Художня та науково-популярна література у навчанні історії

Методисти дореволюційної школи звертали велику увагу на чи­тання учнями книг історичного змісту. «Історія як наука про минуле тільки тоді може уявитися учневі у вигляді живої картини, коли він має масу її характерних рис і деталей». Саме історичне читання надає уч­неві ці характерні риси «історичного життя»¹⁰⁹.

Як відомо, художня література, використовувана на уроці, до­помагає конкретизації історичного матеріалу і формуванню в учнів яскравих образів минулого, що є складовою частиною їх історичних уявлень. Художня книга дозволяє підтримувати увагу учнів, сприяє розвитку інтересу до предмета. Фрагменти творів учитель застосовує, щоб ввести учнів в історичну обстановку чи відтворити колорит епо­хи, дати картинний чи портретний опис. Використання на уроках створених письменниками і поетами художніх історичних образів, яскравих розповідей про події минулого підвищує емоційність сприй-

¹⁰⁸ Задорожна Л. Навчити працювати самостійно (інтеграційний метод
роботи з історичними документами) // Історія в школах України. - 2004. -
№5.- С 7-11.

¹⁰⁹ Желтов В., Токин В. Опыт методики элементарного курса русской
истории. - М., 1913. - С. 147.

няття учнями матеріалу, підсилює його виховний вплив, сприяє фор­муванню особистісного ставлення до історичних явищ і діячів.

Умовно художню літературу підрозділяють на дві великі групи. Це літературні джерела досліджуваної епохи й історична белетристика. До джерел історичних знань відносяться твори, автори яких є безпо­середніми свідками чи учасниками описуваних подій. Вони створю­ють своєрідні документи епохи, що слугують для пізнання минулого. Ці джерела не завжди зрозумілі учням, і на уроці використовують­ся лише фрагменти, заздалегідь відібрані вчителем. Так, звертаючись до найдавнішої пам'ятки давньоруської літератури кінця XII ст. «Сло­ва о полку Ігоревім», учитель допомагає учням усвідомити заклик невідомого автора до руських князів припинити міжусобиці й об'єднати­ся в боротьбі проти спільної небезпеки - зовнішнього ворога.

До історичної белетристики належать художні твори про дослі­джувану епоху, створені письменниками пізнішого часу. Книги істо­ричної белетристики, що реконструюють історичну дійсність, як пра­вило, написані на основі наукового дослідження минулого, вивчення історичних джерел, наукових досліджень і монографій. Збагативши себе історичними знаннями, автор відтворює історичне минуле у формі художнього твору.

* Подумайте ___________________________________________________

Працюючи в парах, визначте, за якими критеріями класифікуються твори художньої літератури, що використовуються як історичні джерела. Чи треба вчителю-практику знати цю класифікацію? Чому? Ще влітку при складанні тематичного планування вчитель на ос­нові фонду дитячих бібліотек складає списки книг для позакласного читання і підбирає за курсами художні твори для поглибленої роботи в класі і вдома. Критеріями відбору служать наукова історична і худож­ня цінність книжки. Крім того, враховуються доступність, відповід­ність віку, виховне значення книги.

Учитель знайомить учнів з рекомендаційним списком художньої літератури, показує деякі книжки зі списку, дає короткі анотації. Після цей список бажано вивісити в кабінеті історії.

Існують різні прийоми використання вчителем книжки на уроках. Так, для учнів 5-6 класів підбираються фрагменти сюжетного і кар­тинного опису, характеристики історичних осіб, уривки для персоні­фікації і драматизації подій під час розповіді на уроці. Вибірка з книг і включення в розповідь вчителя окремих образів, картин, характе­ристик потрібні й у випадку, якщо твір у повному обсязі за формою і змістом недоступний учням.

Під час підготовки тексту художнього твору до відтворення на уроці варто продумати, що менш суттєве в уривках варто скоротити,

 

як зробити зв'язки між ними, якими повинні бути переходи¹¹⁰. Фраг­менти творів мають бути короткими, влучними.

Продумується також використання книжок, відомих учням з уроків літератури чи позакласного читання. Так, при вивченні теми «Стародавня Індія» учні самі можуть розповісти про природу Індії, згадавши повість Р. Кіплінга «Мауглі».

Фрагмент художнього твору допоможе доповнити і конкретизува­ти застосовувані на уроці документи про реформацію та селянську війну в Німеччині. У книзі німецького письменника Р. Швейхеля «За волю» описується враження, яке справило на селян читання «Дванад­цяти статей»: «Усюди цей маніфест селянських прав потрясав монас­тирі й абатства, замки і ворожі селянам міста. Затріщали, захиталися, завалилися грізні стіни, і небо почервонило кривавою загравою по­жеж, і навіть колиска гордого імперського роду, замок Гогенштауфен, під натиском селян запалав гігантським смолоскипом волі, опроміню­ючи шлях повсталому народу далеко по всій країні»¹¹¹.

