Підготовка керівних кадрів ЦЗ та навчання населення діям в

УМОВАХ НС

Як показують наукові і соціологічні дослідження в різних країнах, першопричиною техногенних і багатьох природних НС, а також невиправдано великих розмірів збитків при цьому є недостатня компетентність осіб, яким доводиться ухвалювати управлінські рішення з попередження НС і ліквідації їх наслідків, а також невміння населення правильно діяти в умовах тієї або іншої надзвичайної ситуації. У зв'язку з цим підготовці професійних кадрів для роботи у сфері ЦЗ і навчанню населення діям в умовах НС у всіх країнах надається особлива увага, а в Україні це є важливою складовою державної політики у сфері ЦЗ.

Цей напрямок державної політики у сфері ЦЗ визначається і закріплюється відповідною нормативно-правовою базою.

7.1. Єдина система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері ЦЗ та навчання населення діям в умовах НС

Постановою Кабінету Міністрів України "Про удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту" від 26 липня 2001 року № 874 в державі створена єдина система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту та навчання населення діям в умовах НС.

Безпосереднє управління та відповідальність за реалізацію її завдань покладається на МНС, як координатора діяльності центральних органів виконавчої влади, інших учасників реалізації планових заходів із впровадження механізмів управління безпекою в НС.

З урахуванням Указу Президента України від 27.01.2003 р. № 47 "Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій" до структури єдиної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців включені наступні взаємодіючі складові:

відомча система підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та спеціалізації кадрів за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями за спеціальностями, пов'язаними з професійною діяльністю в системі МНС та у складі професійних аварійно-рятувальних служб;

міжгалузева система підвищення кваліфікації (функціонального навчання) керівних, управлінських кадрів і фахівців для потреб центральних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які відповідно до своїх повноважень забезпечують виконання функцій державними системами цивільного захисту, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

функціональна освітня підсистема "Освіта і наука України" єдиної державної системи цивільного захисту з підготовки студентів, курсантів та організації, навчально-виховної роботи з дітьми й учнівською молоддю з питань безпеки життя і діяльності людини;

порядок здійснення навчання населення способам захисту і діям у надзвичайних ситуаціях за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях (виробниче навчання) та проживання.

Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації та спеціалізація кадрів для професійної діяльності в системі МНС здійснюється за напрямками: керівних кадрів МНС; фахівців для заміщення посад середнього начальницького складу служби ЦЗ; працівників для заміщення посад рядового і молодшого начальницького складу служби ЦЗ; науково-педагогічних і педагогічних кадрів МНС; професійна перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів МНС.

Забезпечують реалізацію цих напрямків відомчі навчальні заклади МНС у складі -Університету цивільного захисту України; Львівського державного університету БЖД, Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, Вінницького вищого професійного училища ЦЗ, навчальних центрів (пунктів) територіальних органів управління МНС.

Окрім вирішення завдання фахового удосконалення професійних кадрів системи МНС, які займають посади відповідних категорій, а також осіб, зарахованих до кадрового резерву, система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації сприяє запровадженню фахової оцінки рівня кваліфікації, атестації кадрів, яка здійснюється після їх навчання.

Професійна підготовка працівників для потреб аварійно-рятувальних служб проводиться як спеціальна підготовка у відповідних навчальних закладах атестованих за базовими професіями штатних посад рятувальників. Згідно з Законом України "Про аварійно-рятувальні служби" рівень підготовки, обсяг знань, умінь та навичок рятувальників визначається державним стандартом професійно-технічної освіти, за результатами опрацювання складових якого випускник отримує диплом кваліфікованого робітника. Документом, що засвідчує якість професійної підготовки рятувальника, є сертифікат, зразок та порядок видачі якого затверджується МНС.

Згідно з порядком комплектування та професійної підготовки основного особового складу аварійно-рятувальних служб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, професійна підготовка рятувальників, які отримали повну загальну середню освіту, може проводитися, як попередня підготовка в навчальних центрах аварійно-рятувальних служб, що мають ліцензію Міносвіти на проведення курсової підготовки, після укладення контракту до початку самостійного виконання рятувальником службових обов'язків.

