Аудіо- та відеозасоби навчання історії



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аудіо- та відеозасоби навчання історії



До технічних засобів навчання (ТЗН) відносяться статичні наочні засоби: екранні (кінофільми чи кінофрагменти, навчальні відеокасети, діафільми, діапозитиви, кодопозитиви), зорово-звукові (аудіозаписи, компакт-диски, аудіо чи комп'ютерні програми).

Аудіовізуальні засоби навчання історії можна розділити на чотири групи: а) навчальні діафільми, діапозитиви й інші засоби статичної ек­ранної проекції; б) навчальне радіо і звукозапис; в) навчальне кіно; г) телебачення.

Застосування ТЗН дозволяє активізувати увагу учнів, підвищити їхній інтерес до історичної інформації, створити умови для розвитку як чуттєвої, так і розумової сфери особистості, забезпечити образність у пізнанні історії, економію часу. Яскравість і емоційність вражень, створюваних за допомогою аудіовізуальних засобів, стимулює мис­лення, творчу уяву, інтереси школярів. Особлива виразність аудіовізу­альної інформації відкриває широкі можливості для виховного впливу на учнів.

Застосування ТЗН, крім того, обумовлене інтенсифікацією су­часного процесу вивчення історії: значно зростає обсяг історичної інформації при скороченні годин на її засвоєння. Використання ТЗН дозволяє представити учням навчальний історичний матеріал у най­більш компактному і зручному для сприйняття, економному за часом вигляді.

* Подумайте_______________________________________

Проведіть невеличкий «мозковий штурм» із запитання: які можли­вості оптимізації навчання історії надає використання ТЗН?

 



У діафільмах і діапозитивах використовуються зображення різного характеру. У посібниках для середніх класів широко застосовуються картини і малюнки, що реконструюють у художній формі фрагмент історичної реальності, історичні карти та карти-схеми. Діафільми по­казують у малюнках послідовний хід історичних подій.

Працюючи із серіями діапозитивів і з діафільмами, учитель відби­рає їх і визначає послідовність демонстрації відповідно до плану і ло­гіки викладення матеріалу. У більшості навчальних діафільмів з історії текст розкриває зв'язки між зображеннями і містить загальні висновки.

Підвищенню самостійності учнів сприяє демонстрація діафільму із закритими субтитрами (у діафрагмі проектора прокладається закри­ваюча їх смуга щільного чорного паперу). Учні, спираючись на наявні знання, повинні впізнати та назвати історичні явища, що містяться на кадрах, і пояснити їх.

Особливо ефективним є одночасний показ на екрані двох діапози­тивів чи двох кадрів з різних діафільмів за допомогою двох проек­торів, наприклад для зіставлення на екрані схем, зображень пам'яток, портретів тощо. Такий варіант проекції може полегшити порівняння пам'ятників архітектури чи образотворчого мистецтва, зіставлення натуральних зображень зі схематичними. Так, на екран проектуються зображення пам'ятників Єгипту, Дворіччя, Стародавньої Греції, Візантії, Арабського халіфату. Учням пропонується завдання: визна­чити, у яку епоху з'явилися ці пам'ятники, народи якої країни їх ство­рили. Якщо на попередніх уроках на основі діафільмів порівнювалась культура Стародавніх Єгипту і Греції, то на уроці закріплення знань учні не тільки розповідають про духовні досягнення двох цивілізацій, але і підкріплюють свої слова кадрами з діафільмів «Культура Старо­давнього Єгипту» і «Культура Стародавньої Греції».

Підсумком такої роботи може стати таблиця:

 

Назва пам'ятника Місце розташування Час створення (століття)
     

Самостійний аналіз і інтерпретацію школярами нових для них зо­бражень стимулюють спеціальні діафільми, призначені для уроків повторення.

До статичних екранних засобів навчання також відносяться тран­спаранти для кодоскопа. За допомогою кодоскопа вчитель проектує на екран малюнки, креслення, нанесені на прозору плівку. Для показу явища в розвитку частини схеми поетапно накладаються одна на одну. Крім того, це створює умови для поєднання екранної проекції і робо­ти з підручником, картою та іншими посібниками.

У багатьох школах учителі створюють для кодоскопа саморобні посібники, широко використовуючи його різнобічні можливості. Ма­теріали до кодоскопу готуються звичайно заздалегідь. Велика робоча поверхня апарата дозволяє вчителю й у ході уроку робити на плівці фломастером малюнки і написи.


