Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністюСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Групу речових пам'яток минулого складають справжні пам'ятні місця й історичні монументи, а також більшість різноманітних предметів, що зберігаються в історичних, краєзнавчих і воєнно-історичних музеях. Хоча застосування цієї групи джерел обмежене через їх місцезнаходження чи стан збереження, саме вони дозволяють учням відчути колорит епохи, зіткнутися зі старовиною, відчути себе у ролі дослідників. Не кожне місто чи населений пункт може похвалитися достатньою кількістю і збереженістю слідів свого історичного минулого. У минулі роки школярі практично з усіх куточків країни могли приїхати на екскурсію до Києва або Львова чи до інших історико-культурних центрів національного і світового рівня. У методичній літературі радянських років описана багата практика організації екскурсійно-краєзнавчої роботи123.1 сьогодні в умовах тяжкого для школи фінансового становища не можна повністю відкидати цю групу свідчень минулого. Частково можуть виступати сімейні реліквії учнів на уроках з історичної пропедевтики (предмети одягу і побуту, старі фотографії, листи; грошові банкноти і т. п.); археологічні знахідки, привезені з дослідницьких експедицій рідним краєм і т. д. Поступово і місцеві краєзнавчі музеї перебудовують роботу зі школярами у напрямі більшої активності і пізнавальної самостійності юних екскурсантів. Як показує досвід зарубіжних країн, цьому сприяють «робочі аркуші» із серіями завдань для дослідження одного чи декількох експонатів. Зокрема, у Національному музеї Шотландії в Единбурзі для кожної тематичної екскурсії школярів розроблена серія завдань для огляду відповідної експозиції. На першому листі дається коротка вихідна інформація про неї і запитання для дискусії. Наприклад: «Кімната середньовічних бюргерів»: 1. Як ти думаєш, що це за кімната? 2. Як люди середньовіччя обігрівали житлові приміщення, подібні цьому? 3. Чим відрізняється/чим схожа ця кімната на кімнату у твоєму будинку? 4. Що в цій кімнаті говорить про те, що це було житло забезпечених, а не бідних людей? 5. Як ти думаєш, чому про життя заможних людей у минулому ми знаємо набагато більше, ніж про життя і побут простих жителів міста? Ці запитання диференційовані за рівнями складності і можуть бути запропоновані в різних комбінаціях різним за навченістю учням. На двох наступних аркушах школярі виконують письмові завдання: визначають терміни, відповідають на проблемні питання, роблять замальовки з натури (наприклад, уяви, що ти дружина багатого бюргера, яка збирається запросити до 123 Родин А.Ф., Соколовский Ю.Е. Экскурсионная работа по истории. -М, 1974; Гончарова Т.Н. Уроки истории - уроки жизни. - М., 1986 та ін.
себе в будинок купців з Голландії. Твоя родина дуже пишається своїм благополуччям і хоче зробити враження на гостей обстановкою. Обійди експозицію і вибери п'ять предметів для свого будинку, що допоможуть виконати задачу. Намалюй ці речі: щось зі срібла і скла, заморські, декоративні прикраси тощо). Наприкінці екскурсії музей пропонує дітям творчі домашні завдання. *Подумайте ____________________________________________ Працюючи в парах, визначте, якими є можливості та обмеження використання у навчанні речових наочних засобів навчання історії. У радянські роки був накопичений досить багатий досвід використання образних наочних засобів різних видів: історичних картин, портретів, карикатур, плакатів та ін. у навчанні історії. Сьогодні робота з художніми наочними джерелами повинна обов'язково включати два аспекти: 1) Опис зображення. Що/хто зображений? У яких відносинах один з одним знаходяться зображені на картині люди і природа/предмети, що їх оточують (у гармонії чи протидії). Простір картини. Форми і лінії. Кольори і кольорові ефекти. Чи є в картині рух, контрасти рухів? Композиція картини. На чому зосереджено зображення? та ін. 2) Інтерпретація зображення. Хто ці люди, які зображені на картині? Який факт на ній відбито? Що відбувається? Хто автор зображення і для кого/чого воно призначалося? Чи виконував художник (скульптор і т. д.) цей твір за власним бажанням, чи його було замовлено? Ким, з якою метою? Які засоби використовував автор, щоб створити чесний, неупереджений образ? Які духовні цінності чи авторські пристрасті знайшли відбиток у картині (портреті, карикатурі, плакаті і т. п.). Чи належить даний твір до числа ідеологі-зованих? Залежно від того, наскільки самостійно проводять цей аналіз та інтерпретацію зображення чи твору живопису учні, чи працюють вони з відомим історичним матеріалом, чи з новою інформацією визначається рівень їхньої пізнавальної діяльності: репродуктивний, перетворюючий чи творчий. Навчальні картини підрозділяються на «подієві», типологічні, культурно-історичні і