Вимоги до запису тексту фонетичною транскрипцією

Л.О. Яринко

 

 

Українська мова

Фонетика. Орфографія

 

 

ü Опорні конспекти

ü Питання самоперевірки

ü Вправи

ü Тематичні тестові завдання

ü Модульні контрольні роботи

 

 

Красноармійськ, 2009

 

 

Л.О. Яринко. Українська мова. Фонетика. Орфографія: Навчальний посібник (для студентів педагогічного училища спеціальності 5.010102 „Початкове навчання”, учнів 10-11 класів) – Красноармійськ, 2009, –80с.

 

Навчальний посібник містить опорні конспекти з фонетики та орфографії української мови, питання та завдання для самоконтролю знань, велику кількість тренувальних вправ та тематичних тестових завдань. Він має на меті сприяти формуванню навичок застосування правил орфографії на письмі, надати допомогу до виконання різнорівневих тестових завдань, підготуватися до успішного складання екзаменів з української мови.

Для студентів, старшокласників, вступників до вузів.

 

Рецензенти:

Сиротенко В.П. – канд. філол. наук, доц. кафедри української мови та літератури СДПУ;

Сіробаба М.В. – канд. філол. наук, доц. кафедри української мови та літератури СДПУ.

 

Передмова

Посібник укладений відповідно до програми „Українська мова: Національна програма для студентів спеціальності „Початкове навчання”, рекомендованої Міністерством освіти і науки України як програму для педагогічних закладів І-ІІ рівнів акредитації (лист Міністерства освіти і науки України №14/18.2-959 від 07.05.2002 р.) і призначений для практичного опанування особливостей орфографії сучасної української мови.

Теоретичний матеріал поданий у вигляді опорних конспектів-схем, які сприяють швидкому запам’ятовуванню правил і їх практичному застосуванню.

Питання і завдання для самоконтролю знань, велика кількість тренувальних вправ і тематичних тестових завдань забезпечать міцні знання, сприятимуть виробленню практичних навичок.

Посібник розрахований як на індивідуальну, так і на групову або колективну роботу.

 

ФОНЕТИКА

– розділ мовознавчої науки, який вивчає звуковий склад мови. Досліджує звукову систему, вивчає умови творення звуків, їх роль в оформленні людської думки, класифікацію та різні зміни і чергування звуків.

Звук чуємо, вимовляємо. Це найменша одиниця мови, матеріальна оболонка слова.

Букву бачимо, пишемо.

Алфавіт – 33 (ґ)

Букв на позначення голосних звуків – 10:

А, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї

Голосних звуків – 6 (складаються з голосу)

А, о, у, е, и, і

Класифікація голосних фонем

	c місце творення
спосіб творення # #	Піднесення	ряд
передній	середній	задній
лабіал.	нелаб.
високе	і		У
середнє	е^и		О
низьке				а

 

я [йа] ю [йу] є [йе]	}	на початку слова 2 звуки ß після голосної після ь, (’)	[ йа ма] [арм’і йа ] [бур йа н] [н′ йу тон]
я [л′а] ю [л′у] є [л′е]	}	1 звук після приголосного	[пл′ама] [пл′ус] [л′есков]
щ [шч] ї [йі]	}	завжди 2 звуки	[шчас′т′а] [плашч] [йіжак] [гайі]
е [е^и] й [и^е]	}	у ненаголошеній позиції	[зе^имл′á] [жи^ет′:éвий]
о [о^у]	перед наголошеним [ý]	[ко^ужýх] [ко^ус′т′ýм]

 

 

Приголосних букв – 23, (складаються з голосу і шуму).

1. За участю шуму і голосу:

– сонорні – в, р, л, м, н, й (в и р и л и м е н е й …)

– шумні – дзвінкі – б д з ж дж дз г ґ

– глухі– п т с ш ч ц х к ф

2. За місцем творення:

– губні – б, п, в, м, ф

– середньоязиковий – й

– задньоязикові – ґ, к, х

– гортанний – г

– передньоязикові – останні 22

3. За способом творення:

– проривні	– б-п, д-т, ґ-к
– щілинні (фрикативні)	– в-ф, г-х, ж-ш, з-с, й
– зімкнено-прохідні	– р, л, м, н
– африкати	– -ч, -ц

4. За звучанням:

– шиплячі – ж, ч, ш,

– свистячі – з, с, , у

– плавний – л

– дрижачий – р

5. За м’якістю і твердістю:

– тверді – після них немає ь, я, ю, є, і [план]

– м’які – перед ь, я, ю, є, і [пл′ушч] [ден’] [р′умсати]

– пом’якшені (після них Ь):

губні – м’, в’, п’, б’, ф’ (м а вп а б у ф)	}	перед і, я, ю, є
шиплячі – ж’, ч’, ш’, дж’
задньоязикові – г’, к’, х’, ґ’
[п’іна], [ж’інка], [г’іст], [в’ірш’і], [п’урé], [б’юст]

 

дж [дж]	}	1 звук (дифтонг)	[] – 6б, 4зв.джміль
дз [дз]	[] – 8б, 7зв.дзвоник

Ø

але: підживити – [п’іджи^евúти] – 9б., 9 зв.

