Складені та дробові числівники.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Складені та дробові числівники.



  7 777 000 Дробові числівни-ки
Н. сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч вісім десятих
Р. семи мільйонів семисот сімдесяти семи (сімох) тисяч восьми (вісьмох) десятих
Д. семимільйонам семистам сімдесяти семи (сімом) тисячам восьми (вісьмом) десятим
З. сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч вісім (вісьмох) десятих
Ор. сьома мільйонами сьомастами сімдесятьмасьома тисячами вісьма (вісьмома) десятими
М. семимільйонахсемистахсімдесяти семи тисячах восьми (вісьмох) десятих

Збірні, порядкові, дробові, неозначено-кількісні числівники та лічильні слова.

  Збірні числівники Порядкові числівники Неозначено- кількісні числівники Числові іменники Лічильні слова
Н. двоє обидва перший третій багато сотня пара
Р. двох обох першого третього багато,багатьох сотні пари
Д. двом обом першому третьому багатьом сотні парі
З. двоє, двох обидва обох перший першого третій тертього багато багатьох сотню   пару
Ор. двома обома першим третім багатьма сотнею парою
М. двох обох першому третьому багатьох сотні парі

Додаток 5. Відмінювання займенників.

Особові та зворотний займенники.

  Особові займенники Зворотний займенник
Однина Множина
Н. я ти він воно вона ми ви вони себе
Р. мене тебе його, нього її, неї нас вас їх, них себе
Д. мені тобі йому їй нам вам їм собі
З. мене тебе його, нього її, неї нас вас їх, них себе
Ор. мною тобою ним нею нами вами ними собою
М. мені тобі ньому, нім ній нас вас них собі

Присвійні та питально-відносні займенники.

  Присвійні займенники. Питально-відносні займенники.  
Однина Мно-жина Однина Мно-жина Питальні займенники  
Ч. р. С. р. Ж. р.  
Ч.р. С. р. Ж.р.  
Н. мій моє моя мої чий чиє чия чиї хто що
Р. мого моєї моїх чийого чиєї чиїх кого чого
Д. моєму моїй моїм чийому,чиєму чиїй чиїм кому чому
З. мій, мого моє, мого мою мої, моїх чий чиє чию чиї чиїх кого чого  
чийого  
Ор. моїм моєю моїми чиїм чиєю чиїми ким чим
М. моєму, моїм моїй моїх чийому, чиїм, чиєму чиїй чиїх кому чому,чім

Вказівні та означальні займенники

(так само відмінюються займенникиотой, оцей).

  Вказівні займенники Означальні займенники.
Однина Множина Однина Мно-жина
Ч. р. С. р. Ж. р. Ч. р. С. р. Ж. р.
Н. той, тей те, це та, ця ті, ці весь все вся всі
Р. того, цього тієї, тої, цієї тих, цих всього всієї всіх
Д. тому, цьому тій, цій тим, цим всьому всій всім
З. той, цей те, це ту, цю ті, ці, тих, цих весь, всього все всю всі, всіх
того, цього
Ор. тим, цим тією, тою, цією тими, цими всім всією всіма
М. тому, тім, цьому, цім тій,цій тих, цих всьому, всім всій всіх

!!!Займенникиотой, оцейвідмінюються як вказівні займенники.

Додаток 6. Дієслова.

Усі дієслівні форми мають доконаний і недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними.

Вид дієслова

(змінюються за часом, особами або родами, числами).

1. Доконаний: початок, кінець дії; дія завершена, одноразова, що зробити?: минулий час:сказав, написав; давноминулий:сказав був, написав був; теперішній: (не вживається); майбутній: скажу, напишу.
2. Недоконаний: повторювана, або незавершена дія, що робити?: минулий час:казав, писав; давноминулий:казав був, писав був; теперішній: кажу, пишу; майбутній: казатиму, буду казати.

Перехідні й неперехідні дієслова.

1. Перехідні: після перехідних дієслів стоїть додаток, виражений іменником у знахідному (кого? що?), або у родовому відмінку без прийменника: зустрів (кого?) дівчину, друга; знайшов (що?) книгу, малюнок; не зустріли (кого?) гостя.
2. Неперхідні: дієслова, що не мають додатка: йти, працювати, творити, турбуватися.

Форми дієслова.

Форма дієслова Як змінюється, приклади
1. Неозначена форма (інфінітив). Незмінна форма: - доконаний вид (що зробити?): сказати; - недоконаний вид (що робити): казати.
2. Дійсний спосіб.   Дія, яка відбувається. Дієслова дійсного способу змінюються: 1. За часом:
1) минулий час (дія відбулася):казав, сказав
2) давноминулий час(дія після дії): пішов був (та й зупинився); сказав був.
3) теперішній час (тільки недоконаний вид): кажу, пише, думає.
4) майбутній час. дія: - проста доконаного виду: скажу; - проста недоконаного виду: казатиму; - складена недоконаного виду: буду казати.
2. За особами або родами, числами у теперішньому і майбутньому часі:
Особа Однина Множина
І особа я кажу ми кажемо
ІІ особа ти кажеш ви кажете
ІІІ особа він каже вони кажуть
3. Умовний спосіб. Дія бажана або можлива за певних умов: сказав би, прочитала б.
4. Наказовий спосіб. Означає наказ, заклик, побажання: скажи, прочитай. Змінюється за особами і числами у теперішньому і майбутньому часі.
Особа Однина Множина
І особа - пишім (о), киньмо
ІІ особа пиши, кинь пишіть, киньте
ІІІ особа -  
5. Форми на -но, -то. Незмінна форма; у реченні виступає обставиною. Має питання що роблено?мито,писано; що зроблено?вимито, написано.
6. Безособові дієслова. Змінюються за способами й часами, не змінюються за особами. родами й числами. Мають форму ІІІ особи однини або форму середнього роду і мають значення оцінки: - явищ природи: холоднішає, задощило; - стану людини: морозить, не хочеться; - ступінь наявності чогось: бракує, щастить, задовольняє., таланить.
7. Дієприслів- ники. Утворюються від основи дієслова суфіксами -учи, -ючи, -ачи, -ячи(поєднують властивості дієслова й прислівника): що робивши? що зробивши? що роблячи? як?Змінюються за видом, часом:
Час Доконаний вид Недоконаний вид
Минулий посидівши сидівши
Теперішній - сидячи, сідаючи
Майбутній - -
           

