Правопис голосних і приголосних фонем

Модульна контрольна робота

1. Перепишіть прислів'я, подані в дужках слова поставивши в потрібній формі. Які звуки в цих словах чергуються?

Силуваним (віл) не доробишся. Голодним (кінь) не наїздишся. Не страши (кіт) салом. Битому (собака) кия не показуй. Роби до (піт), то й їстимеш в охоту. Хліб у (дорога) не затяжить (Нар. творч.).

2. До кожного з поданих слів діберіть його форму або спільнокореневе слово, у якому відбувається чергування голосних звуків.

Сіль, віск, коса, могти, скакати, схопити, сідати, летіти, плести, горіти, гірський, кістлявий, щока, пшениця (пшоно), шостий.

3. Від поданих слів утворіть такі їх форми або дібрати споріднені слова, в яких чергуються приголосні звуки.

Берег, плуг, стріха, пух, щука, смак, молоко, муха, горіх, смуга, горох, казати, могти, сікти, бігти, дихати, просити, косити, сидіти, гладити, їздити, кликати, скакати.

4. Перепишіть, на місці крапок вставляючи букви а або о.

Орел мухи не ловить, а слон за мишею не г..няється. За двома зайцями не г..нись, бо й одного не впіймаєш. Хто везе, того ще й підг..няють. Химка – х..зяйка, тільки л..пати нема. "Нехай" – п..ганий чоловік. Без прибутку й м..нахи не торгують. Меле, як з г..рячки. На мені пок..тається, як на їжаку. За хорошим х..зяїном і свинка господинка. Вдача г..ряча, а розум миші з’їли. Видно пана по х..лявах. Краще б..гатирське серце, ніж позолочений меч (Нар. творч.).

5. До поданих слів доберіть синоніми, у корені яких були б наявні шиплячі звуки з е або о після них. Позначте орфограму.

Лоб, квартет, порядність, правдивий, зникати, вихований.

6. У виділених словах вкажіть корені, підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються. В дужках після виділеного слова запишіть форму слова, в якій відбувається чергування.

Ой горе тій чайці, чаєчці- небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі. Закувала зозуленька на хаті, на розі, заплакала дівчинонька в сінях на порозі. Ой у лузі та і при березі червона калина, породила та удівонька хорошого сина (Нар. творч.).

7. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Вставте пропущені літери.

Ой, не шуми, (луг), з..лений (байрак)! (Нар. творч.). Д..вися, (князь)! Бачиш ти, як близько за пагорбом бл..щить монгольський спис? (М. Бажан). Смійся, лютий (враг), та не дуже ...(Т. Шевченко). Не ходи, (козак), понад б..регами, не суши с..рденька чорними бровами. (Нар. творч.). Жити, жити, (друг), поспішім (П. Перебийніс). Ох, коли б скоріше, (хлопець), мрії ті твої справдились (Леся Українка). Жду тебе, (парубок), у батьківській хаті, у твоєму ріднім краю (В. Симоненко). Чом ти жив не по правді, (з..мляк)? (С. Литвин). Підведись, (юнак), серце дай г..ряче (А. Малишко). А ти ж куди мандруєш, ласкавий (чоловік)? (А. Малишко). (Мисливець) юний, вже пора на лови (Є. Гуцало). Жорстокий (стрілець)! Будь проклятий твій недобрий зір, що цілить і вб..ває! (Р. Бернс). Я знаю, ти створений так і не можеш інакше, проте бер..жись мого пострілу; чуєш, (х..жак)! (Н. Диб’як).

8. Запишіть під диктовку. Слова, в яких відбувається чергування приголосних, підкресліть. Написане звірте з надрукованим.

Я зупиняю в лузі вітер (Є. Будницька). Життя в труді й напрузі проліта. (Д. Луценко). Я біля мосту стишую ходу (В. Симоненко). По доріжці по зеленій з гаю в сад ідуть сліди (М. Стельмах). В руці горять, як свічі, три золоті лілеї (Д. Павличко). Дорога тікала за гони крізь пил і звороти круті (Є. Будницька). Де твій народ? То в черзі, то в юрбі (Л. Костенко). На шумному розі книгарня, не раз я заходив туди. (В. Сосюра). Тривожні останні хвилини віками здавались мені. (В. Грінчак.) Моя душа зболілася в кольчузі (Л. Костенко). Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту? (Л. Костенко). Внизу далеко смужечка дороги (Л. Костенко). А на порозі мати залатаним махнула рукавом (М. Рильський). Проснулась на стрісі лелека і дивиться чуло кругом (В. Сосюра.) Висить густа луна, як у порожнім глеці, і вже нема куди вертатися лелеці (Ю. Ковалів).

