Самостійна робота № 1. Правопис голосних. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Самостійна робота № 1. Правопис голосних.



Завдання 1.

1. Утворіть родовий відмінок однини:річ, лід, хміль, схід, камінь, сіль, захід, осінь, вісім, сімсот, вісімсот, шістсот; твій, їхній; день, ранок, зерно, кінець; лоб, рот; шовк, торг, шерсть; Федір, Яків, якір, курінь, папір;

меншість, першість; місток, кінець, вересень, річ; носоріг, хлібороб, газопровід, пішохід, бензовоз.

2. Утворіть родовий відмінок множини:борона, голова, ворота, сторона, дорога, дерево; гілка, казка, сотня, школа, форма, марка, папка.

3. Утворіть зменшувальну форму іменників (наз. відм. однини): садок, край, байка, гора, нога, потік, село, слово, двір, дорога, ягода, бджола; кошик, вулиця, палиця.

4. Утворіть іменники (род. відм. однини) та прикметники (на. відм. однини):Канів, Київ, Чернігів; Серпухов, Бакаєв, Самойлов, Савельєв, Миколаїв, Сімферополь, Тирасполь; Ольгопіль,

Тернопіль.

5. Утворіть присвійні прикметники (чий? чийого?):Сергій, Олексій, Василь, Максим, Ігор, Дмитро.

6. Підберіть слова для перевірки правопису:гриміти, водити, голубка, шелестіти, шепотіти, зеленіти, глибокий, гомоніти, квітчастий.

7. Перекладіть українською мовою:шестой, серьезный, копейка, вечера, желтый, чело, боевой; щемить, шептать, щетина, щебень, монахиня, черновик, ножка, дремать, зрелый, тревожить; низина; четкий, щель.

8. Утворіть збірні іменники:ластівка, шум, мак, гуркіт; служити, цокотіти, волочити, дарувати.

9. Утворіть наказовий спосіб дієслів (ІІ особа однини та І, ІІ особи множини):сказати, пекти, стерегти, допомогти; берегти, бігти.

10. Утворіть наказовий спосіб і неозначену форму недоконаного виду дієслів:вислав, вмер, терти, застелити.

11. Утворіть дієприслівники та дієприкметники:читати, цвірінькати, розмножувати, відтягувати.

12. Утворіть прислівники з прийменником ПО- (як?):ведмідь, рись, лисиця.

13. Укажіть слова, де можливе чергування У-В, та поясніть їх значення:укладати, ураження,утікач, уява; ультиматум, ухвала, ультрамарин, Угорщина, Уганда, Україна, Вірджинія, Вінсент; Вільям, Уокер.

14. Вставте пропущені У, І:сон ... втома, прибув ...ранці, день ... вечір, війна ... мир, батьки ... діти; ...війшли в будинок; ... мене їх немає; ... покличуть, коли треба буде. ... кого спитають?

15. Вставте пропущені прийменники В, Й:... аптеці; бачили ... очах; сумувала ... удень; кинула ... яр; зайшли ... урочище; розмовляли ... кімнаті.

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

ніч — ночі, сім — семи, мій — мого

вікно — вікон, сотня — сотень, село — сіл

мох — моху

торт — торта

колір — кольору

пішохід — пішохода, газопровід—гозопровода

вечір — вечора

камінець — камінця

борода — борід — борідка

Харків — Харкова — харківський, Гур’єв — гур’євський, Мелітополь — мелітопольський

Василь — Василів, Василевого

несе — ніс — носити

вигребти — вигрібати, схопити — хапати

затесати — затісувати — затісувАння

легенький — легко, женити — женять, ніготь — нігті, кришить — крихта

буряк — бурячиння, плести — плетіння

стер — зітри — стирати

відповідати — вівдповідаючі — відповідаючи

вовк — по-вовчи,лисицяпо-лисячи

удача — вдача, Уільям— Вільям

ліс і поле, взяли й однесли, зайшли в хащі.

Правопис приголосних.

1. Позначення м’якості приголосних.