У між аварійний період в аварійно-рятувальних формуваннях з рятувальниками проводяться тренування з удосконалення здатності організму до роботи в екстремальних умовах та заняття з теоретичної, фізичної підготовки, теплової витривалості, вивчення планів реагування на НС на об'єктах підвищеної небезпеки, виконання тактичних завдань.

З освітнім рівнем професійних кадрів, а також з підвищенням їх кваліфікації та актуалізацією знань пов'язана ефективність виконання будь-яких організаційних, технічних, правових і нормативних вимог у сфері цивільного захисту.

Поряд з тим, є значна частина посадових осіб, які приймають управлінські рішення або забезпечують виконання завдань функціональних і територіальних підсистем цивільного захисту, належать до категорії керівників органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій всіх форм власності, що не мають професійної освіти у сфері цивільного захисту населення і територій, а в окремих випадках і професійної освіти у галузі управління.

Події останніх років наочно показали, що інколи дії щодо попередження загроз, зниження їх рівня або ліквідації наслідків, бувають неадекватними саме з причин недооцінки загрози та невміння прийняти грамотне, оптимальне, виважене управлінське рішення категоріями посадових осіб, які не займаються питаннями безпеки на професійній основі, а виконують ці функції лише за посадою.

Вирішення завдань із забезпечення в державі, регіонах необхідних умов щодо надання можливостей зазначеним категоріям керівних, управлінських кадрів і фахівців підвищити кваліфікацію у сфері ЦЗ покладається на Інститут державного управління у сфері ЦЗ, спеціально утворені в областях України навчально-методичні центри ЦЗ та БЖД та курси ЦО міст Києва і Севастополя.

Навчально-методичні центри ЦЗ та БЖД виконують свої завдання як суб'єкти освітньої діяльності мережі навчально-методичних центрів МНС. Організаційно-методичне управління мережею навчальних установ забезпечує Інститут державного управління у сфері ЦЗ.

Інститут та мережа навчально-методичних центрів становлять основу міжгалузевої системи функціонального навчання у сфері ЦЗ для потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій працівників, здатних компетентно і відповідально виконувати функції управління щодо техногенної і природної безпеки населення, територій і суб'єктів господарювання, впроваджувати технології щодо зменшення ризиків виникнення і пом'якшення наслідків НС та їх ліквідації.

Додаткові повноваження щодо здійснення навчання у сфері ЦЗ отримали галузеві заклади післядипломної освіти, з урахуванням можливостей яких фактично визначено порядок створення та дислокації курсів в інтересах територіальних підсистем ЦЗ.

7.2. Формальна та неформальна освіта населення способам захисту в разі виникнення НС

Функціональне навчання управлінських кадрів, інших осіб, що приймають рішення з проблем безпеки у сфері ЦЗ разом з підготовкою студентів та учнівської молоді з питань безпеки життя і діяльності людини здійснюється в межах формальної освіти населення способам захисту в разі виникнення НС.

Формальна освіта - освіта спрямована на здобуття або зміну освітнього рівня та (або) кваліфікації в навчальних закладах і установах освіти згідно з визначеними освітньо-професійними програмами і терміном навчання, заходами державної атестації, що підтверджуються отриманням відповідних документів про освіту.

Міжгалузева система підвищення кваліфікації (функціонального навчання) керівних, управлінських кадрів і фахівців для потреб центральних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій

Згідно з нормативними вимогами функціональне навчання у сфері ЦЗ проводиться з відривом від виробництва та збереженням заробітної плати. Управління системою функціонального навчання на державному рівні здійснює Кабінет Міністрів України, на регіональному рівні - обласні державні адміністрації, які щорічно затверджують своїми розпорядженнями плани комплектування слухачами відповідних навчальних закладів.