Ø

підзабути – [п’ідзабýти] – 9 б., 9 зв.

Фонетика. Звуки і букви

Тестові завдання

1. Позначте рядок, у якому в усіх словах однакова кількість букв і звуків

а) праця, віра, любов, армія;

б) кінь, наяву, щастя, воля;

в) буряк, люк, діти, сміюсь;

г) свято, тьмяний, ґудзик, дядько.

2. Позначте рядок, у якому в усіх словах букв більше, ніж звуків:

а) життя, боротись, рельєф, Кузя;

б) дігтяр, віддати, тінь, оболонь;

в) сюрчати, відзначити, мільйон;

г) різьбяр, бджола, дзюрчати, льон.

3. Позначте рядок, у якому в усіх словах звуків більше, ніж букв:

а) їхати, ім'я, фойє, значить;

б) сім'я, щука, радіємо, піщинка;

в) тяжкий, дзвінок, десь, водограй;

г) сліпець, всесвітнє, країна, юшка.

4. Позначте рядок, у якому в усіх словах є м'які приголосні:

а) тямущий, тесть, лякати, знання;

б) віддати, гільза, ллється, льотчик;

в) дзьоб, узлісся, кішка, нюанс;

г) міра, ательє, в'янути, няня.

5. Позначте рядок, у якому в усіх словах є пом'якшені приголосні:

а) міняти, зівака, рідний, піна;

б) гімн, піаніно, діарама, тюльпан;

в) вільний, фіалка, пір'я, жінка;

г) зірковий, тюрма, кішка, лякати.

6. Позначте рядок, у якому в усіх словах є губні приголосні:

а) вощина, револьвер, кобура, піала;

б) свято, мірошник, фіалковий, стіл;

в) фізика, математика, співи, історія;

г) ряди, Неаполь, вовк, лисиця.

7. Позначте рядок, у якому в усіх словах букви я, ю, є передають 2 звуки:

а) армія, Бєлова, юність, земля;

б) Єрусалим, П'єха, Янки, пляма;

в) няньчити, маяк, над’яр’я, пір’я;

г) юнга, Ярослав, Мольєр, виб’ють.

8. Позначте рядок, у якому в усіх словах букви я, ю, є передають 1 звук:

а) Наталя, Оля, Святослав, Юлія;

б) Писарєв, Лєсков, сюрреалізм, люблю;

в) Дюма, бюро, Рюрик, Заярний;

г) пісня, пенсія, яр, пляшка.

9. Позначте рядок, у якому в усіх словах дж, дз є дифтонгами і передають 1 звук:

а) джем, дзвінок, підзабути, підживити;

б) джеркотіти, дзявотіти, дзьобати, підзубрити;

в) Джузеппе, дзеркало, джміль, дзюрчати;

г) відзвучати, піджувати, дзебеніти, віджитий.

Орфографія

– це система правил про способи передачі звукового мовлення у писемній або друкованій формі.

Орфографічні норми – сукупність правил, що впорядковують мовні засоби, які забезпечують єдність усного мовлення у писемній формі.

Орфограма – написання слів на основі правил орфографії. Орфограмою може бути окрема буква (з е мля) чи морфема (премудрий). – Це буквені орфограми.

Є і небуквені: написання слів разом, через дефіс, окремо, перенос частин слова, скорочення.

В українській мові визначають такі принципи правопису: фонетичний, морфологічний, історичний (традиційний), диференціюючий (смисловий).

Фонетичний – точно відображає звуковий склад мовлення.

В основі цього принципу – правильна вимова:

– голосні наголошені і ненаголошені:

ш ú роко, с е лянський;

– [о], [е] після шиплячого приголосного:

вечеря, женеться, шостий;

– [у] – кож у х, пар у бок, ябл у ня;

– с – перед к, п, т, ф, х:

схибити, створити, скинути;

– спрощення:

проїзний, нещасний;

– чергування приголосних:

кни г а – кни ж ка – у кни з і.

Морфологічний – вимагає однакового позначення на письмі морфем незалежно від їх вимови. Сприяє об’єднанню споріднених слів.

– ненаголошені [е], [и], [о] перед складом з [ý], [і]:

розумний

– сумнівні приголосні:

моло т ьба – моло т ити, ко с ьба – ко с ити

– приголосні на межі морфем:

бе з шовний, хвилює ш ся, змагає т ься;

– подвоєння:

годинник, стінний;

– прийменники з, із, без перед словами, що починаються з букв, які позначають шиплячі, свистячі приголосні:

із села, вийти з школи.