1.1. М’який знак пишеться:
1. Після д, т, з, с, ц, л, н, дз (Де Ти З’їСи Ці ЛиНи) у кінці слова та складу: дідусь, кільце, вінець, тінь, радість.
2. Після м’яких приголосних перед я, ю, є, ї, приголосними та у кінці прізвищ: Аркадьїн, Третьяков, Кальянов, Король, але: Дягілєв, Тюменєвв (м’який приголосний+А, У).
3. В іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо: досьє, ательє, бульйон, коньяк, В’єнтьян, Сьєра-Леоне, але: бельетаж.
4. Відповідно до вимови після л перед приголосними, в кінці слів: альбом, мільйон, бультер’єр, ельф, але: залп, бал, метал, рулон, Суец; Аляска, Челябінськ (сполучення приголосних з А,У).
5. У -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч- похідних від -льк-, -ньк-: нянька – няньці, дівчинонька – дівчиноньці, Юлька – Юльці, Галька – Гальці.
6. Після м’яких приголосних у середині складу перед о: льон, дзьоб, трьох, синього, мальований.  
7. У суфіксах -зьк, -ськ-, -цьк- + (-ий), (-о), (-ість), (-ому), (-и): вузький, військо, німецький, близькість, гадяцький.
8. У зменшено-пестливих суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легкий – легенький – легесенький, свіжий – свіженький – свіжісінький.
9. Після л перед наступним приголосним: більше, сільський, кількість.
!!! Ь не ставиться після л у групах -лц-, -лч-, якщо вони походять від -лк-: балка - балці, галка - галці  
10. У род. відм. мн. іменників ж. р. м’якої групи І відміни й с.р. на -ння(я). -це(е): серце – сердець, пісня – пісень, бажання - бажань.  
11. У дієслівних формах дійсного та наказового способу: робити – робить – роблять, кидати – кинь – киньте.  
12. У похідних відмінках, якщо ьє у називному відмінку іменників: донька – доньці, письмо – на письмі, але: дочка – дочці, сторінка – сторінці.
1.2. М’який знак не пишеться:
1. Після р у кінці складу: лікар, секретар, харківський, але: Горький..
2. Після нперед ж, ч, ш, щ та суфіксами -ськ(ий), -ств(о): інший, кінчик, освітянство, чигиринскьий, але: женьшень, Маньчжурія, бриньчати, доньчин.
3. У -лц-, -лч-, -нц-, -нч-, похідних від -лк-, -нк-: сопілка – сопілчин, Наталка – Наталчин, монголка – монголчин, рибалка – рибалчин.
4. Між приголосними, перший з яких м’який (крім л): щастя, ланцюжок, свято, листя, але: різьбяр, різьба.
5. Після д, т, н (ДиТиНа) перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: Панченко, Мельничук, Федчишин, але: Михальченко, Михальчук (після Л).
6. Між м’якими подовженими приголосними: буття, каміння, волосся, півріччя, зусилля, але: підносься, кицьці.
7. Після ц у кінці іншомовних іменників: палац, кварц, Клаузевіц, але: скиталець, Єлець.
8. Після губних б, п, в, м, ф: любов, вісім, насип, барельєф, скіф.
9. У буквосполученнях зк, ск, які не є суфіксами: різко, боязкий, баский, Дамаск.

Самостійна робота № 2.

Позначення м’якості приголосних.

Завдання 1.

1. Перекладіть українською мовою:тень, ось, восьмой, сегодня, соль; Третьяков, Аркадьин, Кальянов, Савельев; Захарьин, Алябьев, Аверьянов, Арьев, Дядьков; Гречишин, Самуилчук, Мальченко, Федчишин, Ковальчук; лье, бульон, ателье, батальон, шансонье, совиньон, досье, Пхеньян, Дьепп, Сьерра-Леоне; цветной, лен, троих, синего; пекарь, горький, секретарь, врач, школьник; любовь, барельеф; волосы, бытие, усилия.

2. Поставте, де треба, м’який знак:бракон...єр, ал...батрос, газел..., Кал...він, Л...вів, Маріупол..., Тян...-Шан..., біл...ше, пал...ці, їдал...ня; кін...чик, ін....ший, громадян...ський; сьогод...ні; різ...ба, т...мяний; палац..., шприц..., Єлец.. .

3. Утворіть давальний відмінок однини та присвійні прикметники:дівчинонька, Юлька, Галька, галка, нянька; Наталка, спілка, ; донька, калька; сторінка, дочка.

4. Утворіть прикметники, використовуючи зменшено-пестливі суфікси:широкий, високий, легкий, свіжий, вузький, стрункий, ніжність, зелений.

5. Утворіть родовий відмінок множини:матриця, крамниця, змагання, стайня, яйце, перукарня, серце, прохання, покарання, друкарня, пісня.

