Подвоєння й подовження приголосних

 

Правила

Приклади

Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних. Дві однакові приголосні пишуться: а) коли корінь починається на такий звук, на який закінчується префікс; б) внаслідок збігу приголосних, що належать до різних префіксів; в) коли корінь (основа) кінчається на н, а за ним іде суфікс –н(ий), -н(ій), -ни-, -нищ-; г) в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників з подвоєним н, зберігається подвоєне н. Примітка: У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –ан-, -ян-, -ин-, -ін- н не подвоюється. д) коли у складному слові перша частина закінчується, а друга розпочинається тією ж приголосною; е) коли основа дієслова минулого часу закінчується на с, а далі йде зворотна частка – сь(-ся); є) у прикметникових суфіксах –енн(ий), -анн(ий), -янн(ий), які вживаються на означення збільшості прикмети або можливості чи неможливості дії, та утворених від них іменниках з суфіксом –ість і прислівниках. Примітка: н не подвоюється у дієприкметниках, а також іменниках та прислівниках, утворених від дієприкметників. ж) у ряді українських слів, які слід запам’ятати; з) у власних іншомовних іменниках та назвах, якщо таке подвоєння є в тій мові, звідкіля взято слово; і) не подвоюються приголосні в словах іншомовного походження, що становлять загальні назви.

беззахисний, відділ, ззаду   беззастережний, ввійти, возз’єднання   туман – туманний, день – денний, кінь – кінний безвинний – безвинність, законний – законність   глина – глиняний, вода – водяний, соловей – солов’їний   юннат, військкомат   розрісся, пасся, трясся     нездійсненний – нездійсненність; старанний – старанність – старанно     відданий – відданість згуртований – згуртованість   бовваніти, овва, ссати, ссавці   Руссо, Ніцца, Голландія – голландський Виняток: Валенсія, Верона, Аден, Гавана   акумулятор, белетристика, грип, група, комісія, сума Виняток: бонна, аннали, білль, булла, ванна, вілла, манна, мотто, тонна, брутто, нетто, панна, мадонна, мірра, дурра

2.6. Спрощення груп приголосних

 

Правила

Приклад

1. У групах приголосних –ждн-, -здн-, -стл-, -стн - випадають д і т. Винятки: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять. 2. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим – ст, літера т у групі приголосних – стн- зберігається, але не вимовляється. 3. У групах приголосних – зкн -, - скн - випадає к при творенні дієслів із суфіксом – ну - Винятки: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути 4. У групі приголосних – слн - випадає л.

тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, користь – корисний     баласт - баластний, контраст – контрастний, компост – компостний   бризк – бризнути, писк – писнути, тріск – тріснути     масло – масний, ремесло - ремісник

 

 

Вживання великої літери

 

 

Власні імена

 

 

З великої літери

З малої літери

Пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, клички тварин, імена міфічних істот: Ярослав Мудрий, Леся Українка, Мавка, Дід Мороз, котик Мурчик, Аполлон. 2. Прізвища людей, вживані у загальному значенні, якщо вони не перетворилися у загальні назви, тобто не втратили свого індивідуального значення: Нові з′являються вчені з різних галузей науки й техніки - нові Мічуріни й Ціолковські (Тичина).

Пишуться: 1. Імена та прізвища людей, які втратили значення власних назв і стали загальними: рентген (апарат), френч (одяг), меценат, донжуан. 2. Назви народів, племен, назви людей за національною ознакою та місцем проживання: киянин, українці, африканці. 3. Родові назви міфологічних істот: ангел, муза; назви порід тварин: бульдог, пінчер, вівчарка; назви груп тварин, хоча вони походять від індивідуальних кличок: лиски, каштанки.

 

 

Прикметники, утворені від індивідуальних назв

 

 

З великої літери

З малої літери

Пишуться: 1. Присвійні прикметники, утворені від власних назв осіб, кличок тварин за допомогою суфіксів –ів /-їв, -ин /-їн: Грінченків словник, Маріїн зошит. 2. Присвійні прикметники, утворені від іменників – власних назв і входять до складу назв, що мають значення “імені когось ”, “пам′яті когось”: Шевченківська премія, Франківська кімната.

Пишуться: 1. Присвійні прикметники, утворені від власних особових імен за допомогою суфіксів -івськ-/ -ївськ, -евськ-/ -євськ, -инськ- / -інськ-/ -їнськ-: франківські кларнети, тургенєвські герої. 2. Присвійні прикметники, що входять до складу складних фразеологічних сполук і наукових термінів: гордіїв вузол, прокрустове ложе, базедова хвороба, гайморова порожнина. 3. Прикметники, що означають місце знаходження об’єкта: київські парки, дніпровські кручі.

 

 

Назви держав, адміністративно-територіальні назви

 

 

Правила	Приклади
1. Усі слова пишуться з великої літери у назвах держав та адміністративно-територіальних одиниць. 2. У назвах груп, об′єднань або союзів держав з великої літери пишуться усі слова, крім родових найменувань. 3. Лише перше слово пишеться з великої букви у назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів.	Арабська Республіка Єгипет, Республіка Болгарія, Сполучені Штати Америки Балканські країни, Європейське Економічне Співтовариство, Троїстий союз Волинська область, Краснодарський край, Ненецький автономний округ, Чернігівська область, Сквирський район

 

 

Назви установ, підприємств, організацій, партій, творчих спілок і колективів

 

 

Правила

Приклади

1.У назвах найвищих державних органів кожне слово пишеться з великої літери. 2.Тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у таких назвах: центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь; установ місцевого значення;   академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури і відпочинку;   підприємств, установ, культурних та освітніх закладів;     партій, міжнародних і закордонних центральних професійних та громадських організацій; назви пам’яток архітектури, замків, храмів.

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України Національний банк України, Міністерство освіти України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Вінницький міськвиконком, Львівський обласний відділ охорони здоров′я, Бородянський відділ освіти Київської області Національна академія наук України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Палац культури “Україна”, Кінотеатр імені О. Довженка, Парк культури імені М. Рильського Книжкова палата, Київський військовий округ, Київський театр оперети. ( Але: планово-економічний відділ Київської міськадміністрації) Демократична партія України, Всесвітній конгрес прихильників миру, Федерація незалежних профспілок України Андріївська церква, Печерська лавра, Софіївський собор, Золоті ворота.

 

Назви історичних епох і подій, знаменних дат

 

 

Правила	Приклади
Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери: у назвах історичних подій, епох, війн, повстань, знаменних дат; у назвах релігійних свят і постів.	Велика Вітчизняна війна, епоха Відродження, Полтавська битва, День незалежності України Великдень, Петра і Павла, Покрова, Різдво, Великий піст

 

Назви посад, звань, титулів

 

 

З великої літери	З малої літери
Пишуться: Назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор України.	Пишуться: 1. Назви посад, звань, учених ступенів: декан, академік, народний артист України 2. Назви титулів, рангів, чинів: імператор, князь, король 3. Назви найвищих державних посад у закордонних країнах: президент США, прем′єр-міністр Великобританії

 

 

Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам’яток старовини, творів мистецтва

 

 

Правила	Приклади
Перше слово і власні імена пишуться з великої літери: у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів; у назвах творів художніх, музичних, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток. Назва береться в лапки.	Конгрес захисту миру, Конституція України, Версальський мир, Акт проголошення незалежності України Поема “Енеїда”, роман “Собор”, пісня “Стоїть гора високая”