Історичний (традиційний) – слова, або окремі частини слів, букви пишуться за традицією:

– м’який знак:

сядь, батько, третього;

– букви щ, ї:

щука, хрущ, їзда, гаї;

– я, ю, є (1, 2 звуки):

пісн я, я блуко, м’ я та;

– - р и -, -ли-:

к ри хта, б ли ск;

– е, и у деяких словах:

левада, кишеня.

Диференціюючий (смисловий) –написання однозвучних слів, які мають різне значення:

везти машиною і вести за руку;

вивчити напам’ять і подарувати на пам’ять.

Правопис голосних

1. Сумнівні голосні е, и, о перевіряємо наголосом:

криве – кр ú во, сестрá – с é стри,

числό – ч ú сла, блищáти – бл ú ск

2. - ере -, - еле - → е

- оро -, - оло - → о

Оч ере т, ш еле ст, к оро ва, к олод язь

3. Звук випадає? → е (на місці випадного → е):

віт е р – вітру, тижд е нь – тижня,

берез е нь – березня, п е ньок – пня.

4.	Відкритий склад? → о, е	}	чергування о,е з і
	Закритий склад? → і

К о -ня – к і нь, ле-б е -ді – ле-б і дь,

Ки- є -ва – Ки- ї в, у Тер-но-п о -лі – Тер-но-п і ль

5. Запам'ятай!

е: к е рувати, л е вада, л е міш, л е генда, ч е кати

и: к и шеня, кр и ниця, м и нулий, п и ріг, ц и буля

а: б а гатий, х а зяїн, б а гатир (заможний), к а чан, к а жан

о: б о гатир (силач), к о миш, кр о пива, л о пата, п о ганий, с о лдат, г о нчар, м о настир, т о вар

И, і після шиплячих

6. Після шиплячих → и:

ш и рокий, щ и рий, ч и мдуж

! якщо відбувається чергування з о, е → і

ш і сть – бо ш е сти, щ і чка - бо щ о ка,

ж і нка – бо ж о натий, щ і тка – бо щ е тина

7. У словах, які стоять у множині → і в

нож і в миш і в тисяч і в

8. Закінчення залежить від питання:

як ий о? – кращ ий о

як і? – кращ і в

на як ій о? – на кращ ій о

на як их о? – на кращ их о

9. Розрізняй!

У дієприслівниках → ио (що роблячи?) -учи, -ючи, -ачи, -ячи співаючи танцюючи тремтячи

У дієприкметниках → іо (які?)   співаюч іо танцююч іо тремтяч іо

10. – ри -, - ли - → и:

б ри ніти, т ри вога, г ли тати

11. и у коренях - пир-, -дир-, -бир-, -мир-, -стил -, якщо далі є склад з наголошеним á:

зап é р – за пир а'ю, зд é рти – з дир а'ти,

завм é р – зав мир а'ю, заст é лю – за стил а'ю

Правопис сумнівних голосних

Практична робота

1. Підберіть до поданих слів спільнокореневі або їх форми, щоб сумнівний голосний перевірявся наголосом.

Зразок: весна – весни

Спресувати, стебло, село, розперезати, розплескати, ревти, ребро, протестант, промерзати, провертіти, припекти, перехитрити, схилити, оживати, огризатися, озеленяти, витесати, нависати, величезний, дешевий, левиця, лизати, земний, весняний, темніти.

2. Випишіть слова з сумнівним голосним, які не перевіряються наголосом. Вставте пропущені літери.

Сл..зота, Пант..л..ймон, м..лодія, гр..зун, вкр..вати, вн..зу, розбещ..ний, д..в’ятий, гр..чаний, д..фіс, еш..лон, зар..вти, вел..тень, зв..ртати, д..шевий, тр..вога, вит..рати, з..рнина, к..лимок, вовч..ня, л..жати.

3. Підберіть до поданих слів спільнокореневі або форми слів, щоб відбулося чергування кореневих голосних.

Пекти везе шести летіти

витекло зачепив семи лежить

несуть восени плету дзвенить

4. Додайте слово, щоб утворилися іменники на -ере-

Мозок захищає...; морський...; пояс у гуцулів...; білокора...;... корів; день у тижні...; той, що багато вередує...; у саду...

5. Підберіть до поданих дієслів спільнокореневі, щоб відбулося чергування кореневих голосних.

Беру сперти перу клену

простерти дерти жерти допомогти

вмерти терти стелити ламати

6. Визначте рядок, у якому всі слова записані правильно. Знайдіть помилки і виправте їх.

1. Велич, непримиренний, шести, виселка, зерно, хитати, пожерати;

2. починати, згинати, засипати, вітирець, хвилечка, каменя, заберу;

3. дитина, сидіти, протекла, дзвенить, вередливий, бренить, витирати;

4. криниця, минуле, пиріг, пелехатий, джерело, квітень, застилати.

