ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ФОРМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ 3 ІСТОРІЇ



 

Уявні історичні подорожі.

  1. Конкурси та вікторини.
  2. Історичні ранки і вечори.
  3. Лекції, бесіди.
  4. Олімпіади.
  5. Конференції.
  6. Перегляд фільмів історичної тематики.
  7. Історичний гурток.
  8. Історичні товариства й клуби.
  9. Випуск історичних газет.
  10. Аукціони історичних знань.

12. Екскурсії, походи.

13. Усні журнали.

14. Тиждень історії в школі.

15. Історичний театр.

16. Конкурси малюнків на історичну тематику.

17. Зустрічі з персонажами художніх творів з історичної тематики “Впізнай героя”.

 

 

Додаток 8

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ 3 ІСТОРІЇ

 

“Подорож у козацькі часи”.

“Українські вечорниці”.

“Герої древньої Еллади”.

“Сім чудес світу”.

“Історична плутанина”.

“Українські гетьмани”.

“Герої міфів Греції та Риму”.

“Мистецтво епохи Відродження”.

“Великі географічні відкриття”.

“Греція – батьківщина олімпійських ігор”.

“Білі плями історії”.

“Історія України й державна символіка”

 

 

Додаток 9

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА УЧНІВСЬКИХ РЕФЕРАТІВ

ТА ПРОЕКТІВ ІЗ КУРСУ “ЛЮДИНА І СВІТ”

 

Теми учнівських рефератів:

1. Що таке суспільство?

2. Теорія суспільного договору.

3. Земля – планета людей.

4. Трагічні наслідки світових війн ХХ століття.

5. Сучасна молода сім’я та її проблеми.

6. Хто такі неформали?

7. Як я розумію національну гідність?

8. ”Втрачені покоління” у ХХ столітті.

9. Пошуки сенсу людського життя.

10. Особливості сучасної цивілізації.

11. Що таке інформаційна цивілізація.

12. Проблема збереження культурних цінностей.

13. Нові напрями і види мистецтва.

14. Проблеми екології культури.

15. Особливості молодіжної субкультури.

 

Теми учнівських проектів:

1. Наші випускники сьогодні й завтра: прагнення і можливості.

2. Доля людини у ХХ столітті.

3. Батьки і діти: два покоління – дві культури.

4. Міжнаціональний конфлікт – шляхи розв’язання.

5. Яке майбутнє чекає людство?

 

 

Додаток 10

ФОРМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ПРАВОЗНАВСТВА

1. Диспут – це активна, зацікавлена розмова, суперечка, учасники якої бажають глибше розібратися у питаннях, що обговорюються. На ньому можливі зіткнення різних точок зору. Пошук істини йде шляхом вільного обміну думками між його учасниками. До завдань диспуту належать — формування громадянської активності, вироблення переконань щодо дотримання принципів верховенства демократичного права, виховання самостійності, принциповості, вміння логічно висловлювати свою думку. Під час проведення диспуту вчитель повинен дотримуватись однієї умови — аудиторія за віком та інтересами має бути однорідною. Але можна провести диспут у межах політичного, юридичного клубу, якщо такий існує в школі.

2. „Філософський стіл” — допоможе старшокласникам розібратися у багатогранній, суперечливій дійсності, що їх оточує. Змістом занять „філософського столу” можуть бути проблеми суспільного або шкільного життя; проблеми громадсько-політичних прав та особистих свобод, що одночасно є предметом вивчення правознавчих дисциплін, наприклад: свобода слова, проблема війни і миру, совість, право на навколишнє середовище, моральні й духовні аспекти прав дитини, смертна кара.

3. „Сократівська бесіда” — провідним методом виступає дискусія. „Сократівську бесіду” досить провести двічі на семестр. Зміст бесід — колективні роздуми над життєво важливими проблемами правової культури та світоглядними проблемами.

4. Правовий ринг — для учнів старших класів. Проводиться двічі на рік: у кінці першого півріччя і напередодні закінчення навчального року.

5. Інтелектуальний правовий хокей — як різновид опитування окремим етапом можна включити у проведення правового рингу або іншої форми роботи.

6. Хрестики-нулики — ця форма роботи також універсальна, за методикою проведення є близькою до інтелектуального правового хокею.

7. Правовий бліц-турнір — не потребує тривалої підготовки і може бути проведений без попередження.

8. Рольові ігри (ділові ігри) — прес-конференції, зустрічі на вищому рівні, міжнародний суд, „Один світ – один народ”, моделювання ООН.

9. Правова бесіда.

Набули широкого розповсюдження й інші позакласні форми навчання та виховання — КВК, дидактичні ігри, вечори, бесіди за «круглим столом», об’єднання за інтересами, правові клуби, конкурси правозахисників, аналіз правових ситуацій, відкритий мікрофон, теоретична конференція. Всі вони рекомендовані для проведення у 9 – 11-х класах, оскільки вимагають більш ґрунтовної підготовки і наявності відповідної бази знань.

