Вправи і завдання до теми «Правопис префіксів»

1. За допомогою префіксів утворіть нові слова

З- -калічити, - фотографувати, - брати, - кинути, - могти, - в’язати, ‑ хилити;

Роз- -жевріти, - квасити, - кидати, - світати, - терти, - стелити, ‑ гнути, - смоктати, - каяння, - тин

Під- -м’яти, - їжджати, - скочити, - шити, - класти, - йти.

Без- - пам’ятний, - корисливий, - сніжний, - тілесний, - хвостий.

Від- - ступити, - стебнути, - шкодувати, - робити, - тягти, - слати, ‑ грати.

2. Допишіть потрібні префікси пре-, при-, з-, с-:

_кордонник, _пізнитися, _колихнути, _красно, _браний, _чистити, _чорніти, _буття, _поконвіку, _погано, _чудово, _гіркнути, _кришити, _гриз, _будувати, _крити, _нагідно.

3. Вставте пропущенні букви:

Пр_хилити небо. Погляд пр_кипає. Пр_красна половина. Пр_кусити язика. Пр_солоджувати язика. Пр_тиснути до стіни. Пр_гріти гадюку за пазухою. Пр_щемити хвіст. Опинитися над пр_рвою.

4. Перепишіть, вставляючи замість крапок у префіксах і або о, зверніть увагу на їх роль як засобу милозвучності мови.

1. Як кущ роз…в’ється, то й козак розживеться (н.тв.). 2. А потім Ґандзя з…тхала й нудьгувала (М.Х.). 3. Коза з вовком тягалася – тільки шкура з…сталася (н.тв.). 4. Повагом під…йшов Грицько до річки (Б.Г.).5. Твої листи завжди пахнуть з…в’ялими трояндами (Л.У.). 6. І тільки часом камінь з круч з…рветься (Л.У.). 7. Я об…звусь… Ні, голосу не стане (Л,У.). 8. Тишу роз…рвало п’яне галайкання і тупіт копит (М.С.). 9. Правдою цілий світ з…йдеш, а неправдою – ані до порога не дійдеш (н.тв.).

5. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви. Поясніть правопис префіксів.

1. А коли вони пр(е,и)тихли, на перехресті в метелиці окреслилась постать якогось чоловіка (М.С.). 2. Він їй пр(е,и)носив дорогі дарунки (Л.У.). 3. Між нами не було б такої пр(и,і)рви (В.Н.). 4. Пр(е,и)людія – вступ до музичного твору (словник). 5. Летять хвилини – я не пр(е,и)слухаюсь (Л.У.). 6. По дорозі ми ще вирізали з ліщини дві пр(е,и)красні шпаги (В.Н.). 7. Ліпше десять літ пр(е,и)чистих, ніж життя тягти мороку (Драч).

Правопис префіксів, суфіксів

Тестові завдання

1. Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

A. Ухвалений, завойований, наддунайський, возз'єднаний, пречудовий;

Б. Перекушений, по-англійськи, підроблений, обтрусити, заміс;

B. Зазимок, провесінь, розгромити, прадід, переддень;

Г. Навкруги, обстукати, предковічний, впоперек, навчання.

2. Установіть відповідність між словами та способами їх утворення:

А. Складання основ; Б. Префіксально-суфіксальний; В. Суфіксальний; Г. Безафіксний; Д. Префіксальний	1. Переддень, підґрунтя, відступ; 2. Нагрудний, передзимний, підсушений; 3. Ідучи, лісовий, веснянка; 4. Забудова, хмарний, перепочинок; 5. Прикордонник, захисник, начальство; 6. Пароплав, лісосмуга, нафтосховище; 7. Синь, зелен, готов.
А.	Б.	В.	Г.	Д.

3. Позначте рядки, у яких в усіх словах пропущено 3:

A. Бе_посередній, _кріпити, _шкребти, не_проможність, _хвалити;

Б. _щипати, ро_пущений, бе_карний, _гнити, бе_соння;

B. _ціпити, ро_палити, чере_плічник, _хотіти, _орати;

Г. _ліпити, _цементувати, ро_планувати, бе_характерний, ро_сип.

4. Позначте рядки, у яких в усіх словах пропущено букву И:

A. Пр_сісти, пр_губити, пр_мудрий, пр_хитрий, пр_права;

Б. пр_боркати, пр_ховати, пр_трусити, пр_стол, пр_сяга;

B. пр_думати, пр_мудрити, пр_хопити, пр_плентатись, пр_білити;

Г. пр_стойний, пр_горілий, пр_бічник, пр_вабити, пр_варений.

5. Позначте рядки, у яких всі слова написано правильно:

A. Підскочити, розтривожити, розстебнути, підкрутити, безхліб’я;

Б. пристойний, зв’язати, під’їжжати, зсипати, розп’ятий;

B. об’їздний, обкошений, відшкодувати, переорати, преосвященство;

Г. президент, розшарпані, здригається, відтягти, з’явитися.

