Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту

Основним керівним документом по організації тривалого зберігання майна ЦЗ є «Інструкція з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» [63]. Тривале зберігання спеціального майна забезпечується:

- правильним устроєм, обладнанням, утриманням і використанням складів (сховищ);

- ретельним прийомом спецмайна, що надходить на тривале зберігання, і усуненням виявлених вад;

- підготуванням спецмайна до зберігання з застосуванням консервації;

- підготуванням місць зберігання і підтримкою в них умов, що знижують вплив навколишнього середовища на спецмайно;

- проведенням періодичного технічного обслуговування спецмайна;

- проведенням посадовими особами періодичних перевірок спецмайна, умов і місць його зберігання;

- суворим дотриманням режиму зберігання спецмайна в залежності від фізичних і хімічних властивостей;

- максимальною механізацією вантажно-розвантажувальних робіт і внутрішньо складських робіт при прийманні, складуванні, відпустці, консервації і підготуванню спецмайна, а також застосуванням при цих роботах різноманітних пристроїв, що полегшують працю;

- правильним підбором робітників складів (сховищ);

- належною організацією охорони складів і дотриманням правил пожежної безпеки;

- своєчасною заміною й освіженням спецмайна відповідно до встановлених термінів зберігання.

Підприємства (організації), управління ЦЗ АР Крим, областей, міст відповідають за своєчасне накопичення, зберігання, комплектність, освіження та заміну спецмайна.

Керівники підприємств (організацій), відповідальні особі з питань ЦЗ повинні систематично перевіряти наявність, якісний стан, умови зберігання, облік і готовність до використання спецмайна тривалого зберігання на підвідомчих складах. Виявлені вади при перевірці підлягають негайному усуненню. На усі види спецмайна встановлюються терміни зберігання, у тому числі гарантійні.

Термін зберігання - це період, протягом якого той або інший вид спецмайна що зберігається в умовах передбачених конструкторською документацією і відповідає встановленим технічним вимогам.

Гарантійний термін зберігання - це період, протягом якого підприємство постачальник гарантує справність виробів спецмайна при дотриманні правил їхнього зберігання. До витікання встановлених гарантійних термінів зберігання проводиться контроль якості майна.

Спецмайно, призначене для тривалого зберігання, повинно відповідати затвердженій номенклатурі, вимогам Держстандарт або технічних умов, а його якісний стан повинен бути підтверджений паспортами, актами, формулярами, посвідченнями про якість, актами лабораторних іспитів.

Спецмайно тривалого зберігання повинно зберігається на складах у законсервованому стані, окремо від матеріальних цінностей поточного постачання.

Консервація - це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення утримання спецмайна в технічно справному стані з застосуванням засобів і методів захисту від впливу навколишнього середовища.

Некомплектне і несправне спецмайно накопичувати для тривалого зберігання забороняється.

У випадках втрати або псування спецмайна в результаті недотримання необхідних умов при збереженні, надолуження його провадиться за рахунок засобів підприємств (організацій) зберігачів цього майна.

Таким чином, суворе дотримання вимог керівних документів, дозволяє визначити порядок і правила приймання на тривале зберігання, накопичення, заміну, освіження, видачу, зберігання, заощадження, лабораторних іспитів і контролю за кількісною і якісною цілістю спецмайна ЦЗ.

Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна

Керівники підприємств (організацій), відповідальні особи ЦЗ зобов'язані:

- постійно знати потребу і забезпеченість спецмайном, його якісний стан і комплектність;

- вживати заходів до своєчасного і повного виконання планів накопичення;

- організувати розміщення і зберігання спецмайна на складах у відповідності до чинних інструкцій і директив;

- установлювати порядок (графік) і терміни видачі спецмайна;

- організовувати охорону спецмайна,

- організовувати один раз у рік повну перевірку наявності комплектності і технічного стана усіх видів спецмайна, умови зберігання й обліку з відображенням результатів у відповідних актах і вживати заходів до усунення виявлених недоліків;

- планувати кошти на ремонт приміщень складів, придбання обладнання й інвентарю, заходи щодо освіження, заміни, а також на лабораторні іспити, перевірку і ремонт спецмайна і на утримання робітників складів;

- в усіх випадках виявлення недостачі, розкрадання і псування спецмайна негайно призначати адміністративне розслідування для установлення винних осіб, причин псування або розкрадання майна і вживати заходів до негайного надолуження його. При встановленні недостач і втрат, що є слідством зловживань, відповідні матеріали протягом п'ятьох днів після встановлення недостач і втрат підлягають передачі в слідчі органи;

- визначати права й обов'язку посадових осіб складів спецмайна тривалого зберігання;

- постійно удосконалювати систему механізації вантажно - розвантажу-вальних робіт. Таким чином, зберігання спеціального майна ЦЗ є одним з етапів експлуатації і полягає в

забезпеченні його цілості протягом усього періоду зберігання і готовності до швидкої видачі.

