Сучасної української літературної мови. Морфологія сучасної української літературної мови

Тема 1.1. Фонетика, орфоепія, орфографія сучасної української літературної мови.

Практичне заняття 1. Класифікація та зміни звуків. 1. Класифікація голосних і приголосних звуків. 2. Поняття «фонема» і «звук». 3. Співвідношення між фонемами та їх варіантами. 4. Фонетичні процеси. Асиміляція та дисиміляція приголосних. Їх типи.

5. Найпоширеніші випадки чергування приголосних і голосних при словозміні та словотворенні.

 

Опрацюйте §8 – 19, §23 – 40 (С.17 – 38, С. 43 – 84) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

 

Вправа 1. Визначте голосні звуки за такими ознаками:

1. Задній ряд, високе піднесення, лабіалізований.

2. Задній ряд, середнє піднесення, лабіалізований.

3. Передній ряд, середнє піднесення, нелабіалізований.

4. Задній ряд, низьке піднесення, нелабіалізований.

5. Передній ряд, високо-середнє піднесення, нелабіалізований.

6. Передній ряд, високе піднесення, нелабіалізований.

 

Вправа 2. Назвіть слово, що складається з таких фонем:

1. а) приголосна, шумна, глуха, губна (губно-губна), зімкнуто-проривна, тверда;

б) приголосна, сонорна, передньоязикова, дрижача, тверда;

в) голосна заднього ряду, низького підняття, неогублена;

г) приголосна, сонорна, губна (губно-губна), щілинна, тверда;

ґ) голосна заднього ряду, середнього ступеня підняття, огублена.

2. а) приголосна, шумна, дзвінка, губна (губно-губна), зімкнуто-проривна;

б) голосна переднього ряду, високого ступеня підняття, неогублена;

в) приголосна, шумна, дзвінка, передньоязикова, зубна, щілинна, тверда;

г) приголосна, сонорна, передньоязикова, зубна, носова, тверда;

ґ) голосна переднього ряду, середнього ступеня підняття, неогублена;

д) приголосна, шумна, глуха, передньоязикова, зубна, щілинна, тверда.

 

Вправа 3. Встановіть фонемний склад слів.

Єдність, щастя, уряд, пробудження, від’їзд, дзеркальний, ювіляр, Переяслав, ґедзь, підживити, роззброєння, відзначити, сяяти, портьєра, просьба, вестибюль.

 

Вправа 4. Поданий текст запишіть фонетичною і фонематичною

транскрипцією.

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюються, − час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, − пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Л. Костенко

Вправа 5. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Визначте і підкресліть модифікації фонем:

а) позиційні – однією рискою, б) комбінаторні – двома.

“Тихий і незвичний спокій!” – подумав Володимир. Не був то спокій, що знав його досі: тиша квартири, моторошна тиша перед початком бою, тиша лісу, коли лежав у польовому шпиталі й дивився, як хитаються над головою і порипують величезні сосни. Тут відчував тишу первозданну, бо не була глуха; можливо, відчувалася так об’ємно, бо звуки звучали напрочуд влагоджено, світ раптом поширшав і спросторів для Володимира, тихе світло розлилося по ньому (В. Шевчук).

 

Вправа 6. Запишіть фонетичною транскрипцією подані слова та словосполучення. Прочитайте, дотримуючись установлених орфоепічних норм. Схарактеризуйте всі наявні явища асиміляції, дисиміляції звуків.

У книжці, піщинці, не поріжся, безліччю, натхнення, з-під, розповісти, ніхто, засвідчення, на подушці, вогкістю, Парасчин, безсмертя, ось де, покажчик, натхнення митця, безтактність, без жалю, з’являєшся, як завжди, на роздоріжжях майбуття, у відчаї, освідчився Марічці, багатший, у ложці дьогтю, щастя.

 

Вправа 7. Змініть подані слова і доберіть споріднені слова, які ілюструють можливі чергування голосних і приголосних. Позначте звуки, що чергуються.

Зразок: заслуга – по заслузі ([г]– [з']), заслужити ([г] – [ж]).

Допомогти, освіта, знахідка, звинуватити, рух, договір, затвердити, безпека, розпорядок, відзнака, зачепити, підбирати.