Проходження такого навчання є необхідною умовою атестації, переміщення по службі, присвоєння кваліфікаційних категорій, звань тощо осіб керівного складу ЦЗ та інших управлінських кадрів і фахівців, які входять до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

В основу державних вимог до змісту функціонального навчання ставляться вимоги Законів України "Про правові засади цивільного захисту", "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", "Про цивільну оборону України", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про боротьбу з тероризмом" та інші законодавчі акти, які у тій чи іншій мірі регулюють питання безпеки населення і територій.

Центральним елементом функціонального навчання визначається підвищення кваліфікації за цільовим призначенням державних службовців та керівних кадрів, до компетенції яких відповідно до займаної посади в органах влади, на підприємствах, в установах та організаціях прямо або опосередковано входять питання організації виконання законів та нормативів у сфері ЦЗ.

За змістом визначених законодавством повноважень у сфері ЦЗ для органів влади, підприємств, установ та організацій до переліку уніфікованих знань, якими повинні володіти всі категорії слухачів за результатами функціонального навчання віднесені: державна стандартизація з питань безпеки у НС; основи управління функціональними і територіальними підсистемами ЦЗ; комплекс спеціальних заходів щодо убезпечення населення і територій; порядок підготовки населення та створення фінансових і матеріальних резервів для його захисту та ліквідації НС та їх наслідків.

Визначена система знань трансформується у модель навчання, що оформлюється як функціональна програма навчання. Програмою передбачається розкриття її змісту, виходячи із конкретної посади слухача щодо організації дій за режимами діяльності державної системи. Для керівного складу ЦЗ всі питання вивчаються з урахуванням вимог підтримання мобілізаційної готовності сил і засобів в режимах повсякденної, підвищеної діяльності, воєнної загрози та повної готовності системи у особливий період. Для посадових осіб органів виконавчої влади з урахуванням вимог щодо планування та забезпечення готовності функціональних і територіальних підсистем за режимами функціонування повсякденної, підвищеної готовності, у надзвичайній ситуації та у надзвичайному стані.

Програмний зміст знань слухачів у сфері ЦЗ зводиться в декілька інтегральних блоків завдань (модулів), за якими і здійснюється функціональне навчання, а саме:

запобігання НС - аналіз і управління ризиком природно-техногенно-соціальних загроз та державне регулювання щодо їх усунення і мінімізації, завчасне реагування на небезпеку на підставі проведення моніторингу, експертизи, досліджень, прогнозів, оцінки сталості функціонування об'єктів галузі та надійності захисту персоналу, виконання комплексу інженерно-технічних, технологічних заходів з метою недопущення переростання загрози у НС;

захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій - комплекс завчасно здійснюваних організаційних, інженерних, протирадіаційних та протихімічних, медико-біологічних та евакуаційних заходів, спрямованих на запобігання та зменшення загрози життю і здоров'ю населення від уражаючих чинників або дії джерел небезпеки;

негайне реагування на НС - дії органів управління стосовно негайного отримання інформації, своєчасного повідомлення населення, зацікавлених структур, аналіз обстановки, прийняття рішень та організація заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації;

ліквідація або мінімізація наслідків НС - організація та проведення у зоні НС та прилеглих районах усіх видів рятувальних та інших невідкладних робіт, а також заходів із життєзабезпечення потерпілого населення.

Навчання за функціональною програмою закінчується складанням заліку або виконанням спеціальної учбової вправи. Рівень знань та вмінь, отриманих за функціональним навчанням, засвідчується посвідченням про навчання встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Для забезпечення безперервності навчання осіб керівного складу та інших управлінських кадрів і фахівців у сфері ЦЗ у міжкурсовий період, за планами начальників функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ організуються та проводяться навчально-методичні збори.

Навчально-методичні збори на підприємствах, в установах, організаціях проводяться щорічно тривалістю один день під час установчих зборів керівного складу цивільного захисту з підбиття підсумків за минулий рік та визначення завдань на наступний рік під керівництвом відповідних керівників, начальників спеціалізованих служб ЦЗ, голів евакуаційних органів та уповноважених керівників з ліквідації НС.

