте з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з ними не знайомі. Як педагогу, так і учням треба звикну­ти до них. Можна навіть створити цілий план поступового впрова­дження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, чим часто прово дити наспіх підготовлені «ігри».

- Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштуйте учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології - робота в парах, малих групах, «мозковий штурм» і т. д. Коли у вас і в учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не буде потребувати багато часу.

- Використання інтерактивного навчання - не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, що найкраще сприяє ат­мосфері співробітництва, порозуміння і доброзичливості, надає мож­ливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

- Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стра­тегію й обережно підходити до її використання. Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви їх розумієте і ви­користовуєте, чи готові ви й учні до їх використання?).

- Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокре­ма для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради са мих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

 

- дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, про­думати, виконати самостійні підготовчі завдання;

- відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які да­ли б учням «ключ» до освоєння теми;

- під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

- на одному занятті можна використовувати одну (максимум дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;

 

- дуже важливим є провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

- проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивни­ми завданнями.

Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов ви­користання інтерактивної моделі навчання викладач також повинен попередньо добре підготуватися:

- глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситу­ації, завдання для груп тощо;

- старанно спланувати і розробити заняття: визначити хрономет­раж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, вироби­ти критерії оцінки ефективності заняття (при описі ходу занять авто­ри постаралися максимально полегшити підготовку викладача до проведення заняття, докладно описуючи весь хід занять);

- мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;

- передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, настроювання їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різно­манітні вправи.

* Подумайте ____________________________________________

Працюючи в малих групах, складіть алгоритм кроків, які має послі­довно застосувати вчитель, щоб перейти до інтерактивної моделі навчання. Порівняйте результати роботи груп.

Перевірте себе __________________________________________________

1) Визначте основні риси пасивної та активної моделей навчання.

2) Чим відрізняється від них інтерактивна модель?

3) У чому сильні сторони та обмеження у використанні інтерактивної моделі?

4) Як учитель може подолати ці обмеження?

 

ЩВ^ЩВН^НИННННШНИІ