Розділові знаки в реченні з узагальнюючими словами при однорідних членах речення

При однорідних членах речення можуть уживатися узагальнюючі слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.

Виражаються узагальнюючі слова означальними або заперечними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо) прислівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками.

Вживання двокрапки і тире залежить від позиції узагальнюючого слова стосовно однорідних членів речення.

 

Двокрапка ставиться	Тире ставиться
1) Після узагальнюючого слова перед однорідними членами: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб і сіль, і краплину щастя (Мал.). 2) Після слів як – от, а саме, наприклад,що стоять після узагальнюючого слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор.	Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення: На річці, в лісі, на полі – всюди німа тиша (Тич.).
Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнююче слово, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках – панувала тиша (Н.-Лев.).

 

 

Розділові знаки при відокремлених членах речення

Відокремлення – це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх смислової значущості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини висловлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнюючі.

Загальними умовами відокремлення є: 1) видільна інтонація; 2) порядок слів;
3) ступінь поширення; 4) смислове навантаження; 5) характер означуваного слова.

Відокремлені означення

Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені означення.

 

Відокремлюються

Не відокремлюються

1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки (Сос.). 2.Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг,блискучийталегкий, здається, падає на серце прямо…(Рильск.). 3.Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до особового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов’їну пісню за моїм вікном (Сос.). 4.Поширені й непоширені означення, що стоять перед означуваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). 5.Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків (Карп.). 6.Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсутнього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду,чужий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос.). 7.Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід’ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектамитабульварами(З газ.).

1.Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Я прийшовутомлений, розбитий, мовчазний і ніби неживий не молить, не плакать, не просити, я сказав лиш тихо: обігрій (Рильск.). 2.Означення, що стосується означальних, вказівних, присвійних та неознечених займенників: Усі подаровані авторомкниги зберігаються у бібліотеці. 3.Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоять перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмитіжуравлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (Мал.).

 

Примітка. Відокремлені означення, як правило, виділяються комами. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомогою тире: З моря здіймалась хмара – чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо (З газ.).

Відокремлені прикладки

Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

 

Відокремлюються

Не відокремлюються

1.Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснювального іменника: Коли слова для тебе – грище, звукосполучення нове, - тебе народ,суддя найвищий,марнописателем назве (Рильськ.). 2.Поширена прикладка, що стоїть перед пояснювальним іменником і має обставинне значення: Син бідного сільського титаря, Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту красу української пісні (О. Дей). 3.Поширена і непоширена прикладка, яка стосується особового займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова: А він,орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (В. Шевчук). 4.Поширена й непоширена прикладка, виражена загальним іменником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим,залізничник, теж після війни жив у Черкасах (З газ.). 5.Прикладка, яка приєднується за допомогою слівродом, на ім’я, на ймення, так званий, тобто, або: Козак Бобренко, на ім’я Григорій,єдиний син достойної вдови (Кост.). 6.Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер,розумівся на військовій справі (П. Панч).

1.Прикладка, яка стоїть перед пояснювальним іменником і має тільки означальне значення: Студентка сільськогосподарського інституту Надія добре уявляла своє майбутнє (З газ.). 2.Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає “в ролі кого або чого виступає предмет”: Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер(Довж.).

Примітка. Поширені приклади, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва (Нуд.).

3. Відокремлені обставини

Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

Відокремлюються

Не відокремлюються

1.Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи зір заспокійливим синім простором(Гонч.). 2.Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть, співаючи, з ланів (Укр.). 3.Обставини допусту, виражені іменником з прийменником незважаючи на: Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.). 4.Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч, наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв’язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора):Всупереч зовнішнійлегковажності,Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.). 5.Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), виражені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню обставину: На самій горі, понад шляхом,маячив білий стовп (Гонч.).

1.Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не покладаючи рук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг. Сидіти склавши руки. 2.Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й маючи результати досліджень. 3.Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає спосіб дії: Художник працював сидячи… (Гонч.). 4.Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли струнко й не зводячи з командира очей. 5.Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Українська народна творчість – це світ, поринувши в який стаєш духовно багатшим (З підр.).

4. Відокремлені додатки, підмети, присудки

Відокремлюються

Приклади

1.Додатки, якщо вони вживаються із словами крім, окрім, замість, включаючи, навіть, особливоі мають значення включення, виключення або заміщення. 2.Додатки, коли вони виступають у ролі уточнюючого члена речення, при них можуть стояти слова тобто, цебто, а саме. 3.Додатки з приєднувальним значенням, при яких вживаються слова в тому числі, наприклад, при чому. 4.Підмети з уточнюючим або приєднувальним значенням, при яких вживаються слова особливо, навіть, зокрема, тобто. 5.Присудки з уточнювальним значенням.

Микола, замість панського лану, вийшов на поле (Н.-Лев.). Я бажаю поетові дальшого росту,тобто поширення і поглиблення тематики, нових досягнень у формі (Рильськ.). Студенти I курсу склали успішно екзамени з усіх предметів,в тому числі з математики. На Поліссі трапляються “вижари”,тобто болота,які ніколи не замерзають (З газ.). Раніше, бувало, не знає парубок дівчину, то зараз же скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Тют.).