Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Спеціальні об’єктові навчання й тренування↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5 Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Урок практичного навчання, як правило, проводиться із слухачами, які пройшли курсове навчання за навчальними категоріями: керівник групи управління комплексним об’єктовим навчанням, тренуванням; начальник штабу з ліквідації НС; керівний та начальницький склад невоєнізованих формувань цивільного захисту, працівники диспетчерських служб. Урок проводиться майстром виробничого навчання безпосередньо на робочому місці слухачів або на спеціально обладнаних навчальних місцях по плану навчання, тренування. При індивідуальної формі проведення уроку передбачається, що слухач безпосередньо на своєму робочому місці за консультацією майстра виробничого навчання виконує різні за змістом навчальні елементи відповідного навчально-виробничого завдання програми практичної підготовки до дій у НС. Під час проведення уроків виробничого навчання з керівниками тактико-спеціальних навчань крім розробки документів з навчання, визначення заходів з імітації, об’єму робіт із створення та вдосконалення навчальних місць, додатково перевіряється укомплектованість та оснащення формувань, хід їх спеціальної підготовки, а при необхідності надаються рекомендації щодо питань, які потребують від учасників навчання їх додаткового теоретичного вивчення. При груповій формі навчання всі слухачі на навчальному містечку, ділянці або виробничої території, яка планується за планом навчання, тренування під обладнання навчальних місць або місць імітації виконують відповідно до програми однакові або однотипні завдання. Допомога майстром виробничого навчання слухачам надається у формі групових консультацій з виконання конкретного навчального завдання з послідуючою організацією контролю за виконанням робіт. Групова форма найбільш ефективна при виконанні слухачами простих робіт або тих, що носять однотипний характер. Інструкторсько-методичні заняття проводяться майстрами виробничого навчання з персоналом підприємств, установ, організацій, які під час проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань виконують обов’язки заступників, помічників керівника навчанням, тренуванням, начальників спеціалізованих служб ЦЗ, входять до складу посередницького апарату, штабу з ліквідації НС. Окремо проводяться заняття з керівниками навчальних груп з підготовки працівників на підприємствах, в установах та організаціях з питань захисту і дій у НС. Комплексні об’єктові навчання, тренування є завершальним етапом підготовки підприємств, установ і організацій до вирішення завдань з цивільного захисту і вищою формою підготовки органів управління, керівного складу цивільного захисту, командно-начальницького складу невоєнізованих формувань та навчання виробничого персоналу діям за планами дій органів управління та сил у разі загрози та виникнення НС, планом ліквідації аварій (катастроф), реагування на НС. Штабні об’єктові тренування сприяють всебічній підготовці підприємств, установ, організацій до підготовки і проведення комплексних об’єктових навчань, тренувань та є формою практичної підготовки працівників, які за планами реагування на НС, локалізації і ліквідації аварій (катастроф) входять до складу об’єктових штабів з ліквідації НС, очолюють об’єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби. У ході тренувань, без порушення виробничого процесу у відносно короткий час (до 8 годин) удосконалюється підготовка особового складу штабів за посадами, які вони займають, та відпрацьовуються питання злагодження штабів у цілому щодо забезпечення сталого управління діями у НС. Тактико-спеціальні навчання з невоєнізованими формуваннями є основною формою перевірки готовності формувань до виконання дій за призначенням. Керівником навчання із формуваннями загального призначення є штатний або в порядку сумісництва працівник об’єкту з питань цивільного захисту або залучений об’єктом сторонній фахівець з питань цивільного захисту на договірних засадах. Керівником навчання із формуваннями служб є відповідний начальник об’єктової спеціалізованої служби цивільного захисту Навчально-тренувальні заняття або навчальні тривоги проводяться протягом року, з персоналом всіх об’єктів, на яких розроблений План ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС). Керівник заняття - керівник об’єкту, до заняття, або навчальної тривоги залучаються організації, участь яких передбачена оперативною частиною ПЛАС. Заняття, тривоги проводяться із застосуванням наявних систем оповіщення, іншого обладнання, засобів, інструменту, матеріалів, що можуть використовуватися для виявлення небезпечних речовин та ліквідації їх наслідків. До спеціальних навчально-організаційних заходів з цивільного захисту у професійно-технічних та загальних середніх навчальних закладах відносяться організація та проведення “Дня цивільного захисту”, а у дошкільних навчальних закладах “Тижня безпеки дитини ”. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організовують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту Метою такого навчання є: - набуття навичок створювати, приймати і реалізовувати управлінські рішення в межах посадових обов'язків щодо запобігання виникненню, локалізації та ліквідації НС та управління силами і засобами цивільного захисту. Підготовка керівного складу і фахівців цивільного захисту включає: підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та функціональне навчання, що проводиться в Інституті державного управління у сфері ЦЗ та його регіональних філіях, на курсах (навчально-методичних центрах) ЦЗ, в навчальних закладах підвищення кваліфікації, а також практичну підготовку на своїх об’єктах. Особи керівного складу проходять функціональне навчання з відривом від виробництва в перший рік призначення на посаду і в подальшому не рідше одного разу на 3–5 років залежно від категорії осіб керівного складу ЦЗ. На обєкті господарювання підготовку керівного складу планують і проводять згідно з тематикою в обсязі 15 год у групі начальника ЦЗ обєкта, до якої входять зпаступники начальника ЦЗ, начальники служб та головні спеціалісти, начальники цехів та інших структурних підрозділів, командири формувань загального призначення. Заняття в групі проводять начальник ЦЗ обєкта, його заступники, начальники служб, головні спеціалісти. Вивчають теми програми на зборах або планових заняттях. Окремі теми можуть відпрацьовуватись самостійно. Література: С.І. Осипенко, А. В. Іванов «Організація функціонального навчання у мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності» «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України» «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя Населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України». — 1994. — № 27. «Про охорону праці: Закон України». — К., 1992.