Тематика занять, що відпрацьовується під час зборів, визначається керівником зборів, виходячи із специфіки виробництва, екологічної та техногенної обстановки регіону, досвіду праці за минулий рік і завдань з цивільного захисту на наступний рік та погоджується з керівником відповідного територіального органу управління, до компетенції якого віднесені питання ЦЗ.

Керівники органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, несуть персональну відповідальність за роботу, пов'язану з функціональним навчанням осіб керівного складу цивільного захисту та інших управлінських кадрів і фахівців.

Кадровими органами підприємств, установ, організацій ведеться постійний облік проходження керівниками і фахівцями, на яких поширюється чинність законодавства України у сфері ЦЗ, функціонального навчання відповідно до встановленої періодичності.

7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю

При розробці державних стандартів освіти з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня обов'язково передбачається мінімум змісту питань з підготовки населення до дій при виникненні НС.

З метою стандартизації, науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, вивчення та розповсюдження досвіду викладачів закладів освіти всіх рівнів стосовно питань цивільного захисту та безпеки у надзвичайних ситуаціях при територіальних курсах навчально-методичних центрах організовують свою діяльність обласні науково-методичні ради з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення, які працюють на громадських засадах на підставі відповідного положення про них, затвердженого МОН, за погодженням з МНС України.,

Підготовка студентів вищих навчальних закладів освіти I-IV рівнів акредитації здійснюється за спеціальними програмами нормативних навчальних дисциплін "Цивільна оборона" та "Безпека життєдіяльності".

Кількість годин, передбачених для вивчення зазначених дисциплін, не може зменшуватися при розробці та перегляді освітньо-професійних програм без погодження з МНС України.

Для закріплення знань та умінь, відповідно до фахових напрямів підготовки студентів, питання цивільного захисту включаються до дипломних проектів окремим розділом.

З метою вдосконалення методичного, наукового, нормативного, організаційного забезпечення навчального процесу, стосовно особливостей змісту навчання з цивільного захисту, виходячи з регіону розміщення вищих навчальних закладів та їх фахового спрямування, МОН за пропозицією МНС визначаються галузеві базові кафедри з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Виходячи з основних принципів освіти, безперервність, єдність і наступність, стандартизація та запровадження практичних заходів з проблем безпеки життєдіяльності та цивільного захисту проводиться і в системах професійно-технічної, загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти.

Характеристика освітньої програми "Здоров'я і фізична культура" для старшої школи "Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" передбачає отримання учнями знань щодо особистої безпеки, способів та засобів індивідуального і колективного захисту населення від НС, алгоритму власних дій у разі їх виникнення. У школі учень отримує знання щодо нормальних умов життєдіяльності та допустимих норм забруднення природного середовища. Загальноосвітня школа забезпечує знання дій основних небезпечних чинників, що ініціюють виникнення НС.

Підготовка учнів професійно-технічних закладів освіти здійснюється за напрямком вивчення основ ЦЗ згідно із схваленою Указом Президента України Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді.

Вивчення учнями питань з основ ЦЗ та дій у НС щороку завершується підготовкою та проведенням в навчальних закладах загальної середньої та професійно-технічної освіти "Дня цивільної оборони", облік виконання заходів якого включається до педагогічного навантаження працівників навчальних закладів.

Для організації методичної роботи з педагогічними працівниками з основ цивільного захисту в кожному районі, місті визначені опорні школи з безпеки життєдіяльності, на базі яких працюють відповідні міжшкільні методичні об'єднання.

Позашкільна освіта з вирішення проблем особистої і колективної безпеки, виховання у дітей та підлітків громадянської відповідальності, набуття ними навичок і досвіду із самозахисту і рятування, взаємодії з аварійно-рятувальними службами, здійснюється через проведення олімпіад, змагань, оглядів-конкурсів, встановлених форм роботи в літніх таборах відпочинку та оздоровлення, проведення польових навчальних практикумів, експедицій, тематичних дитячих акцій.