Спеціальна обробка

Спеціальна обробка містить у собі проведення дезактивації, дегазації і дезінфекції об'єктів: транспорту, техніки, одягу, взуття, засобів захисту, а при необхідності і санітарної обробки особового складу сил ЦЗ та населення.

Дезактивація - видалення радіоактивних речовин із різноманітних поверхонь до припустимих норм зараження безпечних для людини.

Дегазація - знезаражування об'єктів шляхом руйнації (нейтралізації) або віддалення ОР, НХР.

Дезінфекція - знищення хвороботворних мікробів, і руйнація токсинів на об'єктах, які зазнали зараження.

Для визначення необхідності проведення дезактивації і достатності повноти обробки здійснюється контроль зараження об'єктів.

Віддалення РР з заражених поверхонь може здійснюватися механічним способом (замітанням, витрушуванням, вибиванням, здуванням стиснутим повітрям), газокапельним потоком, пиловідсмоктуванням, зрізанням зараженого шару, або фізико-хімічними засобами.

Дегазація може здійснюватися хімічним, фізико-хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб полягає в руйнації OP, HXP і перетворення їх у нетоксичні продукти в наслідок хімічної реакції.

Фізико-хімічний спосіб дегазації полягає у видаленні OP, HXP із заражених об'єктів шляхом розчинення, випаровування або сорбції; при цьому OP, HXP переходять у розчин, пар або стан сорбції, цілком зберігаючи свої токсичні властивості.

Механічний спосіб дегазації полягає у видаленні OP, HXP із об'єкта наприклад сухими тампонами, в ізоляції його на об'єктах шляхом устрою настилів або в зрізанні зараженого шару.

Дезінфекція здійснюється хімічним, фізичним або механічним способом. Хімічний спосіб засновується на застосуванні розчинів для дезінфекції і дегазації, що володіють властивістю знищувати хвороботворні мікроби і руйнувати токсини. Фізичний спосіб дезінфекції засновується на руйнації хвороботворних мікробів під дією високої температури, наприклад кип'ятінням або застосуванням пару. Механічний спосіб полягає у видаленні біологічних засобів із заражених об'єктів замітанням, витрушуванням, змиванням або зрізанням (ізоляцією) зараженого шару.

У залежності від обстановки, наявності часу і наявних засобів спеціальна обробка може виконуватися частково або в повному обсязі і відповідно підрозділяється на часткову і повну.

Часткова спеціальна обробка організується і проводиться особовим складом у ході виконання завдань, без припинення виробничої діяльності з метою виконання робіт без засобів захисту шкіри ізолюючого типу, а також забезпечення входу в транспортні засоби і захисні споруди.

Часткова спеціальна обробка включає:

1. При зараженні ОР - дегазацію відкритих ділянок шкіри, обмундирування, спорядження, взуття, лицевої частини протигазів, стрілецької а також окремих ділянок зовнішньої поверхні техніки, із якими особовий склад постійно стикається в ході виконання робіт. Обробка шкіряних покровів проводиться негайно.

2. При зараженні РР - дезактивацію відкритих ділянок шкіри, обмундирування, спорядження, взуття, засобів індивідуального захисту й інструмента.

3. При зараженні БЗ - дезінфекцію відкритих ділянок шкіри (обличчя, шиї, рук,) людини. Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням начальника ЦЗ об'єкта або

вищестоящого начальника ЦЗ, після виконання завдань або припинення виробничої діяльності з метою забезпечення особовому складу можливості діяти без засобів захисту.

Повна спеціальна обробка включає проведення в повному обсязі дезактивації, дегазації, дезінфекції транспорту техніки й інші матеріальні засоби, а при необхідності санітарну обробку особового складу сил ЦЗ, робітників, службовців та населення.

Повна спеціальна обробка здійснюється спеціальними формуваннями ЦЗ.

На господарських об'єктах - невоєнізованими формуваннями ЦЗ об'єктів.