9. Перепишіть. Після виділених слів запишіть в дужках форми дієслів із чергуванням приголосних.

Зразок. Не поможе (помогти) вороні шампунь, а крукові мило (Нар. творч.)

Дім без господаря плаче (?). Скільки під деревом не лежи (?), не виростуть коржі. Скачу (?), як хліб побачу. Сонько хліба не спече (?). Любиш квіти – бережи (?) віти. З горшка не потече (?), поки його не припече (?). Вівцю стрижуть (?), а баран трясеться. Одні тчуть (?) полотно, а іншим сорочки шиють. Яка пряжа, таке й полотно ляже (?) Аби голова пройшла, а хвіст дожене (?).

Правопис приголосних

Подвоєння	Подовження
↓	↓
Це збіг однакових приголосних	Явище морфологічне
1.Ø + Ç   піддубний, беззубий,   піддашшя, беззлісний	1. іменники середнього роду на ‑я: знання, узбіччя, передпліччя але: ли ст я, ща ст я (збіг різних приголосних)
2.Ç + Ù   денний, осінній   племінний, годинний	2. іменники жіночого роду, ІІІ відміни, в О. відм. перед -ю: пі чч ю, сі лл ю, ні чч ю але: юні ст ю, раді ст ю
3.Ç + Ç   юннат, міськком,   військкомат	Ù Ù 3. у прислівниках на –я, -ю: зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння
4. дієслово на с + ся(постфікс) розрі сс я,підні сс я	4. У словах: лл ю, лл єш, ви лл ю бо вв ан, бо вв анити сс ати, сс авці, ви сс ати лл яний, па нн а. Запам’ятайте: шале н ий, да н ий, жада н ий, свяще н ик, свяче н ий, хреще н ий нежда н ий, негада н ий, бажа н ий
Ù Ù Ù 5. -éнн; -áнн; -янн- під наголосом → нн: незбагн éнн ий, несказ анн ий, незрівн янн ий. ↓ три умови: – суфікс – наголос – неможливість дій ! Божéств енн ий, благослов енн ий Богоявл енн я, свящ енн ий

Спрощення в групах приголосних

(для милозвучності вимови можуть випадати у вимові і на письмі середні приголосні д, т, л, н, к):

ЖДН – ЖН: тиждень – тижня

ЗДН – ЗН: виїздити – виїзний

СТН – СН: честь – чесний

СЛН – СН: ремесло - ремісник

ЛНЦ – НЦ: сонце (сьлньце)

РДЦ – РЦ: серденько – серце (із сьрдьце)

СТКЛ – СКЛ: скло (із стекло)

РНЦ – НЧ: горно – гончар (із гьрньчорь)

СКН – СН: тиск – тиснути

ЗКН – ЗН: бризкати – бризнути

Винятки: агент – агентство, гігантський, баластний, контрастний, компостний, нацистський, форпостний, невістці, невістчин, артистчин, шістнадцять, хворостняк, кістлявий, хвастливий, хвастнути, пестливий.

Питання і завдання для самоперевірки:

- як розрізняються поняття подвоєння і подовження?

- чому у словах типу ща ст я, юні ст ю, подовження не відбувається?

- наведіть по три приклади на правила збігу однакових приголосних;

- іменники якого роду в О. в. мають подовження?

- до таблиці спрощення в групах приголосних дописати по 2 приклади на кожне правило.

Вправи і завдання за темою „Правопис приголосних”

1. Від поданих іменників утворіть прикметники:

сани, картина, вина, мільйон, ячмінь, чавун, рослина, тварина, електрон.

2. Запишіть слова в орудному відмінку:

молодість, мати, любов, розкіш, радість, подорож, область, сіль, мідь, даль, честь, жовч, Керч, ніч.

3. Від поданих дієслів утворіть іменники середнього роду:

хотіти, вивчити, захопити, мислити, вразити, зберегти, вишивати, відкрити, горіти, знищити, ходити, узаконити.

4. Вставте, де потрібно, пропущені букви:

ненависний, пристрасна, почесне, злісний, кількісний, зловісно, беззахисний, хворосняк, усний, щасливий, кіслявий, хруснути, пес_ливий.

5. Випишіть лише слова, у яких букви, взяті в дужки, подвоюються.

Доне(ч)ина, о(б)ризкати, за(б)ризкати, (с)ати, ві(д)ячити, на(д)ворі, іме(н)ий, Туре(ч)ина, ві(д)окремити, на(д)ністрянський, імени(н)ик, ро(з)умний, о(в)а, гайдама(ч)ина, бе(з)успішний, небе(з)ахисний, істи(н)ий.