Реалізуючи завдання з військово-патріотичного виховання підростаючого покоління, і, перш за все, у частині її гуманітарної складової - цивільного захисту, а також задоволення потреб молодого покоління у професійному самовизначенні та підготовки його до праці в державних професійних аварійно-рятувальних та спеціалізованих формуваннях МНС, проводяться збори, змагання за програмами оборонно-масової та рятувально-прикладної спрямованості, зокрема, Всеукраїнською програмою "Школа безпеки".

Навчально-виховна робота у дошкільних навчальних закладах з питань забезпечення мінімально необхідного рівня компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та становлення у дітей елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях, проводиться за програмою "Тижня безпеки дитини", підсумком якої є проведення міських, районних та обласних оглядів-конкурсів серед дошкільних закладів на кращий стан організаційної, практичної, навчально-виховної роботи з питань захисту життя і здоров'я дітей від надзвичайних ситуацій.

Необхідність постійного підвищення рівня знань виробничого персоналу, та особливо тих, хто працює на об'єктах підвищеної небезпеки, закладена в нову ідеологію протидії надзвичайним ситуаціям, стрижнем якої визначена неформальна освіта та впровадження у свідомість населення ідеї систематичного навчання правилам поводження і захисту свого життя в екстремальній обстановці.

Неформальна освіта - це здобуття знань, умінь і навичок для задоволення освітніх особистісних потреб, не регламентоване місцем здобуття, терміном та формою навчання, заходами державної атестації.

Відповідно до Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" громадяни України зобов'язанні вивчати основні способи захисту за порядком, який визначається МНС.

Виробниче навчання населення способам захисту і дій у НС.

Для визначення змісту та основних обов'язкових засобів з виробничого навчання МНС затверджує спеціальну та загальну програми навчання населення з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях. Програми розраховані на трьох річний термін навчання. Вивчення програмного змісту передбачається за інтегрованим принципом з системою професійного навчання кадрів на виробництві та за оптимальним використанням встановлених видів інструктажів з питань охорони праці. Фінансування заходів з навчання виробничого персоналу здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

Навчання здійснюється за двома основними категоріями виробничого персоналу:

працівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, які увійшли до складу невоєнізованих формувань особливого періоду (цивільної оборони) та об'єктових аварійно-рятувальних служб;

працівники підприємств, установ та організацій, які не увійшли до складу невоєнізованих формувань та об'єктових аварійно-рятувальних служб.

Для забезпечення належного проведення занять на підприємствах, в установах та організаціях наказом керівника всі працівники розподіляються на навчальні групи, які утворюються у структурних підрозділах підприємств, установ, організацій та створених ними невоєнізованих формуваннях, службах. Керівники навчальних груп із числа інженерно-технічних робітників та інших підготовлених осіб підприємств, установ, організацій призначаються цим же наказом керівника та проходять обов'язкове попереднє навчання і набувають методичних навичок у проведенні занять, консультацій в мережі територіальних курсів.

При проведенні занять враховується вид діяльності та відповідальність кожного працівника відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Навчання в групах працівників, які ввійшли до складу невоєнізованих формувань, визначається програмою спеціальної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях. Заняття проводяться керівниками груп - командирами невоєнізованих формувань під керівництвом штатних працівників з питань цивільного захисту та начальників спеціалізованих служб цивільного захисту (цивільної оборони) безпосередньо на підприємстві, об'єкті у складі навчальних груп. До проведення занять з надання першої медичної допомоги залучаються медичні працівники.

За своїм змістом програми спеціальної підготовки, крім питань загальної складової, забезпечують формування знань і навичок щодо призначення та основних завдань формування, його організаційної структури, табеля оснащення, порядку оповіщення та видачі особовому складу табельного майна, приведенню у готовність формування та прибуття його в район проведення робіт, порядку управління формуваннями в період проведення рятувальних робіт, а також організації комендантської служби.

Начальницький склад і фахівці невоєнізованих формувань, які залучаються для проведення робіт з дегазації, дезактивації територій та організовують і проводять хіміко-дозиметричний контроль, додатково проходять обов'язкове навчання на територіальних курсах.