портрети. «Подійні» картини створюють уявлення про конкретні одиничні події. Найчастіше вони відтворюють вирішальні моменти в історії і вимагають сюжетної розповіді. Це, наприклад, картини: В. Томбі «Саламінська битва», М. Ройтера «Вступ Жанни Д'Арк до Орлеана», Т. Ксенофонтова «Бій Спартака з римським загоном» і т. п. Зміст картини включається в розповідь тоді, коли настає зображений на ній момент. Типологічні картини відтворюють багаторазово повторювані історичні факти, події, типові для досліджуваної епохи. Прикладом таких картин можуть бути «Бурлаки на Волзі» І. Рєпіна, «Жниці» О. Сла-стіона, «Бій з білополяками» М. Самокиша, «Ворог наближається» Т. Яблонської, «Колгоспний ярмарок» О. Максименка тощо. Культурно-історичні картини знайомлять учнів із предметами побуту, пам'ятниками матеріальної культури. На них можуть бути зображені пам'ятники архітектури й архітектурні стилі, побутові деталі різних часів з їх особливостями, різні механізми і принципи їхньої роботи. Прикладом можуть бути «Дальні печери» В. Непийпива, «Сільський краєвид» М. Маковського та ін. Картини-портрети допомагають відтворити образи історичних діячів. Портрет - твір образотворчого мистецтва, що містить зображення певної людини чи групи людей (у живописі, скульптурі, графіці чи фотографії)124. Портрети можна вивчати з різних позицій. У першу чергу при вивченні портрета увага звертається на риси обличчя, що характеризують зображену на ньому людину як особистість. Поряд з розглядом анатомічних рис обличчя та їхньою розшифровкою велика увага звертається на одяг, нагороди, знаки відмінності, інтер'єр приміщення, в якому знаходиться людина тощо. Усе це коментується і дає можливість для змістовної характеристики зображеної особистості та її місця в історії. Інколи при роботі з портретом однієї особи необхідно використати альтернативні зображення. Адже портрети писалися художниками, яким герої могли бути симпатичні, байдужні, неприємні, навіть ненависні. Крім того, багато портретів писалися за замовленням, отже, художники повинні були задовольняти капризи замовників (наприклад, так звані «парадні» портрети). Тому декілька портретів може дати більш об'єктивні уявлення про людину. На уроці різні типи картин використовуються з різними цілями: як вихідне джерело знань чи зорова опора в розповіді вчителя; як ілюстрування викладу чи розповіді з метою його закріплення, як джерело знань під час самостійної роботи чи дослідження учнів. Для розкриття якого-небудь процесу демонструється відразу кілька картин, наприклад, щоб показати зміни стилів архітектурних пам'ятників у різні періоди історії. Як правило, дослідження змісту нової для учнів картини посідає значне місце на уроці. *Подумайте ____________________________________________ Працюючи в парах, загадайте чи підберіть приклади картин різних типів для конкретного курсу історії в основній школі та визначте, чим відрізняються різні типи картин. Одним з наочних засобів навчання історії є карикатура. Вона доступна, художньо виразна, для неї характерна гостро виражена ідея. 124 Великий тлумачний словник української мови. - С. 886. Тому карикатура легко сприймається. Карикатура-ілюстрація часто використовується для наочного підтвердження слів учителя чи самостійного дослідження учнями спірного питання. Карикатура-характеристика вимагає роз'яснення сутності, коментаря вчителя. Для образної характеристики особистості використовується портретна карикатура, а для цілої епохи чи великого історичного явища -символічна. * Подумайте ____________________________________________ Працюючи в трійках, визначте, у чому полягають переваги та недоліки кожного з видів образної наочності. Якою ж є послідовність роботи з картиною на уроці? Методист В.Г. Карцов запропонував наступні дії125: 1) учитель відкриває чи вивішує картину в той момент, коли по ходу пояснення підходить до опису зображеного на ній; 2) дає учням якийсь час для сприйняття образу в цілому; 3) починаючи розповідь, указує місце і час події; 4) давши загальний опис обстановки, тла, на якому розгорнулася подія, зупиняється на головному; 5) виявляє деталі і елементи; 6) по закінченні робить загальний висновок, вказує істотні ознаки явища. Приблизно за таким планом можливо будувати опис у ході бесіди за змістом будь-якої типологічної картини. Можливий також чисто мистецтвознавчий аналіз здобутку художника. На уроках аналізуються картини В. Сурикова («Ранок стрілецької страти»), І. Рєпіна («Іван Грозний і син його Іван»; «М. Мусоргсь-кий») за спеціально розробленою пам'яткою. Одну з таких пам'яток пропонує Н. Запорожець126: 1. Ім'я автора і час створення твору. 2. Зміст твору: його сюжет, хто зображений, що зображено (передній план, центр, задній план, обстановка, в якій зображені люди, -інтер'єр приміщення, пейзаж). 