6. Подані в російському написанні слова запишіть українською мовою в три колонки: 1) з апострофом; 2) з подвоєнням букв; 3) без апострофа і без подвоєння букв. (Слова на -ью стоять в орудному відмінку).

Взаимностью, спиралью, смертью, Приднепровье, Полесье, счастье, учение, выльются, слезливостью, верфью, Поволжье, знание, мазью, статья, Заполярье, огрубелостью, рысью, гордостью.

Правопис приголосних

Тестові завдання

1 варіант

1. Позначте рядок, у якому при утворенні іменників на -ин(а) відбувається подовження -чч-:

А. вінницький, донецький, турецький, козацький, бахмацький;

Б. одеський, черкаський, празький, гайдамацький, київський;

В. гадяцький, овруцький, чеський, чуваський, полтавський;

Г. іртишський, кременчуцький, запорізький, бузький, житомирський.

2. Позначте рядок, у якому неправильно вжиті суфікси -зьк-, -ськ-, ‑цьк-:

А. казахський, азіатський, студентський, гадяцький, волоський;

Б. ткацький, французький, прилуцький, латиський, туринський;

В. криворізький, птаський, кріпатський, ризький, волжський;

Г. німецький, товариський, боягузький, парламентський, братський.

3. Позначте рядок, у якому вищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суфікса -іш-:

А. високий, низький, грубий, вузький, полум’яний;

Б. ткацький, чесний, здібний, говіркий, грайливий, сумний;

В. покірний, щасливий, гіркий, бурхливий;

Г. вовчий, товстий, білий, об’ємний, блакитний.

4. Позначте, у яких рядках при зміні дієслів чергуються приголосні. Відповідь – цифру запишіть у таблицю:

А. возити, злазити, казати, мазати, погрозити;	1. в – вл
Б. колихати, прохати, перетворити на пух;	2. з – ж
В. ловити, плавити, мовити, правити;	3. х – ш
Г. просити, носити, косити, кресати.	4. зд – ждж
	5. с – ш
А.		В.
Б.		Г.

5. Позначте, у якому рядку у словах пропущено букву -з-:

А. вороне - кий, велетен - кий, оде - кий, - дійснити;

Б. пра - кий, бу - кий, Петербур - кий, бе - помилковий;

В. бли - кий, коза - кий, луган - кий, дослідни - кий;

Г. чиновни - кий, кагарли - кий, лікар - кий, - просоння.

6. Позначте рядок, у словах якого відбувається подовження приголосних:

А. корін-ий, невблаган-ий, священ-ий, насін-я, радіст-ю;

Б. божествен-ий, закон-ий, мас-а, гіл-ястий, хотін-я, натхнен-я;

В. шален-ий, знамен-ий, узбереж-я, ван-а;

Г. зран-я, попідтин-ю, учін-я, зубожін-я.

Варіант

1. Позначте рядки, у яких в словах іншомовного походження відбувається подовження:

А. Апол-он, Ас-ирія, Дік-енс, Мадон-а, віл-а;

Б. гол-андський, ман-а, пан-а, тон-а, Рус-о;

В. брут-о, Гіп-ократ, Одіс-ей, ван-а, нет-о, кас-ети;

Г. Шил-ер, бас-ейн Марок-о, кас-а, терас-а.

2. Позначте рядки, у яких відбувається спрощення приголосних при утворенні прикметників:

А. область, виїзд, радість, перехрестя, злість;

Б. користь, парость, свист, контраст, студент;

В. пристрасть, жалість, захист, швидкість, якість.

Г. ненависть, кількість, доблесть, радість, користь.

3. Позначте рядки, у яких в орудному відмінку відбувається подовження приголосних:

А. затишшя, обличчя, мідь, телефон, безсмертя;

Б. подорож, розкіш, осінь повінь;

В. вчення, тінь, даль, молодь;

Г. стаття, кілля, замислення, Керч.

4. Позначте цифрою 1 – рядок, у якому відбувається подовження, приголосних, цифрою 2 – рядок, у якому відбувається подвоєння приголосних та цифрою 3 –рядок, у якому є і подовження, і подвоєння:

А. гілля, колосся, річчю;

Б. невинний, священний, міжрайонний;

В. віддати, возз’єднати, проміння;

Г. риссю, рілля, мотуззя, Ілля.

Відповідь – цифру запишіть у таблицю:

А.
Б.
В.
Г.

5. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з -нн-:

А. юн-ат, вивчен-я, мільйон-ий;

Б. юн-ий, дан-ий, пін-ий;

В. зацікавлен-ість, зроблен-ий, гуман-ізм;

Г. нездіснен-ість, гуман-ий, священ-ик.