У роботі вчителя на уроці художня книжка найчастіше застосовуєть­ся для цитування чи переказу окремих уривків (літературної ілюст­рації). Перш ніж зупинитися на сюжеті книжки, учитель надає інфор­мацію про автора, і якщо потрібно, то коротко розповідає про зміст книжки. Потім пропонує учням запитання і завдання, а після читання уривка проводить за ними бесіду. Матеріал художнього твору надалі входить у повторення і перевірку знань учнів. Так, характеризуючи іспанського короля Филипа II, учитель може розповісти про його ди­тинство по книзі Ш. де Костера «Легенда про Уленшпигеля»¹¹².

Існують різні способи застосування книжки учнями на уроках історії. Це, насамперед, читання на уроці уривків книжки як джерела історичних знань. При відтворенні фрагментів книжки на уроці треба наголошувати на необхідності читання уривків виразно, інтонацією підкреслюючи текст. Це ж відноситься до читання монологів, наприк­лад прощання із селом Жанни Д'Арк із книги Ф. Шиллера «Орлеан­ська діва».

Учні мають аналізувати історичний твір з позиції відповідності його історичній науці; рецензувати; самостійно працювати над текс­том книжки, підбираючи приклади, складаючи анотації. В анотації їм пропонується враховувати таке:

1. Епоха (період), подія (явище), відбиті у творі.

2. Найбільш важливі і яскраві події твору.

3. Історичні й типові персонажі і колізії, що відбувалися з ними.

4. Ставлення автора до описуваних подій і героїв.

¹¹⁰ Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятель­
ности и умственное развитие учащихся. - М., 1968. - С. 12.

¹¹¹ Швейхель Р. За свободу. - М., 1939.

¹¹² Костер Ш. де. Легенда об Уленшпигеле. - М., 1951. - С. 33-34.

5. Висловлення власної думки про книжку та оцінка її художньої

цінності.

Велике значення мають художні твори у моральному вихованні учнів. Дізнаючись про вчинки історичних особистостей, учні часто переносять себе в ті ж умови, співчуваючи герою. Проте мало тільки привертати увагу учнів до героїчних вчинків видатних осіб. На уро­ках варто піднімати питання про доцільність тих чи інших дій, про по­рядність, гідність, добросердя, вірність дружбі.

Як у виховних, так і в навчальних цілях доцільно застосовувати художньо-історичні книжки на уроках повторення.

Застосування історичної інформації в науково відпрацьованій та систематизованій формі у вигляді науково-популярних видань, ста­тей, довідкових матеріалів тощо підвищує ефективність шкільного навчання історії. Цей вид тексту може забезпечити засвоєння учнями системи знань, локалізованих у часі та просторі. Важливим є те, що опрацювання учнями науково-популярної та довідкової літератури створює умови для формування у них умінь самостійно працювати з такими видами текстів і на цій основі обґрунтовувати та аргументувати власні судження та висновки.

Використання науково-популярної та довідкової літератури можли­ве у три основні способи: по-перше, як джерела знань при підготовці до уроку; по-друге, як органічної частини історичного навчального матеріалу, що викладається вчителем, по-третє, як засобу організації самостійної пізнавальної діяльності. Можна залучати учнів до слов­никової роботи з такою літературою, пропонуючи завдання на пошук визначення нових понять, порівняння визначень чи ознак понять, то­чок зору щодо розглядуваних подій і явищ. Треба заохочувати учнів до підготовки невеличких повідомлень, що розширюють їх історичні уявлення та стимулюють інтерес до предмета. У 8-9 класах учням можна пропонувати підготовку історичних творів, есе і невеличких рефератів чи тез. Може бути застосовувана також значна кількість прийомів роботи з іншими видами текстів.

Опрацювання таких видів текстів у навчанні історії є обов'язковою умовою підвищення предметної компетентності учнів.

* Подумайте ____________________________________________

Працюючи в малих групах, складіть перелік прийомів навчальної ро­боти учнів з художньою та науково-популярною літературою, які треба сформувати в учнів в основній школі. Порівняйте результати роботи різних груп. Спробуйте визначити, чи будуть відрізнятись ці переліки для різних класів, чим саме і чому?

Перевірте себе __________________________________________________

1) За якими критеріями і як класифікуються тексти художньої та на­уково-популярної літератури?

 

2) Чому важливо розрізняти їх види?

3) Які прийоми навчання застосовує вчитель у роботі з художньою та науково-популярною літературою?