6. Утворіть наказовий спосіб І та ІІ особи однини та множини:зробити, творити, спати, косити, будити, стати, простити, запрягти, просити.

 

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

Захар’їн

Ільюшин (але: Дягілєв)

мільйон (але: кольоровий)

Аляска

тонкий — тоненький — тонесенький

кільце

балка — балці (але: Галька — Гальці)

ходити — ходить — ходять

менший (але: женьшень)

життя

Моріц (але: Скиталець)

Уживання літери Ґ.

Літеру Ґ було вилучено з українського правопису в 1933 році й повернуто третім виданням “Українського правопису” 1993 року.

Літера Ґ уживається:

1. У загальних назвах: ґалера, ґречний (люб’язний), ґабарит, ґраніт.
2. Часто вживається в словах іншомовного походження: анґіна, арґумент, вульґарний, дириґент, елеґантний, інтеліґенція, леґенда, ориґінал, реґбі, реґіон, танґо, фреґат тощо.
3. У словах з варіативним написанням Г і Ґ: бігос - біґос (страва), гуральня – ґуральня хурдига – хурдиґа, гума – ґума тощо.
4. У деяких українських власних назвах (за традицією): Ґудзь, Ґалаґан, Дзиґа, Самодриґа, Великий Ґрунь (гора в Карпатах).
5. Латинська gу варваризмах, які передаються засобами латинської графіки або кирилицею: фата морґана, персона нон ґрата, альтер еґо, ґуд-бай, ґран-прі тощо.
6. У діалектних словах (у писемному відтворенні): вґулати (подужати), ґаґара (сварлива жінка), ґайда (сопілка), ґаланці (вузькі штани) тощо.
7. В іншомовних власних назвах паралельно можуть вживатися Ґ і Ґ: Гарібальді – Ґарібальді, Гетеборг – Ґетеборг Гданьськ – Ґданьськ, Гершвін – Ґершвін.

!!! Остаточного переліку таких слів (правила 1- 6) на сьогодні немає.

 

Сучасний правопис подає такі слова з літерою Ґ:

аґу (вигук), аґакати, аґрус, аґава, ґава, ґалаган, ґалера, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґенерація, ґетри, ґід, ґільотина, ґірлянда, ґладіатор, ґлобус, ґлобус, ґніт, ґрадус, ґранат, ґраніт, ґрація, ґраблище, ґрати (іменник), ґречний, ґринджоли, ґрот, ґротеск, ґрунт, ґудзик, ґуля, ґуральня, дзиґа, дриґати, зиґзаґ, леґінь, мамалиґа, ремиґати, фіґа, фіґлі-міґлі, цуґ (цуґом), шваґер, тощо та похідні від них слова.

Уживання апострофа.

3.1. Апостроф пишеться перед Я, Ю, Є, Ї :

1. Після б, п, в, м, ф та р: б’є, П’єр, В’ячеслав, м’ясо, Стеф’юк, бур’ян.
2. Після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на приголосний: об’їхати, роз’юшити, дит’ясла, пів’ящика, пів’юрти, транс’європейський.
3. В іншомовних словах після префіксів, словотвірних частин, що закінчуються на приголосний, а також після г, к, х, ж, ч. ш: ад’ютант, ін’єкція, екстер’єр, комп’ютер, кар’єра, Андорра-ла-В’єха, Лур’є, Рейк’явік.
4. В усіх похідних словах, коли наявний звук й і тверда, роздільна вимова: фельд’єгер - фельд’єгерський, Луб’янка - луб’янський, але:Фейербах, Гойя, секвойя.
5. В іншомовних власних назвах після часток де (від франц.de) та о: Д’Артаньян, Жанна Д’Арк, О’Генрі, О’Ніл.

 

3.2. Апостроф не пишеться:

1. Коли перед губним приголосним є інший приголосний (крім Р), який належить до кореня: мавпячий, морквяний, дзвякнути, цвях, але: Карп’юк, Черв’яченко; мереф’янський..
2. Перед йо, на місці м’якого знака: серйозний., Воробйов, сеньйор, ательє.
3. Після б, п. в,м, ф, г, к, х. ж, ч, штарна початку складу перед я, ю, є, ї: кюре, Рєпін, буряк, рюкзак, крючок.  
4. У похідних словах, коли відсутній звук й і немає роздільної вимови: гондольєр, пеньюар, Жуаньї, але: Соловйов – солов’їний.

 

Самостійна робота № 3.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; просмотров: 159; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.205.167.104 (0.006 с.)