' Подумайте

Працюючи в парах, визначте, у чому полягають особливості роботи зі статичними ТЗН на уроках історії.

До звукових посібників відносяться записи на магнітній плівці, радіо­передачі тощо. Серед них найбільшу значимість для навчального проце­су мають посібники, створені на основі документальних джерел: це роз­повіді учасників, свідків історичних подій, інтерв'ю з видатними людьми. Можливість почути голоси історичних діячів і безпосередніх учасників подій підвищує емоційність засвоєння історичного матеріалу. Учні пере­живають події разом з оповідачами, голоси яких вони чують.

Радіопостановки, радіокомпозиції на історичні теми й спеціальні на­вчальні радіопередачі реконструюють історичну реальність у художній формі. Учитель має підготувати учнів до свідомого засвоєння передачі, поставити завдання, перевірити їх виконання після передачі, організу­вати підсумкову бесіду за її змістом, що включається в загальну систе­му історичних знань школярів. Добре зарекомендував себе прийом зо­рової конкретизації окремих фрагментів радіопередач. З цією метою після чи під час прослуховування передачі можна продемонструвати кадри з діафільму, діапозитиви, картини. Якщо в школі є власне радіо, творча діяльність школярів може бути спрямована на підготовку пере­дач чи радіопостановок з історичної тематики за результатами власних досліджень. Ефективною може бути робота історичного радіоклубу, проведення усних історичних журналів та радіоподорожей в історичне минуле тощо.

Загальними рисами навчального кіно і телебачення є їх динамічність і наявність зорового і звукового рядів. Кіно і телебачення належать до найбільш економічних за часовими витратами засобів передачі знань. Щільність інформації в навчальному фільмі дозволяє розгорнути перед школярами в доступній формі велику кількість навчального історично­го матеріалу.

У навчальних фільмах з історії використовуються документальні зйомки, зокрема кінохроніка, уривки з історико-художніх фільмів, на­турні зйомки історичних пам'ятників. Навчальне телебачення з історії широко використовує телевізійні лекції, а також телеекскурсії в музеї, на виставки, до меморіальних історичних пам'ятників. Телевізійна драматизація реконструює історичну реальність. Ця форма телепере­дач з історії може широко застосовуватись у роботі зі школярами серед­ніх класів. Екранні динамічні засоби навчання демонструють твори мистецтва і предмети матеріальної культури з різних боків, що допома­гає зосереджувати увагу на найбільш важливих рисах і властивостях об'єкта.

Дуже важливе попереднє знайомство вчителя зі змістом викорис­товуваного на уроці фільму, телепередачі, діафільму, оскільки деякі кінофільми і телепередачі містять лише частину матеріалу, що має бу-


 




- історичні факти в них можуть бути представлені у надзвичайно чи хоплюючий спосіб, часто за допомогою методів, з якими учні знайомі по інших видах програм;

- вони створюють сюжетно-тематичні картини й історичні рекой струкції, наприклад завдяки старій кінохроніці чи історичній рекон­струкції учням передається відчуття місця і часу;

- вони наближають учня до минулого і конкретизують події, що відбулися багато років тому в таких місцях або країнах, про які учні знають не так багато;

- вони дозволяють учням зрозуміти суть життєвого досвіду, думок, почуттів і відносин людей, безпосередньо пов'язаних з конкретною подією чи історичним явищем.

Однак викладач історії також має враховувати потенційний вплин, що може здійснювати телебачення поза межами класної кімнати. Про­тягом тижня деякі учні проводять біля телевізорів стільки ж часу, скільки у школі. Тому важливо формалізувати цей вид навчання, нада­ючи учням інформацію про телебачення як посередника, а також за­гальні уявлення про телебачення, необхідні для аналізу його продукції. Учні повинні розуміти, що телебачення не є нейтральним, об'єктивним і відкритим, як здається. Образи, які воно створює, відбираються і ре­дагуються з тим, щоб відповідати певним критеріям привабливості для глядачів або смакам і потребам певних сил чи власників телеканалів.

