Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Чергування приголосних фонем. Чергування г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с. Дисиміляція приголосних.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ Чергування приголосних фонем у сучасній українській мові, як і чергування голосних, зумовлене історичними змінами, що відбувалися в різні періоди її розвитку. 1. До найдавніших слов'янських чергувань належить чергування: /г/ - /ж/: друг - друже, нога - ніженька; ІкІ - ІчІ: юнак - юначе, рука - рученька; їх/ - ІшІ: пастух - пастуше, вухо - вушний. Цей тип чергувань відомий у мовознавстві під назвою перше перехідне пом'якшення приголосних, або перша палаталізація. 2. Чергування перед закінченням -і: /г/ - /з7: книга - книзі, у книзі; ІкІ - /цУ: рук - руці, у руці, бік - на боці; ІхІ - /с7: вухо - у вусі. Це чергування відбувається в іменниках жіночого роду в давальному та місцевому відмінках однини, в іменниках чоловічого роду та середнього роду в місцевому відмінку однини: повага - повазі, у повазі; молоко - у молоці; барліг - у барлозі. Таке чергування відоме у мовознавстві як друге перехідне пом'якшення, або друга палаталізація. 3. Давні чергування приголосних фонем відбуваються і в дієслівних формах: /ті - /ж/: могти - можу; N - /ж/: мазати -мажу; ІкІ - ІчІ: плакати - плачу; їх/ - /ш/: колихати - колишу; /д/ - /дж/: садити - саджу; М - ІчІ: котити - кочу; /с/ - /ш/: носити - ношу - ношений. 4. З однією фонемою можуть чергуватися дві різнотипні фонеми: > в особових формах дієслів (1 -а особа однини, 3-я особа множини): /б/ - /бл 7: любити - люблю, люблять; /п/ - /пл 7: купити - куплю, ліпити - ліплю; /в/ - /вл7: ловити - ловлю, ловлять; їм/ - /мл7: тямити - тямлю, тямлять; /ф/ - /фл 7: графити - графлю, графлять; > в особових формах дієслів та у відмінкових формах іменників: /б/ - /бй/: бити - б 'ю; /п/ - /пй/: пити - п То; /в/ - /вй7: вити - в 'ю; /м/ - /мй/: імені - ім 'я; /ф/ - /фйУ: верф - верф 'ю; /р/ - /рй/: матір-матір 'ю. 5. Тверді /д/, /т/, /з/, /с/, /дз/, /ц/, /н/, /р/ чергуються з м'якими: колоти - колю; варити - варю; тратити - трать; манити - маню; база - базі; коса – косі. Найпоширеніші чергування приголосних звуків г — з — ж: нога — нозі — ніжка; к — ц — ч: рука — руці — ручка; х — с — ш: вухо — у вусі — вушко; Чергування відбувається при словозміні іменників: - при відмінюванні іменників: круг — крузі, свекруха — свекрусі; - у кличному відмінку іменників чоловічого роду: друг — друже, чоловік — чоловіче, пастух — пастуше; - у давальному відмінку іменників жіночого роду: дочка — дочці; - у місцевому відмінку всіх трьох родів: берег — на березі, рік — у році, мачуха — мачусі. При словотворенні іменників: - жіночого роду за допомогою суфіксів -к(а), -ечк(а), -еньк(а): книга — книжка, рука — ручка; - чоловічого і середнього роду за допомогою суфіксів -ок-, -ечок-, -ечк(о): плуг — плужок, верх — вершечок, сонце — сонечко; При творенні прикметників: - за допомогою суфікса -ськ(ий): Волга — волзький, козак — козацький, чех — чеський; - відносних прикметників із суфіксами -оч-, -н(ий): жінка — жіночий, парубок — парубочий, книга — книжний, тривога — тривожний; - присвійних прикметників на -ин: Ольга — Ольжин, Варка — Варчин, свекруха — свекрушин, матінка — матінчин; - вищого ступеня порівняння за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: легкий — легший, важкий — важчий, вузький — вужчий. - Приголосні г, з, ж кінця основи разом з суфіксом -ш- замінюються на -жч-: дорогий — дорожчий, вузький — вужчий, важкий — важчий. - Приголосний с разом із суфіксом -ш- замінюється на щ: високий — вищий, красивий — кращий. - Кінцеві приголосні к, ц перед суфіксом -н- змінюються на -чн: рік — річний, яйце — яєчний, кликати — кличний, серце — сердечний, околиця — околичний. Зверніть увагу! Виняток становлять слова: рушник, рушниця (рука), соняшник (сонце), сердешний у значенні «бідолашний» (серце), мірошник (мірка), торішній (торік), дворушник (рука), вчорашній. У дієсловах найчастіше чергуються такі приголосні: [з] — [ж]: в’язати — в’яжу; [д] — [дж:]: водити — воджу; [т] — [ч]: котити — кочу; [с] — [ш]: носити — ношу; [зд] — [ждж]: їздити — їжджу; [ст] — [шч]: свистіти — свищу; [г] — [ж]: могти — можу; [к] — [ч]: плакати — плачу; [х] — [ш]: колихати — колишу; [ск] — [шч]: полоскати — полощу. Зверніть увагу! Возити — вожу, але водити — воджу. В інших частинах мови такі найпоширеніші чергування приголосних звуків: [г] — [ж]— [з]: книга — книжка — книзі; [к] — [ч]— [ц]: око — очний — в оці; [х] — [ш]— [с]: кожух — кожушина — в кожусі. Дисиміляція (від латинського сИв-зітіІаИо — розподібнення) — це таке фонетичне явище, при якому один з двох однакових чи подібних приголосних звуків у межах одного слова замінюється іншим, артикуляційно близьким. Групи приголосних, де найчастіше відбувається спрощення: - ждн – жн (тиждень – тижневий); - здн – зн (проїздити – проїзний); - стн – сн (честь – чесний); - стл – сл (стелити – слати) - слн – сн (ремесло – ремісник) - стц – сц (містити) – місце); - лнц – нц (сонце – від «сълньце»); - рдц – рц (серденько – серце); - сткл – скл (скло від стъкло); - рнч – нч (горно – гончар; - скн – сн (тріск – тріснути); - зкн – зн (бризкати – бризнути). Винятки: шістнадцять, кістлявий, хвастливий, пестливий, хворостняк, зап’ясний і похідних від них. 30. Інтернаціоналізми. Слова іншомовного походження.