Уживання літери Ґ та апострофа.

Завдання 1.

1. Поставте, де треба, літеру Ґ:... укати, а...рус, дзи...а,...азда,...анок, зи...заґ,...атунок,...валт, мамали...а,...едзь,...рати (іменник),...речний,...уля,...удзик;...даньськ,...арібальді,...вінея,...імалаї,...ібралтар; фата-мор...ана,...уд-бай,...ран-прі.

2. Перекладіть українською мовою: Вячеслав, Румянцев, премьер, перья, Стефюк, мягкий, впятером, бурьян, связаный; объехать, подъезд; интерьер, фельдъегерь, пьедестал, карьера, Рейкьявик, Жуаньи, Гошье, Жюльен, компьютер; экстерьер, Вьетнам, Мейерхольд; гвоздь, праздник, звякнуть, Муравьев, каньон, сеньор, павильон; кюре,Репин, кювет.

3. Поставте, де треба, апостроф: пів...яблука, пів...ями, транс...європейський, пів...Японії, пів...Ямалу, Руж...є, Аліг...єрі; ін...єкція, ад...ютант,секвой...я, кон...юнктура, миш...як, д...Артан...ян, д...Обін...ї, фой...є, пів...Юрмали, пів...Юколи.

4. Утворіть прикметники: мавпа, Мерефа, різдво, торф, Соловйов, свято, курйоз.

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

б’ю ть, п’я тий ( але: Румянцев)

о б’ї хати, ди т’я сла, пі в’я блука ( але: пів-Європи)

і н’є кція, ком п’ю тер

Ру ж’є, фель д’є гер — фель д’є герський ( але: Фейербах)

Ма впя чий, свя то ( але: то рф’я ний, Ка рп’ю к)

Кур йо з, сер йо зний

фю зеляж, гондо льє р

ґанок

Ґімалаї — Гімалаї

 

Подвоєння, подовження, спрощення, збіг приголосних.

 

Подвоєння приголосних.

Подвоєння приголосних відбувається між:
1. Префіксом і коренем:	ввічливий, роззява, оббити, відділ.
2. Коренем і суфіксом:	денний, осінній, істинний, винний.
3. Суфіксами:	знаменник, письменник, іменник, але: священик.
4. Коренем і постфіксом -ся (у дієсловах):	зрісся, вознісся, пасся, пронісся.
5. Основами (у кладноскорочених словах):	міськком, військкомат, юннат.
6. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн:	страшенний, силенний, здоровенний.
7. У словах старослов’янського походження на -енн, -янн та похідних від них словах:	благословенний, блаженний, священний, огненний, мерзенний, спасенний, окаянний, божественний, але: свячений, хрещений.
8. У прикметниках зі значенням неможливості дії (із наголошеним суфіксом) та похідних словах:	невблаганний, несказанний, (не можна вблагати, сказати - завершена дія), але: довгожданий. Пор.: невблаганий, несказаний (ще не здійснена дія).

Подовження приголосних.

Д, т. з, с, л, н. ж, ц, ч. ш подовжуються, якщо стоять між голосними:
1. У деяких іменниках I відміни:	стаття, суддя, але: статей; кутя, свиня, попадя.
2. В іменниках середнього роду II відміни:	життя, знаряддя, буття, знання.
3. В ор. відм. іменників III відміни перед ю, якщо у наз. відм. їх основа закінчується на один м’який або шиплячий приголосний:	мідь – міддю, мить – миттю, розкіш – розкішшю, вісь – віссю, височінь – височінню.
4. Перед я, ю у деяких прислівниках:	спросоння, зрання, попідтинню, навмання.
5. Перед є, ю у формах дієслова лити:	ллють, ллю, ллєте.

Подовження не відбувається:
1. У словах:	оцей, отой, отут, отам, отоді, піти, дані, даний, але: данник, подання.
2. Якщо в ор. відм. іменників ж. р. III відміни м’який приголосний стоїть не між двома голосними:	більшістю, областю, Керчю, молодістю, жовчю.

Спрощення груп приголосних.

Спрощення приголосних відбувається:

1. У групах приголосних ЖдН, ЗдН, СтН, СтЛ, СтЦ, РдЦвипадають відповідно д і т:	тиждень - тижня - тижневий, поїзд – поїзний, якість – якісний, лестощі – облесливо, серденько – серцевина, але: кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, зап’ястний, хворостняк.
2. При творенні дієслів із суфіксом -ну в групах ЗкН, СкНвипадає к:	писк – писнути, брязк – брязнути, плюск – плюснути. але: виск - вискнути, риск - рискнути, випуск - випускний; тоскно.

Спрощення не відбувається:

1. В іншомовних словах, утворених від іменників з кінцевим сттат (-стн-, -тст-, -тськ-)літерат пишеться, але не вимовляється:	контраст – контрастний, баласт – баластний, агент – агентський – агентство, студент– студентський – студентство.
2. У групах приголосних -стц-, -стч-:	пастка – пастці, піаністка – піаністці.

 

Зміни приголосних при їх збігу.