Учням необхідно пояснити, що коли вони використовують теле­візійні програми, кінохроніку і фільми як історичне джерело, то вони повинні побачити за екранними образами і почути за текстом звуко­вих коментарів:

- контекст, у якому створювалися дана кінохроніка і фільми;

- організації, що їх виготовили;

- аудиторію, для якої вони призначені;

- мету, з якою вони були створені;

- спосіб, в який збирався матеріал, як перевірявся, редагувався і зіставлявся з іншими джерелами;

- вплив використовуваної технічної апаратури і прийомів145.

* Подумайте____________________________________________

Працюючи в парах, визначте, які вимоги до вчителя висуває сучасна методики опрацювання телебачення на уроках історії, чому об'єк­тивно зростає його роль у навчанні, з якими складностями можна зустрітись при використанні даного виду ТЗН.

Перевірте себе

1) Які засоби навчання історії відносяться до ТЗН і як вони кла­сифікуються?

145 Страдлинг Р. Викладання історії Європи XX ст. - К., 2003. - С 241.


 

2) Чим відрізняється методика роботи зі статичними та динамічними ТЗН у навчанні історії?

3) Якою є методика роботи з аудіо ТЗН на уроках історії?

4) Якою є методика роботи з діапозитивами та діафільмами на уро­ках історії?

5) Якою є методика роботи з кінофільмом і кінофрагментом?

6) Якою є методика роботи з інформацією телебачення?

Комп'ютер на уроці історії

Сьогодні розвивається ще один дуже перспективний напрям у ТЗН -ііикористання комп'ютера як засобу навчання та відповідних техноло­гій. Вони мають великі можливості імітування історичної реальності, нідтворення найбільш суттєвих рис історичних епох, соціокультурних комплексів. Формуючи яскраві й об'ємні уявлення про минуле, комп'ю­терні програми створюють ілюзію присутності, коли учень подорожує з героєм програми в географічному просторі і в часі. Рухаючись за різни­ми значеннєвими, асоціативними лініями, він стежить за розвитком подій, втручаючись в їхній хід і вирішуючи проблеми. Йому надається можливість зустрітися з історичними особами, познайомитися з госпо­дарством, побутом, особливостями народів найдавніших цивілізацій.

За своїми функціональними можливостями комп'ютер уже сьогод­ні може стати практично ідеальним засобом навчання і підвищення пізнавальної активності школярів на уроках будь-якого циклу, однак виникає проблема ефективної реалізації цих можливостей у процесі придбання знань, вироблення навичок і умінь146. Комп'ютер треба «навчити» педагогічному мистецтву, і це зовсім не просто. Необхідно вирішити проблеми, пов'язані з технологією комп'ютерного навчан­ня, тобто психолого-педагогічні проблеми комп'ютерного навчання й ефективно використовувати їх у конкретних ситуаціях, що виникають у навчальному процесі.

Вже розроблено величезну кількість навчальних програм різних типів і видів, але їх технічні завдання часто роблять акцент не на на­вчання, не на допомогу учню, а на технологію програмної реалізації. По-перше, комп'ютер значно розширив можливості подання навчаль­ної інформації. Можливість застосування кольору, графіки, мульти­плікації, звуку, можливість моделювання і прогнозування дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності. По своїх образотворчих можливостях комп'ютер перевершує кіно і телебачення.

По-друге, комп'ютер дозволяє підвищити мотивацію навчання. Можливість учнів регулювати подачу навчальних завдань за рівнем складності, заохочення їх до правильних рішень, не вдаючись при цьо-

146 Виштынецкий Е.И., Кривошеев А.О. Вопросы применения информа­ционных технологий в сфере образования и обучения // Информационные технологии. - 1998. - № 2. - С. 32-36.


 




му до зайвих суджень і оцінок, позитивно позначаються на мотивації навчання. Індивідуалізація навчання, можливість на тому чи іншому рівні участі довести рішення поставленого завдання до кінця, варіатив­ність рішення, надання можливості учням виявити оригінальність, поставивши цікаве завдання, задавати різні питання і пропонувати будь-які рішення без ризику одержати за це низький бал - усе це сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання.