7. Будь уважним!

Підкресліть ті рядки, в яких усі слова записані правильно за способом перевірки:

1. Величезний, криниця, диригент;

2. гриміти, дрижати, тривога;

3. хлопець, мітел, оселедець;

4. цибуля, пиріг, далечінь;

5. дефіс, очерет, кленовий;

6. зерно, весняний, балерина, кишеня;

7. веснянкуватий, весілля, верещати.

8. Виправте допущені помилки:

Безземельний, гриби, стебло, цифирблат, веридливий, періг, апильсин, крапелька, осиледець, оселитися, виселка, кажимо, кужух, розкажеш, орегінал, призидент, спемо, ходите.

9. Вставте пропущені букви. Прокоментуйте правила.

Р_зикнути, еф_ктивний, щ_бетати, трав_нь, чов_н, скр_піти, х_литися, крап_лька, м_гутніх, в_ликий, скач_мо, хр_стити, Хр_стос, хр_щений, кип_ш, хр_стиянський, воскр_сіння, зат_шок, ст_р_гти, хр_бет, каж_мо.

 

 

10. Вставте пропущені літери е, и, і, поясніть свій вибір.

Пал..ць, груд..нь, вел..тень, карбован..ць, сон..чко, стріч..чка, уч..нь, віт..р, рем..ня, н..си, тер..н, бер..жок, бер..зень, п..ньок, з..л..ніти, пром..ні, в..чори, д..мок, сп..нитись, бл..скучий, з..мля, хлоп..ць, гл..бокий, поч..пив, в..сокість, в..рхівці, к..нджал, д..ржавний, зач..щати, сп..котний, півд..нь, справ..дливий, н..чка, п..чка, пов..рнутись, плом..нів, к..шеня, ос..ні, ош..л..шено, ш..л..стіти, в..черяти, пох..лилась, ч..пурний, коч..ргою, ш..почуть, здр..гнутись, пр..з..дентський, п..с..мізм, л..йт..нант,..ксп..р..мент,..нт..л..гентний, д..р..гент, р..ж..сер.

Правопис голосних

Модульна контрольна робота

1. Запишіть речення, вставляючи пропущені букви.

1. М…дами ч...рв...нь спілий пахне. 2. Над з...мл...ю пл..ла тиха с...рпнева н...чка. 3. В...р...ні де не л...тати, то на см...тник с...дати. 4. У г...л...ві т…к, а на язиці ц...п, і де схоче, там і зм...л...тить. 5. В...селе сон...чко ховалось в в...селих хмарах в...сняних. 6. Кол...хає ж...та віт...рець над Дніпром 7 Наш нар...д має право п...шатися своїми б...гатирями. 8. Такий-то б…гатир! Ходив у жупанах та в сап’янцях. 9. Вечоріло, і с...лдат...с...кі колони зупинилися на спочинок. 10. В...сна пл...вла до нас з Д...сни.

2. Спишіть речення, розставивши розділові знаки, вставте пропущені букви е, и, і.

1. Цвітуть квітки шумить трава бр..нять мушки в повітрю (Лепк.). 2. Віт..р ш..л..стів соняшниками (Гонч.). 3. В..л..чезне як млинове жорно і ч..рвоне як жар сходило сонце (Донч.). 4. В хмарі грім гуде то ж др..жить душа (Лепк.). 5. Оч..рет сухий та жовтий віт..р хилить до з..млі. (Граб.). 6. Вражений небаченим в..довищем х..рург прик..пів до місця. (Довж.). 7...ншого не треба від життя ч..кати (Баж.). 8.Як смачно хрустять вос..ни під ногою оці жолудеві чашечки! (Донч.) 9. В..снянійте далі сині нал..вайтесь сонцем дні! (Сос). 10. У бер..зі на в..соких кілках зв..сав довгий густий невід (Дес). 11. Л..жить поп..л на розпутті а в поп..лі тліє..скра огню великого (Шевч.). 12. Командор под..вився на годинник..нші глянули теж і підв..лися дякуючи господині (Гонч.). 13. Важко тр..вожно дихалось всім у ті похмурі дні і неспокійно м..нали довгі осінні ночі (Коц.).

3. Вставивши літери, записати слова у дві колонки: 1) з літерою а в корені; 2)з літерою о в корені слова.

Г..нчарня, к..рявість, к..лач, к..чанистий, пер..печений, розб..гатіти, к..жан, к..рячкуватий, с..лдатський, к..закувати, г..нчарство, х..зяйновитий, п..ганющий, г..рячкуватий, б..гатство.

4. Уважно прослухайте уривок. Запишіть його під диктування. Дотримуючись відповідного стилю мовлення, самостійно продовжіть сюжетну лінію до розв'язки. Виділіть орфограми на чергування о, е з і в коренях слів у закритих та відкритих складах.

