Напряму 6.020303 Філологія. Мова і література (англ., нім.)

 

(Шифр за ОПП – ПП 15; ПМ 08.03)

 

Полтава – 2012

 

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедрою загального і слов'янського мовознавства

та іноземних мов

 

 

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: доцент кафедри загального і слов'янського мовознавства

та іноземних мов Л.М. Корнєва

 

 

РЕЦЕНЗЕНТИ:

С.О. Лебеденко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціально-економічних

дисциплін Полтавського юридичного інституту Національного

університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».

Л.О.Сологуб – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови Полтавського

національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

 

 

Затверджено вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

“_______” __________________ 20___ року, протокол №_______

 

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Сучасна українська мова» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму6.020303 Філологія. Мова і література (англ., нім.).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сучасна українська літерптурна мова – від часів І.П.Котляревського і Т.Г.Шевченка до наших днів.

Міждисциплінарні зв’язки: історія літературної мови, діалектологія, стилістика, культура мовлення, загальне мовознавство.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Вступ. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія.

2. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія.

3. Морфеміка. Словотвір.

4. Граматика. Морфологія. Іменні частини мови.

5. Дієслово. Прислівник. Категорія стану.

6. Службові частини мови. Вигуки. Модальні слова.

7. Синтаксис словосполучення та простого речення.

8. Синтаксис складного речення. Пунктуація.

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Сучасна українська мова» є дати основні відомості про фонетичну систему, лексичний склад і граматичну будову сучасної української літературної мови, допомогти студентам опанувати її літературні норми.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасна українська мова» є

– дати студентам систематизовані наукові знання про систему і структуру сучасної української літературної мови;

– ознайомити з основними лінгвістичними термінами та поняттями, схемами мовного розбору;

– дати виклад необхідного матеріалу з інших навчальних дисциплін з україністики: історії української мови, діалектології, стилістики, культури мовлення;

– сформувати у майбутніх учителів-словесників творчий підхід до вивчення мовних явищ;

– удосконалити навички самостійної дослідницької роботи;

– поглибити й закріпити набуті раніше знання про норми літературної мови та навички зв’язного мовлення;

– виробити критичне ставлення до власного мовлення й суспільної мовної практики.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

– основні поняття й терміни курсу, що використовуються сучасною лінгвістикою для різноаспектного опису української мови;

– проблемні питання сучасних наукових лінгвістичних парадигм;

– процеси, які відбуваються в сучасній українській мові;

– системно-структурну організацію української мови та закономірності її розвитку;

– мовні одиниці та їх особливості;

– схеми різних видів мовного аналізу;

– відомості з історії формування та розвитку української мови, діалектології, стилістики, загального мовознавства;

– норми сучасної української літературної мови;

вміти:

– оперувати поняттями й термінами навчальної дисципліни;

– орієнтуватися в сучасних концепціях, порівнювати їх, виділяти сильні та слабкі сторони;

– характеризувати мовні одиниці різних рівнів, виявляти зв'язки між ними;

– виділяти в тексті одиниці мови, робити їх аналіз;

– дотримуватися українських літературних норм, помічати відхилення від них, удосконалювати власне мовлення;

– грамотно писати;

– свідомо здійснювати вибір мовних одиниць відповідно до потреб і особливостей спілкування;

– користуватися енциклопедтчними й лінгвістичними словниками.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 126 годин / 3,5 кредити ECTS.

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Вступ. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія

Українська мова – мова українського народу, української нації. Походження української мови, її зв'язки з іншими слов'янськими мовами. Сучасна українська мова – закономірний етап історичного розвитку української мови. Хронологічні межі поняття «сучасна українська мова».

Різновиди сучасної української мови: просторіччя, жаргон, діалекти і літературна мова. Діалекти української мови, їх основні фонетичні, морфологічні та лексичні ознаки.

Літературна мова – нормалізована й кодифікована форма існування української мови. Мовна норма, її особливості. Види літературних норм. Усна і писемна форма сучасної української мови. Функціонально-комунікативні різновиди української літературної мови. Типологічні особливості сучасної української мови як мови синтетично-аналітичного типу. Соціальні функції української мови. Сучасна українська літературна мова – державна мова України, мова міжнаціонального спілкування народів України.

Українська мова як предмет наукового вивчення та навчальна дисципліна. Основний зміст, обсяг і завдання курсу.

Фонетика як наука про звукову сторону мови. Предмет і завдання фонетики. Фонетичне членування потоку мовлення: фраза, такт, фонетичне слово, склад, звук.

Звук як одиниця фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків: акустичний, фізіолого-артикуляційний, лінгвістичний.

Артикуляційна класифікація звуків української мови. Голосні та приголосні звуки. Класифікація голосних звуків за рядом (переднього і заднього ряду) і за ступенем підняття язика (низького, середнього і високого піднесення); за наявністю чи відсутністю лабіалізації (огублені й неогублені). Класифікація приголосних звуків за участю голосу й шуму (шумні та сонорні); за місцем творення (губні, язикові, глоткові); за способом творення (зімкнені, щілинні, зімкнено-прохідні, африкати); за наявністю чи відсутністю палаталізації (м'які і тверді, напівпом’якшені).

Зміни звуків у потоці мовлення. Поняття про чергування звуків, види чергувань (фонетичні, історичні). Зміни голосних. Зміни приголосних: асиміляція, дисиміляція, спрощення.

Фонетична транскрипція, її принципи. Фонетичний аналіз слова.

Склад як одиниця фонетики. Основні теорії складу (сонорна, експіраторна, м'язового напруження). Типи складів: прикриті та неприкриті; відкриті та закриті. Закономірності виділення складів в українській мові.

Наголос як одиниця фонетики. Словесний наголос, його особливості та функції. Енклітики і проклітики. Логічний наголос.

Поняття про фонему. Фонема і звук. Основні функції фонеми. Головний вияв фонеми, позиційні та комбінаторні варіанти фонем. Система фонем української мови.

Фонологічна транскрипція, її принципи.

Орфоепія як розділ мовознавства, що вивчає систему норм літературної вимови. Орфоепічні норми, їхнє значення. Причини порушення орфоепічних норм. Орфоепічні варіанти, їхнє місце в літературній вимові.

Норми вимови і голосних звуків. Норми вимови приголосних. Вимова звукосполучень приголосних.

Графіка. Графічні засоби української мови: букви і небуквені засоби (апостроф, знак наголосу, пунктуаційні знаки). Склад сучасного українського алфавіту. Значення букв.

Орфографія. Основні поняття орфографії: орфограма, орфографічне правило, орфографічна норма, принципи правопису. Принципи української орфографії: фонетичний, фонематичний (морфологічний), традиційний, диференційний.

Позначення м’якості на письмі, вживання м’якого знака. Вживання апострофа. Вимова і правопис префіксів. Правопис суфіксів. Принципи вживання великої літери. Правопис складних слів. Правопис запозичених слів.

Основні зміни в українській графіці й орфографії у XX ст. Упорядкування правопису в 1990 і 1993 роках. Питання про необхідність нової реформи української орфографії.