По-третє, комп'ютер активно «втягує» учнів у навчальний процес. Він дозволяє суттєво змінити способи управління навчальною діяль­ністю, наприклад занурюючи учнів у певну ігрову ситуацію. Крім того, учень сам може «задавати» комп'ютеру кращу форму допомоги (ска­жімо, демонстрація способу рішення з докладними коментарями чи вказівка щодо принципу рішення), способу викладу навчального ма­теріалу (розгорнутий чи стислий, з ілюстраціями чи без них і т. ін.). Інакше кажучи, на відміну, скажімо, від програмованого навчання, комп'ютер не тільки направляє дії учнів, але й сам керується ними, оскільки багато функцій керування передаються їм.

По-четверте, набагато розширюється асортимент застосовуваних навчальних завдань. Комп'ютери дозволяють успішно використову­вати в навчанні завдання на моделювання різних ситуацій, на пошук і усунення деяких проблем, коли є велике число варіативних способів вирішення. Розширюється також коло задач на планування, оскільки комп'ютер дозволяє оцінити оптимальність будь-якого рішення, у тому числі і несподіваного, ефективність обраної стратегії і може здійсню­вати постійний контроль за правильністю процесу рішення. Важли­вою особливістю комп'ютера є те, що він дозволяє «занурити» учня в конкретну історичну епоху, зробивши його учасником історичних подій, першовідкривачем земель і т. ін.

По-п'яте, комп'ютер сприяє формуванню в учнів умінь рефлексії своєї діяльності. Він дозволяє їм наочно уявити результат своїх дій.

*Подумайте____________________________________________________

За методом «мікрофона» висловіть свою думку з питання: наскільки серйозними конкурентами традиційного навчання історії, на вашу думку, можуть стати мультимедійні навчальні посібники?

Проблеми застосування комп'ютера були предметом обговорення асоціацій викладачів історії країн Європи - членів «Єврокліо» (на­приклад, на конференції в Фінляндії в 1998 p.). Попереднє дослідження виявило значні розходження в забезпеченості комп'ютерами виклада­чів історії європейських країн. Тільки кілька держав (Велика Британія, Німеччина і Фінляндія) досягли помітних результатів у поширенні і за­стосуванні інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у навчанні історії. Більшість же європейських країн знаходиться на початковому ступені цього процесу, а в деяких з них йому перешкоджають серйозні економічні і політичні труднощі.


У той же час досвід країн, що впевнено рухались в цьому напрямі, по­казує, що «вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні для ефективного використання ІКТ. Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати ін­формацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тіль­ки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні зіставляли різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися в об'єкти маніпуляцій»147.

У підсумковому документі конференції «Єврокліо» були проголо­шені провідні принципи інформаційно-комунікативних технологій у навчанні історії:

1. Використання ІКТ сприяє формуванню міжнародного виміру навчання історії через спілкування і добір широкого кола джерел інформації.

2. Це важливо для становлення молодих людей як критично мисля­чих членів інформаційного суспільства.

3. Школи повинні бути достатньо забезпеченими сучасною ком­п'ютерною технікою, необхідною для розвитку ІКТ, що є запорукою підготовки учнів до майбутнього.

4. У цілому позитивне ставлення викладачів історії до використан­ня ІКТ повинне бути підтримане регіональними і державними орга­нами влади, а також міжнародними організаціями (Євросоюз, Рада Європи, ЮНЕСКО).

5. Запровадження ІКТ у шкільну історичну освіту повинно стати
частиною професійної підготовки вчителів і спеціальним напрямом
методичних досліджень148.

* Подумайте____________________________________________________

За методом «мікрофона» висловіть свою думку із запитання: якою є роль ІКТ у сучасному навчанні історії?

Отже, застосовувані у сфері освіти інформаційні технології повинні ставити своєю метою реалізацію наступних завдань:

- підтримка і розвиток системності мислення школярів;

- підтримка всіх видів пізнавальної діяльності людини в набутті знань, розвитку і закріпленні навичок і умінь;

- реалізація принципу індивідуалізації навчального процесу при збе­реженні його цілісності.

Проте у процесі навчання важлива не інформаційна технологія са­ма по собі, а те наскільки її використання сприяє досягненню освітніх

147 History Teaching and Information and Communication Technology //
Bulletin № 10.-1998.-P. 6.

148 Там само. - С. 25.


цілей. Тому недостатньо просто опанувати ту чи іншу інформаційну технологію. Власне кажучи, у даний час освіта стоїть перед пробле­мою - навчитися правильно, оптимально і нешкідливо застосовувати комп'ютер.