Вправа 8. Змініть подані назви населених пунктів так, щоб у них відбувалося чергування [о], [е] з [і]. Поясніть чергування.

Київ, Бориспіль, Львів, Тернопіль, Чернігів, Харків, Кам’яний Брід, Кривий Ріг, Миколаїв, Канів, Обухів.

 

Вправа 9. Запишіть слова, вставивши потрібну літеру.

Допом(о,а)гти – допом(о,а)гати, вит(и,е)рти – вит(и,е)рати, заст(и,е)лити – заст(и,е)лати – заст(и,е)лаю, перем(о,а)гти – перем(а,о)гати, вм(е,и)рти – вм(е,и)раю – вм(е,и)рати, завм(е,и)р – завм(е,и)рати, б(е,и)ру – виб(е,и)рати, пов(е,и)рнути – пов(е,и)ртати, заб(е,и)ру – заб(е,и)раю, вим(о,а)гати – м(о,а)гти, ск(о,а)тити – ск(о,а)тати.

Вправа10. До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями виділених голосних.

Ск о чити, б е ру, н е сти, м о гти, к о тити, зб и рати, т е кти, ст е лити, д е рти, він о к, др и жати.

Вправа11. Поясніть, чому не відбувається чергування /о/ та /е/ з /і/ у поданих словах?

Терен, город, бережок, крапель, березень, роздерти, пеньок, землероб, горбок, закон, перст, Козловський.

Вправа12. Поясніть відхилення від чергування /о/ з /е/ після шиплячих та /й/ у поданих словах.

Нашої, чекати, вечоріти, щедрий, знаємо, кочегар, черпак, бждолі, більшої, шепочемо, чемпіон, чобіток.

 

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Склад.

2. Закони українського складоподілу.

 

Прочитайте і законспектуйте §10 – 11 (С.18 – 21) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

 

Вправа 13. Поділіть слова на склади, розбийте їх на частини за правилами переносу та запишіть фонематичною транскрипцією.

Відродження, миттєвий, законний, ґудзик, життєвий, обличчя, знання,

розрісся, майор, синього, ґедзя, підживити, віддзеркалення, віджити, саджу, таджик, гайочок, підйом, подзвякувати, незрівнянний, міддю, відзеленіти, переджнив’яний.

 

Порядок фонетичного розбору слова

1. Затранскрибувати слово.

2. Поділити на склади.

3. Визначити наголошений склад.

4. Указати на співвідношення між звуками і буквами в слові.

5. Схарактеризувати голосні і приголосні звуки залежно від позиції в слові.

6. Пояснити чергування звуків, якщо воно наявне.

7. Пояснити фонетичні явища при словозміні і словотворенні.

 

 

Порядок фонетико-фонематичного розбору слова

1. Слово (записати орфографічним письмом, фонематичною та фонетичною транскрипцією).

2. Наголос (основний і, де наявний, побічний).

3. Кількість складів (фонетичних), їх характеристика (відкритий, закритий, прикритий, неприкритий, наголошений, ненаголошений, побічно наголошений).

4. Кількість у слові літер (назвати їх), фонем і звуків. У разі кількісної чи якісної невідповідності між літерами, фонемами і звуками пояснити причини.

5. Характеристика звукових виявів голосних фонем:

а) місце творення (ряд – передній, середній, задній);

б) спосіб творення (піднесення – високе, середнє, низьке);

в) наголошеність (наголошений, ненаголошений, побічно наголошений);

г) лабіалізованість (лабіалізований, нелабіалізований);

ґ) напруженість (сильно напружений, напружений, слабко напружений, ненапружений);

д) повнота творення (повного творення чи нескладовий);

е) вияв фонем (головний, позиційний, комбінаторний, додатковий, факультативний).

6. Характеристика звукових виявів приголосних фонем:

а) участь голосу і шуму (сонорний чи шумний, для шумних – дзвінкий чи глухий);

б) місце творення за активним мовним органом (губний – губно-губний чи губно-зубний; язиковий – передньоязиковий, середньоязиковий, задньоязиковий; глотковий або фарингальний);

в) спосіб творення (зімкнений, щілинний, африката, зімкнено-прохідний (дрижачий, боковий, носовий);

г) твердість-м’якість (м’який, пом’якшений, напівпом’якшений);

ґ) наявність носового забарвлення;

д) вияв фонеми (як для голосних).