3. Засоби вираження: об'ємність, пропорційність, перспективність, колір. 4. Які почуття й ідеї вклав художник у свій твір? Можливе таке завдання учням: розповісти, які історичні легенди і реальні події лежать в основі картин, створених художниками127. Так, 125 Карцов В.Г. Методика преподавания истории в начальной школе. - 126 Запорожец Н.И. Развитие учений учащихся // Преподавание истории 127 Требования к историческому образованию учащихся в средней шко jmd аналізу можуть пропонуватися картини В. Сурикова «Ранок стрілецької страти»; І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Інколи, розбираючи той чи інший твір художника, у виховних цілях варто знайомити учнів з біографічними даними автора картини. Усі захоплюються картинами О. Куїнджі і мало хто знає про його життєвий шлях. Простий підпасок із Криму вирішив стати живописцем. Завзята праця, натхненність допомогли йому перебороти всі перешкоди. Тричі він намагався вступити в Імператорську академію мистецтв і тричі йому відмовляли в цьому. Тридцять претендентів було востаннє і прийняли усіх, крім Куїнджі. Повторювати нові спроби вступу було марно, і молода людина вирішила написати пейзаж і подарувати академічній виставці. За цей пейзаж він одержав дві почесні нагороди і був прийнятий в академію без іспитів. Згодом Куїнджі став професором цієї академії, одним із найуспішніших художників. Демонстрація портретів живописців супроводжується описом історичних постатей. В опис можуть бути включені спогади людей, які знали людину, зображену на портреті, документи, що стосуються її, листи, мемуари, уривки з художньої літератури. Можливе проведення конкурсу «Чи знаєш ти історичних діячів?»128. Завдання може бути таке: дізнатися про історичного діяча за портретом без підпису і розповісти про його діяльність або за портретами двох історичних діячів (без підпису) визначити, кому з них належить висловлення, що наводиться, взяте з підручника. Наприклад, до портретів Дж. Вашингтона і Ж. Дантона дане висловлення: «Щоб перемогти ворога, нам потрібна сміливість, ще раз сміливість, завжди сміливість...». Ще завдання може бути таким: на основі фрагмента художнього тексту визначити, про якого діяча йде мова, розповісти про його роль в історії, знайти його портрет серед заздалегідь підготовлених. Методисти І. Гиттис, В. Вернадський, О. Вагін описують різні прийоми роботи з картиною. Вчитель показує картину, а учні називають усе, що на ній зображене; дають опис окремих елементів і картини в цілому; придумують для діючих осіб слова й інсценують окремі сюжети картини; намагаються представити, що було раніше чи пізніше того моменту, що зображений на картині. Навчальні картини можна застосовувати з метою розвитку, закріплення й узагальнення знань і умінь учнів. Так, учням пропонується розмістити в хронологічній послідовності декілька картин чи пояснити послідовність розташування картин учителем. Можливе проведення за картинами підсумкового повторення, наприклад з теми «Боротьба з монголо-татарськими поневолювачами»129. 128 Лебедева И.М. Организация и проведение исторических олимпиад в 129 Александров А.И. Об организации итогового повторения в 7-м классе
При роз'ясненні сюжету картини, наприклад про ринок рабів у Стародавній Греції, вчитель конкретизує зміст, включаючи створений учнями навчальний матеріал. Придумані біографії рабів допомагають розкрити джерела рабства у Стародавній Греції. У цій та іншій розповідях за картиною можливе також застосування прийому драматизації («оживлення» картини, коли учні складають діалоги для основних діючих персонажів). При роботі з картиною учні набувають умінь її аналізувати; «витягати» знання з-під образу; використовувати картину у своїй розповіді і самостійно будувати розповідь з її використанням. Для відпрацьовування умінь можна застосовувати на уроці кілька картин, але не більше 2-3. Значна кількість ілюстративного матеріалу, особливо вперше використовуваного, послабить інтенсивність сприйняття дітей, а численні образи переплутаються в їхній свідомості й ускладнять сприйняття нового. Описані підходи до методики роботи з картинами можуть успішно застосовуватись до різних видів образної наочності. *Подумайте ____________________________________________ Працюючи в малих групах, на основі наданого вище тексту, складіть таблицю: «Застосування прийомів навчальної роботи учнів з образною наочністю на різних рівнях пізнавальної діяльності» за такою формою.
Перевірте себе 1) Як працювати з речовими пам'ятками? 2) Якими є види образної наочності? 3) Яку роль образна наочність відіграє у навчанні історії? Поясніть. 4) Якими є типи навчальних картин чим вони відрізняються? 5) Якою є методика роботи з образною наочністю?
|
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 285; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.15.35.129 (0.009 с.) |