Треба зауважити також, що технології створення навчальних про­грам з історії і використання їх на уроках є порівняно новими, як і м тодика застосування комп'ютера, як ефективного засобу навчання, допомогою якого може бути організована навчально-пізнаваль діяльність учнів протягом цілого уроку або навіть низки уроків. І жаль, у даний час ці питання залишаються майже нерозв'язаним особливо у порівнянні з напрацюваннями методик використай комп'ютера в інших (зокрема, технічних) галузях знань.

Існуючі комп'ютерні програми з історії умовно можна розділити на три основних групи: екзаменуючі; навчальні; допоміжні. Проте кіль­кість і якість більшості програм з історії, які є сьогодні в Україні, не може вважатися такою, що відповідає потребам сучасного навчання.

*Подумайте____________________________________________________

Працюючи в парах, пригадайте відомі вам або перегляньте будь-який із електронних освітніх ресурсів (комп 'ютерну програму, навчаль­ний сайт, веб-сторінку) і визначте, чи відповідають вони вимогам до такого типу ТЗН.

На уроках історії в основній школі робота з освітніми електронними ресурсами (ОЕР) повинна бути орієнтована на оволодіння уміннями і навичками роботи з різними джерелами історичної інформації, викори­стання отриманих даних для вирішення конкретних навчальних за­вдань, а також на поєднання індивідуальних і групових форм пізна­вальної активності. Ключового значення тут набуває уміння розрізняти саму типологію джерел інформації, співвідносити тип джерела з рівнем його вірогідності, а також безпосереднє оволодіння історичною інфор­мацією, засвоєння базових дидактичних одиниць і вивчення основних змістових ліній курсу. З урахуванням психолого-вікових особливостей учнів основної середньої школи дуже важливо поєднати вивчення тек­стових матеріалів з використанням усього спектра мультимедійних можливостей ОЕР, у тому числі рольових ігор, анімації, ілюстрацій, картографічних матеріалів.

Вважається, що зараз уже можна скласти деяку градацію серед учи­телів історії, що використовують комп'ютер у своїй роботі. При цьому чітко можна виділити п'ять рівнів такого користувача.

Рівень перший - початковий. Використання комп'ютера як «дру­карської машинки з пам'яттю»: більш-менш регулярна підготовка з її допомогою найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків, планування тощо; створення списків і картотек, шаблонових форм; «спокійне» ставлення до робіт учнів, що здаються в «комп'ютерному»


мін ляді; елементарна систематизація документів у домашньому ком­п'ютері.

Рівень другий - відкриття можливостей комп'ютера. Досягнення да­ного рівня нерозривно зв'язане з виходом учителя в Інтернет. Хоча можливе виділення і деякого проміжного етапу - знайомство з тема­тичними CD-ROMaMH. Незважаючи на низький навчально-методич-иий рівень останніх, вони здатні вразити «історика», який скучив за якісними наочними засобами, у першу чергу найбагатшими аніма-щііними можливостями сучасних технологій. «Пробне» проникнення в Інтернет створює ілюзію безмежної інформаційної доступності, а швидкість одержання кінцевого результату ставить перед учителем пи­тання про досконалість (і доречність) традиційних освітніх технологій. (Трохи пізніше для нього буде зрозуміла певна оманливість першого ираження). Використання електронної пошти, участь у чатах, форумах і відеоконференціях відкриває додаткові можливості і для професійно­го спілкування. Не варто списувати з рахунків і неминуче підвищення авторитету серед учнів. Використання комп'ютера на уроках і в поза-урочній діяльності створює вчителю репутацію людини передової і про­гресивної. Школярі починають ставити його за зразок іншим учителям, і в очах колег по роботі авторитет такого вчителя значно зростає. Саме на цьому етапі вчитель починає залучати своїх учнів до участі в дистан­ційних олімпіадах і конкурсах. (Оперативну інформацію про такі олім­піади і конкурси, наприклад в Росії, можна одержати за адресою http:/center.fio.ru/som/items.asp?id=10000533).