 

ЛЕВ НА БЕРЕГАХ ДЕСНИ

Диких звірів на берегах Десни водилося мало – їжак, заєць, тхір. Вовки перевелись, і навіть саме слово «вовк» вважалося вже наче дідовою лайкою: „Га, вовк би тебе з'їв!” Водилися леви, але теж дуже рідко. Один лише раз по висипу Десни пройшов був лев. Та й то, кому не розказую, ніхто віри не йме.

Поставили ми з батьком перемети в Десні й пливемо до куреня. Вода тиха, небо зоряне. І так мені хороше пливти за водою, так легко, немов я не пливу, а лину в синьому просторі. Дивлюсь у воду – місяць у воді сміється. «Скинься, рибо», – думаю. Скидається риба. Гляну на небо: «Зірко, покотися!» Котиться. Пахнуть трави над водою. Я до трав: «Дайте голос, трави!» Гукають перепілки. Дивлюсь на чарівний, залитий срібним світлом берег: «Явися на березі, лев!» Появляється лев. Голова велична, кудлата грива і довгий з китицею хвіст. Іде поволі вздовж насипу над самою водою. «Тату, гляньте – лев», – шепочу я. «Де там той лев? То ж...» (Довженко).

Правопис голосних букв

Тестові завдання

І. Закрите завдання з однією правильною відповіддю.

1. Позначте рядок, у якому у всіх словах відбувається чергування голосних:

A. шепіт, переможе, кочерга, решето, чоло;

Б. Чернівці, шовковий, завмер, дзвінок, весна;

B. зламати, летіти, ганяти, вмерти, збирати;

Г. перемогти, стирати, літати, конем, черга.

2. Позначте рядок, у якому в усіх словах після шиплячих потрібно писати і:

A. ч_стий, щ_рий, щ_т, ч_йсь, ч_плятися;

Б. ящ_рка, щ_льно, ш_стнадцять, ч_нити, ж_рний;

B. ч_мдуж, груш_, ж_то, ч_льний, оч_кувати;

Г. радощ_, на круч_, тисяч_, наш_птувати, ж_нка.

3. Позначте рядок, у якому в усіх словах можливе чергування е з і:

A. частокіл, двора, Києва, каменя, вечеряти;

Б. звістка, зірниці, вечір, ніжка, несуть;

B. міст, летить, стерегти, польоту, шість;

Г. щітка, лебедя, щебінь, печера, жінка.

4. Позначте рядок, у якому всі слова написано правильно:

A. хозяїн, хапати, допомагати, отаман, кочерга;

Б. комиш, степовий, кешеня, коровай, виселка;

B. диригент, симфонія, партитура, режисер, прем’єра;

Г. консирваторія, університет, дисертація, експеримент

II. Закрите завдання з двома правильними відповідями.1. Позначте рядки, у яких в усіх словосполученнях потрібно писати и:

A. ідуч_ до школи, пахуч_ квіти, дівоч_й голос, дівоч_й долі, на найвищ_й горі;

Б. пригортаюч_ дитину, співаюч_ колискову, працююч_ у полі, пишуч_ диктант, лежач_ на піску.

B. думаюч_ про освіту, колисаюч_ немовля, творч_ задум, одчиняюч_ вікно, квітуч_х садів;

Г. дрижач_ лапки, бідні душ_, йдуч_ дорогою, чекаюч_ товариша, дитяч_ очі, працююч_ агроном

2. Позначте рядки, у яких в усіх словах пишеться е:

A. топол_нька, кош_к, галяв_на, улюбл_ний, с_л_зень;

Б. поп_лястий, л_вада, ш_л_стіти, cyп_р_чка, замисл_ний;

B. м_р_живо, поч_нається, в_л_тенський, вовч_ня, заб_раю;

Г. ч_кати, з_лений, ввеч_рі, л_тиш, огол_ний.

3. Позначте рядки, у яких усі слова у перекладі з російської мови пишуться з о:

A. шоколад, чего, человек, жернова, жестокость;

Б. шестой, плечо, шофер, черепица, чело;

B. щека, желтый, шелк, пчела, шорох;

Г. пшеничный, щетина, шелест, черный, георгина.

4. Позначте рядки, у яких у всіх словах вставляємо пропущену а:

A. г_няти, ск_чити, вигр_бти, м_гти, зл_мити;

Б. ск_кати, вим_гати, зл_мати, к_лач, х_зяїн;

B. г_разд, б_гато, м_настир, к_сар, к_зак;

Г. Б-гаття, к_рати, перем_гати, к_чан, п_морозь.