6. До поданих слів доберіть антоніми. У якому рядку в словах-антонімах пишемо с:

А. зав'язати, здружитись, зустрітись, корисний, сонний;

Б. талановитий, шумний, зсередини, зникати, звужування, зникати;

В. схуднути, розформувати, розклеїти, розтиснути, розкласти;

Г. грамотний, діяльний, залити, зсиплю, роздумаю.

7. Установіть, у яких рядках імена по батькові пишуться з суфіксами:

А. – івна Б. – (і)ївна В. – (і)йович Г. – ович Д. – ьович

1. Микола_вна, Савел_вна, Олекс_вна, Давид_вна; 2. Васил_вна, Наум_вна, Гліб_вна. Денис_вна; 3. Борис_вич, Броніслав_ич, Антон_вич, Всеволод_вич; 4. Матв_вич, Леонт_вич, Олекс_вич, Євламп_вич; 5. Валер_вна, Серг_вна, Овсі_вна, Аркад_вна; 6. Геннад_вна, Інокент_вна, Ігор_вна; 7. Богдан_вна, Григор_вна, Роман_вна, Микит_вна; 8. Мойсе_вич, Герасим_вич, Сил_вич, Кузьм_вич; 9. Анатол_вич, Ізраїл_вич, Рафаел_вич.

 

А.	Б.	В.	Г.	Д.

8. Установіть, у яких рядках у суфіксах пропущені букви:

А. -е- Б. -и- В. -і-	1. станов_ще, мереж_во, хлопч_к, дівч_нка, няньч_н; 2. освітлен_сть, тонюс_нький, щир_сть, в’їдлив_сть, тих_ший; 3. вжал_ний, хлоп_ць, велет_нь, виховат_ль, вп’ят_ро; 4. дзеньк_т, остовп_ння, Пушк_н, веч_рка, щедр_сть; 5. перепел_ня, щебетуш_чка, незнайом_ць, лелеч_ня, плюш_вий; 6. грабл_ще, дал_на, вірмен_н, осич_на, рушн_чок.
А.	Б.	В.

9. Позначте рядок, у якому в усіх словах пишеться -нн-:

А. невжива_ий, використа_ий, зва_ий, освіче_ний, ра_ій;

Б. мі_ий, несказа_ий, замаскова_ий, міжзоря_ий, числе_ий;

В. невблага_ий, де_ий, сувере_ий, невпи_ий, лимо_ий;

Г. лату_ий, розчи_ий, луб’я_ий, нечува_ий, мальова_ий.

Напишіть під диктовку.

Річковий велетень

У цьому місці, на дні ріки, жив велетень – прездоровий старий сом. Він жив у глибокій ямі, а для полювання виходив з ями і ховався десь під берегом, серед водяних рослин, вистежуючи здобич – великих і малих риб. Розправивши свої шість довгих вусів і принишкнувши між корчами, він був схожий на колоду. Він довкола придивлявся і терпляче чекав, бо в цей передсутінковий час до берега підпливали плітки, верховодки і ще багато риб. Сома не обходили такі дрібниці, що саме цієї пори з глибини ріки ближче до поверхні піднімалась сила-силенна малесеньких водяних тваринок. Він ніколи не цікавився ними. Чого б це він цікавився отим дріб'язком? Хай риби, яких він завжди вичікував, їдять усю ту дрібноту, а він, поважний, дужий сом, звичайно, повечеряє якоюсь із цих дурних риб... От пливе зграйка маленьких рибок. Сом відкрив трохи свою велетенську пащу і завмер. Рибки навіть не примітили його страхітливої голови, пливли собі далі... Раптом несподіваний вир підхопив їх і закрутив, поніс. Сомище підпустив рибок якомога ближче і з превеликою силою втягнув у рот воду. Разом із струменем води до нього в пащу потрапили і безпомічні рибки.

Отак і полював він цілі дні влітку та восени. Взимку сом відсипався у ямі разом з десятком таких же, як і він, сомів. Тільки-но почала прибувати тепла весняна вода, соми прокидались і розпливалися хто куди. Коли вода добре нагрівалась, сом розкопував на дні ріки ямку, робив у ній нескладне гніздечко з рослинних решток, і сомиха відкладала туди ікру. Тоді сомові треба було пильно стерегти беззахисну ікру від усяких риб, до неї ласих.

252 слова (За В. Іваненко)

Ú Визначте, яку букву треба вписати.

1. Ро...лити метал, ро...писатися у відомості, написати ро...писку, ро...дати підручники, ро...казати казку, ро...шукати людину, карний ро...шук, ро...порядок дня, швидкий ро...рахунок, ро...лючений ро...мазня, тиха ро...мова.

2. Трава: 1)...кошена, 2)...різана, 3)...жата, 4)...палена, 5)...рвана, 6)...їдена, 7)...брана, 8)...хована.

3. Люди: 1)...явилися, 2)...юрмилися, 3)...єдналися, 4)...робили, 5)...будили, 6)...гнули, 7)...формували, 8)...творили, 9)...шили, 10)...конструювали.

 

Ú Перевірте, чи правильно виконали попередню вправу.