Тема 7. Управління силами та засобами об’єктів господарювання під час надзвичайних ситуацій Питання 1.Здійснення карантинних та інших санітарно-епідеміологічних заходів Основна мета санітарно-епідемічних заходів – збереження здоров’я людей і запобігання інфекційним, професійним та іншим хворобам. У разі виникнення аварії (катастрофи) будь-якого типу для всього населення необхідним є строге виконання правил особистої та колективної гігієни. Якщо дотримання норм і правил особистої гігієни насамперед залежить від конкретної особи, то у виконанні норм і правил колективної гігієни беруть участь усе населення, місцеві органи влади й управління, а також медичні працівники. Дуже важливо забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови розміщення людей, які залишили постійні місця проживання, організувати їх харчування, водопостачання, лазне-пральне обслуговування, запобігти забрудненню повітря, води, продуктів харчування радіонуклідами, шкідливими, хімічними речовинами, а також не допустити перегрівання чи переохолодження людей. Карантин – це комплекс режимно-обмежувальних заходів у системі протиепідемічного забезпечення військ, спрямованих на повну ізоляцію 0частини або з’єднання і ліквідацію в них інфекційної захворюваності. При цьому частина (з’єднання) виводиться у спеціально призначений район. Введення карантину на певнійтериторії (осередку) передбачає: ü озброєнуохоронуосередку, заборонув’їзду і виїзду (входу чивиходу) без спеціальногодозволу, заборонувивезення з осередку будь-якого майна без попередньогойогознезараження; розподілвійськовослужбовців (населення) на дрібнігрупи (по 10-15 осіб) і обмеженняконтактівміж ними, повнуізоляціюприміщень з інфекційними хворими; ü виділеннязонисуворого режиму, де розташованіпідрозділи, і зониобмеження, де розташованівідділенняспеціальноїобробки, штаб, ізолятор, пункт харчування, контрольно-пропускний пункт і зовнішнійпередавальний пункт на межі карантину, через якийздійснюєтьсяпостачаннячастини; ü створеннякомендантськоїслужби для забезпечення виконання режимних правил карантину; Обсервація – система заходів, яка передбачаєпроведення ряду ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичнихзаходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Зокрема, це: ü заборонавивозу майна без попередньоїдезінфекції, заборона виїздуособового складу без попереднього проведення повної санітарної обробки й екстреноїпрофілактики; ü медичнеспостереження за військовослужбовцями та населенням і негайнаізоляціязахворілих в ізоляторахетапівмедичноїевакуації з подальшоюгоспіталізацією; ü проведеннядезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних й іншихзаходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб; Питання 2. Технічні засоби та способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття й засобів захисту продовольства, продовольчої сировини та фуражу Дезактивація Техніка, майно, одяг, продукти харчування, вода, що забруднені радіоактивними речовинами, підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки і одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання або обтирання. Повна дезактивація здійснюється такими методами: • змивання радіоактивних речовин дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої по-верхні щітками дегазаційних машин і пристосувань. • змивання радіоактивних речовин водою під тиском; • знищення радіоактивних речовин газокраплинним потоком; • знищення радіоактивних речовин витиранням брудної пове-рхні тампонами, змоченими дезактивуючим розчином, водою і розчинниками; • змітання радіоактивного пилу віниками, щітками і т.д.; • знищення радіоактивного пилу методом пиловідкачування. Дезактивація будинків проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо ретельно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку. Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітання мітлами і щітками, а також протирання. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протираються вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом чи 2-5-процентним содовим розчином. Дезактивація ділянок територій, що мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин чи змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами. Дезактивація води проводиться декількома способами: перегонкою — за допомогою іонообмінних смол або відстоювання колодязів шляхом багаторазового відкачування з них води і видалення ґрунту з дна, а ділянка місцевості, що прилягає до колодязя в радіусі 15—20 м, дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням його незабрудненим піском. Дезактивація продуктів і продовольчої сировини відбувається шляхом обробки чи заміни тари. Продукти, які не були оброблені шляхом зняття забрудненого шару, заражена готова їжа та хліб знищуються. Дегазація Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним і фізичним способами. Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з от-руйними речовинами, внаслідок чого виникають нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараже-ної поверхні дегазаційними розчинами або обробкою їх водними кашками ДТС ГК (хлорне вапно). Фізико-хімічний спосіб заснований на змиванні отруйних ре-човин із забрудненої поверхні за допомогою миючих речовин або розчинників. Фізичний спосіб заснований на випарюванні отруйних речо-вин із зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомо-гою теплових машин. Дегазація територій може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами або розсипанням сухих дегазаційних речовин за допомогою дорожніх машин. Механічний спосіб — зрізання і видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу — до 20 см, або нейтралізація забрудненої поверхні з використан-ням покриття із соломи, очерету, дощок та ін. Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними отруйними речовинами, відбувається обробленням розчином хлорного вапна. Дезінфекція Може проводитися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами. Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і токсинів дезінфікуючими розчинами. Це основний спосіб дезінфекції. Фізичний спосіб — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується в основному при кишкових інфекціях.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 426; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.86.30 (0.009 с.) |