Рівень третій - на шляху до творчості. Учитель починає опановувати технологіями «творіння», йому стають доступні основні елементи про­грам Microsoft Power-Роіпт, Microsoft Frontpage, Microsoft Publisher, Adobe Photoshop і т. д. У руки педагога попадають інструменти, вико­ристовуючи анімаційні можливості яких, він може істотно підсилити ефективність свого заняття. До застосування цих програм на уроці спра­ва ще не дійшла, але вчитель уже починає виступати авторитетним кон­сультантом у шкільних проектах. Під керівництвом такого вчителя учні створюють свої тематичні Web-сторінки, а вчитель інформатики чи ме­режевий координатор допомагає в публікації цих матеріалів у мережі Інтернет. Для третього рівня характерні також спроби створення елект­ронної бібліотеки вчителя і проекти написання декількома педагогами спільного навчального посібника.

Рівень четвертий - перші уроки. Поступово із позашкільного жит­тя нові інформаційні технології починають проникати і на «Його Ве­личність Урок». І в даному випадку не дуже і важливо, яким шляхом відбулося це проникнення. Можливо, це було організоване тесту­вання в комп'ютерному класі. Можливо, відбувся вибір задач на CD-ROMi «Історія стародавнього світу. Загадки Сфінкса». Можливо вчитель продемонстрував у класі за допомогою мультимедійного проектора в кабінеті історії власну презентацію. Усе це не суттєво.


Важливо, що для такого вчителя вже навряд чи можливий рух у зво­ротний бік. Навпаки, виникає проблема систематизації створюваного матеріалу вже на якісно новому рівні.

Рівень п'ятий - пошуки системи. Для вчителя стає професійно не­обхідним навчитися поєднувати власний викладацький почерк з тими технічними можливостями, що надає йому його навчальний заклад. Тут можна виділити кілька рівнів технічних можливостей чи ситуацій, у яких з погляду впровадження ІКТ знаходиться вчитель.

Ситуація перша. Комп'ютера в класі немає. Зрозуміло, різновидів такої ситуації багато: від того, що комп'ютера просто нема в кабінеті вчителя історії, до того, що комп'ютера немає в радіусі декількох кіло­метрів. Останній варіант, об'єктивності заради, варто визнати посту­пово зникаючим. А от в інших випадках, при бажанні, можна якимось чином знаходити прийнятні варіанти. По-перше, це різні види домаш­ніх завдань, спрямовані на пошук обумовленої вчителем інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. При цьому пошук може проводитися як у вільному режимі, так і по ресурсах, обумовлених педагогом. І один, і інший варіант у різних ситуаціях може бути педагогічно і методично виправданий. Пропонованим результатом подібної роботи може бу­ти як повідомлення по темі, так і анотований перелік посилань. І те, й інше є гарною навичкою реферування. У всякому разі, істотно більш прийнятним, ніж просте «скачування» з чужого сайта чужої праці.

По-друге, це використання інтерактивних форм: листування по електронній пошті з однолітками чи фахівцями, спілкування в спе­ціалізованих чатах чи форумах, анкетування й інші форми опитувань. Результатом тут також може стати повідомлення чи доповідь, а також систематизовані матеріали для проектної роботи. Паралельно під час листування відпрацьовуються і навички письмової мови.

По-третє, це класична проектна робота: порівняльне вивчення, дослі­дження тих чи інших явищ, фактів, подій, статистики, рефератів, окремих сайтів, навіть думок, висловлених на форумах для виявлення певної тен­денції чи ухвалення рішення, розробки пропозицій. Результатом може стати презентація власної Web-сторінки. Важливо нагадати учню, що презентація - це не накопичення тексту, а, у першу чергу, ілюстративний матеріал, карти, таблиці і схеми. Важливою також є відповідність аніма­ції й ілюстрацій заявленій темі, а також лаконічність. Вище оцінюється робота, де автор використовував пошукові системи й інші способи для перебування в мережі додаткової інформації з теми, крім заданих спочат­ку ресурсів. Звіти можуть вмішуватись на шкільному сайті, або у локаль­ній мережі для загального перегляду.

По-четверте, це різні види консультування і редагування, здійсню­вані вчителем по електронній пошті, листування з батьками учнів, відповіді на питання в рамках форуму на вчительській сторінці, і, на­решті, мережеві факультативні заняття.


По-п'яте, це участь у дистанційних олімпіадах і конкурсах: «кла­сичних», пов'язаних з відповідями на поставлені запитання, «твор­чих», метою яких стає створення (часто в співробітництві з іншими командами) визначеного «продукту», «інтерактивних», одним із зав­дань тут стає експертиза робіт інших команд.