На об'єктах підвищеної небезпеки, адміністрація яких не уклала договір на обслуговування підприємства, установи, організації з професійними аварійно-рятувальними службами, у встановленому порядку створюються позаштатні об'єктові аварійно-рятувальні служби, спеціалізовані формування.

Навчання працівників підприємств, установ та організацій, які ввійшли до складу таких позаштатних служб, формувань здійснюється за програмою, яка затверджується керівником підприємства, установи, організації за погодженням з керівником професійної аварійно-рятувальної служби, що обслуговує відповідну територію. Програми підготовки розробляються з урахуванням конкретних умов виробництва і відповідним їм чинним нормативним актам у сфері охорони праці, ЦЗ на підставі виробничих завдань та змістовних модулів з попередньої підготовки рятувальників для професійних аварійно-рятувальних служб.

Підготовка працівників позаштатних служб, формувань за загальною складовою здійснюється шляхом курсового навчання за цільовим призначенням терміном один раз на З роки в мережі територіальних курсів.

Підготовка за профільною складовою проводиться за угодою на навчально-тренувальній базі професійних аварійно-рятувальних служб, що обслуговують відповідні території. До проведення занять обов'язково залучаються сертифіковані рятувальники відповідних професійних аварійно-рятувальних служб.

Навчання інших працівників на виробництві проводиться за загальною програмою підготовки населення, що передбачає вивчення основних способів захисту населення (сільськогосподарських тварин і рослин) та територій від надзвичайних ситуацій з урахуванням специфіки робочих місць, набуття практичних вмінь щодо використання засобів індивідуального захисту і сприяння проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації аварійної ситуації на об'єкті, оволодіння відомостями, передбаченими планами реагування (ЦО), локалізації і ліквідації аварій (катастроф) щодо правил поведінки і дій у разі виникнення надзвичайної ситуації на підприємстві, в установі та організації, навичками з надання першої допомоги потерпілим.

Вивчення тематики програми здійснюється у навчальних групах або індивідуально під керівництвом керівника групи безпосередньо на навчально-виробничої базі (виділених суб'єктом господарювання для професійного навчання і оснащених необхідним інвентарем та навчально-наочними посібниками приміщеннях). До проведення занять з окремих тем програми залучаються штатні працівники з питань цивільного захисту, члени об'єктових комісій з евакуації, надзвичайних ситуацій, начальники спеціалізованих служб цивільного захисту (цивільної оборони) та за угодою майстри виробничого навчання територіальних курсів.

При індивідуальному навчанні працівник вивчає тематику програми самостійно та шляхом консультацій у керівників навчальних груп. Індивідуальне навчання обов'язково передбачає наявність у достатньої кількості спеціальної навчальної літератури за тематикою загальної підготовки населення до дій у НС, яка має відповідний гриф МНС.

При проведенні занять з усіх тем програми обов'язково приділяється увага формуванню у людей психологічної готовності до дій у надзвичайних ситуаціях, впевненості у надійності заходів і прийомів захисту від їх наслідків.

З метою планування, обліку та контролю за навчанням персоналу на підприємствах, установах, організаціях ведуться:

при організації теоретичного навчання в навчальних групах - розклад занять з відпрацювання змісту програм, журнали теоретичного навчання встановленої форми;

при організації теоретичного навчання за індивідуальною формою - графік консультацій, картка обліку теоретичного навчання для індивідуальних консультацій.

Навчання в формі інструктажів з питань охорони праці передбачає періодичне вивчення працівниками правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійного лиха, передбачених планами реагування, локалізації і ліквідації аварій (катастроф), надання першої допомоги потерпілим. Порядок та періодичність проведення інструктажів встановлюється відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці.

На підприємствах, в установах та організаціях для надання допомоги персоналу об'єктів господарювання в отриманні відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях та використання колективних і індивідуальних засобів захисту, виходячи з конкретних умов і особливостей виробничої діяльності, в обов'язковому порядку обладнуються інформаційно-довідкові куточки.