5. Позначте рядки, у яких в усіх словах при утворенні відповідних форм випадають о, е:

A. учень, день, пень, березень, кусень;

Б. коромисло, ніготь, діжечка, мішечок, Відень;

B. олівець, гонити, лісок, пісок, беру;

Г. щебінь, пшениця, голубок, берег, квочок.

6. Позначте рядки, у яких в коренях усіх іншомовних слів пишеться і:

A. кл_єнт, рад_ус, _ндустрія, _сторія, х_мія;

Б. к_но, в_зав_, кол_бр_, ф_зика, н_ша;

B. ар_фметика, реж_м, с_стема, моза_ка, г_мн;

Г. на_вний, соц_ал_зм, ру_на, ш_нель, к_парис.

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ

1. При зміні іменників

Г – ж – з

но г а – ні ж ка – но з і

К – ч – ц

ру к а – ру ч ка – ру ц і

Х – ш – с

ву х о – ву ш ко – у ву с і

 

2. При утворенні прикметників на - ськ-

г	}	Ù Ù + ськ → зьк	Пра г а – пра зьк ий
ж	Пари ж – пари зьк ий
з	францу з – францу зьк ий

 

к	}	Ù Ù + ськ → цьк	Коза к – коза цьк ий
ч	Тка ч – тка цьк ий
ц	Молодець – молодецький

 

х	}	Ù Ù + ськ → ськ	Че х – че ськ ий
ш	Товари ш – товари ськ ий
с	Черке с – черке ськ ий
			але: каза х ський ірти ш ський герцо г ський баски – бас к ський тюрки – тюр к ський

Ù

3. При утворенні іменників на -ин-

Ù Ù цьк + ин → чч	Ù Ù Доне цьк ий – Доне чч ин а Ù Ù Вінни цьк ий – Вінни чч ин а
Ù Ù ськ +ин → щ	Ù Ù Оде ськ ий – Оде щ ин а Ù Ù Київ ськ ий – Київ щ ин а
Ù Ù зьк + ин → жч	Ù Запорі зьк ий – Запоро жч ин а Ù Криворі зьк ий – Криворі жч ин а

 

 

4. При утворенні прикметників на -н-

к	}	Ù + н → чн	рі к – рі чн ий
ч	ні ч – ні чн ий
ц	міся ц ь – міся чн ий

5. При утворенні вищого ступеня порівняння прикметників, прислівників

г	}	Ù + ш → жч	доро г ий – доро ж чий – доро ж че
ж	ду ж ий – ду ж чий – ду ж че
з	бли з ький – бли ж чий – бли ж че
			↓
Ù с + ш → щ	кра с ива – кра щ а – кра щ е

Запам’ятайте!

лі ск á	ві ск	бли с нути	пі с ок
↓	↓	↓	↓
лі щ ина	во щ ина	бли щ ати	пі щ аний

6. При зміні дієслів

д – дж	нагоро д ити – нагоро дж у
г – ж	мо г ти – мо ж у
з – ж	во з ити – во ж у
к – ч	пе к ти – пе ч у
т – ч	сві т ити – сві ч у
х – ш	коли х ати – коли ш у
с – ш	про с ити – про ш у
зд – ждж	ї зд ити – ї ждж у
ст – щ	про ст ити – про щ у
б – бл	лю б ити – лю бл ю
в – вл	ло в ити – ло вл ю
п – пл	с п ати – с пл ю
м – мл	ло м ити – ло мл ю

Питання і завдання для самоперевірки

– Як перевірити правопис сумнівної приголосної?

– Які приголосні чергуються при утворенні прикметників на -н-?

– Які зміни відбуваються з приголосними г, к, х при зміні іменників?

– Які приголосні змінюються на -цьк- при утворенні прикметників на -ськ-?

– Як змінюються г, ж, з при утворенні вищого ступеня порівняння?

– Які приголосні чергуються при зміні дієслів?

– Утворіть іменники з -ин-, неофіційні географічні назви.

Вправи і завдання до теми „Чергування приголосних звуків при словотворенні та словозміні”

1. Доберіть однокореневі слова до поданих так, щоб можна було проілюструвати чергування приголосних; поясніть це чергування.

Рука, сміх, муха, бік, наука, казати, крик, звучати, сніжинка, Буг, водити, носити, садити, страх, шпага, округ, поважний.

2. Утворіть прикметники від поданих іменників за допомогою суфіксів -ськ-; -ство; поясніть правопис.

Буг –	;	Волга –	;
Дніпро –	;	юнак –	;
чуваш –	;	німець –	;
чех –	;	Карабах –	;
француз –	;	Одеса –	;
казах –	;	Запоріжжя –	;
ткач –	;	Париж –	;
Гаага –	;	студент –	;
козак –	;	турист –	;

3. До кожного слова знайдіть його пару, щоб проілюструвати чергування приголосних; поясніть правопис.