 

 

Додаток 11

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ ІЗ ПРАВОЗНАВСТВА

Клас

  1. Твої права в школі.
  2. Твої права поза школою.
  3. Обов'язки учнів.
  4. Про повагу до батьків.
  5. Символіка і життя.

Клас

1. Людина — найвища цінність.

2. Права учня.

3. Для чого існують закони?

4. Обов'язки учнів.

 

Клас

1. Людина і суспільство.

2. Конвенція про права дитини.

3. Що таке правопорушення?

4. Права та обов'язки семикласника.

 

Клас

1. Людина як результат взаємодії природи і суспільства.

2. Життя людини — найвища цінність.

3. Мораль і право.

4. Право людини на екологічно безпечне середовище.

5. Людина в сім'ї.

6. Підліток в сім'ї.

7. Наша держава — Україна.

8. Я і закон.

9. Роль Конституції в демократичному суспільстві.

 

 

Додаток 12

ФОРМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ ТА ЕКОНОМІКИ

1. Тематичні вечори і змагання (конкурси, вікторини, КВК, брейн-ринги, бізнес-турніри, прес-клуби тощо).

2. Походи та екскурсії (на підприємства, біржі, до банку тощо).

3. Уявні мандрівки та подорожі.

4. Географічні ігри, естафети.

5. Випуск географічних та економічних газет і журналів.

6. Зйомка та монтаж відеофільмів.

7. Загальношкільні ділові ігри і ярмарки.

8. Зустріч з підприємцями.

Додаток 13

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ

З ГЕОГРАФІЇ ТА ЕКОНОМІКИ

1. “Кругосвітня подорож із Ф.Магелланом”.

2. “Заповідні куточки нашої Батьківщини”.

3. “Пригоди краплинки води”.

4. “Подорож мальовничими річками Полтавщини”.

5. “Рекорди природи”.

6. “Мандрівки по сторінках романів Жюля Верна”.

7. “Клуб відомих капітанів”.

8. “Загадкова Амазонія”.

9. “Карликові країни Європи”.

10. “Виживання в екстремальних природних умовах”.

11. “Суд над інфляцією”.

12. “Біржа праці”.

13. “У пошуках альтернативи”.

14. “Економічні ресурси”.

15. “Книжкова фабрика”.


Додаток 14

ОРІЄНТОВНА СХЕМА КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО

ПЛАНУ З ФАХУ

Дата №/№ уроку Тема уроку Тип уроку Триєдина мета уроку Методи навчання Повторювальний матеріал, який актуалізує опорні знання та вміння учнів Види контролю знань і зворотного зв’язку Планові знання, вміння і навички, формуванню яких присвячено урок
                 

Додаток 15

СХЕМА АНАЛІЗУ ЕЛЕМЕНТІВ

ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УЧИТЕЛЯ

Методи дослідження

1. Бесіда з учителем.

2. Аналіз відвіданих уроків.

3. Бесіда з учнями.

4. Тестування учнів (тести складаються студентами).

 

План вивчення елементів педагогічної технології вчителя

1. Біографічні дані вчителя, освіта, атестаційна категорія.

2. Предметний кабінет та його місце в системі роботи вчителя.

3. Нетрадиційні форми організації навчання.

4. Позакласна робота вчителя.

5. Переважаючі методи в системі роботи вчителя і рівень їх спрямування на активізацію самостійної пізнавальної діяльності учнів.

6. Різноманітність методичних прийомів та засобів, що використовує вчитель у своїй діяльності.

7. Форми організації навчання та їх ефективність (традиційні, нетрадиційні).

8. Елементи інноваційних технологій у роботі вчителя (запозичені, оригінальні).

9. Результати навчання учнів (якість знань учнів (абсолютний та якісний показники), сформованість і систематичність знань, володіння науковою термінологією, самостійність під час виконання навчальних завдань).

10. Рівень зацікавленості учнів вивченням предмета (творче ставлення до предмета).

 

Критерії оцінювання

Елементарний рівень – завдання 1-4.

Достатній рівень – завдання 1-7.

Високий рівень – виконання завдань у повному обсязі.

 

 

Додаток 16

ОРІЄНТОВНА ПРОБЛЕМАТИКА ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УЧИТЕЛІВ ІЗ ФАХУ

 

 

1. Використання підручника на уроці.

2. Перевірка, контроль й оцінка знань учнів: методи та прийоми.

3. Формування понять у процесі викладання історії (географії, правознавства, суспільствознавства).

4. Організація самостійної роботи учнів на уроках.

5. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках.

6. Прийоми організації практичної діяльності учнів на уроках.

7. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів у викладанні історії (географії, правознавства, суспільствознавства).

8. Контурні карти на уроках історії (географії).

9. ТЗН (комп’ютер) у викладанні історії (географії, правознавства, суспільствознавства).

10. Прийоми роботи з документами.

11. Міжпредметні зв’язки у викладанні історії (географії, правознавства, суспільствознавства).

12. Позакласна робота з фаху.

13. Особливості викладання історії (географії, правознавства, суспільствознавства) у спеціалізованих класах (школах).

 

Додаток 17





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.232.96.22 (0.013 с.)