Дієприкметники.

Поєднують властивості дієслова й прикметника (який?).Змінюються за видами, часом, родами, числами, відмінками. Мають два стани: активний(суб’єкт сам формує власну ознаку: виконуючий, процюючий) і пасивний (ознака об’єкта формується іншим суб’єктом: створений, сформульований).
Активний стан.Закінчення: -теперішній час: -чий, (-а.-е):зростаючий, розмовляючий. - минулий час: -лий (-а. –е):змарнілий, навислий, Пасивний стан Минулий час. Закінчення: -ний (-а, -е):дарований, виконаний; -тий (-а, -е):литий, митий, критий.
Однина Недоконаний вид, теперішній час Доконаний вид, минулий час
Рід Минулий час
Недоконаний вид Доконаний вид
Чол. синіючий посинілий писаний написаний
Жін. синіюча посиніла писана написана
Сер. синіюче посиніле писане написане
Множ. синіючі посинілі писані написані

Дієвідміни дієслів.

І дієвідміна.

1. І дієвідміна (теперішній час) .(дієслова з особовими заінченнями -у, -ю; -е, -є; -еш, -єш; -емо, -ємо; -ете, -єте; -уть, -ють)
Особа Однина Множина
1 особа я пишу я думаю ми пишемо ми думаєио
2 особа ти пишеш ти думаєш ви пишете ви думаєте
3 особа він пише він думає вони пишуть вони думають

 

До І дієвідміниналежать дієслова з основою інфінітива:

Правила Приклади
1. На -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них: жити – живуть, мити – миють, але: бити – б’ю, пити – п’ю (и у корені не зберігається).
2. На -а-, коли -а- при дієвідмінюванні зберігається, та з основою на -я-: зберігати – зберігають, співати – співають.
3. На -ува-, -юва-, які у тепер. та майбут. часі дієслів док. виду втрачають -ва-: спотворювати – спотворюють, будувати – будують, горювати – горюють.
!!! Від них слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах: співати – співаю., відчувати – відчуваю, але: куВАти – кую, пізнаВАти – пізнаю.
4. На -і-, що зберігається при дієвідмінюванні: біліти – білію, мліти – млію.
5. На -оро-, -оло-: колоти – колю – колють, бороти, ворожити.
6. На -ну-: крикнути – крикну – крикнуть, кинути.
7. На приголосний: нести – несу – несуть, плести.
8. На -ота-: ґелґотати – ґелґочуть, муркотати – муркочу.
9. Окремі дієслова: жати – жну – жнуть, хотіти – хочу – хочуть.
!!! Дієслова з основою інфінітива на ер втрачають е в особових формах та в наказовому способі: завмерти – замру –мруть, терти – тру – труть – три, але: дерти – деру – дери, жерти – жеру – жери.

 

ІІ дієвідміна.

ІІ дієвідміна (теперішній час) (дієслова з особовими закінченнями -у, -ю; -иш, -їш; -ить, -їть; -имо, -їмо; -ите, -їте; -ать, -ять)
Особа Однина Множина
1 особа я кричу я стою ми кричимо ми стоїмо
2 особа ти кричиш ти стоїш ви кричите ви стоїте
3 особа він кричить він стоїть вони кричать вони стоять

 

До ІІ дієвідміни належать дієслова:

Правила Приклади
1. З основою інфінітива на -и- (крім пити, шити, лити тощо), -ї-(без винятків), -і-, -а- після ж, ч, ш, якщо ці голосні втрачаються в І особі однини, 3 особі мн., майбутньому часі дієслів доконаного виду: ходити – ходжу – ходять, летіти – лечу – летять, лежати – лежу – лежать, творити – творю – творять.
2. Усі дієслова на -отіти з відповідниками -отати, які відмінюються за І дієвідміною: скреготіти – скреготати– скрегочу- скрегочуть, бурмотіти, цокотіти.

 

3. Відмінювання дієслів дати, їсти, відповісти(й под.),бути.

Час
Особа Однина Множина
Майбутній Теперішній Майбутній Теперішній
Інфініт. дати відповісти їсти бути дати відповісти їсти бути
1 особа дам відповім їм є (єсть) дамо відповімо їмо є
2 особа даси відповіси їси є(єси) дасте відповісте їсте є
3 особа дасть відповість їсть є (єсть) дадуть відповідять їдять є (суть)

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.242.55 (0.01 с.)