Яблуко, пасіка, луг, писати, універмаг, аптека, капелюшок, кріпак, викладач, берег, різати, чищу, печу, птахів, поважати, приїзд, сніговий, посаджений, легко, високо, дорого, піщаний, писк, рука, рушниця, серце, річний, личко, колишу, радити, приїжджав, дужка, пташеня, у колисці, галці, няньці, скриньці, тарілці, Парасчин, Галчин.

4. Від назв населених пунктів, міст утворіть нові слова, які б проілюстрували чергування приголосних.

Харків, Львів, Вінниця, Запоріжжя, Черкаси, Бердянськ, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ, Кам'яно-Подільськ, Кривий Ріг, Миколаїв, Полтава, Куп’янськ, Овруч.

5. Вставте пропущені жч або щ.

Ни_ий, ви_ий, доро_ий, ду-ий, бли_ий, кра_ий, бли_ати (на сонці), бли_ати (наближатися), пі_аний, лі_ина, во_ина.

6. Поставте іменники у формі давального відмінка.

Книга, дорога, тайга, нога, епоха, допомога, річка, мука, тітка, сусідка, черепаха, балка, піджак, оберег, універмаг.

 

 

Модульна контрольна робота

1. Перепишіть прислів'я, подані в дужках слова поставивши в потрібній формі. Які звуки в цих словах чергуються?

Силуваним (віл) не доробишся. Голодним (кінь) не наїздишся. Не страши (кіт) салом. Битому (собака) кия не показуй. Роби до (піт), то й їстимеш в охоту. Хліб у (дорога) не затяжить (Нар. творч.).

2. До кожного з поданих слів діберіть його форму або спільнокореневе слово, у якому відбувається чергування голосних звуків.

Сіль, віск, коса, могти, скакати, схопити, сідати, летіти, плести, горіти, гірський, кістлявий, щока, пшениця (пшоно), шостий.

3. Від поданих слів утворіть такі їх форми або дібрати споріднені слова, в яких чергуються приголосні звуки.

Берег, плуг, стріха, пух, щука, смак, молоко, муха, горіх, смуга, горох, казати, могти, сікти, бігти, дихати, просити, косити, сидіти, гладити, їздити, кликати, скакати.

4. Перепишіть, на місці крапок вставляючи букви а або о.

Орел мухи не ловить, а слон за мишею не г..няється. За двома зайцями не г..нись, бо й одного не впіймаєш. Хто везе, того ще й підг..няють. Химка – х..зяйка, тільки л..пати нема. "Нехай" – п..ганий чоловік. Без прибутку й м..нахи не торгують. Меле, як з г..рячки. На мені пок..тається, як на їжаку. За хорошим х..зяїном і свинка господинка. Вдача г..ряча, а розум миші з’їли. Видно пана по х..лявах. Краще б..гатирське серце, ніж позолочений меч (Нар. творч.).

5. До поданих слів доберіть синоніми, у корені яких були б наявні шиплячі звуки з е або о після них. Позначте орфограму.

Лоб, квартет, порядність, правдивий, зникати, вихований.

6. У виділених словах вкажіть корені, підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються. В дужках після виділеного слова запишіть форму слова, в якій відбувається чергування.

Ой горе тій чайці, чаєчці- небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі. Закувала зозуленька на хаті, на розі, заплакала дівчинонька в сінях на порозі. Ой у лузі та і при березі червона калина, породила та удівонька хорошого сина (Нар. творч.).

7. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Вставте пропущені літери.

Ой, не шуми, (луг), з..лений (байрак)! (Нар. творч.). Д..вися, (князь)! Бачиш ти, як близько за пагорбом бл..щить монгольський спис? (М. Бажан). Смійся, лютий (враг), та не дуже ...(Т. Шевченко). Не ходи, (козак), понад б..регами, не суши с..рденька чорними бровами. (Нар. творч.). Жити, жити, (друг), поспішім (П. Перебийніс). Ох, коли б скоріше, (хлопець), мрії ті твої справдились (Леся Українка). Жду тебе, (парубок), у батьківській хаті, у твоєму ріднім краю (В. Симоненко). Чом ти жив не по правді, (з..мляк)? (С. Литвин). Підведись, (юнак), серце дай г..ряче (А. Малишко). А ти ж куди мандруєш, ласкавий (чоловік)? (А. Малишко). (Мисливець) юний, вже пора на лови (Є. Гуцало). Жорстокий (стрілець)! Будь проклятий твій недобрий зір, що цілить і вб..ває! (Р. Бернс). Я знаю, ти створений так і не можеш інакше, проте бер..жись мого пострілу; чуєш, (х..жак)! (Н. Диб’як).

8. Запишіть під диктовку. Слова, в яких відбувається чергування приголосних, підкресліть. Написане звірте з надрукованим.