 

 

Схема характеристики асиміляції / акомодації звуків:

а) за напрямком (прогресивна, регресивна);

б) за суміжністю (контактна, дистантна);

в) за повнотою (повна, часткова);

г) за характером (за місцем творення, за способом творення, за твердістю, за м’якістю, за дзвінкістю, за глухістю);

ґ) закріплена чи не закріплена на письмі.

 

 

Схема характеристики дисиміляції звуків:

а) за напрямком (прогресивна, регресивна);

б) за суміжністю (контактна, дистантна);

в) за характером (за місцем творення, за способом творення);

г) закріплена чи не закріплена на письмі.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.17 – 84.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.8 – 27.

3.Український правопис. — К., 1993. — С.7 – 17, С. 19 – 20, 58 – 60.

 

 

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Фонетика/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

 

Практичне заняття 2. Принципи української графіки.

1. Співвідношення між звуками і буквами в аналізованих словах.

2. Різні способи передачі на письмі м’яких і пом’якшених приголосних.

3. Правопис м’якого знака і апострофа.

4. Подовження приголосних, подвоєння приголосних.

 

Опрацюйте §21 – 22, §47 – 49, 53 (С. 39 – 43, С. 102 – 109) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. Запишіть текст фонетичною транскрипцією.

І. Один мудрець сказав такі слова: „Поневолений народ, що заховує свою мову, держить ключ від своєї тюрми у своїх руках”. Не забуваймо про се. Через рідну мову стали ми на ноги, ввійшли в сім’ю просвічених європейських народів.

ІІ. Щоб добре знати рідну мову, треба їй вчитися змалку до гробу, в школі й поза школою, з книжок і від людей. Хто вміє пошанувати свого батька й матір, той зрозуміє, яку пошану повинен він мати до рідної мови.

(М.С. Возняк)

 

Вправа 2. З’ясуйте, у яких випадках сполучення літер дж, дз означають африкати /дж/, /дз/, а в яких дві самостійні фонеми / д / і / ж /, / д / і / з /.

Продовження, розпорядження, догоджати, підземний, віджилий, омолоджений, дзеркало, дзвоник, джаз, розходження, передзвонити, народження, підзолистий, надзелень, підзвітний.

 

Вправа 3. Випишіть у три колонки слова, у яких: 1) звуків і букв порівну; 2) звуків менше, ніж букв; 3) звуків більше, ніж букв.

Надзвичайний, країна, день, пісня, ходжу, дзвонити, підземелля, дзюркіт, відзвітувати, воджу, під’яремний, джаз, тьмяний, людина, авіалінії, щодня, ідея, сім’я, навантаження, схвильований, щасливий, їдьмо, каньйон, плющ, джерельний, твої.

 

Вправа 4. За допомогою суфікса -ськ- утворіть прикметники від іменників:

Поділ, гуцул, посол, монгол, Суздаль, Маріуполь, Тернопіль, Умань, Рязань, Тюмен, Ірпінь.

 

Вправа 5. Від іменників камінь, кремінь, ремінь, промінь утворіть зменшено-пестливі форми.

 

Вправа 6. Перепишіть, поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф.

а) Суб..єктивний, роз..ятрений, об..єктивний, св..ятковий, мавп..ячий, тім..я, подвір..я, роз..їзд, бур..ян, зав..язка, в..юнкий, вітр..як, довір..я, р..яд, сап..янці, б..язевий, нев..янучий, роз..єднати, Рив..єра, К..юв..є, В..ютемберг.

б) Дон..ка, молот..ба, сяд..мо, т..охкати, калинон..ка, тихесен..кий, повнісін..кий, нен..чин, змагаєш..ся, чотир..ма, радіс..ть, майбут..нє, матін..ці, рибал..чин, різ..б..яр.

Вправа 7. Запишіть слова, поставивши, де потрібно, м’який знак або апостроф.