Значну частину лінгвістичних джерел становлять в українській мові слова іншомовного походження. Оніми іншомовного походження поширені також науковій, професійній, побутовій лексиці. Як приклад можна згадати такі поширені нині й звичні для нас слова, як "майстер", "будівник", "столяр, "друкар", "мур" та інші, що мають давньонімецьке походження; "люлька", "тютюн", "кава" — турецьке; "купол" ("баня"), "фреска", "вітраж" — італійське та французьке. Насичена іншомовною лексикою і наука. Зокрема, історики широко використовують у своїй науковій термінології такі слова, як "факт", "документ", "аналіз", "синтез", "інформація" тощо. Власне термін "історія", яким називається наша наука, а також усе минуле людства, іншомовного (грецького) походження. Це свідчить про те, що українська історична наука розвивалася і розвивається в органічній єдності із загальноєвропейською наукою. Водночас, динамічний розвиток історичних знань за новітніх часів призвів до появи у термінологічному апараті вітчизняної історичної науки слів автохтонного походження: "українознавство", "народознавство", "джерелознавство" тощо. Таким чином, у лінгвістичних джерелах віддзеркалилися процеси формування українського етносу, державності. Проте не тільки лінгвістичні джерела містять багато цінної інформації з господарської історії народу, його основних занять, етичних уподобань так званого народного характеру. Відомо, що для українців основними заняттями були землеробство і скотарство. Це прекрасно ілюструють однокореневі слова "жито" і "життя". Вражає кількість слів, що використовувалися для позначення важливих для господарства тварин, зокрема таких, як бик, бугай, віл, корова, телиця, бичок, теля, до того ж ще й зі знаменитими українськими лагідними суфіксами — теличка, корівка, волик, телятко тощо. Назва цієї тварини відображена у топоніміці — Биковня, Волинь. Бичок, волик — традиційні персонажі українських пісень, казок, народної скульптури, малярства тощо. Вивчаючи різні епохи вітчизняної історії, дослідник має використовувати серед інших і лінгвістичні джерела, що містять своєрідну різнопланову інформацію про минуле нашого народу. Написання слів іншомовного походження Правопис и, і, ї, у 1. Пишемо и: а) у загальних назвах після дев'яти приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де ти з'їси цю чашу жиру) перед наступним приголосним: дизель, стимул, система, риф; б) у географічних назвах з кінцевим на -ида, -ика та похідних від них; у буквосполученні -ки-: Флорида, Мексика, Китай; в) у давно запозичених словах як виняток: кипарис, мигдаль, киргиз, башкир, шпиталь, вимпел, спирт, бинт. г) з и пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство. 2. Пишемо і у загальних і власних назвах: а) на початку слова: ідея, історія; б) у кінці слова перед я: артерія в) після приголосного перед голосним: тріумф, радіус; г) у кінці невідмінюваних слів: журі, таксі; ґ) після приголосних, що не входять до правила "дев'ятки": академік, вібрація; д) в особових іменах і в географічних назвах: Річард, Фрідріх, Ніл. 3. Пишемо ї після літер на позначення голосних: мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний). 4. Пишемо у в словах, запозичених з французької мови, після шиплячих ж, ш: журі, парашут, парфуми. Подвоєння літер на позначення приголосних 1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: група, бароко, белетристика. Винятки: аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно. 2. Подвоєння відбувається за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм) (але анотація, конотація). 3. Подвоєння зберігається у власних назвах та похідних від них словах, якщо воно було в рідній мові: Голландія (голландець), Марокко (марокканець), Брюссель, Емма. М'який знак М'який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н (де ти з'їси ці лини) а) перед я, ю, є, ї, йо: ательє, мільярд, консьєржка; б) відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних: альтруїст, фільм; в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, каніфоль. Увага! М'який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення м'якого або пом'якшеного приголосного з а, у: тюль, нюанс. Апостроф Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї а) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р: інтерв'ю, дистриб'ютор; б) після кінцевого приголосного префікса: ін'єкція, ад'ютант. Апостроф не пишеться а) перед йо: курйоз, серйозний; б) коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного: манікюр, бюджет. Увага! Апостроф ставиться після початкового д, о в прізвищах: Жанна Д'Арк, О'Генрі тощо. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ інтернаціональна лексика — слова, які виражають поняття міжнар. значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову. Один із видів іншомовних слів. Входять у лексичний склад мови разом з новими поняттями. Осн. частину І. становлять терміни з галузі науки, техніки, сусп.-політ. життя, л-ри, мистецтва тощо. Значна частина І.— слова з грец. мови (автономія, театр), латинської (клас, рецепт), французької (ансамбль, комуна), німецької (гастроль, курорт), англійської (чемпіон, катер), з італ., голландської та ін. мов. Лексика багатьох мов світу збагачується на термінологію з рос. мови (совет, спутник).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 2317; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.135.201 (0.012 с.) |