1. Розлити метал, розписатися у відомості, написати розписку, роздати підручники, розказати казку, розшукати людину, карний розшук, розпорядок дня, швидкий розрахунок, розлючений розмазня, тиха розмова.

2. Трава: 1) скошена, 2) зрізана, 3) зжата, 4) спалена, 5) зірвана, б) з'їдена, 7) зібрана, 8) схована.

3. Люди: 1) з’явилися, 2) з’юрмилися, 3) з’єдналися, 4) зробили, 5) збудили, 6) зігнули, 7) сформували, 8) створили, 9) зшили, 10) сконструювали.

Вживання м’якого знака

1. М’який знак пишеться після 7 літер:

Д, т, з, с, ц, л, н

(д е т и з ’ї с и ц і л и н и?)

мід ь, гіст ь, злаз ь, віс ь, Гриц ь ко, стан ь те.

2. У буквосполученні -ьо-:

кол ьо ровий, с ьо мий, дз ьо б.

T T T T T T T

3. У суфіксах –еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -зьк-, -цьк-:

мал еньк ий, дрібн есеньк ий, гарн юсіньк ий, кін ськ ий, кавка зьк ий, коза цьк ий

T

4. Після л перед -ськ-:

сіл ь ський, пол ь ський, учител ь ський.

5. У дієсловах на -ть, -ться:

працюю ть, змагаю ться, поневіряю ться, множа ться,

та у дієсловах наказового способу:

ста нь те, ся дь те, змагайте сь, шикуйте сь, струмені ть.

 

6. У буквосполученнях:

- льц -	ñ	від – льк -	- ньц -	ñ	від – ньк -
- льч	- ньч -
ля льк а – ля льц і – ля льч ин	не ньк а – не ньц і – не ньч ин
га льк а – га льц і – га льч ин	до ньк а – до ньц і – до ньч ин

М’який знак не пишемо

1. Після	губних	– б, п, в, м, ф	}	вони лише пом’якшуються перед і, я, ю, є
	шиплячих	Ç – ж, ч, ш, дж
	задньоязикових	– г, к, х, ґ
		– р

любов, верф, ріж, піч, ворог, токар, слюсар

але: згорьований, Горький

2. Після н перед ж, ч, ш, щ та -ськ-:

тонше, менше, кінчик, Уманщина,

але: женьшень, Маньчжурія

(треба): Явлі нс ький, Воли нс ький, селя нс ький

3. У буквосполученнях

-лц-	ñ	від -лк-	-нц-	ñ	від нк-
-лч-	-нч-
га лк а – га лц і – га лч ин	маті нк а – маті нц і – маті нч ин
риба лк а – риба лц і – риба лч ин	хмари нк а – хмари нц і – хмари нч ин

4. Між подовженими м’якими приголосними:

зав’я зз ю, ста тт я, сі лл ю, ті нн ю, ві сс ю,

але: кицьці, підносься.

5. Після д, н, т перед -ченк(о),- чук-, -чишин

Радченко, безбатченко, Феденчук, Гринчишин

але: Миха ль ченко, Кова ль чук

6. У числівниках на позначення десятків і сотень:

п’ятдесят п’ятсот

шістдесят шістсот

сімдесят дев’ятсот

Запам’ятай!

Кінський, промінчик, свято, Святослав, дзвякнути, велетенський, Гуцульщина, Уманщина, тьмяний, Горький.

! Не пишемо м’який знак в іменах та українських прізвищах:

Касян, Наталя, Омелян, Тетяна, Уляна, Касяненко, Уляненко, Третяк, Дяченко, Дячук

але: Дьяков, Дьяченко, Касьянов, Татьяничева, Третьяков

 

Питання і завдання для самоперевірки знань

– Після яких приголосних пишеться ь?

– Які приголосні можуть лише пом’якшуватись? Чому?

– Які суфікси пишуться з м’яким знаком?

– У яких випадках -льч-, -льц-, -ньц-, -ньч- пишуться з м’яким знаком? А коли м’який знак не пишеться?

– Чому у словах стаття, сіллю м’який знак не пишеться, а у словах ки ць ці, підно сь ся м’який знак пишеться?

– Наведіть по 2 приклади на правопис буквосполучень нж, нч, нш, нщ.

– Доповніть табличку власними прикладами

– Чому в словах уманський, Уманщина після н м’який знак не пишеться, хоч Умань, а в словах гуцульський, Гуцульщина після л пишеться м’який знак, хоч гуцул?

– Чому в кінці слова століть (від століття) є м’який знак, а в кінці слова сторіч (від сторіччя) немає?

– Чому в місцевому відмінку в слові скриньці пишеться м’який знак, а в слові в хатинці він не потрібен?

– Утворіть дієслова наказового способу:

2 ос. мн. полощити, кидати, сплюснути, загубити.

T T T

– Після яких приголосних перед - ченко, -чук, -чишин м’який знак не пишеться?

– Чому числівники

п’ять, п’ятдесят, п’ятсот

по-різному «ставляться» до ь?

T

– після якого приголосного перед - ськ - пишеться ь?

– У яких іменах та українських прізвищах не пишеться ь?