Ніч..., ковал...с...кий, скрин...ка, усміхаєт...ся, перевір...те, т...охкають, лар...ок, лар...ки, ворзел...с...кий, оболон...с...кий, гир...ка, міжгір...я, Натал...чин, Вас...ці, Св...ятослав, В...ячеслав, Мол...єр, ласун...ці, П...ятихатки, т...м...яний, к...ювет, кур...єр, бракон...єр, іл...юзія, конферанс...є, деб...ют, Н...ютон, миш...як, кон...як, порт...є, грил...яж, В...ютемберг, кут...я, кол...є, б...юро, дівчин...ці, дон...чин, по він...ця, шіст...ма, п...ят...ма, чотир...ма, віс...ма.

 

Вправа 8. Виправте помилки.

І. Канйон, духм’яний, коньюнктива, грав’юра, тоньший, дос’є, реміньчик, міжгірря, бринчати, різьб’яр, моркв’яний, оболоньський, іньєкція, коріньчик, серьйозний, меньший, харьківьянин, сенйор, конферанс’є.

ІІ. На тарільці, ірпіньський, коньюнктивіт, н’юфаундленд, різдв’яний, на грільці, ф’юзеляж, безядерний, близкість, різбяр, фарбяр, гуцулський, листв’яний, шістьсот, нянчити, проміньчик, кур’йоз, мишяк, духм’яний, уманьський.

 

Вправа 9. Перепишіть, замість крапок вставляючи, де потрібно, пропущені букви.

Гран..ю, мудріст..ю, без..межніст..ю, перел..ється, займен..ик, прислівн..ик, шален..ий, свяще..ник, спросон..я, олов’ян..ий, нужден..ий, Запоріж..я, під..аш..я, ріл..ею, суд..ів, вуал..ю, жовч..ю, Закарпат..я, без..акон..я, стат..ей, маст..ю, качин..ий, машин..ий, клун..я, юн..ий, стійкіст..ю, передміст..я, корін..я, Заліс..я, зіл..я, гордіст..ю, щаст..я, безліч..ю.

 

Вправа10. Перекладіть українською мовою.

Пъют, бъют, льют, вьют, трехъярусный, подъезжать, съезд, разъединять, разъяснять, созвездие, воробъиный, вялый, мясной, помнить, платье, здоровье, порядок, румяный, морковный, пламенный, съесть, Марьяновка, Каменка, Харьков, семь, смеяться, украинский.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Орфоепічна норма.

2. Основні правила сучасної української літературної вимови.

3. Наголос. Типи наголосу в українській мові.

 

Опрацюйте §12, §41 – 46 (С. 21 – 23, С. 84 – 102) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

 

Вправа 11. Перекладіть слова українською мовою, поставте наголос.

Агент, апартаменты, беседа, бородавка, блеснуть, валовой, арест, центнер, цыган, шофер, заземление, шелковица, документ, соломинка, алфавит, километр, решето, камбала, каталог, ольха, эксперт, витой, кроить, заседание, уголь, коромысло, револьвер, косой, плетеный, подтвердить, разбор, ненависть, ненавидеть, обмен, горошина, грабли, живопись, легкий, расстрел, сердить, столяр, засуха, черствый, постный, имя, осока.

 

Завдання. Коротко охарактеризувати та укласти такі документи: доповідна записка, пояснювальна записка.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.17 – 84.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.8 – 27.

3.Український правопис. — К., 1993. — С.8 – 9, С. 17 – 19, С. 21 – 23.

 

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 4-те вид., доповн. – Х.:Торсін, 2003.

5. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум:Навч.посібник. – К.:Либідь, 2002.

 

 

Практичне заняття 3. Принципи української орфографії.

 

1. Правопис слів на основі фонетичного, морфологічного і традиційного принципів.

2. Спрощення приголосних.

3. Диференційні написання слів.

4. Правопис іншомовних слів.

5. Правопис власних назв, імен, прізвищ, географічних назв.

 

Опрацюйте § 20, §50, §54 – 55 (С. 38, С.105 – 108, 23, С. 109 – 114) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

 

 

Вправа 1. До поданих слів запишіть похідні від них прикметники або іменники. Поясніть звукові зміни і написання.