6. Позначте рядки, у яких в іменниках, утворених від дієслів, наявне подвоєння чи подовження приголосних:

А. знати, шити, читати, мити;

Б. запитати, малювати, бажати;

В. стріляти, доповнити, мислити;

Г. збирати, відкрити, захопити, розростатись.

Вправа-самоперевірка

А. Позначте, які букви напишете замість крапок. Розкрийте дужки і запишіть.

1. Зустрілися на (берег), купив в (аптека), розуміється на (техніка), провели на (літфак), дивувалися в (округа), стрічка на (капелюх), діти в (горох).

2. Францу…ка збірна, вороне…кий губернатор, коза…ка паланка, чума…кі вози, оде…ка гуморина, присива…кі степи, казах…кий космодром, баск…ий костюм, фашист…ка організація, студент…ке товариство.

3. Серде…на Оксана, серде…ний біль, вимо…ена гать, насид…ені місця, сміялися соня…никово, надійшли приїж….і, спе…ена картопля, запря…ені коні, змоло…ений хліб, пога…ене вогнище, розря…аючи бомбу, летіли ни…че хмар, нічого нема доро…чого за час, найбли…чі друзі, лівий берег ви…ий за правий;

4. Пісні про кріпа…ину, ночі Доне…ини, робітники Гали…ини, смаглява Херсон…ина, степова Оде…ина, хлібороби Вороне…ини, доба Отаман…ини, лани Дніпропетров…ини, лісова гу…авина, густа лі…ина.

Б. Утворіть присвійні прикметники із суфіксом -ин.

Донька, рибалка, лялька, сопілка, нянька, матінка, Оленка, приятелька, Галинка, жінка, русалка, Маринка, Тетянка, Юлька, Параска, Ониська, Мелашка, Васька, Мотузка, Ольга, Чіпка, Ївга, Єлька, лисичка, Миколка.

Перевірте, чи правильно виконали попередню вправу.

А. 1. Зустрілися на березі, купив в аптеці, розуміється на техніці, провели на літфаці, дивувалися в окрузі, стрічка на капелюсі, діти в горосі.

2. Французька збірна, воронезький губернатор, козацька паланка, чумацькі вози, одеська гуморина, присиваські степи, казахський космодром, баскський костюм, фашистська організація, студентське товариство.

3. Сердешна Оксана, сердечний біль, вимощена гать, насиджені місця, сміялася соняшниково, надійшли приїжджі, спечена картопля, запряжені коні, змолочений хліб, погашене вогнище, розряджаючи бомбу, летіли нижче хмар, нічого нема дорожчого за час, найближчі друзі, лівий берег вищий за правий.

4. Пісні про кріпаччину, ночі Донеччини, робітники Галичини, смаглява Херсонщина, степова Одещина, хлібороби Воронежчини, доба Отаманщини, лани Дніпропетровщини, лісова гущавина, густа ліщина.

Б. Доньчин, рибалчин, ляльчин, сопілчин, няньчин, матінчин, Оленчин, приятельчин, Галинчин, жінчин, русалчин, Маринчин, Тетянин, Юльчин, Парасчин, Онисьчин, Мелашчин, Васьчин, Мотузчин, (вимовляємо: мотужчин), Ольжин, Чіпчин, Ївжин, Єльчин, лисиччин, Миколчин.

Правопис префіксів

Ø Ø Ø Ø

1. Від-, під-, над-, перед - → д:

від пустити, під писати, над кусити, перед платити

Ø Ø

2. роз-, без- → з:

розхитати, розпустити, безпомилковий, безхитрісний

Ø

3. з-:

зробити	з → с	скласти
збудувати	спитати
зламати	струсити
змурувати	сформувати
здумати	схилити
	(к а ф е пт а х а)

Ø

4. пре = дуже (збільшення, зменшення)

предобрий	дуже	добрий
премудрий	мудрий
прегарний	гарний
пресумирний	сумирний

Ø

5. при-:

приєднання	á	приклеїти
пришити
наближення	á	приморський
приїхав
неповна дія	á	прибити, прикусити
прищепити

Ø

6. прі - у трьох словах: прі рва, прі звище, прі звисько

Ø

7. пере- → е

пере учити, пере фарбувати, пере шкода.

Але: периметр, перипетія, перископ, перила

Запам’ятайте!

пре -, при - не є префіксами у словах іншомовного походження:

преамбула, превалювати, прем’єра, президент, престиж, привілей, приватний, примітив, призер.

Питання і завдання для самоперевірки:

- Яку роль виконують префікси?

- Як вимовляється і пишеться префікс з- перед глухими і дзвінкими приголосними?

- Що означають префікси пре-? при-?

- Доповніть табличку власними прикладами.