1. -цьк- ® чч (ина) (при творенні іменників):	німецький – Німеччина, донецький - Донеччина, але: галицький - Галичина.
2. -ськ-, -ск- ® -щ(ина) (при творенні іменників):	полтавський – Полтавщина, сумський – Сумщина.
3. -ск-, -ст- ® -щ- (у дієсловах ІІ дієвідміни):	простити – прощати, писк – пищати - пищу.
4. -ск-, -шк- ® -щ(аний):	віск – вощаний, дошка – дощанка – дощаний.
5. -ст- ® -щ- (крім 3 особи множини і перед и):	сповістити – сповіщати – сповіщаєш, пригостити - пригощати - пригощаєш, але: сповістять, пригостять.
6. -ськ- ® -щ(-енко, -ук), -ск-(у прізвищах):	Онисько – Онищенко – Онищук, Васько - Ващенко – Ващук, дамаський – Дамащенко.
7. -зьк- ® -жч(-енко, -ук) (у прізвищах):	вузький – Вужченко – Вужчук, Кузько – Кужчук, водолазький – Водолажченко.
8. г, ж, з ® -зьк(ий),-зтв(о)(при творенні прикметників, іменників):	Лейпциг- лейпцизький, Париж - паризький, Кавказ – кавказький, боягуз - боягузький - боягузтво.
9. к, ц(ь), ч ® -цьк(ий),-цтв(о) (при творенні прикметників):	Прилуки – прилуцький, Катовіце – катовіцький, Гринвіч – гринвіцький, але: Дамаск - дамаський, баски - баскський.
10. х, ш, с ® -ськ(ий),-ств(о) (при творенні прикметників, іменників):	Чехія – чеський, Балхаш – балхаський, Одеса – одеський, але: казах - казахський.
11. г, ж, з ® -жч (-ий, -е, -ати, -ання) (при ступенюванні ознаки):	дорогий – дорожчий - дорожчати, низько – нижче, але: легкий - легший - легше.
12. с ® -щ (-ий, -е,-ити, -ення):	високий – вищий – вище, підвищити, підвищення.
13. к, ц ® -чн (-ик, -ий)(при творенні іменників, прикметників):	молоко – молочний, серце – сердечний але: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (=бідолашний), соняшник, торішній.

Самостійна робота № 4.

Подвоєння, подовження, спрощення, збіг приголосних.

Завдання 1.

Подвоєння приголосних.

1. Правильно напишіть слова: об...бити, письмен...ик, розріс...я, возніс...я, здоровен...ий, нескінчен...ий; блажен...ий, священ...ий, огнен...ий, мерзен...ий, свячен...ий, хрещен...ий; невблаган...ий, нездолан...ий;

Подовження приголосних.

1. Правильно напишіть слова: зіл...я, колос...я, Іл...я, сторіч...я, суд...я; навман...я, зран...я, л...ють, л...єте, нал...єш; от...оді, піт...и, дан...ий, подан...я.

2. Перекладіть українською мовою: знание, жизнь, орудие, бытие; ночью, осью, мгновенно, роскошью.

Спрощення груп приголосних.

1. Утворіть прикметники: баласт, компост, контраст, форпост, студент, гігант, курсант, тиждень, зап’ястя, кістка, поїзд, честь, щастя, серце, якість, пристрасть.

2. Утворіть дієслова із суфіксом -НУ(ти): брязк, бризк, блиск, писк, плюск, виск, риск.

3. Утворіть давальний відмінок однини: невістка, хустка, пустка, гімнастка, пастка.

Зміни приголосних при їх збігу.

1. Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а): донецький,німецький, галицький, полтавський, сумський, черкаський, львівський; пісок, віск.

2. Утворіть прикметники: Лейпциг, Париж, Прага, Запоріжжя, Беліз, Гамбург, Збараж, Кавказ; турок, митець, Дамаск, гірник, ткач, Гринвіч, Прилуки, Збруч, Якутськ, Пінськ, Нью-Йорк; Сиваш, Балхаш, Золотоноша, Палех, Чехія, Гіндукуш; Цюрих, казах; рука,рік, серце, безпека.

3. Утворіть вищий ступінь прикметників та прислівників: дужий, легкий, дорого, вузький, широкий.

4. Утворіть неозначену форму недоконаного виду дієслів (що робити?): пригостити, простити, сповістити, писк, блиск, вереск.

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

ві дд ати, о бб ити

ви н а — ви нн ий, осі н ь - осі нн ій

письме нн ик, годи нн ик (але: священик)

війсь кк омат, ю нн ат

здоровий — здоров енн ий.

благослов енн ий (але: свячений, хрещений)

невблаг анн ий — невблаг ан ий (але: довгожданий)

зі лл я, ста тт я (але: статей, кутя)

воло сс я, камі нн я

ніч — ні чч ю

лл ю, лл є

ти жд ень — ти жн я — ти жн евий, пої зд — - пої зн ий (але: кі стл явий)

бря зк — бря зн ути — бря зн е, плю ск — плю сн ути (але: ви ск — ви скн ути)

бала ст — бала стн ий, аген т — аген тст во

доне цьк ий — Доне чч ина (але: галицький — Галичина)

луган ськ ий — Луган щ ина, полтав ськ ий — Полтав щ ина

пи ск — пи щ ати — пи щ у, до шк а — до щ анка — до щ аний

приго ст ити — приго щ ати — приго щ аєш (але: приго ст ять)

Лейпци г — лейпци зьк ий, Пари ж — пари зьк ий, боягу з — боягу зьк ий — боягу зтв о

Гринві ч — гринві цьк ий, туро к — туре цьк ий (але: дама ськ ий, баск ськ ий)

Сива ш — сива ськ ий, пта х — пта ськ ий — пта ств о (але: каза хськ ий)

ду ж ий — ду жч ий — ду жч е — ду жч ати (але: ви щ ий, лег ш ий)