Пристрасть, уста, баласт, мстити, тиждень, млість, пристрасть, кореспондент, журналіст, місто, тріск, опонент, компост, кістка, форпост, капость, хвастатися, турист, улестити, сердець, гігант, зап’ясток, випуск, шелест, зморщений, заздрість, тиск, щастя, мастити, намислити.

 

Вправа 2. Від поданих слів утворіть прикметники, запишіть їх. З’ясуйте, у яких словах відбулося спрощення, а в яких – ні.

Студент, проїзд, область, радість, об’їзд, честь, вартість, публіцист, пестити, ненависть, захист, хвастати, інтелігент, екстреміст, гігант, форпост, якість, пропагандист, пропуск, президент, кар’єрист, жалість, злість, випуск, кістка.

 

3. Словниковий диктант

Володимир Великий, Нестор Літописець, Поділля, Західне Полісся, західний вітер, країни Заходу, західноукраїнські письменники, Західна Україна, шевченківський стиль, Шевченкове слово, Шевченківська премія, Шевченків заповіт, Шевченківський музей, шевченкознавство, ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, дамоклів меч, Хмельниччина, Революція 1905 року, День незалежності України, Новий рік, Великий піст, Андріївська церква, Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, Лаврська дзвіниця, Десятинна церква, орден Почесного легіону, медаль „За бойові заслуги”, майдан Незалежності, станція метро „Майдан Незалежності”, проспект Дружби народів, вулиця Боричів Тік, Львівська площа, вулиця Ярославів Вал, Українська республіканська партія, Національний банк України, Національна академія наук України (НАН України), Головне пасажирське управління Міністерства транспорту України, Генеральний прокурор України, Президент України, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр України, лауреат Нобелівської премії, народний артист України, Державний Герб України, Чумацький Шлях, сузір’я Квочка, Королівство Бельгія, Республіка Білорусь, Князівство Монако, Всесвітня Рада Миру, Співдружність Незалежних держав.

Вправа 4. Запишіть речення, вживаючи, де потрібно, велику букву.

Дивітеся ж, о матері, що роблять іроди-царі! Доню, не журися, царя вже Ірода не стало. Щодень пілати розпинають, морозять, шкварять на огні. Були валуєви на нього [слово], і циркуляри їх були, Але вони його, живого, Звести в могилу не змогли. Можливо, каїни й іуди ще кров сторіками проллють. Нові зявляються вчені зрізних галузей науки й техніки – нові Мічуріни й Ціолковські. Потрібні нам і Гоголі і Щедріни.

 

Вправа 5. Замініть, де потрібно, малу літеру великою.

І. (г)рінченків словник, (ш)евченкові (п)оезії, (п)ушкінські (р)укописи, (г)ордіїв (в)узол, (ш)евченківські (ч)итання, (а)ндрієві (к)нижки, (п)етрів (б)атіг, (н)обелівська (п)ремія, (м)іністерство (ю)стиції (у)країни, (ф)едерація (н)езалежних (п)рофспілок (у)країни.

ІІ. (м)іністерство (к)ультури (у)раїни, (з)ал (з)асідань (в)ерховної (р)ади (у)країни, (м)іністр (о)світи і (н)ауки (у)країни, (ц)ентральний (р)еспубліканський (с)тадіон, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (у)країнська (е)кологічна (а)соціація “(з)елений (с)віт”, (н)аціональний (б)анк (у)країни.

Вправа 6. Вставте пропущені літери, прочитайте слова вголос, порівняйте вимову сполучень приголосних з и та і, е та є:

с..нопт..к, л..чинка, к..піти, к..шеня, С..рія, Єг..пет, л..дер, ориг..нал, х..мія, фіз..ка, енц..клопедія, л..кція, л..тіти, дец..метр, центр..фуга, д..р..гент, шер..ф, тар..лка, л..гіон, київськ..й, смол..нський, л..зинг, л..хач, кіберн..т..а, л..к, естет..ка, Влад..восток, Нік..т..н, Н..колаєв, л..таври, Ф..л..ппов, картр..дж, сент..ментальний, л..ана, л..г..нда, юр..сд..ція, тер..торіальний, л..ґінь, пр..нтер, л..ксика, С..ц..лія, про..кт, ел..гія, єр..тик, с..метрія, т..раса, л..бідь, пл..нум, ц..ркуляція, Т..ціан, Т..бет, Міссіс..пі, л..ді, Ч..нгізхан, Л..сабон, Ц..церон, Ваш..нгтон, Сідн..й, Д..сней, Гр...ція, єл..йний, діел..ктрик, през..дія, поз..ція, л..мон, ант..теза, д..спропорція, л..гато, л..брето, ант..гігієнічний, л..сиця, л..міт, еруд..ція.