Я зупиняю в лузі вітер (Є. Будницька). Життя в труді й напрузі проліта. (Д. Луценко). Я біля мосту стишую ходу (В. Симоненко). По доріжці по зеленій з гаю в сад ідуть сліди (М. Стельмах). В руці горять, як свічі, три золоті лілеї (Д. Павличко). Дорога тікала за гони крізь пил і звороти круті (Є. Будницька). Де твій народ? То в черзі, то в юрбі (Л. Костенко). На шумному розі книгарня, не раз я заходив туди. (В. Сосюра). Тривожні останні хвилини віками здавались мені. (В. Грінчак.) Моя душа зболілася в кольчузі (Л. Костенко). Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту? (Л. Костенко). Внизу далеко смужечка дороги (Л. Костенко). А на порозі мати залатаним махнула рукавом (М. Рильський). Проснулась на стрісі лелека і дивиться чуло кругом (В. Сосюра.) Висить густа луна, як у порожнім глеці, і вже нема куди вертатися лелеці (Ю. Ковалів).

9. Перепишіть. Після виділених слів запишіть в дужках форми дієслів із чергуванням приголосних.

Зразок. Не поможе (помогти) вороні шампунь, а крукові мило (Нар. творч.)

Дім без господаря плаче (?). Скільки під деревом не лежи (?), не виростуть коржі. Скачу (?), як хліб побачу. Сонько хліба не спече (?). Любиш квіти – бережи (?) віти. З горшка не потече (?), поки його не припече (?). Вівцю стрижуть (?), а баран трясеться. Одні тчуть (?) полотно, а іншим сорочки шиють. Яка пряжа, таке й полотно ляже (?) Аби голова пройшла, а хвіст дожене (?).

Правопис приголосних

Подвоєння	Подовження
↓	↓
Це збіг однакових приголосних	Явище морфологічне
1.Ø + Ç   піддубний, беззубий,   піддашшя, беззлісний	1. іменники середнього роду на ‑я: знання, узбіччя, передпліччя але: ли ст я, ща ст я (збіг різних приголосних)
2.Ç + Ù   денний, осінній   племінний, годинний	2. іменники жіночого роду, ІІІ відміни, в О. відм. перед -ю: пі чч ю, сі лл ю, ні чч ю але: юні ст ю, раді ст ю
3.Ç + Ç   юннат, міськком,   військкомат	Ù Ù 3. у прислівниках на –я, -ю: зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння
4. дієслово на с + ся(постфікс) розрі сс я,підні сс я	4. У словах: лл ю, лл єш, ви лл ю бо вв ан, бо вв анити сс ати, сс авці, ви сс ати лл яний, па нн а. Запам’ятайте: шале н ий, да н ий, жада н ий, свяще н ик, свяче н ий, хреще н ий нежда н ий, негада н ий, бажа н ий
Ù Ù Ù 5. -éнн; -áнн; -янн- під наголосом → нн: незбагн éнн ий, несказ анн ий, незрівн янн ий. ↓ три умови: – суфікс – наголос – неможливість дій ! Божéств енн ий, благослов енн ий Богоявл енн я, свящ енн ий

Правопис приголосних

Тестові завдання

1 варіант

1. Позначте рядок, у якому при утворенні іменників на -ин(а) відбувається подовження -чч-:

А. вінницький, донецький, турецький, козацький, бахмацький;

Б. одеський, черкаський, празький, гайдамацький, київський;

В. гадяцький, овруцький, чеський, чуваський, полтавський;

Г. іртишський, кременчуцький, запорізький, бузький, житомирський.

2. Позначте рядок, у якому неправильно вжиті суфікси -зьк-, -ськ-, ‑цьк-:

А. казахський, азіатський, студентський, гадяцький, волоський;

Б. ткацький, французький, прилуцький, латиський, туринський;

В. криворізький, птаський, кріпатський, ризький, волжський;

Г. німецький, товариський, боягузький, парламентський, братський.

3. Позначте рядок, у якому вищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суфікса -іш-:

А. високий, низький, грубий, вузький, полум’яний;

Б. ткацький, чесний, здібний, говіркий, грайливий, сумний;

В. покірний, щасливий, гіркий, бурхливий;

Г. вовчий, товстий, білий, об’ємний, блакитний.

4. Позначте, у яких рядках при зміні дієслів чергуються приголосні. Відповідь – цифру запишіть у таблицю:

А. возити, злазити, казати, мазати, погрозити;	1. в – вл
Б. колихати, прохати, перетворити на пух;	2. з – ж
В. ловити, плавити, мовити, правити;	3. х – ш
Г. просити, носити, косити, кресати.	4. зд – ждж
	5. с – ш
А.		В.
Б.		Г.

5. Позначте, у якому рядку у словах пропущено букву -з-:

А. вороне - кий, велетен - кий, оде - кий, - дійснити;

Б. пра - кий, бу - кий, Петербур - кий, бе - помилковий;