По-шосте, це різноманітні ігри і турніри, засновані, як правило, на елементах угадування і пошуку.

Ситуація друга. На уроках є можливість використання мульти­медійного проектора.

У цій ситуації можна, по-перше, використовувати вже готові про­дукти (CD-ROM). Це і готові уроки (Історія 10,11 класи), і пізнавальні задачі та ігри («Історія Стародавнього світу. Загадки Сфінкса»), і слайд-фільми («Від Кремля до Рейхстагу», «Олександр і Наполеон»). По-друге, це можуть бути матеріали, підготовлені самими учнями (див. вище). По-третє, це те, що може сконструювати сам учитель: шоу, добірки відеоматеріалу (карти, схеми, таблиці, ілюстрації), електронний словник, цілі уроки, створені в Power Point. Окремим ва­ріантом подібної роботи може стати аналіз картини чи іншого відео­матеріалу, підготовленого вчителем.

Ситуація третя. Є можливість проведення уроку в комп'ютерному класі, підключеному до Інтернету. Тут уже варіантів роботи може бути безліч: фактично під будь-який викладацький менталітет - тесту­вання, оглядова лекція з використанням Інтернет-ресурсів, режим «До­відкового бюро», віртуальна екскурсія (зокрема, знайомство з музеєм), урок-конференція, лабораторна робота, чат чи телеконференція, освіт­ні ігри.

Очевидно, що далеко не всі питання, пов'язані з розробкою якісних ОЕР з історії уже вирішені, але ігнорування (вимушене чи свідоме) вже створених ресурсів вчителями історії представляється не продуктив­ним, особливо у тому випадку, якщо школа (учитель) представляють себе як джерело якісної сучасної освіти149.

*Подумайте____________________________________________________

Працюючи в парах, визначте, яких умінь і навичок потребує сучасна інформаційно-комунікативна компетентність учителя історії. Про­ведіть самооцінку, чи достатнім є рівень вашої компетентності.

Перевірте себе__________________________________________________

1) Якими є функціональні можливості комп'ютера на уроках історії?

2) Що таке ІКТ?

3) Яким чином ІКТ застосовуються у навчанні історії?

149 Пометун О.І. Використання нових інформаційних технологій на уро­ках суспільствознавчих дисциплін: деякі методичні прийоми / Проблеми су­часного підручника: 36. наук, праць. - К., 2004. - Вип. 5. Ч. II. - С 148-153.


 




 


4) Що таке ОЕР і як вони використовуються у навчанні історії?

5) Якими уміннями і навичками має володіти вчитель для роботи з ІКТ?

Перевірте свої знання з теми

1) Порівняйте можливості у навчанні історії аудіовізуальних засобів навчання з комп'ютером. Чи можна надавати перевагу якомусь за­собу навчання, чому?

2) Якою є методика роботи з різними видами ТЗН?

Як провести практичне заняття з теми

Проведіть практичне заняття у вигляді презентації результатів на­вчального проекту «Як застосовуються ТЗН у процесі навчання історії в школах нашого міста». Для цього реалізуйте такий алгоритм діяльності:

1) об'єднайтесь у малі групи, кожна з яких буде працювати з окре­мим видом ТЗН;

2) складіть анкети для учнів щодо використання різних видів ТЗН;

3) складіть запитання для інтерв'ю з учителями з тієї ж проблеми;

4) розробіть план аналізу матеріальної бази школи щодо можливос­тей застосування ТЗН;

5) оберіть школи, де ви будете проводити дослідження, та проведіть його;

6) на основі літератури розробіть методичні рекомендації щодо ви­користання «свого» виду ТЗН та запропонуйте їх учителям для шкіль­ної методичної бібліотеки;

7) результати проекту оформіть у вигляді портфоліо;

8) на практичному занятті проведіть презентацію й оцінку роботи кожної з груп та групових портфоліо.


Тема 12

УРОК ЯК ОСНОВНА ФОРМА НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ

/. Підходи до класифікації уроку історії. 2. Характеристика ос­новних типів уроків. 3. Методика проведення різних типів та елементів структури уроку. 4. Підготовка вчителя до уроку.

Основні поняття теми: форми організації навчання, урок, типи і форми уроку, структура уроку, очікувані результати уроку, те­матичне і поурочне планування.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.184.215 (0.033 с.)