 

Вправа 7. Подані нижче географічні назви запишіть відповідно до правил українського правопису і поясніть орфограми.

Лежнево, Воронеж, Егорьевск, Тушино, Елец, Троицк, Поволжье, Мытищи, Марьина Роща, Северный Ледовитый океан, Сочи, Филиппины, Буэнос-Айрес, Нарьян-Мар, Соловьево, Ачинск, Балашовка, Семипалатинск, Верхоянск, Новосибирск.

Вправа 8. Запишіть подані на основі російської графіки слов’янські прізвища українською мовою і поясніть їх написання.

Алексеев, Бестужев, Веселовский, Репин, Державин, Лермонтов, Тургенев, Белич, Мегетич, Мицкевич, Ефимов, Григорьев, Нехорошев, Писарев, Филиппов, Киселев, Лесков, Семеркин, Щипачев, Стоич, Ижакевич, Чичиков, Гущин, Пивоваров, Пьентек, Свентек, Белый, Кузнецов.

 

Вправа 9. Запишіть іншомовні, неслов’янські прізвища (прізвиська), знявши риски і поясніть їх написання.

Людвіг/Ван/Бетховен, О/Генрі, дон/Педро, Дон Кіхот, Ден/Сяопін, Цюй/Юань, Сен/Сімон, Осман/паша, Жан/Жак/Руссо, Нур/ед/Дін, де/Голль.

 

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

Правопис складних слів.

Опрацюйте §25 – 33 (С. 29 – 45) з Українського правопису.

Вправа 10. Напишіть складні слова разом, окремо або дефіс. Поясніть написання.

І. Радіо/зв'язок, одно/йменний, рудо/коп, синьо/окий, задньо/язиковий, західно/європейський, далеко/східний, життє/ствердний, двадцяти/літній, військово/зобов’язаний, стале/плавильний, пів/України, пів/острів, пів/аркуша, пів/на/третю, суспільно/небезпечний, напів/солоний, генерал/полковник, наіонально/визвольний, українсько/російський, навчально/виховний, нафто/переробний, всесвітньо/відомий, полу/мисок.

ІІ. Всесвітньо/історичний, звуко/розрізнювальний, пройди/світ, прем’єр/міністр, екс/тренер, з/діда/прадіда, тихий/тихесенький, слюсар/новатор, Дніпро/ріка, хлібо/булочний, високо/калорійний, взаємно/ізольований, взаємно/паралельний, напів/фабрикат, суспільно/економічний, прямо/рослий, пів/відра, прямо/протилежний, ясно/блакитний, ясно/лиций, швидко/плинний, швидко/діючий, науково/популярний, темно/сірий, сімнадцяти/річний, мало/відомий.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.38, 109 – 113.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.27 – 38.

3.Український правопис. — К., 1993. — С. 29 – 45, С.45 - 57, С. 98 – 124.

 

 

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Фонетика/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

Тема 1.2. Словотвір. Морфеміка.

 

Практичне заняття 1. Морфемна будова слова та способи словотвору.

1. Морфеміка. Типи морфем.

2. Твірна основа і словотворчі афікси.

3. Способи словотворення окремих слів.

4. Продуктивні моделі словотвору окремих частин мови.

 

Опрацюйте § 69 - 84, §85 - 100 (С.145 – 150, 155 - 165, С. 165 - 191) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

 

Вправа 1. Поділіть слова на морфеми, усно назвіть їх.

Зразок: на/в/мис/н/е

Навздогін, навперейми, припаркуватись, землевпорядкування, п’ятиповерховий, є, тут, тутешній, відійди, підійду, учорашнього, зіставляти, зіставлення, надприбутковий.

 

Вправа 2. У поданих групах слів визначте похідні слова, визначте словотворчі форманти.

Атака, атакувати, атакуючі; гармата, гарматний, гарматник; ракета, ракетний, ракетниця; сигнал, сигнальний, сигнальник, сигналізувати; бій, боєць, бійцевий, бійцівський, бойовий, бойовище; літаки, літак, літальний; команда, командувати, командир; піхота, піхотний, піхотинець; пояснити, пояснення, пояснювальний; дар, дарунок, Дарниця, дарувати, дарований.

 

Вправа 3. Поясніть написання прислівників за способом їх утворення (лексико-синтаксичним, морфолого-синтаксичним).

Запанібрата, галопом, навіки, нагору, надвечір, надворі, надміру, наниз, назустріч, нанизу, втридорога, наостанок, напам’ять, натщесерце, напереріз, напоказ, наполовину, насилу, наспід, насподі, насторожі, одвіку, підряд, поверх, посередині, спідлоба, скраю, убрід, спочатку, угору, удень, униз, усередині.

 

Вправа 4. Поясніть лексичне значення і визначте спосіб творення поданих слів, уведіть їх у речення.

Щось петрати, катюша, максим, галіфе, наган, ват, під’єгорити, підкузьмити, нобелій, американій, фарадей, петрів батіг, піррова перемога.

 

Вправа 5. Визначте основи слів – похідні і непохідні.

Сміються яблука червоні,

А сонце радісно торка

Щоки, мов мамині долоні.

Серпнева днина нешвидка…

Ще літнє небо розквіта,

Ще все дрімає на осонні,

А осінь, пишна і проста,

Малює яблука червоні.

(Н. Войтюк)

 

 

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Передача на письмі змін приголосних звуків, які спостерігаються при словотворенні.

2. Зміни в морфемній будові слова (спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція та ін.).

 

Прочитайте і законспектуйте С. 153 – 155 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

 

Вправа 6. Від поданих слів утворіть іменники з суфіксом -ств(о), - ськ -

Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, таджик, тюрк, Волинь, Черкаси, Козелець, Владивосток, Бахмач, Рига, Кривий Ріг, казах, декабрист, боягуз, волох, Галич, гігант.

 

Вправа 7. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса -ин. З’ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, хмельницький, солдатський, козацький, львівський, уманський, партизанський, гуцульський, полтавський.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.145 – 191.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.103 - 111.

3.Український правопис. — К., 1993. — С. 19 – 20.

 

 

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

Практичне заняття 2. Узагальнення знань за темами розділу.

Мета та короткий зміст.

Закріпити набуті знання та навички, зокрема з правопису складних слів.

 

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Творення складноскорочених слів (абревіатур).

 

Вправа1. На поданих прикладах поясніть особливість способу морфологічного словотворення – абревіації.

ЗМІ, СПУ, РАТАУ, магазин “Сільпо”, продмаг, облдержадміністрація, студмістечко, авіабудівний, землерийка, світосприймання, мін’юст, мехмат, будматеріали, ГАЗ-69, АН-70, грампластинка, держслужбовець, “Укртелефільм”.

 

Вправа 2. Зробити морфемний і словотвірний аналіз 10 слів, дібраних із “Орфографічного словника”, які відображають морфологічні способи словотворення.

Вправа 3. Випишіть з сучасної преси десять абревіатур різного способу творення і десять з цифровими та буквеними позначеннями.

Вправа 4. Виписати з «Орфографічного слованика української мови» по 10 слів, які відображають морфологічні та неморфологічні способи словотвору.

 

ПОРЯДОК МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ

1. З′ясувати, до якої частини мови належить аналізоване слово та змінюване воно чи незмінюване.

2. У змінюваному слові визначити закінчення (або закінчення і суфікс, яким утворено форму слова, що аналізується).

3. Вказати, яке закінчення – фонетично виражене чи нульове – і які значення воно виражає.

4. Охарактеризувати основу за її подільністю: дорівнює кореню чи до її складу входить один або більше словотворчих суфіксів чи префіксів.

5. Виділити умовними позначками кожну морфему.

6. Пояснити фонетичні зміни на стику морфем і в будові слова (якщо вони є).